Обережніше зі спиртом, панове реформатори!

Обережніше зі спиртом, панове реформатори!

Аналітика
Укрінформ
Влада планує скасувати монополію держави на виробництво і обіг етилового спирту. Експерти застерігають від поспіху

Президент Володимир Зеленський подає до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва й обігу харчового та інших видів етилового спирту. Про це інформує прес-служба Офісу глави держави. На момент написання матеріалу тексту документа на сайті парламенту ще не було. Але в ОПУ повідомили про головне: державну монополію на виробництво спирту в Україні планують скасувати вже з 1 січня 2020 року, себто – менш ніж за два з половиною місяці. Чи ж встигнуть до цього часу належним чином підготуватися до такого кроку, адже йдеться не лише про ухвалення згаданого законопроєкту, а й про підготовку низки нормативних актів на його виконання – приміром, затвердження умов і алгоритму роздержавлення, визначення особливостей ліцензування цього виду діяльності у нових умовах тощо? Також новації мають передувати певні практичні кроки, пов’язані, зокрема, з інвентаризацією всього, що має нині українське “спиртове королівство”...

Кожному охочому – по спиртовому заводику: кінець епохи держмонополії

Отже, ще одна сфера економіки – у разі вдалого реформування – має стати ринковою, і, сподіваємося, конкурентною та прозорою. Тобто, виробництво й торгівля спиртом по-суті перетвориться на звичайний вид підприємництва – як, приміром, популярна та прибуткова “кондитерка”. І очікуване полегшення для законного бізнесу має неабияк вдарити по тіньовому (нелегальному й напівлегальному) обігу спирту, на чому – що там гріха таїти? – попри державну монополію, спритні ділки ухитрялися заробляти і в незалежній Україні, і у “планові” радянські часи.

"Протягом останніх 10 років виробництво легального харчового спирту в Україні скоротилося в чотири рази. Тоді як частка його тіньового обороту зросла з 10% у 2007 році до 55% від загальних обсягів споживання у 2019-му. Проєкт закону покликаний скасувати державну монополію на виробництво спирту та сприяти детінізації ринку спирту і лікеро-горілчаної продукції", – йдеться у повідомленні прес-служби Офісу президента.

Законодавцям пропонують надати суб'єктам господарювання будь-якої форми власності можливість виготовляти спирт. Щоправда, для цього треба буде отримати спеціальну ліцензію. Без ліцензій не можна буде займатися і оптовою торгівлею “стратегічним” продуктом. Стосується це й харчового, і інших видів етилового спирту. Зокрема, заклади охорони здоров'я та організації зооветеринарного постачання, отримавши ліцензію, зможуть збувати гуртові партії етилового спирту для медичних і ветеринарних цілей. А ще більше можливостей з’явиться у наших співвітчизників заробляти на продажу українських спиртів закордон – законопроєктом передбачено повну лібералізацію експорту усіх видів цієї продукції. Зокрема, виробники торгуватимуть з іноземними країнами без посередництва трейдерів: приміром, власники ліцензій на виробництво можуть самостійно експортувати етиловий, етиловий ректифікований виноградний, етиловий ректифікований плодовий спирт. Натомість імпорт такої продукції планують тимчасово обмежити (до 1 січня 2022 року) – задля захисту вітчизняного товаровиробника. Утім, ідеться не про заборону імпорту харчового спирту, а про ретельний контроль обсягів цієї продукції, що надходитимуть в країну: постачатимуть її лише уповноважені Кабінетом міністрів держпідприємства. При цьому поціновувачі іноземних алкогольних напоїв можуть не хвилюватися: спиртовмісних виробів і сумішей відповідні обмеження, судячи з усього, на стосуватимуться.

“Усе це має забезпечити становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту і лікеро-горілчаних виробів", – вважають в Офісі президента.

Як не помилитися й “не наламати дров”

Чи не найбільше проблем і зловживань при попередніх спробах лібералізації й роздержавлення тих чи інших галузей було пов’язано з помилковим (може, й навмисним) прагненням “поставити воза попереду коня”. Зокрема, в Україні системно нехтували одними з головних передумов успішної приватизації – належним обліком і точною оцінкою ресурсу або майна. Зараз, на щастя, “заплющувати очі” на це перестали – принаймні, на словах. Приміром, усі погоджуються, що відсутність такого обліку – одна з головних перепон на шляху до відкриття земельного ринку. Стосується це – звісно ж, меншою мірою – і спиртової галузі. Виявляється, в уряді, навіть достеменно не знають, скільки з 81-го підприємства галузі нині працюють, а скільки – ні, які виробництва зупиняються тимчасово, залежно від сезону, а які – так би мовити “назавжди”, скільки часу і з яких причин простоюють ті чи інші потужності й за яких умов та в які терміни виготовлення спирту на них можна відновити... Схоже, в Мінекономрозвитку це розуміють. Тому й анонсували ще кілька тижнів тому незалежний аудит усіх спиртових заводів країни (включно із тими, що наразі не працюють).

Сергій Блескун
Сергій Блескун

Радник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства з питань "Укрспирту" Сергій Блескун, якого в середу, до речі, призначили виконувачем обов’язків директора держпідприємства, вважає, що для такого аналізу вистачить і місяця. Аудит, за його словами, дозволить, зокрема, з’ясувати: які підприємства не працюють, але потенційно можуть працювати, а які – неспроможні відновити роботу за жодних обставин. “Це дозволить остаточно законсервувати “безперспективні” заводи, щоб у майбутньому запропонувати їх покупцям, а також зламати існуючі "тіньові" схеми на спиртовому ринку”, – вважає Блескун. Він також повідомив, що завдяки приватизації держпідприємства "Укрспирт", до складу якого входять більшість спиртозаводів країни, за розрахунками, бюджет отримає 6-7 мільярдів гривень. Ще майже стільки ж щороку держказна отримуватиме завдяки успішній лібералізації ринку – у вигляді додаткових акцизних надходжень.

У рамках “інвентаризації” галузі планують також уже до 1 грудня обладнати GPS-трекерами кожен транспортний засіб, який використовують для перевезення спирту. Паралельно створюватимуть відкритий реєстр перевізників спирту. Посилюватиметься і контроль на виробництві. Мінекономрозвитку хоче встановити камери спостереження в контрольних точках на всіх спиртозаводах (в режимі реального часу зі збереженням даних на єдиному сервері). Наступними кроками мають стати, власне, лібералізація ринку і роздержавлення “Укрспирту”.

Втім, щодо цього експерти мають застереження. Зокрема, дуже важливо, щоб і президентський законопроєкт, і документи, які ухвалюватимуть “у розвиток”, гарантували рівний доступ до “спиртового пирога” для усіх потенційних учасників ринку, а не “виписувалися” під інтереси певних фінансово-промислових груп чи агрохолдингів. Природно, що найбільш зацікавлені у придбанні спиртових виробництв горілчані компанії. Тож можливості для участі у приватизаційних аукціонах усіх таких виробників мають бути однаковими. Також держава має чітко визначити (і контролювати дотримання) правил та умов надання ліцензій, аби у відповідальних за цю сферу чиновників не виникало спокуси заробляти на “нових можливостях”.

Варто нагадати, що про приватизацію “Укрспирту” говорять уже не перший рік. Як і про демонополізацію спиртового ринку. Адже настільки жорстка держмонополія у цій сфері збереглася лише в Україні та Білорусі. Щоправда, елементи так званої алкогольної монополії є і у деяких “взірцевих” країнах із ринковою економікою. Приміром, у скандинавських – Фінляндії, Норвегії, Ісландії, Швеції, а також на Фарерських островах, що належать Данії, майже в усіх провінціях Канади (за винятком Альберти) і в деяких американських штатах, де продаж алкоголю контролюють приватні роздрібні продавці або незалежні урядові агенції. Проте, обмеження там не такі жорсткі як у нас.

Тарас Козак
Тарас Козак

"Монополії – це зло, яке завдає країні значних збитків. Вони знижують конкуренцію в будь-якій сфері. І “перемога” над монополізацією кожної з них – добро для всієї країни”, – вважає президент інвестиційної групи УНІВЕР Тарас Козак. У цьому зв’язку він особливо наголошує на якнайшвидшій приватизації "Укрспирту", що дозволить мінімізувати корупцію у цій галузі.

А ось голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук застерігає від поспіху. Також він радить авторам “спиртової реформи” врахувати напрацювання експертів та “попередників”. Зокрема, концепцію поступової лібералізації ринку свого часу підготували під керівництвом ексміністра аграрної політики Тараса Кутового, який цими днями трагічно загинув в авіакатастрофі.

“Головне, що маємо враховувати: спиртова галузь України свого часу була орієнтована на забезпечення потреб усього СРСР. Отже, наявні потужності значно перевищують теперішній рівень споживання. Причому, можливості для експорту цієї продукції також обмежені – через високий рівень конкуренції і “розподіл” ринків, – каже економіст. – Відповідно, треба буде якимось чином обмежувати виробництво. Принаймні, на перехідний період. Бо повна лібералізація ринку, ймовірно, призведе до технологічного паралічу. Значні обсяги спирту потраплятимуть на підприємства (часто – нелегальні), які не мають можливості виробляти якісну алкогольну продукцію. Великі ж легальні виробники горілчаних виробів втрачатимуть позиції. А це – загроза і для наповнення державної казни, і для здоров’я людей”.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Тому, за словами Кушнірука, законом варто передбачити п’ятирічний перехідний період, протягом якого діятимуть обмеження щодо обсягу харчового спирту, який потраплятиме на внутрішній ринок, унеможлививши постачання “лівої” продукції.

Також, на думку економіста, треба “з розумом” підходити до процесу приватизації підприємств галузі. Адже нині в країні є й застарілі, і відносно сучасні виробництва, якість продукції яких суттєво відрізняється. “Насамперед, варто продавати кращі підприємства, підвищуючи їх вартість ще й за рахунок такої опції, як гарантування лімітів виробництва спирту на найближчі роки. Це дозволить отримати максимально об’єктивну ціну. Більше того, нові власники цих виробництв будуть зацікавлені в інвестиціях у їх розвиток та модернізацію”, – радить Борис Кушнірук. Решту ж лімітів варто розподіляти вже між іншими виробниками. Причому, через проведення аукціонів, що також збільшить доходи держави. А вже через 5 років можна буде повністю лібералізувати ринок, коли кожен охочий отримає право створити спиртозавод “з нуля”. Бо тоді буде зрозуміло: є в цьому сенс, чи країна уже не потребує нових потужностей. “Натомість лібералізація ринку до роздержавлення вже існуючих підприємств, а також “хаотичність” їх приватизації призведуть до появи на ринку величезних обсягів неякісного спирту. І держава може повністю втратити контроль над цією галуззю, як це вже було на початку – всередині 1990-х”, – підсумовує Борис Кушнірук.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-