Гривня міцніє, стискаючи, на жаль, курсову пружину

Гривня міцніє, стискаючи, на жаль, курсову пружину

Аналітика
Укрінформ
Зміцнення гривні багато в чому є штучним, тому експерти попереджують: коли пружина випрямиться, а це обов’язково станеться, усім буде трохи боляче

Гривня продовжує зміцнюватися. На минулому тижні долар на міжбанку подешевшав на 38 копійок – з 26,52 / 26,57 до 26,16 / 26,19 гривень. А з початку цього тижня навіть опустився до 26,00-26,20 грн/долар. Загалом з початку року курс гривні додав близько 7%, а це досить суттєвий і ризиковий приріст як для такої слабкої економіки, як українська. Адже основним «винуватцем» росту валютних котирувань є регулярні аукціони Мінфіну України з розміщення ОВДП – на ринку йде активна скупка українських гривневих облігацій нерезидентами. Це збільшує пропозицію валюти на торгах, і відповідно, знижує її ціну. Тобто нинішнє зміцнення гривні не є відображенням реального посилення економіки, що має особливо насторожувати.

Доларів на ринку, образно кажучи, кури не клюють

Як стверджують валютні трейдери, окрім притоку грошей від іноземних інвесторів, що скуповують вітчизняні цінні папери, сьогодні гривні допомагають ще кілька додаткових чинників. По-перше, вітчизняним компаніям необхідна гривня для виконання своїх поточних господарських операцій, що змушує їх продавати повний обсяг валютних надходжень, а не тільки ті обов'язкові 30%, як вимагає валютне законодавство. По-друге, зниження котирувань готівкового ринку забезпечує міжбанк припливом дешевої валюти від фізосіб. По-третє, спостерігається “просідання” ліквідності в банківській системі. На ранок вівторка 13 травня коррахунки банків впали майже на 3,6 млрд гривень до 56,1 млрд. Дефіцит гривні відчувається у більшості середніх та дрібних фінустанов.

Дію перший із названих факторів зумовлює переважно вітчизняний агробізнес. “Зміцнення гривні навесні є вже "доброю традицією" – воно відбувається практично щороку і одним з факторів тут виступає аграрний бізнес і його сезонні особливості, – коментує Микола Сирота, головний редактор Kurkul.com.

Микола Сирота
Микола Сирота

За його словами, весняна посівна кампанія вводить в оборот велику кількість готівки. “Часто фермери тримають готівкові кошти у валюті, яку перед закупівлею добрив, насіння, пального міняють на гривню. Це впливає на курс валюти і в окремі роки навіть помітно кореляцію стрибків курсу валют та зміни погодних умов. Наприклад, затяжна холодна весна – посівна стартує пізніше і процес підготовки розтягується в часі. Якщо весна рання, з різким потеплінням – посівна кампанія проходить дуже інтенсивно і пожвавлення на валютному ринку також більш помітне. З початком жнив, особливо коли збираються високомаржинальні культури, приміром такі як соняшник, відбувається "відкат", тобто зворотний процес – отримані від продажу урожаю кошти кладуться на валютні рахунки чи утримуються фермерами в доларах та євро до наступного сезону”, – пояснює аграрний експерт.

Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl, вважає, що гривня зміцнюється з огляду на низку сприятливих факторів, серед яких загальна макрофінансова стабільність, досягнута в Україні після банківської «ревізії», сприятливий стан світових цін на товари українського експорту, що забезпечують притік валюти та нова хвиля притоку коштів в іноземній валюті інвесторів-нерезидентів на купівлю високодохідних ОВДП, дохідність яких почала знижуватись з максимальних значень після нещодавнього зниження облікової ставки НБУ (на сьогодні 17,5%. - Авт.). «Таким чином, нерезиденти хочуть використати момент, оскільки за прогнозами, можливе подальше падіння дохідності державних цінних паперів. Важливим фактором можна назвати і "міжвиборче затишшя", що сприяє епізодичному спокою на валютному ринку і відсутності панічного попиту на валюту з боку населення», – зазначає Роман Корнилюк.

Роман Корнилюк
Роман Корнилюк

НБУ, теж користуючись загальною ситуацією на валютному ринку, наразі викуповує надлишок долара на міжбанку, майже щодня поповнюючи запаси не менше ніж на $20 млн, та поступово знижуючи валютний “цінник”. Так за підрахунками аналітиків порталу minfin.com.ua, регулятор викупив 6-10 травня не менше $60-70 млн. За прогнозами аналітиків порталу, протягом найближчих тижнів НБУ продовжить стратегію викупу та зможе придбати ще $45-75 млн. Тому вони очікують, що курс безготівкового долара в період з 13 по 17 травня перебуватиме в межах коридору 26,10-26,40 гривень. А загалом, базовий сценарій, який розглядається на сьогодні – це зміцнення гривні влітку і девальвація ближче до осені. Якщо з МВФ, місія якого приїжджає в Україну 22 травня, звісно, все буде “гут”.

Рік тому щось подібне вже траплялося

Керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Investment Company Ерік Найман нагадує, що нині курс гривні знаходиться на тому ж рівні, що й рік тому. Так 18 травня 2018 року курс на міжбанку складав 26,20 грн/долар. Потім у липні-вересні був період девальвації з 26,2 до 28,3 грн/долар, а вже далі почалося зміцнення гривні. Яке ми спостерігаємо і сьогодні. Експерт також пояснює зміцнення значною активністю Мінфіну на внутрішньому ринку запозичень та великою зацікавленістю іноземних інвесторів у вітчизняних цінних паперах.

“У мене вже починають виникати побоювання: чи не повториться ситуація минулого року, коли іноземні інвестори, які на початку року дуже активно купували ОВДП, уже влітку починали виходити з цього інструменту, що й зупинило минулорічне зміцнення гривні через плановий відтік капіталів», – каже Ерік Найман. За його даними на сьогодні іноземні інвестори накопичили в гривневих ОВДП вже 36 млрд грн (приблизно $1,4 млрд), а рік тому було лише 11,7 млрд грн. Тобто активність інвесторів зросла майже в три рази!

Ерік Найман
Ерік Найман

“Інвестори зараз заробляють близько 20% у валюті, це шикарна дохідність для них. Тому навіть зараз, не дивлячись на зниження облікової ставки НБУ, притік гарячих спекулятивних капіталів в Україну продовжується. Наприклад 7-8 травня в ОВДП “зайшло” більше 0,5 млрд грн ($20 млн). Саме ці гроші й чинять тиск на долар”, – пояснює експерт. Мовляв, інвестори поки що добре налаштовані стосовно України та її новобраного президента. Але попереду малопрогнозовані парламентські вибори, які вже, по суті, розпочалися. А це викликає певну нервозність у будь-якого інвестора.

“Очевидно, що дострокових парламентських виборів не станеться і МВФ в 2019 році грошей Україні, скоріше за все, не дасть. Адже у Фонді розуміють, що за парламентом зміниться й Кабмін. І тому хто буде підписувати від імені Кабміну, Мінфіну та НБУ нову Угоду наразі не зрозуміло. Як не зрозуміло і те, якою буде парламентська більшість, та хто і як формуватиме бюджет на 2020 рік. У фонді чекатимуть, доки Україна пройде всі необхідні етапи формування нової влади, а це прогнозовано затягнеться до кінця 2019 року”, – прогнозує Ерік Найман.

Чим не рай для спекулянтів?

На жаль, як зазначає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, економічних передумов для зміцнення гривні немає. Він звертає увагу на той факт, що темпи економічного розвитку (близько 3%) не відповідають темпам зміцнення національної валюти (близько 7% з початку року). «Тобто курс гривні не є проекцією сильної економіки. Зверніть увагу, в січні було зафіксовано падіння промислового виробництва на 2-3%, а за підсумками першого кварталу дефіцит бюджету перевищив 30 млрд грн в річному вимірі. Тому є привід стверджувати, що зміцнення гривні сьогодні викликано лише штучними монетарними факторами», – коментує Олексій Кущ.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

За словами аналітика, з одного боку, це політика НБУ по утриманню високої облікової ставки, яка дозволяє регулятору за допомогою депозитних сертифікатів “стерилізувати” надлишкову грошову масу в економіці, стримуючи інфляцію. Адже за таких умов банки практично не кредитують бізнес, а всю ліквідність вкладають у більш вигідні з точки зору дохідності і ризику папери НБУ. З іншого боку, політика Мінфіну по залученню коштів через випуск здебільшого короткострокових ОВДП (3 або 6 місяців) під вкрай високу ставку. «В умовах стабільного курсу це означає, що нерезиденти, які вкладають кошти в ОВДП, заробляють шалені 20% річних у валюті. Тому сьогодні всі спекулянти світу, образно кажучи, в Україні. І вони щомісячно суттєво (на 15-20 млн грн) збільшують обсяги вкладень в наші ОВДП. Відповідно маємо монетарну пружину, яка швидко стискається – коли ж вона розпрямиться, це буде досить боляче для економіки», – попереджує Олексій Кущ.

Що стосується впливу на бюджет, який нагадаємо, зверстано з розрахунку 29,4 грн/долар, то стрімкий ріст гривні на ньому позначиться якраз дуже негативно. «У нас ПДВ на імпортні товари є бюджетоутворюючим податком, від надходжень якого в цьогорічному бюджеті заплановано близько 300 млн грн. Зміцнення гривні на 5% означає втрату 15 млрд грн доходів бюджету тільки від зміни вартості імпортного ПДВ. А є ще ж мита та акцизи, які також прив’язані до курсу», – зазначає експерт.

Однак на противагу існує думка, що зміцнення гривні не матиме надто суттєвого впливу на виконання державного бюджету, оскільки разом із курсом паралельно змінюються як доходи, так і видатки. «Курс, зазначений у бюджеті, є технічним показником і в останні роки є хронічно завищеним в порівнянні з фактичним середньорічним. У будь-якому разі поки рано робити висновки, адже не пройшло і половини року: за наступні 7 з половиною місяців курс може змінитися, визначивши інший середньорічний показник», – вважає Роман Корнилюк.

Загалом Мінфін та Нацбанк, по суті, змушені сьогодні вибирати між поганим та дуже поганим сценаріями. Або накопичувати значні кошти для повернення зовнішніх боргів (цього місяця Україна має сплатити кредиторам в еквіваленті майже 50 млрд грн, і ще приблизно стільки ж у вересні). За відсутності нових траншів від МВФ, це завдання вирішується за рахунок залучення від нерезидентів спекулятивного капіталу на внутрішньому ринку, при цьому власна економіка залишається на жорсткому «голодному пайку». Або ж отримати технічний дефолт. Останній варіант настільки неприйнятний для України, що навіть не розглядається. «Монетарна влада змушена фактично душити власну економіку, заради того, щоб якось розрахуватися з боргами. Вона штучно зміцнює гривню для того, щоб заманити в Україну нерезидентів, щоб ті вкладали гроші ще кілька місяців – хоча б до середини літа. А там можливо відновиться співробітництво з МВФ і можна буде трохи послабити монетарний зашморг та відпустити курсову пружину», – каже Олексій Кущ. Однак, в цьому сценарії є певна проблема – контрольовано стискати курсову пружину у нас виходить, а от контрольовано розтискати її, зазвичай, ні. «Курсовий «відкат» у таких випадках завжди важко прогнозувати і стримувати, оскільки в такі моменти включається паніка на ринках, і відповідно процес стає некерованим. Я вважаю, що економічно обгрунтований курс сьогодні складає 28 грн/долар. Якби Нацбанк припинив зв’язувати грошову масу, а Мінфін припинив проводити ці божевільні аукціони по розміщенню короткострокових ОВДП, то за кілька тижнів курс дуже швидко вийшов би на цей рівень і тримався навколо вказаної величини», – резюмував експерт. А так доводиться морально готуватися до наступної хвилі девальвації.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-