Суд ЄС, поразка “Газпрому” й козирі в руках України

Суд ЄС, поразка “Газпрому” й козирі в руках України

Укрінформ
Рішення суду ЄС по газопроводу OPAL посилило переговорну позицію Києва

У вівторок, 10 вересня, стало відомо про важливе рішення суду ЄС, який визнав обґрунтованими претензії Польщі, Литви та Латвії і скасував рішення Єврокомісії про надання російському “Газпрому” монопольного права на використання німецького газопроводу OPAL, що є наземним продовженням “Північного потоку”. У НАК “Нафтогаз України” це рішення назвали “приємною несподіванкою”, що зрозуміло, адже вже 19 вересня у Брюсселі вирішуватиметься подальша доля російського газового транзиту через територію України.

ВЕРДИКТ СУДУ Й ІНТЕРЕСИ ГРАВЦІВ

У Польщі в минулий вівторок усі важливі гравці навіть не приховували своїх позитивних емоцій з приводу цього рішення суду ЄС, наввипередки намагаючись озвучити свої коментарі. Із самого ранку пресслужба польської державної нафтогазової компанії PGNiG нашвидкоруч скликала журналістів на пресконференцію, аби повідомити “дуже важливе рішення для Польщі та України”. Утім, ще до пресконференції свій офіційний коментар уже оприлюднив міністр енергії Польщі Кшиштоф Тхужевський.

Кшиштоф Тхужевський
Кшиштоф Тхужевський

“Завдяки цьому рішенню збережено енергетичну безпеку не лише Польщі, а й України, газопровід якої міг би бути виключений з експлуатації в ситуації, коли "Газпром" повністю контролював би OPAL”, – заявив Тхужевський.

Він підкреслив, що це рішення зменшує монопольні позиції "Газпрому" в Європі й назвав його лекцією для тих, хто хоче діяти на європейському енергетичному ринку поза правилами.

Рішення суду викликало ейфорію у керівництві PGNiG, а також дуже сприятливо вплинуло й на фінансовий стан компанії. У цей день індекс акцій PGNiG на Варшавській фондовій біржі зріс найбільше з усіх великих компаній – на 4,1%.

Пьотр Возняк
Пьотр Возняк

Глава PGNiG Пьотр Возняк під час пресконференції слушно підкреслив, що після рішення суду ЄС по OPAL енергетична солідарність в ЄС набула матеріального виміру і більше не є “пустою балаканиною”. Він також поділився практичними оцінками значення цього рішення. За його словами, обсяги поставок російського газу за рік по газопроводу OPAL у масштабах року мають зменшитися на 12,5 млрд кубометрів. Відтак, на стільки ж – на 12,5 млрд кубометрів – мають зрости обсяги транзиту російського газу територією України. Він підкреслив, що це є “дуже хорошим аргументом” перед переговорами з росіянами для української сторони, яка може на цьому збудувати дуже хорошу переговорну позицію.

 Матеуш Моравецький
Матеуш Моравецький

Утім, зрозуміло, що у Польщі передусім дбають про власні інтереси. Її вигоду від рішення ЄС дуже предметно пояснив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький. Він підкреслив, що Варшава будує свою енергонезалежність, спираючись на збільшення власного видобутку в країні, на будівництво газопроводу Baltic Pipe, яким газ із шельфу Норвезького моря постачатиметься до Польщі, а також завдяки поставкам зрідженого газу до терміналу LNG у місті Свіноуйсцє та нового терміналу в Гданську. Однак, крім забезпечення власних потреб Польща має також амбіції постачати газ третім країнам. Відтак, монополістська позиція “Газпрому” в цьому контексті становила б загрозу для Польщі.

ОПАЛЬНИЙ OPAL ДЛЯ “ГАЗПРОМУ”

Як відомо, у жовтні 2016 року Єврокомісія на запит Німеччини та Росії дозволила “Газпрому” до 2033 року фактично монопольно використовувати 470 км газопроводу OPAL потужністю 36,5 млрд куб. м газу на рік. Через OPAL блакитне паливо транспортується з “Північного потоку-1”, який запущено в експлуатацію в 2011 році, територією Німеччини вздовж німецько-польського кордону аж до кордону із Чехією. Це рішення не влаштовувало багатьох гравців на енергетичному ринку в Європі. Не відкладаючи у довгу скриню свій протест на рішення Брюсселя, Польща подала до суду ЄС, до неї згодом долучилися Литва та Латвія. До позову урядів цих країн також приєдналися польська компанія PGNiG та український “Нафтогаз України”. Натомість, позицію Єврокомісії, що й не дивно, підтримала тоді Німеччина.

OPAL
OPAL

У грудні 2016 року суд ЄС призупинив виконання рішення Єврокомісії, але вже через півроку – з середини 2017 року – “Газпром” знову відновив монополію на використання OPAL. І лише 10 вересня 2019 року суд у Люксембурзі визнав рацію Варшави, Вільнюса та Риги, які підкреслювали, що монопольне використання росіянами OPAL – це, насамперед, історія про порушення принципів енергетичної безпеки та солідарності країн Європи. Суд визнав, що Єврокомісія, приймаючи своє рішення в 2016 році, не врахувала аспектів енергетичної безпеки окремих країн, передусім Польщі. Теоретично, Єврокомісія ще може подати апеляцію на рішення суду. Це можна зробити упродовж двох місяців і 10-ти днів від його офіційного оприлюднення.

У Єврокомісії та Німеччині поки що думатимуть над тим, як їм чинити далі. У Брюсселі вже повідомили, що після цього вердикту суду в Люксембурзі діятиме старе рішення Єврокомісії від 2009 року, згідно з яким “Газпром” зможе використовувати не більше 50% потужностей газопроводу OPAL. Схожим чином відреагували й у Німеччині. З німецькою педантичністю в міністерстві економіки ФРН поінформували, що думатимуть над технічними можливостями реалізації цього рішення суду.

У Росії поки що активно це не коментують. У “Газпромі” обмежилися повідомленням, що аналізуватимуть рішення суду. Утім, попри те, шо воно набуло чинності одразу після оприлюднення, у Росії, на відміну від Німеччини, не особливо поспішають його виконувати. Зокрема, 11 вересня “Газпром” не зменшив обсягів своїх поставок цим газопроводом, попри те, що повинен був так зробити. Ряд наближених до влади російських експертів переконують, що російські поставки газу по OPAL “забезпечували потреби європейських споживачів”, а зменшення обсягів поставок призведе “до зростання цін” на блакитне паливо в Європі. Утім, не повністю залежні від Кремля російські ЗМІ, наприклад “Коммерсант”, усе ж констатували, що як не крути, а це рішення не дуже вигідне російській стороні: вона буде змушена домовлятися з Україною про транзит газу після 2020 року.

Північний потік-2
Північний потік-2

Як зауважив у коментарі польському агентству РАР експерт з питань енергетики Вільного університету Берліна Томас О’Донелл, рішення суду по OPAL серйозно перешкоджає реалізації плану росіян у Європі. Це, зокрема, ставить під сумнів весь сенс реалізації проекту газопроводу “Північний потік”, який будується з метою уникнення транзиту через території України та Польщі. Експерт наголосив, що останнім часом Росія зазнала кількох серйозних поразок у реалізації своєї газової стратегії в ЄС. Зокрема, йдеться про визнання фактом неспроможності Москви збудувати “Північний потік-2” до кінця 2019 року, як планувалося раніше, що давало б Росії серйозний інструмент шантажу в переговорах з Києвом по транзиту газу. Іншою поразкою він назвав рішення Стокгольмського арбітражного суду, який наприкінці лютого 2018 року ухвалив рішення про те, що “Газпром” має відшкодувати “Нафтогазу” 4,63 млрд доларів за непостачання узгоджених обсягів газу по транзиту.

Переговори Києва з Москвою та Єврокомісією щодо долі подальшого транзиту газу через територію України заплановано на 19 вересня у Брюсселі. Рішення суду ЄС по OPAL несподівано посилило переговорну позицію України на майбутніх переговорах. Але чи Росія у зв’язку з появою нових, несприятливих для себе факторів – у своєму стилі – не захоче потягнути час, висунути якісь додаткові вимоги? Поки що складно сказати однозначно, хоча ще у день оприлюднення рішення судом у Люксембурзі міністр енергетики Росії Олександр Новак запевняв, що Росія готова до переговорів 19 вересня.

Хай би там як, але у Росії немає вибору: переговори по транзиту газу до Європи через територію України, особливо у світлі рішення по OPAL, є для РФ не забаганкою, якою можна знехтувати, а життєвою необхідністю.

Юрій Банахевич, Варшава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-