Укрзалізниця: затикаєш корупційні “діри” - і вуаля! Ось вам інвестиції!

Укрзалізниця: затикаєш корупційні “діри” - і вуаля! Ось вам інвестиції!

Аналітика
Укрінформ
Якщо в Укрзалізницю щороку не “вливати” $3 млрд інвестицій, то в найближче десятиліття вона стане чи не головним гальмом економіки

Укрзалізниця заявила, що обсяг капітальних інвестицій в 2019 році зросте у 1,5 рази та становитиме рекордні 24,5 млрд грн. На придбання нового, модернізацію і капітальний ремонт наявного рухомого складу планується витратити 60% загальної суми. Зокрема, планують закупити 3,6 тис. новеньких напіввагонів, 15 тепловозів General Electric, 106 пасажирських вагонів і три дизель-поїзди. Звісно, цього замало, але вже хоч щось для економіки, яка значною мірою залежить від розвитку залізничного транспорту. Адже більшу частину валютних надходжень Україна отримує від експорту – аграрної продукції, руд, металопрокату, – який більш ніж на 60% здійснюється залізничним транспортом. Зростання ВВП (а це в 2018 році вже відчутні 3%) формує додатковий попит на вантажні перевезення, і якщо залізничний транспорт не зможе забезпечувати пропозицію, це буде означати, що згодом бізнес переорієнтується на інші види перевезень (авто та річкові) – дорожчі та не завжди зручні. Не кажучи вже про пасажирські перевезення, конкуренцію яким поступово складають авто- (дається взнаки масштабний ремонт доріг) та авіатранспорт – з відновленням аеропортів та появою бюджетних перевізників-лоукостів. Тому виклики, які стоять сьогодні перед Укрзалізницею, будуть безпосередньо впливати на економіку України та бізнес, вважають експерти.

Залізничних колій багато, а економіки – кіт наплакав

Домінування залізниці в транспортній інфраструктурі сучасної України успадковане від Радянського Союзу. Тоді перевага цього виду транспорту була зумовлена плановою економічною системою та потребами військового сектору у мобільному транспортуванні. Часи змінилися, проте перевага залізниці досі залишається важливим фактором розвитку вітчизняної економіки. В 2017 році, наприклад, Укрзалізниця звітувала про те, що залізничний транспорт забезпечив 81% вантажообігу в країні (обраховується в тонно-кілометрах), здійснив 65% вантажоперевезень (за загальною вагою вантажів) та перевіз 50% усіх українських пасажирів.

Цікаво, що за даними звіту про глобальну конкурентоспроможність Global Competitiveness Report 2018, розрахованого за методикою Всесвітнього економічного форуму, Україна посідає 23 позицію серед 140 країн у рейтингу щільності залізничних шляхів – тобто щільність у нас є вищою за середню у світі. Водночас за ефективністю послуг залізничного транспорту Україна займає 37 позицію. Це свідчить про те, що при наявній розгалуженій інфраструктурі українська залізниця значно відстає за рівнем якості послуг.

Протягом 2014 і 2015 років внаслідок втрати значної частини активів у Криму та східних областях України, падіння обсягів експорту та ВВП, Укрзалізниця звітувала про збитки у 15,4 та 16,7 млрд грн відповідно. За підсумками 2017-го вона вже мала чистий дохід 3,6 млн євро, а у I-му півріччі 2018 року дохід зріс до 14,6 млн євро. Проте це набагато менше за аналогічні показники європейських перевізників. Наприклад, Німеччина хоч і має щільність залізничних колій в три рази більшу, та дохід її вищий за Укрзалізницю у 50 разів.

Ярослав Пилипчук
Ярослав Пилипчук

“Причиною низьких фінансових результатів, окрім втрат від окупації, є неефективне управління матеріальними та людськими ресурсами через корупцію, розбалансованість бізнес-процесів в Укрзалізниці, хронічне недоінвестування та відсутність чіткої стратегії розвитку”, – вважає Ярослав Пилипчук, експерт програми “Інфраструктура майбутнього” Українського інституту майбутнього (УІМ).

Проведений УІМ аналіз показує: найбільшим викликом для Укрзалізниці сьогодні є критична зношеність інфраструктури, як колій (зношені 40%), так і локомотивної тяги та вагонного парку (технічний знос 80%), що до 2030 року може стати масштабною проблемою і привести до втрати 20-30 млрд грн. З огляду на темпи росту української економіки вже в найближчі два роки їй знадобиться близько 1-1,2 тисяч локомотивів, 40-50 тисяч вантажних та 240-250 пасажирських вагонів. А для фінансування цих, а також інших потреб, Укрзалізниці потрібно щорічно інвестувати щонайменше $3 млрд. Це втричі більше, ніж Укрзалізниця може сьогодні собі дозволити.

Залізничний “басейн” не встигає наповнитися, як усе витікає

Це при тому, що інвестиції у залізничний транспорт залишаються одним із найвигідніших інвестиційних проектів держави з погляду макроекономічного ефекту. Враховуючи той факт, що розвинутий залізничний транспорт в Україні має високу кореляцію з ростом ВВП – близько 90% (за підрахунками аналітиків УІМ), у разі мінімізації імпорту мультиплікатор інвестицій залізничного транспорту України становитиме від 1,5 до 3. Тобто на кожен потрачений 1 долар інвестицій в Укрзалізницю Україна отримує 1,5-3 долара приросту ВВП.

“З метою модернізації залізничного транспорту України до 2030 року необхідно інвестувати від 31 до 60 млрд доларів, що може дати економічний ефект у вигляді 50-112 млрд доларів зростання ВВП до 2030 року”, – каже Володимир Шульмейстер, екс-перший заступник міністра інфраструктури, а нині директор програми “Інфраструктура майбутнього” УІМ.

Володимир Шульмейсте
Володимир Шульмейстер

На перший погляд, суми колосальні. Однак за словами Володимира Шульмейстера, цілком досяжні, адже Укрзалізниця лише на корупції загалом втрачає не менше $2 млрд. в рік. “Якщо уявити собі Укрзалізницю в якості “басейна”, який можна наповнювати доходами, то більшу частину доходів, яким він наповнюється, ми одразу ж втрачаємо. Через існуючу систему тарифів, яка створена в інтересах олігархів, велика частина доходів в Укрзалізницю навіть не потрапляє. За нашими оцінками, недоотриманий дохід становить $800 млн на рік. Ми досі плачемо, що пасажирські перевезення, зокрема, приміські, глибоко збиткові. А насправді лише через безбілетний проїзд залізниця втрачає $150 млн в рік. Втрати на закупках – $200 млн. Тобто “дірок” для витікання доходів – багато. А все це ті гроші, які могли би стати інвестиціями в тягу, вагони, колії, системи автоматизації та інше”, – каже Володимир Шульмейстер. Нарікаючи на те, що нинішня Наглядова рада держкомпанії вкрай неефективно виконує свою роль “сторожа” басейна.

Тезу про проблеми Укрзалізниці через багаторічне неефективне управління, розкрадання компанії-монополіста через корупційні схеми та надмірну залежність від політичних факторів, підтримав і перший заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту, народний депутат Ігор Васюник. У депутата є простий рецепт. На його думку потрібно змінити стиль управління держкомпанією та розробити чітку стратегію розвитку, яка би поєднувалася з державною цільовою транспортною програмою. Також у найближчі два роки необхідно вжити ряд антикризових заходів, які передбачені, зокрема, новим законопроектом “Про залізничний транспорт”, підготовленим Комітетом.

Очі бояться, а руки роблять

У відповідь на претензії, директор з економіки та фінансів ПАТ “Укрзалізниця” Андрій Рязанцев дорікнув депутатам, мовляв, держава дистанціюється від проблем української залізниці. Не намагається її підтримати, врятувати, не помічає зусиль та досягнень держкомпанії у антикризовому та антикорупційному менеджменті.

Андрій Рязанцев
Андрій Рязанцев

“Ми дуже добре на папері розуміємо, що потрібно робити, а на практиці робимо абсолютно протилежне. Це стосується в першу чергу оточення, в якому сьогодні перебуває УЗ. Її в першу чергу, потрібно охороняти від політичної корупції, бо це найбільший фактор дестабілізації роботи компанії, – зазначив Андрій Рязанцев. – Простий приклад. Ми почали в цьому році продавати оренду так званих “вільних” вагонів на відкритих аукціонах. І одразу отримали результат: зерновоз замість 1000 грн коштує 4000 грн. Це та ціна, яка реально відповідає ринку і можливостям перевізників. Зараз ми переходимо на торги обсягами перевезень, і повірте мені, ціни теж будуть зовсім інші. Таким чином, ми приберемо більшість з тих дірок, через які доходи втікають з Укрзалізниці”.

Дійсно, в Укрзалізниці є ще багато проблем, але важко не погодитися з паном Рязанцевим, який стверджує, якщо перед компанією буде виставлено чітку стратегічну ціль, надано повноваження і нові можливості, і якщо ніхто з політиків при цьому не заважатиме, тобто не намагатиметься взяти під свій контроль, то за кілька років економіку підприємства вдасться суттєво підняти. А заразом і економіку країни в цілому.

Оксана Поліщук. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-