Україна досягла ще одного показника 2013 року. От тепер заживемо!
Індекс споживчих настроїв (ІСН – показник оцінки тенденцій на споживчих ринках світу, що передбачає ймовірні зміни попиту на товари і послуги з урахуванням “економічних” очікувань громадян) у липні зріс в Україні на 5,5 пунктів – до 88 за 200-бальною шкалою. Це – найвищий показник із серпня 2013 року. Про це свідчать дані щомісячного дослідження агенції Info Sapiens. Поки що ІСН в Україні не досяг психологічного рівня у 100 пунктів (що свідчить про однакову кількість позитивних і негативних прогнозів), але якщо липнева тенденція збережеться, то вже за кілька місяців оптимістично налаштованих щодо свого матеріального становища та економічних перспектив країни співвітчизників буде більше, аніж “песимістів”. (Приміром, у березні, ІСН ледь перевищував 65 пунктів). Тим паче, що інший важливий показник – індекс економічних очікувань вже зараз перевищує 95 балів. Також стрімко зростає показник поточного добробуту – вже майже половина українців позитивно оцінюють своє матеріальне становище і очікують, що надалі воно поліпшиться.
Хоча дехто зі скептиків при цьому й може зауважити (і певно – справедливо): усе це відносно, адже до рівня забезпеченості жителів економічно розвинутих країн нам “як до неба рачки”. Але ж і в цих державах є невдоволені – тож фактично ніде у світі ІСН не наближається до 200. Натомість інші, певно, їм заперечать: “по своєму ліжку простягай ніжку”: наше завдання поступово “підтягуватися” до середніх показників. Як би там не було, а ми з вами, виявляється, дедалі оптимістичніше оцінюємо економічні перспективи України та українців. На чому ж базуються ці очікування?
Від чого залежать споживчі настрої громадян
Спочатку про саме дослідження. Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домогосподарств. Опитують 1000 людей віком від 16 років. Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
- Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
- Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї упродовж наступних шести місяців?
- Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки сприятливим чи несприятливим часом?
- Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
- Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
Аналізуючи відповіді на кожне із цих запитань, визначають окремий індекс. Його значення обчислюють у такий спосіб: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і додають до цієї різниці 100, щоб уникнути появи від’ємних чисел.
Віримо, що зароблятимемо більше, і готуємось до великих покупок
Загалом, за даними дослідження “Споживчі настрої в Україні”, яке Info Sapiens здійснює за сприяння Dragon Capital, минулого місяця зафіксували покращення майже усіх показників, що лежать в основі обрахунку ІСН. Люди не лише почали більше вірити в економічні перспективи країни, а й у підвищення купівельної спроможності своїх родин. “Індекс споживчих настроїв сягнув нового піку. Найвищий приріст у липні порівняно із червнем демонструють індекси поточного особистого доходу, а також очікування зростання економіки у найближчий та в наступні 5 років. Покращення оцінки власних доходів пов'язане із прискоренням росту реальної заробітної платні у червні порівняно із травнем на тлі стабільних курсу та цін.” – коментують аналітики Info Sapiens.
Зокрема, українці дедалі позитивніше оцінюють власні можливості у здійсненні великих покупок. І майже половина (99,6%) наших співвітчизників вірять у зростання української економіки упродовж найближчого року, стільки ж переконані – економіка зростатиме і у середньостроковій перспективі (у найближчі 5 років). Аж на 5% побільшало тих, хто вірить у скорочення рівня безробіття в Україні. Єдиний показник, який погіршився (та й то – лише на 0,7 пункту), – Індекс інфляційних очікувань.
“За весь період вимірювання споживчих настроїв в Україні (з 2000 року) його індекс піднімався вище 100 пунктів (тобто, коли кількість оптимістів більша, ніж песимістів) буквально двічі: у 2005-ому і перед кризою наприкінці 2007-го року. І все. Хоча у нас були тривалі періоди зростання в 2000-2007 і у 2010-2012 роках, – наголошує економіст Андрій Блінов, – при цьому народ продовжує чекати девальвації (індекс 129,5; в перерахунку – 65% громадян) і особливо прискорення інфляції (індекс 177,1; в перерахунку – 89% громадян). І так всі 20 років вимірів – люди весь час чекають найгіршого: індекси споживання до 100 не дотягують, тоді як індекси негативу раз у раз підповзають до позначки 200 пунктів (це коли всі опитані очікують сплеску інфляції та безробіття)”. Експерт пояснює це “гірким” попереднім досвідом. Адже 13 із 28 років незалежності були роками рецесії, і лише упродовж 8 років ціни зростали менше, аніж на 10%. Можливо, зараз ситуація нарешті зміниться?..
Як повідомляв Укрінформ, середня заробітна плата в Україні у доларовому еквіваленті ще кілька місяців тому досягла рівня 2013 року. І відтоді лише зростає. Хоча, можливо, і не такими темпами, як нам би того хотілося.
Поступово зростають і інші доходи. “За півроку середній розмір пенсії в Україні підвищився на 13,6%, що збільшило купівельну спроможність цієї категорії громадян, – наголошує голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – Середній розмір пенсії за віком на 1 січня становив 2648 гривень, а на 1 липня – 3009. Тоді як вартість так званого “м’ясного кошика” з початку року зросла лише на 1,6%”. За підрахунками експерта, у липні український пенсіонер міг дозволити собі купити у середньому на два кілограми риби, свинини чи ковбаси більше, аніж у січні. А також на 3 кілограми більше яловичини й на 5 “кіло” – курятини і сала.
“Підвищення рівня доходів значної частини населення та його впевненість у збереженні позитивних тенденцій в майбутньому стимулюють придбання товарів тривалого використання, від чого чимало домогосподарств останніми роками утримувались (або через нестачу коштів, або ж через невпевненість у майбутньому), – наголошує у коментарі Укрінформу президент Гуманітарного центру Андрій Кривонос, – тому левовою часткою зростання Індексу завдячуємо саме відкладеному попиту. Адже тривалий час (з 2014-го по 2016-й і частину 2017-го року) українці відкладали купівлю дорогих товарів. У 2018-2019-му тенденція змінилася: люди почали повертатися до більш-менш звичних для себе витрат. При цьому вони дедалі упевненіші, що зможуть дозволити собі подібні придбання й надалі”.
Також приблизно третину зростання ІСН, за словами експерта, забезпечили позитивні очікування від змін у політичному житті країни. У перші місяці після зміни влади люди, зазвичай, більше витрачають, а також готуються активніше витрачати в майбутньому. А ще – очікують зниження рівня безробіття, уповільнення інфляційних процесів, зміцнення національної валюти. Андрій Блінов пояснює це “викидом соціальних ендорфінів”:
“Сплески Індексу дивним чином збігалися з політичним циклом. Весна-2005, весна-2006, осінь-2007, весна-2010... І ось тепер весна-літо-2019 (2014-й, зі зрозумілих причин, став винятком). Загальновідомо, що цієї весни різні соціологічні вимірювання засвідчили, що “країна почала рухатися у правильному напрямку”. Таке відбувається щоразу на початку нового виборчого циклу”.
“Ще один чинник, який суттєво вплинув на підвищення споживчих настроїв, – позитивне сприйняття населенням ситуації на валютному ринку, де українська гривня демонструє упевнене зростання, – наголошує Андрій Кривонос, – паралельно ж відбувається і стабілізація цін (щоправда, не в усіх сегментах). Але загалом наша купівельна спроможність поступово зростає, і люди також бачать у цьому перспективу. Причому, стосується це не лише споживчого сегменту, а й бізнес-середовища. Підприємці починають активніше інвестувати у розвиток своєї справи і не поспішають виводити вільні кошти закордон, як це було раніше”.
Майбутні ж зміни Індексу споживчих настроїв, на думку президента Гуманітарного центру, визначатимуться, здебільшого, політичним чинником. І його вплив може бути як позитивним (тенденція до зростанні ІСН збережеться), так і негативним (можемо очікувати чергового “просідання” показників). Тенденції залежатимуть, насамперед, від результатів роботи нової Верховної ради і Кабінету міністрів. А також від змін на регіональному рівні – тим паче, що наступного року в Україні відбудуться місцеві вибори.
Економіка родин: на що найбільше витрачаємо
Як наголошують експерти, політична й економічна ситуація в країні позначаються не лише на купівельній активності громадян, а й на тому, як і що вони купують. Якщо споживчі настрої зростають (як, приміром, тепер), українці починають робити більше великих і дорогих покупок, не обмежуючись необхідним мінімумом. Щоправда, як і раніше, більша частина наших доходів іде на їжу та оплату комунальних послуг. І зовсім небагато – на відпочинок та культурне дозвілля.
Приміром, за даними Державної служби статистики, у минулому році загальні витрати українців на харчування збільшилися практично до 290 мільярдів гривень (понад 43% всіх витрат домогосподарств). Найбільше грошей пішло на купівлю кондитерських виробів, молочної продукції, м'яса птиці, ковбаси і сала, а також пива. Зокрема, за 2018 рік через торговельну мережу продали: кондитерських виробів (включаючи морозиво) на 22 мільярди гривень (3,3% від загального товарообігу); молока і молочної продукції – на 17,6 мільярдів (2,6%); м'яса птиці – на 16,5 мільярдів (2,5%); копченого м'яса, ковбас – на 15,4 мільярда гривень (2,3%); пива – також на 15,4 мільярда.
На непродовольчі товари українці витратили торік майже 379 мільярдів гривень. Найбільше – на фармацевтичні товари, на придбання яких пішло ледь не вчетверо більше, аніж на “молочку”, – 65,5 мільярдів гривень, на 10,3 мільярда більше, аніж роком раніше. Майже 10% від загальних витрат! Причому, це – не лише свідчення того, що українці занадто багато хворіють чи добре дбають про профілактику. Проблема ще й у тому, що ціни на багато препаратів у нас значно вищі, ніж у сусідніх країнах – Польщі, Росії, Румунії, не кажучи вже про Білорусь та Молдову. А ще треба враховувати, що, за даними фахівців, майже третину грошей ми витрачаємо на придбання препаратів, ефективність яких не доведена. Також в Україні майже 70% ліків продаються без рецептів, тоді як у європейських країнах безрецептурно відпускають лише 30% препаратів.
На другому місці у графі непродовольчих витрат – автомобілі й автотовари, на які українці торік витратили понад 48 мільярдів гривень. Ще майже 28 мільярдів пішло на бензин, дизпаливо і автогаз. Зростають продажі косметики й парфумерії. За ці товари у 2018-ому українці заплатили 23,7 мільярда гривень. Це навіть дещо більше, аніж витрати на будматеріали і металеві вироби (23,3 мільярда). Чимало витрачаємо і на побутову техніку (21,3 мільярда гривень), одяг та домашній текстиль (15,6), побутову хімію (14,1 мільярда гривень).
Навіть якщо переконувати себе в тому, що офіційна статистика може щось "наплутати", то кожен може бачити тенденції на власні очі в сусідніх аптеках та супермаркетах. А те, що останнім часом наплив споживачів там збільшується – факт незаперечний.
Владислав Обух, Київ
