Фінансовий огляд: іпотека під 10%, стабільна гривня, валютна лібералізація

Фінансовий огляд: іпотека під 10%, стабільна гривня, валютна лібералізація

Аналітика
Укрінформ
Аналізуємо ці та інші новини банківської сфери. А також те, як вона може прислужитися для збереження економічної активності в умовах карантину

Головною новиною останнього тижня квітня для вітчизняної банківської системи і небанківського фінансового сектора стало набрання чинності законодавчими змінами щодо посилення контролю за платежами і грошовими переказами. Нам багато належить зробити найближчими місяцями для втілення нових положень на практиці.

Але для частини нинішніх і майбутніх клієнтів фінустанов – з огляду на близькість до тіла “своєї сорочки”, – куди важливішими є інші пов’язані із банківським сектором події, заяви й коментарі. Приміром, той, хто мріє про власне житло, не міг не звернути уваги на оприлюднення главою держави планів щодо житлової іпотеки під 10% річних. Малий і середній бізнес “кровно” зацікавлені в реалізації планів держави та низки банків щодо кредитної підтримки цього сегмента економіки під час і після карантину. Люди, котрі звикли зберігати заощадження у валюті, причетні до зовнішньо-економічної діяльності або просто оцінюють рівень свого добробуту в доларах і євро, переймаються подіями на валютному ринку. Який дещо активізувався наприкінці минулого тижня – після зниження облікової ставки НБУ з 10 до 8%, – а тепер, схоже, знову заспокоюється. Чи надовго? І чи не призведуть до нових турбуленцій чергові кроки Регулятора на шляху до повної валютної лібералізації? Аналіз цих та інших новин фінансового сектору – в огляді від Укрінформу.

1. Іпотека під 10%. Кредити 5-7-9% для бізнесу. Ще не “Європа”, але ж і не 18-20%...

Похваливши Нацбанк за чергове зниження облікової ставки, президент Володимир Зеленський попросив комерційні банки якомога швидше відреагувати на цей сигнал, зменшивши ставки за позиками для бізнесу і населення. Разом із рішеннями, які незабаром має ухвалити Кабмін, це, зокрема, зробить доступнішим іпотечне кредитування – житло можна буде купувати на виплат під 10% річних. Для цього уже до кінця квітня Уряд і Нацбанк презентують дві важливі програми. Перша, за словами Зеленського, стосується якраз забезпечення можливості для українців купувати житло у кредит за ставкою близько 10%. Друга – позики малому бізнесу за мінімальними ставками – для виплати заробітної плати працівникам.

А. Хата для “небагатого тата”

Про наближення “ери” дешевої іпотеки ми чули не раз. Не від одного уряду і не від одного президента. Утім, “в реалі” кредити на придбання житла усе ще залишаються доступними лише для невеликої частини співвітчизників. Тих, хто має вищі (аніж середні), але недостатні (щоб купити будинок або квартиру одразу) статки. Навряд чи суттєво розшириться коло позичальників і за умови зниження вартості іпотечних кредитів до 10-12%. Адже, приміром, у Європі середня ставка іпотеки коливається від 1 до 6% (у Фінляндії – 1%, в Німеччині – 1,85, Чехії – 2,9, Великобританії – 3, Польщі – 3,8, Латвії – 5,1%), а у США іпотечний кредит під 3-4% людям видають на 30-40 років. Та й то “потягнути” такі позики можуть не всі. Тож чимало європейців і навіть американців десятиліттями мешкають в орендованому житлі.

Що вже й казати про удвічі або й учетверо-п’ятеро вищі кредитні ставки... Зрозуміло, миттєво знизити їх навіть до 5%, як у державах Балтії, навряд чи вдасться. Тому економічні експерти вітають кожен крок, який бодай на “відсоток” наближує нас до таких показників.

Утім, зменшення облікової ставки важливий – але не єдиний – крок до доступної іпотеки. Реальне здешевлення кредитів можливе лише після суттєвого зменшення вартості ресурсної бази банків. А це: і накопичення власного капіталу, і спроможність залучати значні кошти – дешеві довгі ресурси – під помірковані відсотки за депозитними програмами. Та з останнім у нас чимало проблем. Українців “розбалували” захмарними депозитними ставками. Тож ми не завжди готові нести до банків вільні кошти, приміром, під 3-4% річних у гривні. Банки ж, для того, щоб “заманити” клієнтів, і зараз рекламують депозитні програми під 14-16 та більше відсотків.

Інше нерозв’язане питання – надійність позичальників і велика кількість так званих “проблемних” кредитів. Неповернення позик стає для частини клієнтів звичною практикою. Карантинні обмеження лише загострять проблему. Відповідно, жорсткішими стають умови геджування (інструментарію обмеження) банківських ризиків. Чи не перша поміж них – підвищення (або “неохоче” зниження) ставки для споживачів кредитного ресурсу.

Не сприяють здешевленню кредитів і доволі низька рентабельність підприємств, відсутність належних економічних умов, які б стимулювали розвиток бізнесу та високу швидкість оборотності капіталу. Пов’язані із цим ризики банки також закладають у вартість кредитних продуктів.

Б. “Кредитне плече” від держави – малому й середньому бізнесу

Нагадаємо, нещодавно Уряд розширив межі чинної програми кредитування малого і мікробізнесу “5-7-9%”. Зокрема, збільшено максимальну суму позики, на яку підприємець чи компанія можуть розраховувати у рамках цього проєкту. А також розширено перелік його завдань, до яких тепер додалася “антикризова підтримка мікро- й малого бізнесу”:

  • Збільшено коло суб'єктів підприємництва, які можуть одержати державну фінансову підтримку за програмою. Подавати до банків-партнерів проєкту заявки на кредит зможуть підприємці, чий максимальний рівень річного доходу не перевищує 100 мільйонів гривень (до карантину гранична сума не мала перевищувати 50 мільйонів).    
  • З 1,5 мільйона до 3 мільйонів гривень збільшили максимальну суму кредиту, яку кожен бізнес може отримати за цією програмою.
  • Розширено перелік цілей, на які підприємці можуть брати кредит у рамках проєкту “Доступні кредити 5-7-9%”. Відтепер бізнес може розраховувати на підтримку держави, беручи позику також на:
    • купівлю нежитлової нерухомості без права передачі її третім особам;
    • придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із втіленням субʼєктом підприємництва інвестиційного проєкту;
    • поповнення обігових коштів суб’єктів підприємництва у розмірі не більше 25% від загальної вартості інвестпроєкту, що фінансується за рахунок кредитних ресурсів;
    • інвестиційні цілі, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19 (виробництво лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання тощо).

При цьому головною умовою участі у програмі під час карантину є зобов’язання щодо збереження не менше 80% чисельності трудових колективів.

Експерти чекають від уряду, НБУ, державних і комерційних банків подальших кроків для здешевлення кредитування – як іпотечного, так і для підтримки реального сектора економіки. Покращити ситуацію, на думку економістів, можна, зокрема, через:

  • подальше зниження облікової ставки НБУ. Приміром, голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного Центру Борис Кушнірук вважає недостатньою навіть таку швидкість перегляду Регулятором ставки рефінансування. “Облікова ставка має коливатися у межах 2-3%. А ставки за депозитами повинні бути, можливо, іще нижчими, – каже економіст, – Тільки їх зменшення принаймні до 3-4% річних може пожвавити кредитування реального сектора економіки”.
  • зменшення кредитних ризиків. Завдання – підвищення “надійності” економіки, створення сприятливого бізнес-клімату. І головне – захист прав кредиторів через закони та справедливу судову систему. Причому, може йтися і про не зовсім популярні кроки. Приміром, про законодавчу заборону набуття людиною права власності на іпотечну нерухомість до повної виплати кредиту.
  • продовження лібералізації банківської системи і державні преференції. Зокрема, серед завдань для НБУ експерти називають послаблення вимог до резервування коштів банківськими установами. Що дозволить уникнути штучного “зв’язування” значного ресурсу, який за інших обставин можна було б використати для кредитування.

2. Банки розширюють програми пільгового кредитування для підприємців

Зокрема, рішення про започаткування антикризової програми фінансування підприємств малого й середнього бізнесу ухвалив “Приватбанк”. За інформацією пресслужби фінустанови, стосується це як державної програми “Доступні кредити 5-7-9%", так і інших банківських продуктів. Очікується, що банк зможе розглянути запити на фінансування за антикризовими програмами не менше ніж від 50 тисяч ФОПів і компаній. Щоправда, це стосується, переважно підприємницьких структур, які є чинними клієнтами “Приватбанку”. Їм, приміром, можуть запропонувати рефінансування вже виданих кредитів на розвиток малого бізнесу, а також спецпрограми пільгового фінансування оборотного капіталу для підприємств медичного і аграрного секторів. У фінустанові повідомляють, що вже розпочали приймати онлайн-заявки від бізнесу, який бажає взяти участь у проєктах.

Нагадаємо, місяць тому “Приватбанк” започаткував програму надання представникам малого й середнього бізнесу “кредитних канікул”. Клієнтам запропонували можливість відтермінування платежів як за позичками без простроченої заборгованості, так і за кредитами, що не були погашені вчасно. Зокрема, понад 5 тисячам підприємців надали відстрочку до кінця липня. “Кредитні канікули” як для бізнес-клієнтів, так і для учасників програм споживчого кредитування запровадили й деякі інші українські банки. При цьому про повне “прощення” боргів не йдеться. “Банки – комерційні установи, чий бізнес полягає в залученні коштів від підприємств і населення й надання в кредит – також бізнесу та населенню. Якщо позичальники не платитимуть за кредитами, банки не зможуть платити вкладникам", – наголосив заступник голови правління Нацбанку Олег Чурій. За його словами, вже більше 10 банків запровадили програми “антистресової” підтримки своїх клієнтів. Зокрема, є такі варіанти “кредитних канікул”:

  • банки відкладають виплату клієнтами основного боргу, але позичальники продовжують платити відсотки;
  • клієнти можуть тимчасово не платити і основну суму, і нараховані відсотки;   – кредити реструктуризують на довший період із меншими платежами.

При цьому про “автоматичний” перегляд умов для усіх клієнтів фінустанов також не йдеться. Кожен позичальник має самостійно звернутися до свого банку з проханням про перенесення платежів чи реструктуризацію боргу. Водночас для всіх діє законодавча норма щодо заборони нарахування штрафів і пені за прострочення платежів за кредитами у період карантину.

3. Зміцнення гривні: дві “сторони медалі”

Українська національна валюта, яка наприкінці минулого тижня, на тлі повідомлень про зниження облікової ставки НБУ, дещо “просіла” на міжбанківському ринку, швидко повертає втрачене. Хоча й не так швидко, як перед тим упродовж кількох тижнів падала чи як ревальвувала наприкінці минулого року. Але однак тенденція позитивна. Скажімо, у вівторок котирування гривні до долара на закритті міжбанку становили 27,00-27,03. Євро купували по 29 гривень 27, продавали – по 29 гривень 30 копійок. Таким чином, через перевищення пропозиції над попитом за день долар подешевшав приблизно на 10 копійок. Національний банк вкотре скористався ситуацією для того, щоб викупити надлишок валюти в резерви. Щоправда, купив Регулятор небагато – $20 мільйонів.

З одного боку – особливо, як згадувати події середини березня, коли для утримання гривні Нацбанк змушений був продати більш ніж $1,5 мільярда – поступове зміцнення української валюти радує. З іншого, аналітики сайту Мінфін пояснюють цю тенденцію не лише відсутністю “панічних” і “спекулятивних” викликів для гривні. “Відчувається істотне просідання показників та спад в економіці. Частина експортерів, які працюють в умовах карантину, змушені продавати практично всю валютну виручку, тому що обігових коштів у гривні їм не вистачає, а держава не особливо поспішає розраховуватися за відшкодуванням ПДВ. Та й із попитом на валюту погано – більшість імпортерів на карантині, що й знижує їхні потреби у закритті контрактів на звітну дату”, – йдеться у повідомленні. Наслідки такої ситуації також можна оцінювати із двох позицій. “З одного боку – це добре для сальдо торгового балансу і курсу гривні – менше витрачаємо валюти та більше купуємо вітчизняної продукції або не купуємо цих товарів узагалі. Але з іншого – бюджет отримує від торгівлі все менше податків, багато компаній, зав'язаних на імпорті, відправили співробітників у неоплачувану відпустку або просто їх звільнили, що б'є по ринку праці та збільшує рівень соціальної напруженості. Тому застій на міжбанку і ситуативне зміцнення гривні при такому ринку не можна назвати повністю позитивною подією”, – пояснюють експерти. І така ситуація, за прогнозами, може тривати ще довго. Наскільки – залежатиме від темпів виходу країни із карантину.

4. Черговий крок до валютної лібералізації – важливий, але не останній

З вівторка Національний банк підвищив граничну суму валютних операцій, для яких встановлено спрощені вимоги щодо валютного нагляду, – зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень. Таким чином НБУ привів нормативну базу у сфері валютного регулювання й нагляду у відповідність до змін, передбачених згаданим вже Законом “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Ідеться про ще один крок до лібералізації валютного ринку в Україні. Адже значну кількість операцій вітчизняних підприємств на невеликі суми виводять із-під додаткового контролю підрозділами валютного нагляду фінустанов.

Владислав Обух, Київ

P.S.: Тим часом над керівництвом Нацбанку “нависають хмари”. Низка депутатів із фракції "Слуга народу" вимагають заслухати на пленарному засіданні голову правління НБУ Якова Смолія і “надати оцінку його роботі в умовах карантину”. За даними “Економічної правди”, під проєктом постанови підписалися майже два десятки депутатів. Переважна більшість із них – очільники парламентських комітетів: Олександр Ткаченко, Микола Сольський, Михайло Радуцький, Дмитро Наталуха, Данило Гетманцев. Також підпис під документом поставив один з найактивніших критиків політики чинного правління НБУ Олександр Дубінський.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-