Електронна гривня: НБУ готує “українську відповідь” біткоїну

Електронна гривня: НБУ готує “українську відповідь” біткоїну

Аналітика
Укрінформ
Регулятор вивчає переваги й недоліки впровадження е-гривні. Хоча про масовий випуск цифрових грошей наразі не йдеться

Національний банк продовжить вивчати перспективи випуску українських цифрових грошей. Про це інформує прес-реліз НБУ за підсумками аналізу втілення пілотного проекту з обігу електронної гривні (е-гривні). В рамках проекту фахівці аналізували міжнародний досвід, вивчали правові аспекти, підраховували, яким може бути макроекономічний ефект. Також триває пошук оптимального і найефективнішого для українських умов варіанту бізнес-моделі випуску і обігу е-гривні. Окрім теоретичних викладок, йдеться і про перші – поки що експериментальні – практичні кроки з реалізації проекту (а в тому, що рано чи пізно його треба втілювати, ніхто з експертів не сумнівається). З’ясовуємо, до яких варіантів схиляються аналітики Нацбанку, які труднощі можуть виникнути при реалізації їхніх ідей і, зрештою – що отримають Україна і українці “на виході”?

Електронна гривня. Що це таке?

У Вікіпедії знаходимо таке визначення цифрової (електронної) валюти – “електронні гроші, які використовуються як альтернативна та додаткова валюта (тобто, сподіватися або боятися, що найближчими десятиліттями вона повністю витіснить готівку, не варто. – Ред.). Цифрова валюта може бути визначена як інтернет-форма валюти або засобу обміну, яка незалежна від фізичної (наприклад, банкнот та монет) і має властивості, подібні до фізичних валют, дозволяючи при цьому миттєві угоди та безкордонну передачу у власність”. Отже, за функціоналом емітовані Центробанками е-гроші повністю відповідають готівковій національній валюті – використовуються для оплати товарів і послуг, накопичення (хоча вони й не є дохідним інструментом) тощо. Проте, зберігаються винятково на електронних рахунках держави, юридичних осіб і в електронних гаманцях громадян, між якими і відбувається їх обіг. Водночас, оскільки цифрові гроші є законним платіжним засобом, має бути забезпечено безперешкодний їх обмін на готівкову та безготівкову національну валюту у співвідношенні 1:1. При цьому, на відміну від безготівкових грошей, емісія цифрової валюти відбувається “без прив’язки” до обсягів випуску готівки і не залежить від грошової маси, яка перебуває в обігу.

База містить історію транзакцій за весь час існування системи
База містить історію транзакцій за весь час існування системи

Основна ж відмінність розрахунків електронними грошима від безготівкових платежів за допомогою банківських карток – неперсоніфікованість і конфіденційність. Адже банківську картку завжди випускають з “прив’язкою” до рахунка, відкритого у фінустанові на ім’я конкретної особи (чи для підприємства), особові дані (реквізити) яких відомі банку. При розрахунках банківською платіжною карткою відбувається списання коштів саме з рахунка клієнта, а отже – відомо, хто, за що і де розплачувався. Натомість при розрахунках електронними грошима списання коштів здійснюється з електронного гаманця, який має номер і не містить інформації про власника. Для клієнтів вигідно. Але ж “зайва” конфіденційність, здавалося б, підвищує ризик здійснення незаконних операцій! Експерти кажуть, що ні. І все завдяки використанню технології блокчейн. Йдеться про розподілену електронну базу даних, що зберігає впорядкований ланцюжок захищених від підробки та спотворення записів (так званих блоків), що постійно довшає. База містить історію транзакцій за весь час існування системи. Тобто, на відміну від готівкової, кожну електронну гривню можна буде відстежити – від випуску до використання для останнього на цей час платежу. Саме на основі такої технології “працює” перша захищена світова криптовалюта – біткоїн. Але вважати, що електронна гривня стане прямим “конкурентом” криптовалюті, помилково. Адже, на відміну від децентралізованої емісії (майнінгу) біткоїна та інших подібних валют, усю емісію е-гривні контролюватиме Національний банк. Це ж стосується і валютних котирувань. Цінність криптовалюти визначається витратами на електроенергію і роботу процесора при її “видобуванні”. А вартість залежить від біржових пропозиції та попиту. У випадку ж із “національними” електронними грошима, що випускатимуться централізовано, діятиме “прив’язка” до обмінного курсу готівкових національних валют.

Переваги й недоліки використання е-валюти

За висновками експертів, впровадження національної електронної валюти підвищить прозорість грошових операцій, а також зменшить кількість махінацій, знизить ризики використання фінансового ресурсу для незаконних оборудок і “чорних” справ (наприклад, за висновками Дорожньої карти Єврокомісії з обмеження готівкових платежів, розрахунок готівкою – основний спосіб фінансування тероризму). Випуск електронних грошей не впливає на грошову масу (з усіма негативними наслідками “увімкнення друкарського верстата”). Зате завдяки їх використанню збільшується швидкість фінансового обігу.

Важливий для держави ефект – розширення бази оподаткування, скорочення обсягів тіньової економіки з поступовою її декриміналізацією. Також і держава, і фінустанови суттєво “виграють”, скоротивши витрати на обслуговування грошового обігу (карбування й утилізацію грошей, інкасацію, операційні витрати тощо).

Вигоди для бізнесу і торгівлі – підвищення захисту від шахрайських дій з готівкою (пограбування, підробки банкнот), зменшення операційних видатків, розширення клієнтської бази за рахунок додаткових переваг, акцій (cross-sales, co-brand, cash-back, rewards), зростання комісійного доходу й ліквідності. А головне – збільшення середнього чеку за кожною операцією, адже електронні гроші (психологічно) не так шкода витрачати, як готівку...

Свої “плюси” нововведення і для населення. Це – зручність у використанні завдяки сучасним технологіям, доступ до додаткових сервісів та можливостей. І вже згадані конфіденційність та підвищення захисту від шахрайських дій. Нарешті, як, певно, сказала б Уляна Супрун, – “ніхто не скасовував гігієну”. Адже широке використання електронних грошей (як і безготівкових операцій) мінімізує контакт людей із готівкою – потенційно небезпечним переносником шкідливих бактерій.

Також ідеться і про спільну вигоду для бізнесу та населення, які зможуть заощадити на комісії при здійсненні платежів за допомогою цифрових грошей (дивіться таблицю).

Звісно ж, ніщо у сучасному світі не може бути ідеальним – використання електронних грошей має й недоліки. Але вони незначні:

  1. потреба у спеціальному обладнанні;
  2. залежність від безперебійного енергопостачання та зв'язку з інтернетом, при зникненні яких втрачається доступ до рахунків або унеможливлюються операції;
  3. вразливість електронних систем до хакерських атак, збоїв у програмному забезпеченні та наслідків помилок.

Загальний же “ґандж” - впровадження цифрових грошей в українських умовах неможливе без значних інвестицій і часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію електронної гривні як нового фінансового інструменту з урахуванням “звичок” споживачів.

Усе це, а також деякі інші фактори призвели до неоднозначних оцінок можливості використання випущених у централізований спосіб цифрових грошей. Приміром, у Сингапурі, Тунісі, Сенегалі і (хоч як дивно) у Венесуелі уже зробили практичні кроки у цьому напрямі. Великобританія, Канада, Китай, Швеція активно готуються до нововведень. Та є й критики ідеї “цифрових грошей” – зокрема, Швейцарія, Естонія, Еквадор...

Впровадження е-гривні. Перші кроки та перспективи

Пілотний проект Національного банку із вивчення можливості випуску власної цифрової валюти на базі технології блокчейн тривав з 2016-го. Втілення його практичної частини завершилося наприкінці минулого року. В рамках випробування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено незначний обсяг електронної гривні (в еквіваленті приблизно 5,5 тисячам готівки), операції з використанням якої тестували робочі групи за участю НБУ, підприємств-волонтерів, а також Світового банку. І всі учасники експерименту констатують: е-гривня може стати непоганою альтернативою чинними засобам та інструментам роздрібних платежів. Її переваги – простота використання, доступність, безпека та швидкість розрахунків. Утім, в НБУ на разі не беруться прогнозувати, яким буде попит на цифрову гривню, чи “приживеться” вона серед населення. Вивчення цих питань – завдання наступних етапів аналізу НБУ.

Також у найближчій перспективі Нацбанк продовжить аналіз ймовірного впливу випуску цифрових грошей на макроекономічні показники. Зокрема, на інфляційні процеси в державі (за висновками аналітиків, такий вплив можливий у випадку, коли кількість операцій з використанням е-гривні сягне 20% обсягів безготівкових платежів, що здійснюються за допомогою кредиток і платіжних доручень – торік, приміром, цей показник становив майже 260 мільярдів гривень). Також, як зазначається, ще належить ретельно вивчити ймовірний вплив нововведення на банківську систему країни загалом і на діяльність окремих банків. Адже унаслідок стрімкого перетікання коштів із банківських рахунків в е-гаманці багато фінустанов можуть стикнутися із проблемою ліквідності. Утім, у Нацбанку пропонують на першому етапі встановити обмеження як на “ємність” електронних гаманців клієнтів, так і на обсяги фінансових операцій з використанням цього інструменту. Зокрема, автори аналітичної доповіді НБУ пропонують обмежити кількість коштів в одному е-гаманці еквівалентом 14 тисяч гривень. А річний ліміт для здійснення власником такого гаманця операцій хочуть встановити у 62 тисячі гривень. Загалом же, як вважають в Нацбанку, використання електронної гривні має стати одним з основних інструментів для здійснення незначних фінансових операцій – до 2 тисяч гривень. Більші транзакції здійснюватимуться за схемою “традиційних” безготівкових платежів.

Окрім того, можливий перехід до використання е-гривні потребує не лише практичного вивчення усіх нюансів, пов’язаних з її емісією та обігом, зберіганням і захистом, а й доопрацювання нормативно-правової бази. Зокрема, потрібно врегулювати питання забезпечення випущеної е-гривні, формування гарантійних депозитів, створення установи-аналога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і так далі. Також потрібно напрацювати критерії допуску до використання системи банків та небанківських фінустанов. Словом, невирішених завдань ще багато. Певно, тому в Нацбанку на разі не висловлюють жодних, навіть “обережних”, припущень щодо того, коли ж біткоїн нарешті отримає (нехай і опосередкованого) конкурента у вигляді електронної гривні...

Владислав Обух, Київ

Перше фото: "Новое время"

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-