Новий тренд: банки закривають відділення і агітують переходити в онлайн

Новий тренд: банки закривають відділення і агітують переходити в онлайн

Аналітика
Укрінформ
Українські банкіри взяли курс на розвиток онлайн-сервісів. Але замість очікуваного ефекту тут можна отримати збитки, – застерігають експерти

З початку року великі українські банки закрили майже 90 відділень. Найбільше (на 41 відділення) скоротилась мережа державного "Ощадбанку". Причому, відповідні процеси тривають в країні вже кілька років поспіль. Приміром, торік закрили 980 банківських відділень, позаторік – 827. Більшість “втрат” місцевих офісів на рахунку того ж “Ощадбанку”, а також державного “Приватбанку”. Загалом за останні 10 років банківська мережа в Україні, за даними НБУ, зменшилася утричі. Щоправда, деякі фінустанови навпаки – продовжують розвивати свої корпоративні мережі, відкриваючи нові відділення. Цього року їх з’явилося вже 27. Найбільше – із вивіскою ПУМБ (7). Спробуймо розібратися, із чим же пов’язані такі тенденції.

Замість “совкових” відділень – банківські офіси нового типу

У банках, які останніми роками суттєво скоротили свої мережі, розраховують, що оптимізація допоможе поліпшити фінансові показники. «Ми закриваємо тільки неефективні та безперспективні відділення. Але одночасно укрупнюємо інші точки продажів, відкриваючи сервіс-центри нового формату. Їх уже 613. і такі установи працюють набагато ефективніше, обслуговуючи упродовж робочого дня у кілька разів більше клієнтів, аніж у “старих” нереформованих офісах”, – пояснюють в “Ощадбанку”.

Як зазначається, масштабне реформування мережі відділень банку триває вже кілька років. Причому, йдеться не лише про просте “закриття”: доволі часто розташовані у незручних для клієнтів місцях відділення просто переносять на нові привабливіші локації з урахуванням принципів геомаркетингу і навантаження на установи.

А ось відділення старого зразка поступово “відживають своє”. “Банк продовжить закривати маленькі неефективні відділення з одним робочим місцем. Такі відділення за своєю суттю є «ощадкасою» і вже не можуть задовольнити сучасних потреб клієнтів у якісному обслуговуванні”, – наголошують у прес-службі “Ощадбанку”. І нагадують, що банк має й певні фінансові зобов’язання перед державою та повинен забезпечувати щонайменше беззбиткову роботу відділень та філій, а в ідеалі – генерувати прибуток для свого акціонера – держави. При цьому закриттю кожного, здавалося б, збиткового відділення передує багатомісячний період пошуків джерел наповнення банківської установи операційним змістом, пошуком прибутку, аби це відділення таки мало шанс працювати. І, навіть, якщо зробити це не вдається, в “Ощадбанку” запевняють: без банківського обслуговування клієнти фінустанови не залишаються. “Плануючи закриття неефективних відділень, ми провели масштабну кампанію із переведення клієнтів до дистанційних та онлайн-сервісів. Для цього оновлено онлайн-платформу “Ощад 24/7” – веб-сайт і мобільний додаток, розширюється й розвивається інфраструктура безготівкових розрахунків та електронних платежів. Кількість користувачів “Ощад 24/7” перевищує 3,5 мільйона. Ще декілька років тому частка операцій, що проводилися через каси, становила 78% (22% – через дистанційні канали). Нині ж ідеться про пропорцію 50/50. Тобто, клієнти оцінили зручність, надійність та багатофункціональність онлайн-платформи”, – наголошують в “Ощадбанку”. Що ж до сільської місцевості, то банк у рамках виконання покладеної на державну фінустанову соціальної функції активно розвиває мережу пунктів дистанційного обслуговування населення. Такі пункти призначені для роботи у невеличких селах, де економічна доцільність не дозволяє банкам мати відділення з повноцінним графіком роботи.

У прес-службі “Ощадбанку” також запевняють, що в багатьох випадках, закриваючи нерентабельні відділення, на їх місці чи поблизу встановлюють інформаційно-платіжні термінали, які мають доволі широкий функціонал. Кількість зон самообслуговування поступово наближається до півтисячі. Також банк має солідний парк інформаційно-платіжних терміналів – понад 3200.

“Загалом же одним із визначальних факторів, які впливають на нинішні процеси оптимізації мереж (насамперед, великих банківських установ) є тренд на діджіталізацію. Більшість операцій (причому, фактично усі основні) вже доступні онлайн. Функціонал же стаціонарних відділень поступово змінюється. Зараз основний напрямок їх розвитку – підтримка корпоративного бізнесу та відновлення активного кредитування малого й середнього підприємництва”, – наголошують у Незалежній Асоціації банків України. Саме на це роблять ставку ПУМБ і державний “Укргазбанк”, які продовжують розвивати свої мережі.

Захоплення “оптимізацією” може коштувати банкам прибутків

Тим часом фінансисти вважають, що оптимізація може вийти деяким банківським структурам боком. Звісно ж, на першому етапі їм вдасться заощадити на операційних витратах, оренді й утриманні приміщень, зарплатні персоналу. Утім, дуже швидко після переходу більшості активних клієнтів в Інтернет банки почнуть втрачати прибутки. Адже активний розвиток онлайн-банкінгу і Фінтех знижує комісійні доходи банківських відділень. При цьому розвиток таких технологій і сервісів також вимагає значних витрат. Тож експерти прогнозують: розуміння цього обов’язково пригальмує потяг до надмірної оптимізації. І масштабне згортання мереж держбанків завершитися вже в першому півріччі 2019-ого. Глобальний же переділ філіальних мереж може затягнуться до кінця року. Великі банки поступово закриватимуть “нерентабельні” точки, а дрібні структури – відкриватимуть нові відділення. Дуже часто – на місці старих “ощадбанківських”, “приватівських” чи “укрсоцбанківських” (цей банк на разі також активно закриває свої відділення). Водночас, за оцінками фахівців, епоха бурхливого розвитку банківських мереж і справді залишилась позаду. Розвиток сучасних технологій, поширення мобільного інтернету 4-го, а згодом і 5-го поколінь поступово зменшуватимуть потреби людей у банківських оффлайн представництвах. Приміром, із набранням із 7 лютого чинності Законом "Про валюту і валютні операції", вітчизняні банківські структури дедалі активніше освоюють “безконтактні” способи купівлі і продажу іноземної валюти.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-