“Самопочуття” гривні: “найбільш недооцінена” знов знецінюється

“Самопочуття” гривні: “найбільш недооцінена” знов знецінюється

Аналітика
Укрінформ
Економісти вкотре потішили: співвідношення долар-гривня насправді не перевищує 1:10. Чому ж нашій валюті складно закріпитися навіть на позначці 1:28?

Впливове видання The Economist оприлюднило щорічний рейтинг “Індексу Бік Мака”, який порівнює купівельну спроможність валют із урахуванням вартості стандартного бургера в мережі “МакДональдз” по всьому світу.

Один з головних висновків: українська гривня – серед найбільш недооцінених валют. Її реальний курс до американського “зеленого” – 9,68 за 1 долар. Тобто, рівень недооцінки на початок року становив 65,2%. Адже зараз "Біг-Мак" в Україні коштує 54 гривні, а у США – 5,58 долара. А ось найбільш переоціненою щодо долара валютою дослідники назвали швейцарський франк – його курс має бути приблизно на 20% нижчим, аніж насправді.

“Індекс Біг-Мака” розраховують вже понад 30 років. В основі дослідження – вартість бутерброда "Біг-Мак", що продається в мережі фаст-фудів "МакДональдз". Пояснюють це тим, що на собівартість цього “кулінарного шедевра” у так би мовити “ідеальному співвідношенні” впливають ціни на основні продукти, середній рівень оплати праці в тій чи іншій країні, транспортні та податкові витрати. У підсумку – йдеться про узагальнений "споживчий кошик", на основі вартості якого і визначають “рекомендований” обмінний курс валют.

Про “Індекс Біг Мака”: всерйоз і жартома

Про “несправедливу недооцінку” гривні говорили і тоді, коли долар у нас був “по 8”, і “по 5” – не кажучи вже про “по 25” і “по 28”... Але, на жаль, на практиці це, як видається на перший погляд, нічого не означає. Окрім хіба що умовної “радості” за рідну валюту і посипання голів попелом під акомпанемент однієї з улюблених мантр наших мрійників: “от якби...”...

“Звичайно ж, з точки зору реальної економіки “Індекс Біг Мака”, насамперед, можна оцінювати у жартівливому ключі. Свого часу, я приміром, пропонував застосовувати для визначення динаміки внутрішнього споживчого ринку “Індекс київської перепічки”, – розповідає у коментарі Укрінформу економічний експерт Олексій Кущ, – Але не дарма ж кажуть, що в кожному жарті є частка істини... Тож якщо відкинути жартівливий характер порівнянь, за цим показником стоїть доволі серйозна і цілком “наукова” тема – розрахунок курсу за паритетом купівельної спроможності”.

І головний висновок з аналізу показників “Індексу Біг Мака”, за словами економіста, полягає в тому, що в усіх країнах, де відбувалася масштабна девальвація національних валют, внутрішні ціни підвищувались не так стрімко. Не виняток і Україна. Згадаймо, що за останні п’ять років гривня девальвувала у три з половиною рази (з 8 до 28 грн. за долар), тоді як сукупна інфляція споживчих цін за цей період склала трохи більше 100% (лише дворазове збільшення).

“Це робить держави, що розвиваються, доволі привабливими з точки зору інвестування. Якби в Україні до цього часу вдалося втілити комплексні економічні реформи, якби були вирішені питання захисту прав інвесторів і прав власності, ми мали б чергу з іноземних компаній, які бажають працювати на нашому ринку”, – каже Олексій Кущ. І пояснює: “Бізнес, який має можливість інвестувати у конвертованій валюті, за рахунок вигідного для себе співвідношення між темпами девальвації гривні і зростання споживчих цін міг би отримувати суттєві прибутки. Але цього не сталося. Бо насправді, попри постійну риторику, системні інституційні реформи, які б створили якісне економічне і підприємницьке середовище, в країні так і не відбулися”...

Падіння гривні сезонне. Але сезон її зміцнення “під питанням”

Упродовж перших робочих днів року гривня на міжбанківському ринку стабільно дешевшала. Це позначилося і на динаміці офіційного курсу НБУ – від 27,69 (2 січня) до 28,27 (на ранок 11-го). Щоправда, у п‘ятницю торги на міжбанку розпочалися з приємних новин – українська валюта дещо відвоювала позиції – торги велися на позначках 28,11-28,14 (а під вечір – 28,08 -28.12). Аналітики пояснюють це певним насиченням ринку і зниженням “постсвяткового ажіотажу”, а також наближенням днів бюджетних виплат (друга декада січня) та необхідністю розрахунку компаній за господарські витрати, що призводить до зростання потреби у гривні і змушує експортерів активніше продавати валюту. Натомість серед факторів, які наступного тижня можуть спровокувати зворотню тенденцію (повернення до падіння гривні), – стрімке зростання ліквідності у банківській системі (на рахунках накопичилося майже 52 мільярди “вільних” гривень, принаймні частину яких клієнти банків захочуть конвертувати у “тверду” валюту). До того ж, Україна готується до першого в цьому році “піку” виплат за зовнішніми зобов’язаннями, що припадає на лютий. Тож Нацбанку, вочевидь, доведеться подбати про додаткове наповнення золотовалютних резервів, аби компенсувати витрати. Тому держбанки братимуть дедалі активнішу участь у торгах, скуповуючи долари і євро для подальшого перепродажу НБУ. Традиційно цим користуються спекулянти, які не втрачають можливості заробити, зокрема і на панічних настроях. Без впливу цього фактору в Україні, як-то кажуть, “аж ніяк”...

“Загалом же про якісь суттєві об’єктивні чи спровоковані штучно збурення на валютному ринку нині не йдеться, – заспокоює економіст, – триває “класичний” зимовий цикл ділової активності, який завжди характеризується знеціненням гривні. Це пов’язано із впливом низки бюджетних факторів: наприкінці року виплачено значні кошти за бюджетними витратними рахунками. Крім того, іноземні компанії виводять з країни частину капіталу і дивіденди, імпортери повертають кошти за придбані для святкових розпродажів великі партії споживчих товарів, а також здійснюються проплати за закупівлю енергоресурсів. Тому нічого дивного не відбувається”, – каже експерт.

При цьому нова реперна рівноважна точка для нинішнього зимового циклу девальвації, за оцінками Олексія Куща, становитиме 28,5 (в найгіршому випадку 29) гривень за долар. На такі показники можна очікувати наприкінці січня. Починаючи з лютого-березня, в Україну, зазвичай, приходить весняно-літній цикл зміцнення національної валюти, тобто можна очікувати на певні ревальваційні процеси. Але водночас експерт звертає увагу на деяку “атиповість” ситуації із валютним курсом.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

“Згадаймо, що в липні минулого року гривня не зміцнювалась, як зазвичай. Навпаки відбувалося її падіння, – говорить Олексій Кущ. – Натомість у грудні національна валюта була стабільною, хоча нинішній процес девальвації, “за правилами”, мав початися ще за кілька тижнів до Нового року. Тобто, “класичні” цикли валютних коливань останнім часом зміщуються. І відбувається це під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Тому “весняно-літній цикл” може і не принести очікуваного зміцнення гривні”.

Такі ризики економісти пояснюють можливим впливом на курс політичних факторів, а також зовнішніх чинників, що пов’язані із ситуацією на міжнародних товарних ринках. Адже, за прогнозами, на Україну чекають доволі неприємні події – зокрема, суттєве зниження цін на залізну руду (одна з ключових позицій нашого експорту) і слабка цінова динаміка на ринках металу. Але шанси на те, що навесні та влітку гривня відвоює частину втрачених у нинішній девальваційний період позицій, залишаються.

Що ж до середньострокової перспективи, то за прогнозами рейтингового агентства Fitch Ratings, якому професійні економісти радять довіряти більше, аніж дослідникам “Індексу Біг Мака”, долар щороку дорожчатиме на дві-три гривні. Зокрема, за підсумками 2019-го “зелений” може коштувати 30,7, а 2020-го – 32,3 гривень.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-