Коні у Вишневому не винні... Тоді хто?
Майже 200 коней та маток з лошатами на Дніпропетровському кінному заводі №65 заморено голодом. Таке повідомлення минулого тижня сколихнуло соціальну мережу.
Про подробиці ситуації, в якій опинилося господарство, кореспондентові Укрінформу розповіла зоотехнік-селекціонер філії «Дніпропетровський кінний завод №65» ДП «Конярство України» Ольга Гапонюк.
«Для годування коней немає фуражного зерна – ні ячменю, ні вівса. Є лише сіно. Через це тварини майже голодні. За всю зиму державне підприємство «Конярство України», яке відповідає за це поголів’я коней, надало всього лиш 52 тонни вівса, хоча це лише місячна потреба нашого підприємства», – сказала Ольга Гапонюк.
На кінзаводі намагалися вдовольнитися і тією кількістю фуражу: змінили раціон, крім того, було трохи пшениці, підгодовували самі, допомагали з зерном волонтери. Щоби врятувати найкращих жеребців і якось зарадити ситуації – майже 50 голів коней оголосили до продажу, з поміткою – «не на м’ясо». Хоча на пропозицію ще ніхто не пристав.
«На сьогодні ж вівса зовсім нема. Коні відразу схудли. Особлива небезпека підстерігає підсосних маток з лошатами, їм украй потрібен фураж», – скаржиться головний зоотехнік Олег Вакуленко.
Крім того, за його словами, немає ліків, не ремонтується техніка, а вже незабаром треба заготовляти сіно на наступну зимівлю. І сіножаті розташовуються не на культурних полях, а на неугіддях. Працівники самотужки заготовляють, вишукуючи траву по балках, посадках, ярах, не гребують навіть очеретом.
Розташовується Дніпропетровський кінний завод №65 у селищі Вишневому, що у Покровському районі Дніпропетровщини. На підприємстві розводять дві породи коней – чистокровну верхову та українську верхову. Раніше кінзавод був прибутковим підприємством, коней купували з-за кордону. У своєму розпорядженні кінзавод має 6 тисяч гектарів землі, на яких до 2011 року самостійно вирощували кормову базу для поголів’я. Ситуація змінилася, коли кінзавод увійшов до складу створеного державного підприємства «Конярство України».
«Під його дах увійшло 14 підприємств, іподром та кінні заводи. Загальна кількість землі – 45 тисяч гектарів. Створювалось це підприємство при уряді Януковича – у серпні 2010 року. Тепер землею розпоряджається саме «Конярство України», так само і призначає інвесторів. Коні нікому не були потрібні. Кормова база не забезпечується, забороняють сіяти овес по філіях. Наразі його посіяно лише на 400 гектарах, тоді як потрібно не менше 5 тисяч гектарів вівса», – говорить Ольга Гапонюк і додає, що на її думку, метою створення ДП якраз і було використання державної землі.
Землею у Вишневому в якості інвестора користувалася група «Деметра».
«Восени інвестори пригнали техніку, на якій працювали чужі механізатори. А наші знову залишилися без роботи. Та ми змушені були погодитися, щоб хоч ниви були засіяні. Може хоч якесь зерно отримаємо наприкінці року. Бо один рік не сіяли, то й ми не отримали нічого, нічим було навіть курку вигодувати», – розповіли кореспонденту Укрінформу телефоном працівники Дніпропетровського кінного заводу №65.
На сьогодні ж «Деметра» в односторонньому порядку відмовилася від оренди землі.
Як виявилося, ще гірша ситуація на кінзаводі з поголів’ям свиней. Їх всього 60 голів, які вирощують для потреб їдальні, де харчуються працівники. Також від їх продажу досі ще якось нашкрябували на заробітну плату. А вже за березень – утворився борг, наразі йде нарахування за квітень, але виплати, очевидно, будуть не скоро.
Крім того, заробітну плату без пояснень було зменшено на 30 відсотків. У сільських умовах – це 2 тисячі гривень. На руки люди отримують мінімальну платню. Вони кажуть, що якби землю розпаювали – було б краще. А так – навіть натуроплату людям чимдалі зменшують – з 1,5 тонни зерна до 1 тонни. Хоч справедливо було би платити, принаймні, за умовний пай. Тож їхня мрія сьогодні – господарювати самостійно.
«Кажуть – це стратегічно важливий об’єкт. Якщо зникне електрика, бензин, кіньми, вважають, можна обробляти землю. Цим мотивують небажання розпайовувати її. Нехай би залишили 2-2,5 тисячі гектарів для коней, а решту – розпаювали. Скільки ж у нас працівників лишилось, як раніше було 900 осіб, а тепер – 110. І пенсіонери повмирали! То скільки припаде на один пай», – говорить диспетчер Дніпропетровського кінзаводу №65 Олена Северин.
Вона зауважує, що до 2010 року на кінзаводі господарювали добре, а коли прийшло «Конярство України», почали змінюватися одна за одною фірми-інвестори. Вже за перший рік господарство мало 9 мільйонів збитку, за другий – 12 млн, а далі люди вже просто не знають цифр.
Починаючи з 2011 року й по сьогодні кінзавод має вже 10-го керівника. А за період грудень 2018 – квітень 2019, тобто за п’ять місяців – це вже третій директор. І всі вони, до того ж, не місцеві – як не з Кропивницького, то з Кам’янського, Миколаєва, Полтави. Від місцевих проблем вони далекі.
Голова профспілкової організації кінзаводу Віталій Купраш теж вважає, що ДП «Конярство України» використовує господарство.
«Кожен директор перед тим, як піти, старається отримати з господарства побільше. Так, колишній керівник Науменко весь наш сільгоспінвентар, трактори здавав комусь в оренду. Здавали майже нову сільгосптехніку, а повернувся назад металобрухт. З мехмайстерні повивозили верстати, обладнання, зараз там майже порожньо. Два місяці тому призначили знову нового директора. Та чи надовго», – сумнівається Купраш.
Свої проблеми працівники намагалися довести до відома громадськості, виходячи періодично на протести, але через голодних коней людям зовсім урвався терпець.
За словами керівника філії «Дніпропетровський кінний завод №65» Євгена Узунова, заходи із закупівлі кормів для коней вжито. Станом на суботу на кінний завод привезли 15 тонн вівса та 9 тонн ячменю. Однак цього вистачить тільки на тиждень.
Ситуація з голодними тваринами на кінзаводах ДП “Конярство України” уже привернула увагу народних депутатів, зокрема, Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що готує з цього приводу депутатські звернення: “Пишу я зараз моє депутатське звернення на МінАПК і на Кабмін. На Дніпропетровському кінному заводі № 65 через недбале годування під загрозою загиблі опинилися кобили з лошатами. Це – один із проявів управлінської кризи в ДП «Конярство України». Підприємство (14 кінних заводів і племконецентрів), давно вже перетворилося під чуйним керівництвом МінАПК на аграрну корпорацію середнього розміру. 45 тис. гектарів державної землі роздають в оренду так званим інвесторам, ну а коням мало що дістається”, – зауважує нардеп, а далі риторично запитує: “У яких виразах писати, щоб почули? Чи це неможливо, треба буде їм коня в кабінет завести?”
Укрінформ спробував отримати відповіді у ДП “Конярство України”, проте поки що безуспішно: жоден із вказаних на сайті телефонів не відповідає, і наразі оперативної реакції на наші електронні повідомлення також нема.
Проте після наших запитів 2 травня на сайті Мінагрополітики з’явилося повідомлення щодо ситуації на Дніпропетровському кінному заводі. Прес-служба міністерства інформує, що “корми на завод завезено, тварини у безпеці. Усі тварини отримують необхідну дозу харчування”.
Мова йде про вже згадані 15 тонн вівса та 9 тонн ячменю, така кількість кормів, як зазначалося, вирішить ситуацію лише ненадовго.
“Відповідно до чинного законодавства України, Мінагрополітики не має права втручатись у господарську діяльність підвідомчих суб’єктів господарювання, серед яких і ДП «Конярство України», якому належить Дніпропетровський кінний завод №65.
Проте, в рамках реалізації повноважень з управління об’єктами державної власності, Мінагрополітики детально вивчає причини виникнення такої ситуації для прийняття відповідних управлінських рішень та недопущення подібних випадків в майбутньому”, – сказано також в інформації міністерства.
На 10 травня у міністерстві заплановано розширену нараду з керівництвом ДП «Конярство України» та з керівниками усіх його регіональних філій.
З огляду на реальну загрозу для тварин, публікуємо цей матеріал і запрошуємо керівництво ДП “Конярство України” прокоментувати для Укрінформу ситуацію, що склалася на «Дніпропетровському кінному заводі №65» та на інших кінзаводах державного підприємства.
Довідково:
У сфері управління Мінагрополітики перебуває 504 самостійних суб’єкти господарювання, серед яких є ДП «Конярство України». ДП «Конярство України» має 17 філій, розташованих по свій території України, серед яких і філія «Дніпропетровський кінний завод №65». У власності Дніпропетровської філії перебуває близько 200 коней.
Людмила Блик, Дніпро
