Як Мінекономрозвитку вето на «земельний мораторій» Президенту пропонувало

Як Мінекономрозвитку вето на «земельний мораторій» Президенту пропонувало

Аналітика
Укрінформ
Зважаючи на політизованість “земельної” теми, Укрінформ запитав експертів, на що робиться розрахунок та чому за 66 днів до президентських виборів?

Мінекономрозвитку запропонувало президенту Петру Порошенку застосувати право вето до закону про продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2020 року. Відповідний висновок підписав перший віце-прем’єр міністр – міністр економічного розвитку Степан Кубів, повідомляє прес-служба відомства.

Зокрема, у документі йдеться, що “мораторій порушує конституційне право громадян країни володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, що підтвердив Європейський суд з прав людини”. Водночас, МЕРТ акцентує на економічній складовій: “За оцінками Світового банку, введення ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щорічно на додаткових 0,6-1,6 процентних пункти і дозволило б залучати близько 1,5 млрд доларів додаткових інвестицій на рік (...) Відсутність ринку землі спонукає фермера інвестувати у вирощування переважно однолітніх культур – соняшник або рапс, які найбільше виснажують землю, а відтак щороку він втрачає близько 1 тис. доларів доданої вартості з кожного га (...) погіршує добробут 6,9 млн українців-власників земельних паїв. В умовах послабленої конкуренції через відсутність ринку землі, власники отримують за оренду ділянок плату, яка занижена в 5 разів: 50 доларів за га на рік замість 250 доларів за га – як у Болгарії чи Польщі”.

Все правильно. Тим не менш, у нас виникло кілька простих запитань: з чим пов’язана ця пропозиція, тобто, чому саме зараз, напередодні президентських виборів; на що робиться розрахунок, чому пропозиція йде окремо від Мінекономрозвитку, а не від усього уряду та, власне, яка вірогідність накладення вето Президентом?

Спершу Укрінформ звернувся до радниці міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолани Підласи, котра зазначила, що окрім Мінекономрозвитку, висновки і пропозиції готуються також іншими міністерствами та відомствами. “Прес-реліз, опублікований Мінекономрозвитку, посилається на офіційний документ – висновок Мінекономрозвитку до прийнятого Верховною Радою Закону України “Про внесення змін до розділу Х Земельного кодексу” (№2666-VIII від 20.12.2018 року). Закон №2666-VIII продовжує дію мораторію на купівлю-продаж та відчуження іншим способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року. Висновок надано на запит Секретаріату Кабінету Міністрів України від 18 січня 2019 року, - повідомила радниця міністра і додала: - Адміністрація президента може звертатися до Кабінету Міністрів за проведенням експертизи закону України, що надійшов на підпис Президентові України, що вони й зробили у випадку з Законом №2666-VIII. Згідно з регламентом Кабінету Міністрів, пропозиції Президенту надаються не пізніше 7 днів. Секретаріат КМУ збирає пропозиції центральним органам виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, що регулюються таким законом, а також Мін'юсту. Наразі висновки та пропозиції готуються Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Мінфіном, Мін’юстом та Держгеокадастром”.

Утім, опитані нами експерти не виключають, що довкола надто політизованого “земельного” питання відбувається певна інформаційна кампанія.

Наприклад, економіст Борис Кушнірук вважає, що між урядом і президентом існують домовленості.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

“Тобто розігрується сценарій, коли на Банкову йде звернення від міністерства. І президент на нього реагує – ветує закон, але вимагає від уряду, по-перше, забезпечити «неподолання» вето Верховною Радою, а по-друге, подати в парламент законопроект про обіг земель. Але чи є в такого документа шанс на підтримку в Раді? Тут все залежатиме від його змісту, наскільки він є консервативний. Адже ми прекрасно розуміємо, що серед певних політичних сил є потужне лобі аграрного сектору, де не зацікавлені в знятті мораторію, бо, і це дуже важливий момент, закон не дозволяє агропідприємствам скуповувати землю”.

За словами політолога, члена правління міжнародної спілки “Інститут національної політики” Марини Багрової, пропозиція Мінекономрозвику обумовлюється трьома причинами.

Марина Багрова
Марина Багрова

“По-перше, рішенням Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року у справі «Зеленчук і Цицюра проти України», встановлено, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, введений в Україні у 2002 році, порушує права землевласників і не забезпечує необхідного балансу між обмеженням права власника на відчуження майна та інтересами суспільства в цілому. Сформульована в даному судовому рішенні правова позиція Європейського суду з прав людини, вимагає від законодавця, – депутатів Верховної Ради скасування закону про продовження мораторію на сільськогосподарські землі до 1 січня 2020 року. Однак ця вимога більшістю депутатів Верховної Ради була проігнорована, закон так і не був скасований. По-друге, чітке виконання рішень міжнародних органів, в тому числі і Європейського суду з прав людини, є гарантією подальшого фінансового співробітництва України і МВФ. Представники МВФ неодноразово зверталися до представників уряду України щодо вжиття заходів як суб'єкта законодавчої ініціативи щодо ініціювання скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель через Верховну Раду. Крім того, невиконання рішення Європейського суду з прав людини шляхом скасування розглянутого мораторію, робить негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні.

Пані Багрова також додала, що викладені обставини не можуть не свідчити про те, що ця пропозиція пов'язана з прийдешніми президентськими виборами.

“В українському суспільстві вже існує запит на скасування мораторію з продажу землі. Тож якраз напередодні виборів, чинний президент його задовольнить. У нинішніх політичних умовах, ймовірність накладення вето дорівнює ста відсоткам”, – підсумувала вона.

Своєю чергою, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський каже, що вето на продовження мораторію його не відмінить. Адже у перехідних положеннях Закону про землю, у яких і йдеться про мораторій, сказано, що мораторій продовжує діяти до моменту поки не буде прийнято Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Але...

Дмитро Яблоновський
Дмитро Яблоновський

“У випадку вето, Президент має запропонувати власне бачення відкриття ринку землі та подати на розгляд парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Прийняття такого законопроекту є юридичною підставою для припинення дії мораторію, – переконує експерт. – Тому громадська коаліція за скасування мораторію закликала президента Петра Порошенка ветувати закон, який подовжує мораторій на купівлю-продаж аграрних земель до 1 січня 2020 року, та подати до Верховної Ради власний проект закону "Про обіг земель с/г призначення" як невідкладний”.

Керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегіда погоджується з колегою, а саме: “вето на закон про продовження мораторію де-юре нічого не змінить - мораторій продовжить діяти”. А відтак вважає, що показові продовження мораторію у кінці року – це “не більше ніж шоу та бажання показати виборцям як депутати нібито відстоюють інтереси селян”.

Гліб Сегіда
Гліб Сегіда

Разом з тим, пан Сегіда висловив свою версію, чому зараз Мінекономрозвитку звернулося з проханням накласти вето. “Можливо, так міністерство хоче звернути увагу на популістський характер цього закону та розворушити Кабмін та Адміністрацію Президента з метою якнайшвидшої розробки законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення, – вважає юрист. – Чи накладе вето Президент – залежить від його передвиборної тактики. Як варіант, Президент може накласти вето з одночасним дорученням розробки Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення”.

Опитав Мирослав Ліскович. Київ 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-