Тиха агресія Росії? Як «Сбербанк» тисне на суддів, щоб зберегти контроль над українськими підприємствами
Про гібридний характер війни, розгорнутої Росією проти України, сказано сьогодні більш ніж досить. При цьому здебільшого мова йде про військову чи інформаційну складову агресії. Фінанси та те, що з ними пов`язано, часто залишаються поза фокусом українських медіа. І вельми незаслужено.
З початком російської агресії, ще в 2014 році постало, зокрема, питання: як бути з російськими банками в Україні? Суспільна дискусія проходила вельми бурхливо, ситуативно вихлюпуючись у биття вікон чи замуровування офісів «Сбербанку». Однак було зрозуміло, що нічого спільного з вирішенням проблеми (окрім створення картинки для російського «зомбоящика») такі акції доморощених «корисних ідіотів» не мали і не могли мати. Законодавчими, економічними методами російські банки так і не було виведено з України. Помінялись хіба що фасадні вивіски на їхніх офісах, проблема ж впливу Росії на Україну через своїх «фінансових агентів» як була, так і залишилась.
Один із таких найпотужніших агентів – «Сбербанк».
З початком агресії Росії проти України банк швидко перейменувався – «Сбербанк России» трансформувався в просто АТ «Сбербанк». Тобто, для пересічного громадянина було прибрано асоціативну прив’язку з країною-АГРЕСОРОМ. Чи змінило це щось у фактичній площині, в сенсі приналежності банку до Росії? А головне – мети його створення на території України та тих завдань, які перед ним поставила материнська компанія?
Наївно думати, що завдання російського банку – це фінансування українських підприємств з метою їх подальшого розвитку. Виходячи з усієї логіки дій путінської Росії, бачиться зовсім інше – отримання контролю над промисловістю України, у тому числі шляхом захоплення активів вітчизняних виробничих підприємств. Іншими словами, йдеться про приховану форму агресії та рейдерства.
І це зовсім не метафора.
На сьогодні "Сбербанку" передані в іпотеку та заставу основні фонди підприємств важкого машинобудування, гірничо-видобувної промисловості, авіації, енергетичної та харчової промисловості, тобто це можна вважати продовженням військової агресії і питанням внутрішньої безпеки України.
На цій мапі помічена тільки сотня великих підприємств і компаній, які передали в іпотеку або заклали свої основні фонди "Сбербанку" з тисяч фактичних його “заручників”. Дані узяті з відкритих офіційних реєстрів. Кожна точка – це підприємство і орієнтовне його розташування.
І якою ж буває доля тих, хто прокредитувався в «Сбербанку»?
Якісь підприємства вже закінчили боротьбу і здалися, якісь зупинені й розорені, якісь перейшли у власність "Сбербанку", якісь – ще борються, хоча перспективи, скажемо так, туманні.
Так, наприклад, "Харківський коксовий завод" закінчив боротьбу з "Сбербанком" тим, що повністю перейшов у власність банку і був відданий в управління. А представником власників став Сергій Кузяра. Одне з Інтернет-видань прокоментувало цю подію під заголовком «Російський Сбербанк отримав контроль над харківським коксовим заводом і віддав його радникові Януковича», приділивши трохи уваги і персоні нового топ-менеджера підприємства: «Багатогранна і відома особа, відома як радник двох міністрів енергетики, людина Януковича і власник багатьох трейдингових компаній, які торгують вугіллям. Часто Кузяру називали «вугільним менеджером Олександра Януковича”.
Навіть коли підприємство вступає у боротьбу за порятунок своїх активів, можна наразитися на відверто нечесну гру. Методи роботи «Сбербанку» різноманітні, деякі з них, приміром, мають результатом відкриті кримінальні провадження.
Тим же фіналом завершилася і скандальна історія з ТЦ "Магеллан", за «класикою жанру» – не обійшлося і без «маски-шоу» з озброєними людьми.
Якщо суд приймає чи схильний прийняти рішення не на користь Банку, за дивним збігом з цією обставиною, судді починають повідомляти про безпрецедентний тиск на них через погрози фізичної розправи з ними самими або ж із членами їхніх сімей. Як це було, приміром, з суддею Київського апеляційного господарського суду (нині – Північний апеляційний господарський суд) Антоніною Мальченко. Вона звернулася до Вищої Ради Правосуддя і 12 березня минулого року її справу було розглянуто. Суддя заявила про втручання в її роботу з боку «Сбербанку», справу за позовом якого вона розглядала.
Доповідач по розгляду заяви на засіданні ВРП зазначив, зокрема, таке: "1 жовтня 2018 року до Київського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення за підписом голови правління акціонерного товариства «Сбербанк», адресоване судді Мальченко А.О., в якому, зокрема, викладено таке: «З даного моменту будь-які дії, спрямовані на утиск інтересів АТ «Сбербанк», або дії, вчинені на користь опонентів АТ «Сбербанк», будуть розцінюватись керівництвом АТ «Сбербанк» в якості умисних перешкод інтересам Російської Федерації в Україні та потягнуть за собою наслідки у вигляді відкриття кримінальних проваджень стосовно таких осіб Слідчим комітетом Російської Федерації".
За свідченням судді, після подачі нею заяви про тиск, їй почали приходити повідомлення з погрозами, зокрема зі згадкою про безпеку її сина. За цими фактами Нацполіція відкрила провадження.
Якою була відповідь на це «Сбербанку»? Провокація з метою дискредитувати банк, лист – підробний, банк заявив про це на своєму сайті та звернувся з відповідною заявою до ГПУ.
Схожа історія сталася й з суддею Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Володимиром Білоусом. Пресслужба суду повідомила, що Білоус звернувся із повідомленням до ВРП та ГПУ, в якому зазначив, що на адресу суду надійшов лист за підписом голови правління акціонерного товариства «Сбербанк» з погрозами на адресу судді та членів його родини. Реакція банку? І цього разу "Сбербанк" також заявив про провокацію та навмисну дискредитацію. Тобто, хтось взявся системно дискредитувати банк саме у тих справах, де йдеться про його інтереси.
Із подібними зверненнями щодо отримання погроз від АТ «Сбербанк» до ВРП зверталися й інші судді – суддя господарського суду Київської області Грєхова О.А., суддя господарського суду Харківської області Буракова А.М.
«Сбербанк» використовує й інші тактики. Наприклад, звинувачення суддів у неправильній позиції й подання скарг до Вищої ради правосуддя ще до винесення рішення. Так було у справі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Верховця А.А., Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
А з 2020 року до цих методів додалось нове – медійна підтримка, за якою судді, що розглядають справи, де фігурує банк, і, відповідно, можуть прийняти «не ті» рішення для банку, раптом починають виглядати «не тими» суддями. Так, до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення судді Північного апеляційного господарського суду Геннадія Кравчука про втручання у його професійну діяльність.
Кравчук повідомив, що у провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду в складі колегії суддів, де він головує, перебуває на розгляді апеляційна скарга АТ «Сбербанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 20 червня 2019 року у справі за позовом ПАТ «Квазар» до АТ «Сбербанк» про визнання зобов’язання «Квазару» за договором про надання кредитної лінії від 29 квітня 2010 року, укладеним із Акціонерним товариством «Сбербанк», припиненим частково у розмірі 75 011 398,00 грн у зв’язку з їх виконанням.
Однак напередодні, в один день – 4 лютого, на цілому ряді Інтернет-ресурсів з'явилися публікації, в яких автори підозрюють суддю у неформальних відносинах або «змові» з народним депутатом України з фракції «Слуга народу» М.Новіковим та, відповідно, адвокатським об’єднанням «Новіков і Партнери», адвокати якого представляють права та інтереси ПАТ «Квазар», у вказаній справі. Суддю звинувачують, зокрема, у затягуванні судового процесу та сприянні ПАТ «Квазар» уникнути відповідальності за кредитними зобов’язаннями перед АТ «Сбербанк». Натомість сам Кравчук зазначає, що всі звинувачення є безпідставними.
"Зі змісту вказаних публікацій вбачається яскраво виражене посилання на те, що судове рішення у господарській справі буде «законним і справедливим» лише тоді, коли воно буде прийняте на користь відповідача, тобто АТ «Сбербанк», а будь-яке інше за змістом судове рішення, на думку «авторів» наведених публікацій, буде свідчити про заангажованість Кравчука Г.А. як головуючого судді у справі стосовно однієї зі сторін справи, в даному випадку до відповідача, та неформальне (позасудове) спілкування з іншими учасниками судового процесу", – пише видання "Судова влада України".
«Медійний артобстріл» саме напередодні судового засідання не викликав би таких сумнівів у своїй «випадковості», якби не поява всіх публікацій, за дивним збігом, в один день і той факт, що всі вони написані майже «під копірку». Більше того, очевидно, щоб вже здійснити «контрольний постріл», 7 лютого робиться новий «залп» у медіа – про його характер легко зробити висновок за одним із заголовків: «Сбербанк подав до ДБР заяву на суддю Кравчука, який маніпулює справою "Квазара". В інших публікаціях той же мотив: «суддя, спійманий на маніпуляціях…». Ким спійманий? Хто довів ці маніпуляції? Відповідей немає. Зате суддя має знати, що його залізно «замочать», не залишивши нічого від репутації, якщо рішення буде «не тим».
Ось такі будні «Сбербанку» в Україні. Як суддям протидіяти цій навальній російській агресії на працівників української Феміди, якщо жодні запобіжні заходи проти такого тиску не дієві? Вища рада правосуддя, по суті, безсила, адже все, що може зробити, – це звернутися до правоохоронних органів. Чи судді лишилися один-на-один з агресивним кредитором?
Олексій Пономаренко
