5 повністю чесних способів примноження заощаджень. І то – лише основні

5 повністю чесних способів примноження заощаджень. І то – лише основні

Аналітика
Укрінформ
Аналізуємо, які можливості мають українці, аби, особливо не ризикуючи, заробити на “вільних” коштах – замість того, щоб складувати їх “під матрацом”

На початку лютого середні ставки за гривневими депозитами в українських банках підвищилися. Щоправда, йдеться про незначне (у межах одного відсотка) зростання. Та й то – в основному лише за строковими депозитами з великим терміном повернення коштів. Словом, дохідність, яку пропонують наші фінустанови у 2019-му, не йде у жодне порівняння із тими “захмарними” 25-27 відсотками, які ще кілька років тому пропонували вкладникам деякі “розкручені” банки (більшість з яких у процесі очищення фінансової системи країни, до речі, “спочили в Бозі”). Але, незважаючи на очікувані нижчі прибутки, наші співвітчизники усе частіше відмовляються від звички зберігати заощадження “під матрацем” і активно несуть “зайві” гроші до банківських установ – аби, як і належить, “працювали”.

Тож, за даними НБУ, наприкінці минулого року депозитний портфель української банківської системи перевищив “докризові” обсяги (хоча самих банків суттєво поменшало). І саме відносно успішним очищенням цієї сфери (поряд зі зростанням реальних доходів населення) експерти й пояснюють нинішній “депозитний бум”. Рівень довіри до банків, які після стрес-тестів, перевірок ліквідності, докапіталізації та пов’язаних із цим пертурбацій “залишилися на плаву”, і до української банківської системи загалом суттєво зріс (хоча іноді й чуємо від Регулятора поодинокі “неприємні дзвіночки”). А зважаючи ще й на діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зберігання “вільних” коштів на депозитних рахунках перетворилося на доволі вигідний і надійний спосіб примноження капіталів. Хоча – не єдиний. Тож Укрінформ вирішив узагальнити інформацію про фінансові інструменти, які дають змогу заробити на заощадженнях (чи, принаймні, захистити їх від знецінення).

1. Банківські депозити

Як інформує Liga.net, у лютому середня процентна ставка для безстрокових заощаджень підвищилася на “скромні” 0,21 пункта і становить нині 8,31% річних. Не зазнала змін прибутковість вкладів на термін до місяця (10,5%) і від місяця до трьох (11,7%). Вклади терміном від 3 до 6 місяців подорожчали на 0,09 пункту – до 13,84% річних. Найвигідніше зберігати гроші на депозитах із терміном погашення від півроку до року. Їх середня дохідність – 14,47% річних.

Доволі “скромна” прибутковість доларових депозитів – від 0,91% річних для безстрокових заощаджень до 3,07% за вкладами понад півроку і 3,95% річних – для депозитів із терміном погашення понад рік.

Середня ставка за депозитами в євро – 0,56% річних для безстрокових заощаджень. Максимальна вартість внесків на період понад рік – 2,36%.

Варто зазначити, що у відповідному аналізі йдеться про середні показники. На ринку є й більш вигідні пропозиції – зокрема, у рамках усіляких ювілейних та іміджевих акцій, які пропонують банківські установи. Приміром, зараз знаходимо на сайтах деяких банків інформацію про депозитні програми із тривалим терміном погашення під доволі “пристойні” 18-20% річних.

До речі, як нагадують банківські аналітики, економічно обґрунтованою є відповідність прибутковості річного депозиту рівню інфляції. Тож, зважаючи на інфляційні показники минулого року (9,8%) та прогнози щодо їх поступового зменшення у короткостроковій перспективі, навіть середньоринкові 14,5% за річним депозитом можна вважати непоганою пропозицією. Хоча варто пам’ятати, що із отриманого доходу потрібно сплатити податок – 18% плюс військовий збір – 1,5%. Тобто,  реальний дохід за вкладом дорівнює 0,805 від оголошеної ставки.

Для прикладу, згадані уже 14,5%, які обіцяє сплатити за депозитом умовний банк “А”. Беремо калькулятор і з’ясовуємо, що реально вклад збільшиться на 11,67% (покладені на депозит 10 000 гривень за рік перетворяться на 11167 гривень 25 копійок).

2. Кредитні спілки

Набагато більші прибутки пропонують своїм клієнтам деякі небанківські структури – зокрема, кредитні спілки. Іноді – 60 та більше відсотків річних у гривні і майже до 20% – у валюті. Причому, сплатити мінімальний внесок “звичайному” українцеві цілком до снаги – 1000 гривень. Але експерти радять “сто разів відміряти”, перш ніж укладати договори із такими установами. І нагадують про сумну практику попередніх років, коли тисячі вкладників кредитних спілок залишилися біля розбитих ночов, а власники фінустанов повтікали з грошима за кордон.

Звісно ж, звинувачувати у злих намірах усіх засновників подібних структур не можна. В країні багато кредитних спілок, які роками працюють чесно й надійно. І високу прибутковість інвестицій співробітники таких установ пояснюють начебто цілком логічно: гроші використовують для надання так званих “швидких кредитів” зі стандартною комісією 1,5-2% на день. Таким чином, за місяць “набігає” до 60%, 5-7 із яких, в принципі, не шкода віддати фізичним особам-інвесторам.

Але ж при цьому варто враховувати й операційні витрати (оренду приміщень, оплату праці персоналу, доступ до інформаційних баз і реєстрів). І головне – ризики неповернення коштів у цьому сегменті дуже високі. До того ж, типові договори таких небанківських фінустанов часто містять низку прихованих “підводних каменів” для інвесторів. Тож, перш ніж ухвалити рішення про інвестування у кредитну спілку і підписати відповідні папери, проконсультуйтеся із юристом та поцікавтеся “історією “ самої спілки.  

Але загалом... ревізор... чи то пак – Укрінформ “не особливо рекомендує” примножувати заощадження у такий спосіб. Принаймні, як кажуть у народі, – “не кладіть всіх яєць до одного кошика”. Хоча – вирішувати вам: а раптом пощастить?

3. Державні облігації й сертифікати

Вітчизняне міністерство фінансів останніми роками активно послуговується можливостями залучення коштів (у тому числі, і грошей населення) шляхом розміщення ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Купувати такі цінні папери інвесторам дуже вигідно. По-перше, через високий ступінь надійності – адже йдеться про державні гарантії викупу облігацій (за 20 років використання такого інструменту не було жодних “збоїв”). По-друге – ОВДП вельми прибуткові. Тому цінні папери із терміном погашення 3-6 місяців доволі популярні не лише в наших співвітчизників, а і в іноземців. Здавалося б, це добре: держава має можливість позичити достатньо коштів для фінансування поточних потреб країни. Але... позики ці – занадто дорогі (17-20% річних, тобто, до 10% за півроку). Середньозважена дохідність 17,79%. Тоді як на міжнародних фінансових ринках нашому Мінфіну доступні кредити під 7-10% річних із терміном погашення рік і більше. А більш стійкі економіки, зазвичай, залучають такі позики взагалі під 3-5%, провідні країни світу – під 1-3%!

І про іншу “палицю з двома кінцями”. Активізація попиту на українські ОВДП, в тому числі і з боку іноземців-нерезидентів, які для придбання цінних паперів активно міняють валюту на гривні, – одна з причин нинішнього зміцнення національної валюти. Здавалося б – позитив. Утім, як свідчить досвід минулого року, у липні-серпні ми можемо стикнутися зі зворотньою тенденцією: нерезиденти почнуть активно виводити отриманий за облігаціями дохід закордон, для чого попередньо скуповуватимуть валюту. Цим скористаються спекулянти... і гривня знову “обвалиться”.

До того ж, висока прибутковість ОВДП та сертифікатів НБУ (під 16% річних) “розхолоджує” українських банкірів: їм вигідніше купувати такі цінні папери не лише для клієнтів, а й для власних потреб, аніж, приміром, кредитувати реальний сектор економіки. А без такого кредитування на стрімкий економічний розвиток країни годі і сподіватися.

Утім, якщо залишити усі ці застереження “за дужками” й говорити про ОВДП як інструмент примноження заощаджень українських громадян, це – саме той спосіб, який найбільше рекомендують експерти – і державу в скрутний момент підтримаєш, і сам заробиш. До речі, щодо “заробиш”: купити ОВДП можна, подавши заявку через уповноважені банки (їх більше десятка), але така оборудка “по кишені” далеко не всім – мінімальний розмір “вкладу” – 1 мільйон гривень. Щоправда, є й винятки – один із банків визначив мінімальний обсяг інвестування в ОВДП на рівні 500 000, інший – 200 000 гривень. Деякі фінустанови повідомляють про започаткування нових програм для “дрібних” клієнтів – з “ціною входу” у кілька десятків тисяч гривень.  

Але поки що “звичайним” українцям фахівці радять звертатися до біржі чи торговців цінними паперами.

Щодо фінансових аспектів, то інвестувати в ОВДП особливо вигідно, зважаючи на те, що отриманий прибуток не оподатковується (за винятком 1,5% військового збору). Але! Доведеться сплатити низку комісій – приміром, відкриття рахунку в цінних паперах коштує 500 гривень, обов’язкове оформлення нотаріально завіреної картки зразків підписів – приблизно 100 гривень. Ще 1000 доведеться заплатити за зарахування коштів. І потому щомісяця сплачувати абонплату – 600 гривень на місяць протягом терміну обігу облігацій (3600 гривень за півроку). |При погашенні цінних паперів доведеться сплатити іще одну комісію – 0,5% від суми, але не більше 500 гривень. Словом, маючи у розпорядженні менше 25-30 тисяч гривень, “вкладатися” в державні облігації невигідно. А щоб сповна “відчути переваги” такого виду інвестування, потрібні усі 100 тисяч. На жаль, накопичити таку суму вдається далеко не кожній українській родині.

Хоча... Незважаючи на доволі жорсткі умови приєднання до поділу “ОВДП-пирога”, попит населення на такі папери стрімко зростає. Приміром, на початок минулого року українці-фізичні особи мали “на руках” державні цінні папери вартістю 1,5 мільярда гривень, зараз – 6,6 мільярда!

4. Фондовий ринок

Жителі “цивілізованих” країн доволі активно користуються можливостями фондових ринків, заробляючи на купівлі-продажу акцій підприємств і на дивідендах від їх діяльності. Причому, участь у біржових торгах вони беруть, в основному, за допомогою посередників – через Інвестиційні і віднедавна популярні Венчурні фони (які вкладають кошти в стартапи та цінні папери інноваційних підприємств). Тож поряд із банківськими депозитами вклади в інвестфондах є найпопулярнішими інструментами для збереження та примноження заощаджень приватних осіб.

Утім, ринок цінних паперів у нашій країні все ще у “зародковому” стані. Приміром, середній щоденний обсяг торгів акціями на найбільш ліквідній з-поміж вітчизняних – Українській біржі – не перевищує 50 мільйоні гривень. Тоді як на Варшавській фондовій біржі цей показник сягає $400 мільйонів, а на Нью-Йоркській – $120–150 мільярдів!

Щоправда, інвестиційні фонди в Україні розвиваються доволі швидко. І це – приємний сигнал для їхніх потенційних клієнтів – людей, які мають “вільні “ кошти для отримання інвестиційного прибутку. Одна з переваг участі в інвестфондах над спробами самостійно придбати цінні папери – диверсифікація вкладень, що знижує ризики інвесторів. Тоді як при прямому інвестуванні ви берете усі ризики на себе. Та й із точки зору управління активами краще віддати перевагу фахівцям, – зазначають експерти.

Додамо, що інвестиційний прибуток оподатковується на загальних засадах – 18% податку + 1,5% військового збору.

5. Міжбанківський валютний ринок (ринок Форекс)

Цей так би мовити “глобальний” інструмент заробітку стає в Україні дедалі популярнішим. І не лише в Україні. За даними Банку міжнародних розрахунків, щоденний обсяг операцій на цьому ринку перевищує “захмарні” 5 трильйонів доларів. Звісно ж, більшість оборудок припадає не на частку фізичних осіб. Але й у “звичайних” громадян, які мають “зайву копійку”, доступ до Інтернету і час для здійснення операцій, є непоганий шанс заробити. Принаймні, в цьому запевняють компанії та організації, які активно рекламують цей спосіб заробітку і беруть на себе функції брокера, котрий за невелику плату надає доступ до неосяжного міжнародного ринку валютного обміну. До того ж, окрім постійного супроводу, такі компанії організовують навчання для “чайників”. Але експерти радять не дуже довіряти таким обіцянкам. Бо шанси непрофесіоналів “обпектися” і прогоріти доволі високі. За статистикою, лише від 1 до 5% початківців закріплюються на ринку Форекс на тривалий час, демонструючи позитивні (насамперед, для власної кишені) результати.

Серед переваг же такого способу заробітку – універсальність і постійний доступ. Адже ринок Форекс працює 24 години на добу, на відміну від бірж, які відкриті тільки у визначений робочий час, що не обов'язково збігається із нашим часовим поясом. На Форексі практично відсутні розриви в ціні. Більше того, незважаючи на те, що цей ринок є, по-суті спекулятивним, він майже не піддається впливу панічних настроїв та інших спекулятивних чинників. Також, на відміну від біржових інструментів, витрати торгівлі на Форекс дуже низькі (приблизно дві соті відсотка від обсягу угоди), що робить торгівлю на цьому майданчику привабливішою у порівнянні з іншими ринками.

Звісно ж, це далеко не всі способи примноження заощаджень, до яких можуть вдатися українці. Приміром, маючи вільні кошти, можна започаткувати свій бізнес чи придбати частку в “чужому”. Але такі кроки потребують рішучості і головне – значного ресурсу. Те ж стосується і заробітку на оренді житла: треба або мати гроші для придбання квартири, або отримати “додаткове” помешкання у спадок. Деякі наші співвітчизники намагаються заробити на ставках у букмекерських конторах. Але при цьому існує великий ризик втратити кошти. До того ж, багато хто вважає такий спосіб примноження капіталу неприйнятним для себе – із моральних чи релігійних міркувань.

Словом, вибираючи якийсь із перерахованих (чи, може, й не згаданих у цьому матеріалі) способів захисту заощаджень, добре подумайте, зваживши усі “за” та “проти”. І нехай щастить!

Головне, щоб економічне життя країни пожвавлювалося і дедалі більше українців мали можливість заощаджувати і примножувати свої кошти.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-