У липні гривня подешевшала майже на 5%. Що, почалося?

У липні гривня подешевшала майже на 5%. Що, почалося?

Аналітика
Укрінформ
Далі можливі різні сценарії: від “відкату” до позначки 27 гривень за долар – до 30 та більше. Все залежатиме від збереження/зміни політики НБУ

За підсумками останніх цього тижня торгів на міжбанківському валютному ринку НБУ встановив на вихідні такі офіційні курси: американський долар – 27 гривень 76 копійок, євро – 32 гривні 22 копійки. Таким чином, у порівнянні із курсом на п’ятницю українська валюта трішки зміцнилася (на 11 копійок до долара і на 1 копійку – до євро).

Проте, загалом цей “відкат” практично не вплинув на стійку тенденцію останніх тижнів: з 1 липня наша валюта подешевшала на 4,5% (1 гривня 9 копійок) щодо долара, і ще більше – майже 8% (2 гривні 35 копійок) втратила у “перегонах” із євро. Хтось пояснює це об’єктивними причинами – впливом коронакризи, яка вдарила по Україні сильніше, ніж по розвинених економіках. Інші ж кажуть про суто психологічні впливи й намагання спекулянтів скористатися турбуленціями, викликаними подіями довкола відставки Якова Смолія із посади голови правління Національного банку та призначенням в НБУ нового керманича.

Цілком очевидно: якщо йдеться про об’єктивні підстави для девальвації гривні, зупинити її падіння буде непросто. Якщо ж визначальними є суб’єктивні фактори, то їхня дія ось-ось має притлумитися – зокрема, з огляду на заяви нового голови Нацбанку Кирила Шевченка про збереження (лише з “косметичними” змінами) попередньої монетарної політики регулятора й відмову від штучного “завалювання” гривні та неконтрольованої емісії. Якщо ж вплив цих чинників рівнозначний – як-то кажуть, “є варіанти”. Спробуймо розібратися.

“Бал правлять” спекулянти

Дмитро Сологуб / Фото: Єлизавета Сергієнко, прес-центр НБУ
Дмитро Сологуб / Фото: Єлизавета Сергієнко, прес-центр НБУ

У Національному банку коливання курсу гривні до долара і євро пояснюють психологічним фактором. У цьому запевнив журналістів заступник голови правління НБУ Дмитро Сологуб. "Україна вже 5 років живе у режимі плаваючого курсу. І його коливання є природними, вони відбуваються через різні фактори. Деколи – це коливання попиту й пропозиції валюти з боку експортерів та імпортерів, деколи – якийсь психологічний чинник. Цього разу бачимо, що природа коливань – психологічна”, – наголосив фінансист. І пояснив: каталізаторами цього впливу були не дії регулятора, а публічні заяви іноді зовсім далеких від банківської сфери чиновників і політиків. "Коливання курсу насамперед пов'язане із заявами про те, що гривня слабшатиме. Фундаментальних причин для її падіння немає, навпаки – ситуація досить сприятлива", – вважає Дмитро Сологуб. Хоча й визнає: за останні три дні НБУ продав 350 мільйонів доларів, щоб згладжувати надмірні коливання на міжбанківському ринку. Але у п’ятницю з інтервенціями не виходив.

З такими оцінками справжніх причин липневого “піке” гривні погоджується й інвестиційний банкір Сергій Фурса. “Бажання декого мати “гривню по 30” якраз і спровокувало стійкі девальваційні очікування, які штовхають нашу валюту донизу, – наголошує фінансист у коментарі Укрінформу, – Й саме подальша риторика як політиків, так і правління Національного банку визначатиме майбутній тренд на валютному ринку. Рішення НБУ про збереження облікової ставки на рівні 6% додало впевненості, дещо послабивши спекулятивні тиски. Проте, вважаю, лише цього недостатньо для того, щоб повністю погасити негативні очікування”. Адже саме психологічний чинник, наголошує Сергій Фурса, призвів до розбалансування ринку. Змусивши хвилюватися іноземців, які позбуваються наших ОВДП, та експортерів, котрі притримують валюту.

Сергій Фурса
Сергій Фурса

“Тобто, головне зараз, так би мовити, “працювати” із цими очікуваннями. Якщо держава прагне стабілізації. Або – якщо справді переможе бажання опустити гривню до тридцяти – не працювати, роблячи все для підвищення “спекулятивного градуса”, – підсумовує відомий інвестбанкір.

Уряд і НБУ – наразі “на боці” гривні

Водночас і у Нацбанку, і в Уряді запевняють: незважаючи на застереження, які лунали після відставки Смолія, влада не втручається в роботу регулятора. Зокрема, не ведуться жодні переговори (і тим паче – не даються доручення) щодо понаднормової емісії гривні – нібито “для наповнення економіки грошима та зменшення бюджетної “діри”. "Ми не обговорюємо емісію, тим більше, її обсяги. НБУ – незалежний орган. Ми ще раз запевнили Єврокомісію у тому, що Нацбанк залишиться незалежним, втілюватиме свою стратегію", – переконував політиків і журналістів прем'єр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя. 

До речі, саме одним із наслідків європейської поїздки глави Уряду – підписанням меморандуму і кредитної угоди з Єврокомісією на 1,2 мільярда євро – аналітики сайту “Мінфін” обґрунтовують доволі оптимістичні прогнози щодо “самопочуття” гривні найближчими тижнями. Адже це збільшить резерви Нацбанку і позитивно позначиться на фінансовому стані держави.

Стабілізаційними факторами експерти називають і згадане вже збереження облікової ставки НБУ на рівні 6% річних, а також заяви керівництва регулятора про те, що до кінця року цей показник, ймовірно, не змінюватимуть. Отже, йдеться про більш чітке розуміння учасниками ринку подальшої політики НБУ. Що знімає частину викликаного невизначеністю психологічного тиску.

Важливо також, що Україні вдалося розмістити 12-річні євробонди з погашенням у березні 2033 року на суму $2 мільярди під 7,25% річних. Причому, попри побоювання, що наші цінні папери будуть незатребуваними (нагадаємо, Міністерство фінансів навіть скасувало попереднє розміщення євробондів, здійснене буквально за годину до “вибухової” заяви Якова Смолія), “апетити” охочих купити їх значно перевищували пропозицію. Тобто, є надія, що при потребі Україна зможе вийти на фінансові ринки з паперами нової емісії – можливо, на ще вигідніших для себе умовах. Це також важливо для стабільності гривні, адже довгострокові позики дозволяють зменшити навантаження на неї через необхідність погашення заборгованості у найближчі два-три роки.  

Прогнози. Неоднозначні й “невдячні”...

Водночас на користь гривні може зіграти наближення виборів: необхідність витрат на виборчу кампанію, мабуть, добряче потрусить калитки політиків, їхніх спонсорів та покровителів. Що позитивно вплине на ринок – через збільшення пропозиції валюти. Але це станеться, вочевидь, вже у жовтні, на піку виборчої кампанії.

У найближчі два місяці, незважаючи на початок продажів зерна нового врожаю й на те, що валютні надходження від експорту нині перевищують потреби у валюті для імпортерів, суттєвого припливу валюти економісти не прогнозують. Експортери, як і раніше, не поспішатимуть продавати валютну виручку. Й загалом, певно, чекатимуть втілення політичних “побажань” щодо наближення курсу до показника, що ліг в основу оновленого 30 березня бюджету, – 29,5 гривень за долар. Чи і його перевищення – до 30+ гривень. Але визначального впливу на ринок таке “притримування”, швидше за все, не матиме.

Тарас Козак
Тарас Козак

“Якщо оцінювати фундаментальні показники – а це, передовсім, зовнішньоекономічна торгівля і платіжний баланс, – підстав для послаблення національної валюти у найближчій перспективі немає. Тим паче, що країну активно підтримують міжнародні партнери і, попри нещодавні невтішні прогнози, відкритими й відносно вигідними для нас залишаються ринки комерційних запозичень, – коментує президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак. – Тобто, хвилюватися про виплату українських боргів – як зовнішніх, так і внутрішніх, – не варто. До того ж, інфляція в Україні украй низька, а падіння ВВП, вочевидь, буде не таким глибоким, як говорили ще місяць чи два тому – 6, а не 8 чи 11%. Натомість вплив так званої “вербальної інтервенції” спрогнозувати складно. Точніше, складно спрогнозувати, чи збережуться “в активному медіаобігу” заяви “про гривню по 30” у майбутньому”...

А це, на думку економіста, з-поміж іншого, залежатиме й від ситуації у правлінні Нацбанку. Поки що змінили двох із шести його членів – голову (Кирило Шевченко) та одного із його заступників (замість Олега Чурія призначено Юрія Гелетія).

“Тож наразі більшість (а всі рішення правління ухвалюються колегіально) залишається у команди Гонтарєвої-Смолія. Коли ж після кадрових ротацій більшість отримає команда Шевченка, політика може змінитися. А, може, й ні. Тому з політичної точки зору маємо ще багато невизначеності.

Якщо радикальних змін політики регулятора не буде, думаю, долар коштуватиме 27+ гривень. Перемога ж олігархів та промислового лобі – збереження тиску на НБУ, необґрунтована емісія й “інфляційні забави” – розвалить ринок ОВДП та підірве довіру до Мінфіну. Наслідки можуть бути непередбачуваними.

Але у такі “перспективи” я не дуже вірю. Адже останнім часом ми змогли переконатися, що влада прислухається до застережень експертів, котрі кажуть про хибність такої політики”, – заспокоює Тарас Козак.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Дещо гіршу долю національній валюті пророкує голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. “Мені здається, що Нацбанк готовий зараз завести нашу валюту у коридор 28-29 гривень за долар і тримати її там десь до кінця осені. А ось далі може датися взнаки низка соціально-економічних і політичних ризиків. Економічна ситуація в країні, ймовірно, буде гіршою, ніж передбачалося при перегляді Державного бюджету. Цілком ймовірно, що ще більше погіршиться наповнення бюджету, меншими будуть надходження валюти. Відповідно, може розгорітися й політична криза. Я навіть не виключаю відставки Уряду після місцевих виборів...”, – каже економіст.

Через це, а також через можливе втілення перед виборами низки популістських кроків, долар, на думку Кушнірука, може коштувати навіть більше, ніж 30 гривень. Але такий сценарій можливий не раніше кінця листопада – початку грудня.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-