Про це на брифінгу сказала перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"За минулий рік українська економіка зросла максимально за сім років – на 3,3%, згідно з останніми оцінками Національного банку. Однак у 2019 році, як раніше й прогнозувалося, зростання реального ВВП уповільниться до 2,5%. Це пов’язано з жорсткою монетарною політикою, необхідною для зниження інфляції до цільового показника, та стриманою фіскальною політикою, зумовленою погашенням значних обсягів державного боргу цього року", - сказала Рожкова.

Вона зазначила, що також очікується зниження врожаю зернових після рекорду, який зробив сільське господарство основним драйвером економічного зростання у 2018 році. Додатковим фактором буде поступове уповільнення глобальної економіки та обсягів світової торгівлі, зокрема, через вплив протекціоністських заходів у світі.

Окрім цього, ключовим рушієм економічного зростання залишиться приватне споживання завдяки подальшому збільшенню реальних доходів населення: заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону.

У Нацбанку наголосили, що інвестиційна активність уповільниться, проте залишатиметься джерелом суттєвого попиту на інвестиційний імпорт. Відповідно, імпорт у реальному вимірі зростатиме швидше, ніж експорт, навіть в умовах відновлення експортоорієнтованого промислового виробництва та рекордного експорту зернових. Тому внесок чистого експорту у ВВП залишатиметься від’ємним, хоч і зменшиться.

З наступного року реальне зростання економіки почне прискорюватися - до 2,9% та 3,7% у 2020 та 2021 роках відповідно. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після зменшення невизначеності щодо політичної ситуації.

У Нацбанку зазначили, що дефіцит поточного рахунку після розширення у 2018 році до 3,6% ВВП коливатиметься у межах 3-4% ВВП упродовж цього і наступного років. У 2019 році він звузиться до 3,1% ВВП завдяки рекордному врожаю кукурудзи попереднього року та зниженню цін на енергоносії. У 2020-2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться внаслідок скорочення обсягів транзиту газу, зниження врожаю зернових та зростання інвестиційного імпорту після закінчення виборчого циклу.