Реклама

Реклама "нульових" кредитних ставок стане історією? Сподіваємось...

Аналітика
Укрінформ
Робіть ваші ставки, панове! Фінансові послуги відтепер кришталево прозорі, а права їх споживачів захищені по-європейськи – законом

Президент Зеленський підписав закон №1085-1, який зобов’язує фінансові установи усіх типів (банки і "небанки") показувати реальні ставки за кредитами. Для банків та небанківських фінансових установ запроваджуються однакові правила в сфері реклами фінансових послуг і надання інформації про них. Відтепер для всіх фінансових установ-кредитодавців існуватиме єдиний формат розрахунку загальної вартості кредиту та єдина формула розрахунку реальної річної відсоткової ставки. Упродовж трьох місяців після ухвалення закону НБУ, тепер вже як регулятор і небанківської сфери (президент одночасно підписав також і відповідний закон про так званий закон про СПЛІТ – Авт.) сформує нормативно-правові акти, які міститимуть нові правила для небанківських фінансових установ, що дозволять зменшити частоту порушень. Таким чином Законодавство України приведено у відповідність з міжнародними практиками і директивами ЄС. В НБУ стверджують, що Україна стане 120-ю країною, де держава забезпечуватиме захист прав споживачів фінансових послуг на рівні закону. А Національний банк стане 98 центральним банком у світі, який реалізуватиме цю функцію.

Робіть ваші ставки, панове! Фінпослуги відтепер кришталево прозорі

Національний банк підкреслює, що віднині фінансові установи будуть зобов'язані у рекламі та на сайтах розкривати повну інформацію про вартість послуг. Мовляв, українцям стане легше приймати правильні фінансові рішення. І вони будуть захищені від нав’язування непотрібних послуг, адже розумітимуть, які саме послуги включаються у повну вартість. "Ухвалений документ покладає на НБУ зобов’язання із захисту прав споживачів фінансових послуг та надає йому інструменти регулювання поведінки учасників фінансових ринків щодо клієнтів", – йдеться у повідомленні НБУ.

Одна з головних новацій закону – обов’язкове розкриття інформації про реальну вартість фінансових продуктів та послуг. Також ухвалений Закон дозволить усунути нав’язування фінансовими установами непотрібних послуг, зміну істотних умов договорів без попереджень чи в односторонньому порядку, а також передачу персональних даних третім особам. Це не вичерпний перелік порушень, проте саме з ними найчастіше стикаються українці, згідно з дослідженням USAID.

«Сьогодні оманливо вказані процентні ставки за кредитами різних як банківських, так і не банківських фінансових установ є одним з найпоширеніших порушень і одночасно однією з найбільших проблем громадян під час отримання фінпослуг. Адже реальні відсотки, які іноді у сотні разів перевищують зазначені в рекламі, можуть ставити людей у неочікуване, скрутне становище, підвищуючи соціальну напругу», – прокоментував ухвалення Закону Голова Національного банку Яків Смолій.

Яків Смолій
Яків Смолій

За його словами, такі приховані відсотки стануть неможливими після появи спеціального уніфікованого формату розкриття інформації. «Це має позитивно вплинути на вартість кредитів, адже з ринку буде усунута асиметрія інформації, і фінустанови почнуть конкурувати не рекламними, а реальними ставками», – додав Голова НБУ.

А санкції такі страшні, що "аж страшно"…

А щоб "ушлим" фінансистам прищепити нарешті любов до чесної конкуренції, законом запроваджено нові штрафи для установ. Найбільша санкція передбачена за збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку та без попередження споживача. За кожен випадок такого порушення установа повинна буде сплатити від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – сьогодні це 8,5-13,6 тис. грн. (Чесно кажучи, не такі вже й великі гроші, щоб налякати пройдисвітів. – Авт.).

Крім цього, передбачені санкції, якщо установа не надала споживачеві повну інформацію про фінансову послугу, не надала примірник договору або уклала договір не в письмовій формі, або ж не повідомила належним чином про відступ від зобов’язання за договором. Останнє порушення, зокрема, провокувало дуже болючі конфлікти позичальників з фінустановами, що полюбляли "тихцем" перепродати борги колекторам, не пропонуючи клієнтам жодного іншого варіанту вирішення проблеми заборгованості, наприклад, шляхом реструктуризації.

Між тим, у Нацбанку вже створений профільний підрозділ – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, який реагуватиме на скарги споживачів, розроблятиме нормативну базу, встановлюватиме вимоги до прозорості та достовірності інформації, яку банки та небанківські установи розкривають, проводитиме перевірки установ тощо.

Також Національний банк вже опублікував для громадського обговорення проект Концепції захисту прав споживачів фінансових послуг. Концепція пропонує зобов’язати банки розкривати на своїх веб-сайтах та у рекламі достовірну та повну інформацію про продукти, а також розробити зручні “калькулятори” для порівняння вартості послуг. В НБУ чекають пропозицій від учасників ринку про методологію розгляду звернень і скарг споживачів.

Захищали, захищали, та й забули від чого...

В НБУ стверджують, що (цитуємо) "упродовж останніх восьми років захистом прав споживачів фінансових послуг в Україні не опікувався жоден із держорганів. Як наслідок, тільки за 2018 рік і лише Національний банк отримав понад 13 тис. скарг від споживачів, невдоволених якістю фінансових послуг. Водночас через відсутність відповідного мандату НБУ не мав можливості ані попередити зловживання, ані вжити заходів до порушників".

Не зрозуміло, звідки така дивна "забудькуватість" регулятора, бо жаркі дискусії про приховування фінустановами реальних ставок точилися вже давно, а Нацбанком навіть приймалися відповідні регуляторні акти. Так, у 2007 році НБУ своєю Постановою №168 від 05.06.2007 р. прийняв "Правила надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупної вартості кредиту". Відповідно до вимог цієї постанови, банки були зобов'язані в кредитному договорі вказувати сукупну вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, пов'язаних з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту. І найважливіше – банки зобов'язувались вказувати ефективну (реальну) ставку банку у відсотках і абсолютне значення дорожчання кредиту. Контролювати ці процеси мав тодішній Департамент банківського нагляду і регулювання НБУ.

В пресі того часу здійнялася справжня буря. Кількість заголовків "Банки нарешті перестануть дурити!" складно було порахувати. "Ага-а! – зловтішалися журналісти, – споживачі нарешті дізнаються, скільки банки на них заробляють!" Версій того, як ініціатива вплине на ринок кредитування, було ще більше: від оптимістичних "це сприятиме зниженню ставок" до песимістичних: "банки намагатимуться ввести нові приховані комісії". Песимісти врешті виявилися праві – приховані комісії з того часу нікуди не щезли, а ще більше "приховалися".

Чи повториться ситуація цього разу? Ну, винахідливість вітчизняних фінансистів ніхто не відміняв.

"Питання відновлення довіри до фінансового сектору – це спільна робота не тільки уряду, регуляторів фінансового сектору, парламенту, громадських організацій, а й самих споживачів в тому числі. Як мінімум у напрямку підвищення власної фінансової грамотності та відстоюванні своїх інтересів", – зазначив екс-депутат Руслан Демчак, коментуючи останні нововведення.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-