Тарифи за тепло — завдання для міської влади та уряду на 2019 рік
Хоча може ще два місяці попереду, але ми розуміємо, що цей опалювальний сезон поступово наближається до завершення.
У 2018 році підвищення тарифів на тепло у більшості міст було відчутним і особливо болючим для малозабезпечених верств населення. У разі подальшого збільшення цін на газ для підприємств теплокомуненерго також відбуватиметься зростання тарифів на опалення та гарячу воду. Причому тарифи на тепло дуже відрізняються в залежності від населеного пункту. Інколи — в рази. Це пов'язано не тільки з об'єктивними причинами, але і є результатом відверто корупційних змов між власниками та менеджментом підприємств теплокомуненерго, з одного боку, та місцевою владою — з іншого. Бо на сьогодні саме місцева влада відповідає за умови функціювання житлово-комунальної сфери міста. У тих містах, де міський голова та місцеві депутати дбають про інтереси містян, там вони, по-перше, не допускають завищення тарифів з боку підприємств теплокомуненерго, по-друге, активно займаються енергоощадними заходами. Коштів щороку в міських бюджетах стає все більше. Тому можливості у них є, аби було бажання та розуміння.
Очевидно, що уряд повинен вже зараз провести аналіз ситуації з тарифами на тепло та гарячу воду по всій країні. А після завершення опалювального сезону, ймовірно, направити у правоохоронні органи аналітичні відомості, щоби ті, можливо, порушували кримінальні справи по тим населеним пунктам, де тарифи на тепло є найбільшими, і де найгірша ситуація з розрахунками за комунальні послуги з боку населення та за газ — боку підприємств теплокомуненерго.
Але крім батога уряду потрібно пропонувати і пряник. По кожному місту уряд разом з місцевою владою має затвердити програму, яка передбачатиме заходи, які дозволятимуть скорочувати неефективні витрати теплоносія.
Крім того, уряду слід визнати, що декілька років тому (ще урядом Яценюка) була допущена серйозна помилка щодо переходу на систему оплати за тепло по системі “зима — літо”. Мета була гарна — стимулювати економне використання теплоносія в опалювальний період. Але, по-перше, це досягається встановленням в усіх багатоквартирних будинках будинкових приладів обліку тепла, по-друге, повсюдним формуванням у багатоквартирних будинках ОСББ. Без появи відповідального власника неможливо забезпечити економне використання тепла у межах будинку.
У той же час відмова від системи щомісячної абонентської плати за тепло призвело до появи пікового зростання вартості комунальних платежів, які самі по собі формують суттєве навантаження на доходи домогосподарств та відповідну прострочену заборгованість. Яка потім починає скорочуватись вже протягом весняно-літнього сезону.
Наприклад у Німеччині система оплати за комунальні послуги побудована значно розумніше. На основі даних за попередні три роки встановлюється середньорічний показник місячного обсягу споживання тепла, гарячої та холодної води, газу, електроенергії. На підставі цього розрахункового показника споживання встановлюється щомісячна абонплата за тепло, газ, електроенергію, гарячу та холодну воду. А потім раз на рік, за підсумками опалювального сезону, робиться розрахунок фактичного споживання на підставі даних усіх приладів обліку.
Якщо фактичні витрати були більшими, то домогосподарству необхідно доплатити. Якщо менше — йому повертають кошти чи зараховують в рахунок наступних комунальних платежів. І вже з першого липня робиться новий розрахунок абонплати, виходячи з фактичних даних попереднього розрахункового року.
За таких умов домогосподарствам значно легше планувати свої видатки та розраховуватись за комунальні послуги, не нарощуючи заборгованість. При цьому держава не несе зайвих витрат на надання житлових субсидій тим домогосподарствам, які по показникам щомісячної абонплати не потребують чи потребують значно меншого обсягу комунальних субсидій.
До речі, перехід до системи щомісячної абонплати за газ та електроенергію варто впроваджувати і по відношенню до приватних домогосподарств.
Отже, попри президентські та наступні парламентські вибори уряду необхідно вже зараз здійснювати кроки, які би дозволили значно активніше займатись енергозбереженням та розбудовою моделі більш ефективної системи комунальних платежів.
Важливо також якомога швидше ухвалювати закон про концесії (приватно-державне партнерство), який урядом вже подано до Верховної Ради. Це відкриє можливості для інвестицій у реконструкцію тепломереж та підприємства, які виробляють теплову енергію.
Борис Кушнірук
FB
реклама