Чим здивують українців нові комунальні “платіжки”

Чим здивують українців нові комунальні “платіжки”

Аналітика
Укрінформ
Відтепер у квитанціях із рахунками за електрику буде дві графи. Тариф наразі не зміниться. А у водоканалах розмірковують, як перекласти оплату частини технологічних втрат води на споживачів

Наступного тижня українці отримають оновлені “платіжки” за спожиту електроенергію. Відтепер квитанції міститимуть не одну, а дві графи – для розрахунків за послуги компанії-продавця і компанії-постачальника. Приміром, у Києві за забезпечення споживачів електрикою тепер відповідають два підприємства – “ДТЕК “Київські електромережі” (як оператор системи розподілу) і ТОВ “Київські енергетичні послуги” (компанія-постачальник). Це пов’язано із набранням з нового року чинності Законом України “Про ринок електричної енергії”.

Реформа енергоринку: що маємо і чого чекати?

З 1 січня в Україні стартував перший етап державної реформи ринку електроенергії. Мета – його демонополізація і наближення до європейських стандартів діяльності (з розподілом функцій виробництва (видобування), продажу і транспортування енергоресурсів). Поки що енергопослуги клієнтам у кожному регіоні надаватимуть по дві компанії. В ідеалі такий тандем – оператор системи розподілу і постачальник – має якісніше й оперативніше обслуговувати клієнтів.

Відповідно до законодавства, оператор системи розподілу відповідатиме за якість і надійність електропостачання, керуватиме системою розподілу, експлуатуватиме та ремонтуватиме лінії електропередачі, підстанції та інші енергооб’єкти, здійснюватиме під’єднання/від’єднання, встановлюватиме лічильники електроенергії й фіксуватиме їх показання. До відповідного підприємства можна звертатися з питань якості електропостачання, нового під’єднання або заміни лічильника.

Натомість компанія-постачальник продаватиме, власне, електроенергію споживачам, тобто фіксуватиме показання лічильників, надаватиме клієнтам додаткові послуги – наприклад, з енергоаудиту і енергоефективності.

Йдеться про дві незалежні структури – з різними кол-центрами, рахунками та ліцензіями. Щоправда, у столиці, як запевнили у компанії “ДТЕК “Київські електромережі”, Центри обслуговування клієнтів працюватимуть за колишніми адресами (добре відомими ще із часів ПАТ “Київенерго”). І там відвідувачів прийматимуть фахівці обох структур (оператора й постачальника).

Водночас для уникнення непорозумінь (і черг) людям радять наприкінці кожного місяця самостійно інформувати про показання лічильників. Надані відомості використовуватимуть при підготовці квитанцій на оплату. І зробити це відтепер буде легше, аніж раніше. Адже способів інформування постачальників побільшало.

Зокрема, подати інформацію можна через: сайт dtek-kem.com.ua, кол-центр 1588, сторінку компанії “ДТЕК “Київські електромережі” у Facebook.

Окрім того, як наголошують експерти, клієнтам буде набагато зручніше передавати показання постачальникові електроенергії – підприємству “Київські енергетичні послуги”, яке відразу ж формуватиме рахунок. Доступні способи передачі відомостей на адресу цієї структури: особистий електронний кабінет клієнта, кол-центр (єдиний “короткий” номер, вочевидь, з’явиться пізніше, а поки що можна телефонувати за номерами:

277-18-18 – для стаціонарних телефонів,

(067) 277-18-18 – для абонентів “Київстар”,

(066) 277-18-18 – для абонентів “Vodafone”).

Також клієнти можуть скористатися можливостями, які надають електронні платіжні системи, де реквізити компанії-постачальника змінилися автоматично: показання лічильників можна самостійно вносити до спеціальної форми. Ці дані враховуватимуть і компанія-оператор, і постачальник. Подібні можливості для інформування постачальників та коригування рахунків матимуть і жителі інших регіонів країни.

Мета – благородна. Але чи методи чесні?

Комунальники запевняють: розподіл функцій між операторами мереж і постачальниками електроенергії, з-поміж іншого, допоможе посилити контроль за споживанням енергії і своєчасністю оплати. Приміром, як повідомив у телеефірі комерційний директор ПрАТ “ДТЕК “Київські електромережі» Олександр Бемм, після 10 лютого у столиці почнуть від’єднувати “злісних” боржників. Посадовець пояснив це тим, що “реформована” компанія вже не зможе “заплющувати очі” на борги киян, які сягнули 250 мільйонів гривень.

При цьому постачальники обіцяють швидше повертати кошти, які споживачі із тих чи інших причин переплатили раніше. Щоправда, “на руки” гроші не видадуть. Їх можна використати при подальшій оплаті. Як наголошують у компанії “ДТЕК “Київські електромережі”, кошти клієнтів, які сплатили зайве, перекажуть постачальникові універсальних послуг і зарахують на особовий рахунок. А про суму повернутих грошей клієнтів проінформують у квитанціях із рахунками за електроенергію за наступний період.

Подібні можливості передбачені і для споживачів у інших регіонах країни. Відповідну інформацію шукайте на сайтах місцевої влади та операторів електромереж і постачальників послуг.

“Розподіл функцій із виробництва, транспортування і постачання електроенергії кінцевим споживачам – одна з вимог Третього Енергопакета ЄС, до якого приєдналася Україна, – нагадує директор Інституту міста Олександр Сергієнко. – З одного боку, за такими правилами живе цивілізована Європа, з іншого – методики, які розробили для вітчизняного ЖКГ НКРЕКП і Міністерство енергетики та вугільної промисловості, не відомі широкому загалу. Тому існують сумніви, чи не призведе їх впровадження до якихось проблем”. Як приклад, експерт наводить сумний досвід, пов’язаний із намаганням здійснити відповідний функціональний розподіл при транспортуванні “блакитного палива” і продажу газу як товару. Тоді з’ясувалося, що для однієї групи споживачів (людей, які мають газові котли) розмір оплати не змінився. Натомість для тих, у чиїх оселях із газового обладнання встановлені лише плити, плата мала зрости у кілька разів. Це викликало неабияке збурення в суспільстві. Тому від продовження “експерименту” наразі вирішили відмовитися.

Олександр Сергієнко
Олександр Сергієнко

“Як буде у випадку з електроенергією, судити складно. Аби з’ясувати це, маємо дочекатися квитанцій з рахунками за січень, – каже Олександр Сергієнко, – тому закликаю усіх споживачів звернути на це увагу. Аби запобігти можливим спробам знову ввести населення у “зону підвищення платежів”. Адже заборгованість людей за житлово-комунальні послуги й так стрімко зростає. Якщо у 2017 році ця сума загалом по країні складала 37 мільярдів гривень, то у 2018-му вона сягнула вже 55,6 мільярда”, – нагадує Сергієнко.

Загалом же, як зазначають експерти, нововведення на вітчизняному ринку електроенергії справді покликані зробити його більш прозорим, ефективним і конкурентним. Але в українських умовах подібні пертурбації навпаки часто призводять до ускладнень. Сподіватимемося, цього разу так не станеться. І “дитина” , якою опікуються сім... чи то пак – дві – “няньки”, “без ока” не залишиться: якість забезпечення українців електроенергією не погіршиться. А у майбутньому на цьому закритому й монополізованому донедавна ринку з’явиться реальна конкуренція, коли ми зможемо обирати постачальників послуг, як це й передбачено Законом “Про ринок електричної енергії”.

Впровадження компенсації споживачами втрат води у багатоповерхівках відклали

З початку лютого в Україні мало з’явитися іще одне “комунальне” нововведення. Мова про набрання чинності Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, відповідно до якої мешканці будинку як власники цілісного майнового комплексу повинні платити за весь обсяг води, використаної в будинку. Щоправда, споживачам радіти особливо не доводиться: відтермінування буде незначним – доки не затвердять Правила надання житлово-комунальних послуг. А це – справа кількох місяців чи навіть тижнів.

Нагадаємо, нову Методику затвердили наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до вимог Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Йдеться про визначення і розподіл різниці між обсягом холодної води, виміряним загальнобудинковим лічильником, і сумарним обсягом води, спожитої за показаннями квартирних лічильників. Для будинків, де всі приміщення оснащені лічильниками холодної води, перевитрати розподілятимуть між усіма родинами пропорційно обсягу споживання. Натомість для будинків, де частина помешкань не оснащена приладами обліку, надмірний обсяг розподілятимуть між споживачами, котрі не мають лічильників, пропорційно кількості осіб, які користуються послугами.

Тобто, людям доведеться платити не лише “за себе”, а й за технологічні втрати води в будинку (приміром, протікання труб у підвалі) і перевитрати сусідів (якщо ті, скажімо, “підкручують” лічильники). Ще гірше споживачам у будинках, де в частині помешкань прилади обліку взагалі відсутні. Приміром, якщо у якійсь квартирі прописана одна людина, яка здає її п’ятьом квартирантам, за воду, використану чотирма із них, доведеться платити сусідам... Не кажучи вже про ситуацію, коли в одній із квартир влаштовують нелегальні хостели, де ночують по 15-20 людей...

Люди платитимуть більше. Відповідальність водоканалів буде меншою?

Сказати достеменно, про які суми донарахувань може йтися, наразі складно. Все залежить від конкретного населеного пункту і конкретного будинку. Загалом же, за підрахунками експертів, середні втрати води при її доставці до споживача – 30-40%. Головним чином – через зношеність труб. Ситуація з магістральними водопроводами трохи краща, оскільки увага до них посилена, тож ремонти (принаймні поточні) час від часу проводяться. Левова частка втрат – через зношеність і постійні пориви підвідних труб. Ще частину води втрачаємо через проблеми із будинковими мережами. Маємо готуватись до того, що незабаром ці витрати ляжуть на наші із вами плечі... чи то пак – кишені.

“Такі новації фактично є “узаконенням незаконного”, – наголошує експерт з питань ЖКГ Олександр Сергієнко, – адже працівники водоканалів не гребували подібними методами і раніше. У багатьох випадках вони фіксували показання загально-будинкового лічильника, віднімали від них обсяг споживання у квартирах із встановленими приладами обліку, а решту “розподіляли” між тими, у кого лічильників не було. На цих людей і лягав увесь тягар втрат усередині будинку – в тому числі, і при пориві будинкових мереж. Тож доволі часто киянам нараховували кошти за нібито спожиті 15 кубометрів води на одну особу (при розрахунковій нормі споживання у 4,5 “кубів”)”.

Такий підхід експерт вважає несправедливим. Адже платити за перевитрати має той, із чиєї вини сталося протікання. А винні у більшості подібних випадків не громадяни, а самі комунальники (частина внутрішніх водопровідних мереж перебуває на балансі ЖЕКів, ОСББ, частиною – мають опікуватися ті ж водоканали).

Натомість законодавець не зробив нічого, аби підвищити рівень зацікавленості розпорядників мереж у мінімізації втрат.

“А це доволі просто, – пояснює Сергієнко, – варто лише обмежити нормативи втрат (приміром, не більше 3% від загального рівня споживання). Відповідні суми у складі виробничо-технічних витрат можна внести в тариф, що суттєво на його розмірах не позначиться. За понаднормові втрати відповідали б “гривнею” балансоутримувачі мереж. Тоді працівники водоканалів були б зацікавлені у мінімізації втрат. Зараз же, як і після впровадження нової Методики, їм на це “начхати”. Адже комунальники однаково “отримають своє”, переклавши фінансову відповідальність на мешканців будинку, тобто, перетворивши його на “совєцький колгосп”, – констатує експерт. І закликає “зацікавлені” відомства переглянути такий підхід.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-