Державні фінанси: оптимізму небагато, але й “вішатися” зарано

Державні фінанси: оптимізму небагато, але й “вішатися” зарано

Аналітика
Укрінформ
Червень став найбільш “провальним” у цьому році для наповнення держказни. Виняток чи початок небезпечного падіння?

У червні державний бюджет України недоотримав понад 17 мільярдів гривень. І це, попри те, що надходження від діяльності податкових органів, за даними Державної казначейської служби суттєво зросли — планові показники перевиконано на 46% (майже 14 “додаткових” мільярдів). Натомість “недопрацювала” митниця — до скарбниці не надійшло понад 5 мільярдів гривень, очікуваних від її діяльності. Та найбільш “убивчою” для фінансової статистики стала графа “Надходження від інших міністерств та відомств”. Із запланованих 30,5 мільярдів гривень надійшло аж... менше 4 мільярдів (лише 12,8% від плану!). Частково пояснити це можна особливостями бюджетного планування. Адже у червні держава не розраховувала (тож і не отримала) на жодні надходження від діяльності Нацбанку. Тоді як у попередні місяці його “внесок” у держскарбницю був доволі суттєвим — майже 65 мільярдів гривень (це увесь річний план). Також припинили відрахування дивідендів до бюджету деякі державні компанії-монополісти. Приміром, "Укрнафта" і "Нафтогаз України" мали заплатити у червні майже 5 і 11 мільярдів гривень (відповідно). Але робити цього не поспішали, оскаржуючи виставлені державою рахунки в суді. В результаті “Нафтогаз” перерахував до бюджету лише 4 мільярди, “Укрнафта” - 0. Річ у тім, що в пошуках додаткових коштів уряд у квітні збільшив із 75 до 90% норми відрахування дивідендів держпідприємств до бюджету. Що й викликало спротив керівництва низки державних компаній, які “пішли у суди”.

У підсумку ці та інші “трабли” і призвели до того, що червневі плани наповнення Держбюджету виконано заледве на 82%. Із доходами місцевих кошторисів трохи краще. План надходжень виконано майже на 97% (“недобір” - “скромні” 700 мільйонів гривень).

Що ж до наповнення бюджету країни упродовж усього першого півріччя, то воно склало 95,7%. Тобто, загалом держказна недоотримала приблизно 26,5 мільярдів гривень (в тому числі, за загальним фондом бюджету — 6,8 мільярда). У річному вимірі - особливо із урахуванням “провалу” минулого місяця - начебто не так і багато. Утім, якщо червнева тенденція збережеться (а початок липня, на жаль, демонструє, що це — цілком реально), бюджетний “мінус” може суттєво зрости. У чому ж причина недовиконання дохідної частини бюджету? І які можливості запобігти песимістичним сценаріям? Розпитуємо фахівців.

Бюджетна склянка”: напівпорожня чи наполовину повна?

Тоді як частина експертів звертає увагу на “недоотримання” запланованих у держбюджеті-2019 коштів, інші фахівці (зокрема, і аналітики Міністерства фінансів) наголошують: у порівнянні з попереднім роком жодного падіння за усіма основними показниками немає. Навпаки, номінальні доходи країни зростають. Приміром, обсяг надходжень до держбюджету збільшився на 12,9% у порівнянні із першим півріччям 2018-ого. Водночас варто враховувати, що такий приріст забезпечено не стільки завдяки пожвавленню економічного життя країни чи підвищенню рівня платіжної дисципліни, скільки через інфляційні процеси (приміром, цьогорічним бюджетом передбачена інфляція у 7,4%).

Відповідно, щонайменше на розрахунковий показник інфляції при ухваленні держкошторису відкориговано його витратну частину. Більше того, вже в першому півріччі стало зрозуміло, що потреби держави у фінансах (понад показники, передбачені бюджетом-2019) продовжують зростати. Це пов’язано, приміром, зі збільшенням витрат на соціальні виплати (нещодавно Кабмін переглянув бюджет Пенсійного фонду, збільшивши його на 30 мільярдів гривень, 15 мільярдів з яких — за рахунок Держбюджету, решту хочуть отримати від розмитнення авто), а головне — з подорожчанням обслуговування держборгу. У цьогорічному бюджеті, нагадаємо, на ці цілі передбачено 460 мільярдів гривень, при тому, що у першому півріччі казна отримала загалом 506 мільярдів! Водночас Міністерство фінансів кілька разів із початку року переглядало прогнози щодо відповідних платежів. І, за останніми підрахунками відомства, для погашення й обслуговування держборгу цьогоріч знадобиться майже 488 мільярдів. Отже, необхідно додатково “знайти” 28 мільярдів гривень.

Для того, аби ліквідувати “бюджетні дірки” Міністерство фінансів у 2019-ому як ніколи активне на ринку запозичень (особливо — внутрішніх). Судіть самі: за даними фінансового відомства, “у січні-червні від розміщення ОВДП на фінансування Державного бюджету залучено 185,6 мільярдів гривень порівняно із 84,1 мільярда, акумульованих за відповідний період минулого року”. До речі, однією із головних причин нинішнього “прекрасного самопочуття” гривні є, на жаль, не покращення макрофінансових показників (як би нам того хотілося), а саме підвищений інтерес до України з боку фінансових спекулянтів. Адже випуск українських облігацій внутрішньої державної позики - один із найприбутковіших у світі способів “чесного” заробітку. За світовими мірками, прибутковість наших ОВДП просто “зашкалює” (понад 18% річних)! Тож іноземні покупці цих цінних паперів активно продають валюту (оскільки ОВДП з найбільшою прибутковістю номіновані у гривні), що й позначається на міжбанківському і офіційному курсах. Нагадаємо, цими днями Мінфін знову відзвітував про продаж ОВДП на 8 мільярдів гривень. Тижнем раніше Україна в такий же спосіб позичила ще 7,5 мільярдів. Але ж це — лише “тимчасовий порятунок”. Адже терміни розміщення українських цінних паперів, зазвичай, мінімальні — 3-6 місяців. Відповідно, розраховуватися із покупцями більшості ОВДП доведеться уже до кінця року. Потреба в коштах знову зросте. А це підвищує ймовірність виникнення нових фінансових “дірок”.

До того ж, в Мінфіні визнають: у другому півріччі залишаються й інші ризики невиконання бюджету в частині доходів. Головні з них — набагато міцніша, ніж передбачено у бюджеті (29,4 гривні за долар), національна валюта і нижчі від розрахункових обсяги імпорту, що “вдарить” про результатах роботи митниці.

"У цьому зв'язку уряд має докласти зусиль для виконання своїх зобов'язань, зокрема, щодо втілення реформи ДФС шляхом її поділу на митну і податкові служби, що сприятиме зниженню рівня ухилень від сплати податків і зменшенню обсягів контрабанди та, відповідно, забезпечить більш високі доходи бюджету", - йдеться у повідомленні Міністерств фінансів.

“У другому півріччі — ймовірно, починаючи з вересня - частину фінансових втрат, які український бюджет зазнає через недонадходження платежів із митниці, вдасться компенсувати, - погоджується директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, - адже подібні процеси відбуваються у нас фактично щороку. Але цього разу, зважаючи на стрімке продовження ревальвації гривні, відповідної “компенсації” може виявитися замало”.

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Також, за прогнозами експерта, навіть “безпроблемне” просування реформи фіскальних органів не гарантує отримання миттєвого позитивного результату від роботи оновленої митниці. Адже лише організаційний етап формування цієї структури триватиме не менше двох місяців. “Водночас боротьба з контрабандою таки може принести позитивний результат, якщо за це серйозно візьметься Служба безпеки України, - вважає Несходовський, - Проте, поки що ми не спостерігаємо відповідної активності. Також нині є всі можливості припинити поштову контрабанду, яка нескінченними потоками йде в Україну, змусивши усіх “ділків” сплачувати необхідні податки. Для цього особливого реформування митних і контролюючих органів не потрібно. Варто лише посилити контроль і відповідальність операторів, які займаються міжнародними поштовими відправленнями”.

Утім, навіть за такого відносно “позитивного” сценарію, бюджет-2019, швидше за все, Україна таки недовиконає. Відповідно, потрібно буде скорочувати його видаткову частину, вдавшись до секвестрування, - прогнозує економіст Ілля Несходовський.

Робити це доведеться уже новому українському урядові — ймовірно, в середині осені. Хоча деякі експерти вважають, що, так би мовити, “неофіційне секвестрування” триває вже зараз. І частково ліквідувати дефіцит коштів, зменшивши його до більш-менш “прийнятного” рівня вдається у тому числі й за рахунок скорочення видатків. Сама ідея заощадження державних коштів начебто непогана. Якби йшлося, приміром, про зменшення фінансування держапарату, “небойових” силових структур і тому подібне. “Але ж насправді грошей не додають на соціальні - у тому числі, і захищені - статті бюджету”, - вважає економіст Олексій Кущ.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Один із прикладів прихованого недофінансування, за його словами, - скорочення субсидій. “У першому кварталі витрати на них зменшили на 33,6%. Але це — не стільки показник підвищення рівня доходів населення, скільки наслідок посилення вимог до одержувачів таких виплат. Після додаткових перевірок і адміністративних перепон їх кількість скоротилася на понад 40%. Також держава заощаджує на інфраструктурних проектах. Приміром, темпи освоєння передбачених бюджетом 55 мільярдів гривень на дорожнє будівництво доволі скромні”. Експерти говорять і про часткове недофінансування медицини, продовження реформи судової системи, припинення виплат дотацій аграріям (насамперед, фермерам).

Натомість в Мінфіні будь-яке навмисне обмеження бюджетних видатків заперечують. І запевняють: держава й надалі дотримуватиметься своїх фінансових зобов’язань перед громадянами. Також і надалі зберігатиметься низка передбачених законодавством пільг та преференцій у сфері оподаткування, незважаючи на те, що це призводить до втрат бюджетних надходжень. Зокрема, з-поміж причин недовиконання плану наповнення дохідної частини державного кошторису у першому півріччі в Міністерстві фінансів називають звільнення з 1 січня від оподаткування ПДВ імпорту сонячних батарей, вітрогенераторів, напівпровідникових фоточутливих приладів, електричних трансформаторів, статичних перетворювачів та продовження дії пільги зі сплати ПДВ при ввезені електромобілів. А у “найбільш невдалому” для наповнення бюджету червні проблем долало і сумнозвісне рішення Росії про запровадження видачі дозволів на експорт до України вугілля, бензинів, дизельного палива, скраплених газів (зокрема, за даними ДФС митна вартість цих товарів, імпортованих з РФ, у червні скоротилася на 15%).

Зростання економіки і приватизація: надії на поліпшення таки є

Частково поліпшити ситуацію, мінімізувавши червневі бюджетні втрати, на думку експертів, допоможе пришвидшення темпів економічного зростання. Здавалося б, прописна істина. Але єдиного рецепта, як досягти цього у стислі терміни, немає. Поки що фахівці лише констатують: підстав для оптимізму щодо досягнення до кінця року планових показників (3% зростання ВВП) не дуже багато. Насамперед, через гальмування темпів зростання промислового виробництва у першому півріччі. Замість 1,5 - 2% “прогресу” маємо скромні +0,9% за підсумками 5 місяців. До того ж, іноді зростання не лише припинялося, а й було від’ємним, себто, обсяги промислового виробництва кілька місяців поспіль навіть скорочувалися.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

В результаті у першому півріччі держава “недобрала” понад 19 мільярдів гривень податків, які розраховувала отримати від роботи промислових підприємств. Але, у другому півріччі “промисловий маховик”, зазвичай, набирає обертів. Є шанси на це і тепер. Оскільки рівень споживчого попиту в країні залишається доволі високим.

Також маємо надії на зростання обсягів валютної виручки унаслідок вирівнювання ситуації на світових ринках металу. Ось-ось розпочнуть експорт продукції нового врожаю аграрії... Інша “надія” - приватизація. Поки що із плановими надходженнями від продажу державного майна не все гаразд (і це ще “м’яко сказано”). Заробити на цьому у першому півріччі вдалося менше 300 мільйонів доларів замість... 6,2 мільярда, - звітує Міністерство фінансів. Хоча із такою проблемою країна стикається багато років поспіль: очікувані находження від приватизації (від 17 до понад 21 мільярда гривень) так і залишаються тільки цифрами на папері. Чи ж “прорве” нарешті у другому півріччі 2019-ого і чи зміниться ситуація кардинально, на що сподіваються в Міністерстві фінансів і в оточенні нового президента?.. Прогнози українських і зарубіжних експертів щодо ймовірності виконання країною плану приватизації доволі обережні.

До того ж, економіст Ілля Несходовський нагадує, що головне призначення коштів, які держава отримує (чи потенційно може отримати) від продажу свого майна — перекриття бюджетного дефіциту. “До структури доходів Основного фінансового документа відповідна стаття не входить. Тому навіть “супер успішне” виконання програми приватизації лише зменшить потреби у запозиченнях для регулювання бюджетного дефіциту, але безпосередньо на збільшення рівня доходів державної казни не вплине. Тому головне завдання — зосередитися на наповненні дохідних статей бюджету, аби мінімізувати викликані уже згаданими причинами недонарахування”, - підсумовує експерт.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-