Мала приватизація через ProZorro: купують все – від готелів до вбиралень

Рік тому, у березні 2018-го, набрав чинності Закон "Про приватизацію державного і комунального майна", який дав старт так званій малій приватизації через систему електронних торгів ProZorro.Продажі – ресурс, створений за підтримки Антикорупційної Ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI). Йдеться про продаж підприємств, ділянок, споруд, пакетів акцій компаній, які належать державі чи місцевій владі, а також прав на оренду державного і комунального майна. При цьому вартість виставлених на торги об'єктів обмежено 250 млн гривень.

“Ми створили простий і зручний спосіб реалізації держвласності через прозорі аукціони. За єдиною процедурою тепер будь-хто має доступ до активів малої приватизації. В результаті значно зросла конкуренція за лоти, які здавалося б нікому не потрібні – десятки учасників змагаються на аукціонах за списані пам’ятники Леніну або сільські хати, які нарешті приносять державі гроші”, – наголоcив, аналізуючи початковий етап реалізації програми, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

“Малі” приватизаційні аукціони: історія і результат...

Аукціони із продажу об’єктів малої приватизації стартували торік у серпні. “Історичним” першим лотом, який вдалося реалізувати через “ProZorro.Продажі”, був зернотік на Буковині, який виставила на торги місцева громада. Комплекс нежитлових будівель продали майже за 210 тисяч гривень. Відтоді в Україні відбулося більше 600 успішних електронних аукціонів, завдяки яким державний та місцеві бюджети одержали понад 860 мільйонів гривень. Можливо, з точки зору наповнення держказни отримані від малої приватизації кошти, як-то кажуть, “особливої погоди не роблять”. Зате для місцевих громад проведення електронних аукціонів – неабияка “рятівна паличка”. Приміром, у Львові торік відбулося більше сотні торгів, що принесли місту понад 100 мільйонів гривень! Також ідеться про так званий “мультиплікаційний” ефект: поява нових господарів дозволила “вдихнути життя” в десятки донедавна занедбаних об’єктів, в обласному центрі створено сотні нових робочих місць, пожвавилися податкові надходження.

Виконувач обов’язків директора ДП “Прозорро.Продажі” Олексій Соболєв вважає знаковим для втілення програми малої приватизації в Україні й завершення 1 березня трьох аукціонів із продажу державного і комунального майна у столиці: “Київ просто таки увірвався до малої приватизації через ProZorro.Продажі. Чесно зізнаємося – такої кількості учасників не очікували. Однак це доконаний факт, а не випадковість – адже рекордними були одразу 2 аукціони: в рамках першого змагалися 100 учасників, під час другого – 94”. Та головне: столичну громаду, безумовно, порадує фінансовий результат торгів... “Вартість одного із лотів зросла із 17,8 тис. грн до 2,11 мільйона, тобто збільшення мінімальної ціни становило 11 772%. Але й це іще не все: один з аукціонів тривав понад 15 годин, тобто за київську нерухомість змагалися аж до ранку! Конкуренція та чесні і прозорі аукціони роблять киян багатшими!” – наголосив, коментуючи перебіг торгів, Максим Нефьодов.

Технологія і перспективи

Зараз на сайті “Прозорро. Продажі” знаходимо інформацію про 158 об’єктів. Початкова вартість найдешевшого з них – 887 гривень 67 копійок. Такі гроші “просять” за будівлю газорозподільної підстанції площею 28,6 кв.м у Сєверодонецьку. Найдорожче оцінили приміщення готелю у місті Дніпро – за стартовою ціною майже 45 мільйонів гривень. Знаходимо в переліку і доволі незвичні лоти... приміром, хатинка і заглиблений склад інвентарю та обладнання (під розбирання) на Сумщині вартістю 5,5 тисяч і 2,5 тисячі гривень відповідно, чи вбиральня площею 4,1 кв.м у Полтаві (початкова вартість – 4200 гривень). Найближчі аукціони стартують 28 і 29 березня. Переважна більшість із уже анонсованих торгів – у квітні.

Для того, щоб взяти участь в аукціоні, потрібно ознайомитись із переліком об’єктів, які виставляють на продаж. Відповідну інформацію розміщено на сайті “prozorro.sale”, у розділі “Аукціони з продажу об’єктів малої приватизації”. Якщо якісь із лотів вас зацікавили і ви вирішили “поборотися” за них – зареєструйтесь на одному із авторизованих торговельних майданчиків, що під’єднані до системи. Зараз їх 51 (перелік також можна знайти на сайті). Майданчики надають покупцям додаткові консультації та допомагають брати участь в аукціонах. Бути учасником торгів можуть як юридичні, так і фізичні особи. Кожен покупець через особистий кабінет має право подати свою пропозицію на торги. Після завершення прийому пропозицій система розкриває ставки покупців, тож, проаналізувавши ступінь зацікавленості конкурентів, кожен із них може змінити власну пропозицію (аукціон на підвищення ціни). А вже по закінченні аукціону система розкриває всю інформацію про учасників та визначає переможця торгів за найвищою ціною. Переможець має документально підтвердити, що відповідає вимогам замовника та підписати протокол торгів. Останні кроки – сплата переможцем вартості активу та оприлюднення замовником договору в електронній системі. Аукціон вважається таким, що відбувся. Якщо ж ніхто не взяв участі у торгах, згідно з правилами малої приватизації, система автоматично оголошує повторний аукціон – із вдвічі меншою стартовою ціною.

«Започаткована минулого року приватизація за новим законом набирає обертів. За два місяці цього року від малої приватизації надійшло вже 150 млн грн. Для порівняння – за весь 2016-й отримали 171 мільйон, за 2017-й – 135, за 2018-й – 215 мільйонів гривень», – повідомив голова Фонду державного майна Віталій Трубаров. Він переконаний: до кінця року економічний ефект від малої приватизації в Україні буде в рази більшим.

Утім, далеко не всі фахівці поділяють такий оптимізм. Приміром, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що основний акцент варто робити на велику приватизацію. Адже лише вона може принести країні реальні кошти. "Ну скільки ви зберете від продажу ста або тисячі апріорі недорогих об'єктів? Пару десятків мільйонів доларів. І що далі? Це принципово не змінить ситуацію в країні, де ВВП перевищує $100 млрд, де тільки дефіцит державного бюджету – $2,5 млрд. Концентруватися лише на малій приватизації – означає показати всім, що нічого в цій сфері не змінилося", – вважає експерт.

Що ж до великої приватизації, то старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Володимир Дубровський сумнівається, що й цього року нам вдасться отримати 17 мільярдів гривень, які заклали у Держбюджет. І визначальним при цьому, на думку експерта, буде фактор виборів. “Люди, які “сидять” на фінансових потоках від великих державних підприємств, зазвичай, пов’язані із тими чи іншими партіями й політиками, котрі представлені (чи хочуть бути представленими) у парламенті. І посади менеджменту цих підприємств, як правило, є предметом підкилимного торгу між політсилами при формуванні коаліції чи ухваленні доленосних для країни рішень. Тому до парламентських виборів “велика” приватизація навряд чи порадує нас швидкими темпами і значними сумами”, – прогнозує Дубровський.

Тож поради економістів такі: насамперед, варто визначати пріоритетну мету роздержавлення кожного об’єкта, «не ганятися» за високою ціною, а уважно реагувати на світову кон’юнктуру. Адже вартість одного і того ж активу за різних обставин може відрізнятися у рази. Це потрібно враховувати. І розуміти: якщо у 2019-му бодай частину із запланованого до роздержавлення майна, яке десятиліттями лежало “мертвим вантажем”, вдасться завдяки прозорому конкурсу віддати справжнім господарям під привабливі для країни інвестиційні зобов’язання щодо капіталовкладень, модернізації виробництва, створення для українців нових робочих місць – це вже позитив. Натомість головним завданням малої приватизації (поряд із пошуком того ж дбайливого господаря) має стати отримання додаткового ресурсу для місцевих громад.

Владислав Обух, Київ