Зубожіння по-українськи

Зубожіння по-українськи

Аналітика
Укрінформ
Українці заробили за кордоном рекордні $14 млрд, а $7 млрд витратили на закордонні подорожі. І кажуть, життя погане…

Мінекономрозвитку відзвітувало про економічні досягнення останніх трьох років. Куратор відомства віце-прем’єр Степан Кубів гордості не приховував: успіхи очевидні. Хоча дехто їх воліє взагалі не помічати. Тому перш, ніж говорити про те, як змінилася система економічних координат в країні та як вона проектується на життя пересічного українця, приведу реальний побутовий епізод, що трапився днями. Київ. Спальний район Троєщина. Клієнт замовив таксі. “Ради Бога, шукайте дрібні купюри! - каже таксист по приїзду. - Нема ж чим здачі давати - усі, як змовилися, розраховуються лише двохсотками та п’ятисотками!”. І це тільки один з дрібних проявів тотального “зубожіння”, яким так полюбляють страхати народ окремі затяті політики. Є й інші прояви – більші й менші, і не лише в столиці. Суб’єктивно, вони “малопомітні”, оскільки через довготривалі ефекти глобальні економічні зміни в державі населення починає відчувати років десь за 5-7. А через значне соціальне розшарування, яке утворилася в результаті системних суспільно-економічних криз (за даними Держстату дохід 34% українців, близько 14 млн осіб, на сьогодні становить менше фактичного прожиткового мінімуму) цей час ще подовжується.

Макроекономіка – близька і далека

Саме в такій ситуації ми зараз і знаходимося – ВВП росте, зарплати і пенсії – теж, інфляція навпаки знижується, золотовалютні резерви досягли свого максимального рівня за останні роки п’ять років, гривня “зміцніла”, та українці все рівно в переважній більшості переконані, що “зубожіють”. Однак, панове, дозвольте, не погодитися. Навіть з урахуванням нерівномірного розподілу доходів, загальна картина в країні аж ніяк не апокаліптична.

За останні три роки система економічних координат в Україні суттєво змінилася – мінуси в багатьох сферах змінилися невеликими, але вже плюсами. Реальний ВВП за останні три роки сукупно зріс на 8,4%. Нехай це скромні 2,8% щороку, але як це вплинуло на життя кожного українця?

Середня зарплата виросла на 170$ – до 380$ в грудні 2018. Мінімальна зарплата також зросла. Це вже не 55$ у 2016-му, а нехай і дуже скромні, але вже 150$. І це лише за даними офіційної статистики (див. мал. “Рівень життя”). Сайти пошуку роботи, наприклад, вказують на те, що в приватному секторі середня зарплата у квітні 2019 року складає вже 431$ або 11700 грн. “Це є свідченням того, що приватний сектор покращив свої справи та має можливість платити вищі зарплати. Уряд не може адміністративно встановити всім високі зарплати – це змусить бізнес йти в тінь. Тому нашим баченням завжди було – створювати умови для розвитку бізнесу, зокрема для виробництва та експорту”, – зазначив Степан Кубів. Перший віце-прем'єр-міністр також додав, що рівень тіньової економіки в ІІ кварталі 2018 року скоротився з 40% ВВП у 2015 році до 32% ВВП.

Те, що економіка потроху “освітлюється” свідчить і той факт, що у січні—березні 2019 року, за даними прес-служби ДФС, до Пенсійного фонду надійшло 61,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 1,5 млрд гривень, або на 23,2% вище аналогічного показника минулого року — і якраз є одним з наслідків боротьби із тіньовими зарплатами.

«Інфляція 2018-го перевищила як наші очікування, так і наш цільовий показник. Проте вперше за багато років вона залишалась у межах десяти відсотків. Ми підвищили облікову ставку до 18% і бачимо результати. Нам вдалося зламати тенденцію, коли інфляція 2015-го перевищувала 40 відсотків, і звести її до значень, виражених однією цифрою. Це чудовий результат», — сказав Яків Смолій в інтерв’ю виданню Central Banking. За його словами, жорстка монетарна політика довела свою ефективність (в боротьбі зі споживчою інфляцією може й так, а от з відновленням кредитування та більш активним промисловим розвитком - то й ні, - Авт.).

За попередніми даними, міжнародні золотовалютні резерви України станом на 01 квітня 2019 року досягли позначки $20,6 млрд (нагадаємо, у 2015 році їх обсяг становив $13 млрд). Це нормативний рівень 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і НБУ. Зокрема, й в частині погашення поточних боргів.

“Моя особиста думка - зроблено реально чимало, цифри дуже непогані, але треба ще більше”. - прокоментував досягнення заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов (наразі бере участь в конкурсі на посаду голови Митної служби. – Авт.).

Сорочка, що ближче до тіла

Отже, економічне тло об’єктивно поліпшується. І добробут, хоч не у всіх зразу, але покращується. Питання в тому, хто і наскільки це відчуває — український бізнесмен, найманий працівник, заробітчанин, пенсіонер, непрацездатний... у кожної з цих соціальних груп свої можливості і своє “мірило” соціальної справедливості.

Та якщо говорити про працездатних, то якраз в цій категорії зубожілих має бути найменше. Хоча б тому, що нині кордони відкриті, і можливостей заробити більше $400 — удосталь. Наприклад, Світовий банк підрахував, що за 2018 рік обсяги грошових переказів українських заробітчан в Україну становили $14 млрд, що на 19% більше, ніж у попередній рік (хоча НБУ дає дещо нижчу цифру — $11 млрд). Якщо відсторонитися від того факту, де саме зароблені ці кошти, економічна суть їх не змінюється — це приватні доходи, які наповнюють бюджети конкретних сімей і домогосподарств.

Все ж доходи 66% українців далекі від прожиткового мінімума… Бо хто ж тоді:

-- у березні 2019 року за даними НБУ купив валюти на $77,3 млн більше, ніж продав. Тоді як у березні минулого року ситуація була зворотною, коли на готівковому ринку було продано на $104,9 млн більше, ніж куплено?

-- у 2018 році, за даними НБУ, потратив на закордонні подорожі $7,8 млрд, залишивши тільки в країнах Європи $5,264 млрд (+12,9% за останній рік)?

-- у перші три місяці 2019 року, за даними міжнародної дослідницької компанії Nielsen, підвищив роздрібний товарообіг та збільшив Shopping Index (кількість відвідувачів на 1 тис. кв. м торгової площі) на 4.5%?

Євген Головаха
Євген Головаха

“Є ознаки позитивних змін. Наприклад, покращилося соціальне самопочуття людей, якщо його розуміти як доступність певних соціальних благ. Зараз люди вважають, що вони мають більше доступу до певних благ, ніж, скажімо, у 2012-2013 роках. Тобто це така суперечлива ситуація”, - зазначив український соціолог, заступник голови Інституту cоціології НАНУ, доктор філософських наук Євген Головаха. За його словами, рівень соціального самопочуття в цілому покращився, в суспільстві зменшилися песимістичні настрої і рівень деморалізації сьогодні нижчий, ніж був до подій Євромайдану.

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-