Що таке SWIFT і що буває, коли його немає

Що таке SWIFT і що буває, коли його немає

Аналітика
2180
Ukrinform
Вже через 3-4 місяці після відключення SWIFT, будь-яка країна світу, незалежно від розміру і сили, гарантовано полетить у прірву. Цього найбільше і бояться

Міжнародна система передачі фінансової інформації SWIFT проінформувала владу США про відключення іранського Центробанку та кількох комерційних банків цієї країни від системи. Таким чином після трирічного "перепочинку" Іран знову опинився відрізаним від світової фінансової системи. Цим самим Тегеран був наказаний Вашингтоном за своє небажання виконувати вимоги, спрямовані на ліквідацію іранської військової ядерної програми, а також за підтримку ісламських фундаменталістів у регіоні. Економіка країни ще не встигла оговтатися від попереднього удару, завданого їй подібним відключенням у 2012-му, як знову опинилася перед загрозою глибокої стагнації. Укрінформ нагадує, чим є SWIFT для світу і чому його відключення – це крайня міра.

Прискорення грошей в природі: від пошти, телеграфу і телексу – до електронних технологій

До 70-років XX століття розрахунки в міжнародній торгівлі здійснювалися за допомогою технології Telex – текстові повідомлення про платежі між банками надсилалися через телетайпограми (а до того зв'язок між банками відбувався поштою, телеграфом). Але товарооборот наростав і швидкість обміну повідомленнями через телетайп вже нікого не влаштовувала. Тому у 1973 році 239 банків з 15 країн об'єдналися і створили кооперативну комунальну компанію - Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій ( Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, SWIFT) зі штаб-квартирою в Бельгії. Компанія надавала своїм учасникам за певну плату послуги електронного обміну платіжними повідомленнями на основі компьютерних технологій.

На сьогодні цей «кооператив» об'єднує більше 11 тисяч банків, фінансових установ та корпорацій у більш ніж 200 країнах та територіях, і таким чином є світовим монополістом у наданні електронних фінансових послуг. За законодавством Бельгії, компанією володіють та контролюють її акціонери (фінансові установи), що представляють близько 3500 фірм з усього світу.

Як стратегічний міжнародний постачальник фінансових повідомлень для світової фінансової індустрії, SWIFT підпорядковується центральним банкам країн G-10 - Бельгії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Нідерландам, Великобританії, США, Швейцарії та Швеції, а також європейському Центробанку.

У 2012 році був ще створений так званий Форум контролю над SWIFT, в якому до центральних банків G-10 долучаються інші центральні банки з основних економік: Резервний банк Австралії, Народний банк Китаю, Гонконгський валютний орган, Резервний банк Індії, Банк Кореї, Банк Росії, Монетарне агентство Саудівської Аравії, валютне управління Сінгапуру, Південноафриканський резервний банк та Центральний банк Турецької Республіки.

Платіжна монополія для усього світу – добре чи погано?

Кожен банк, який підключено до системи, має свій унікальний код і має технічну можливість обмінюватися з іншими банками інформацією про здійснення міжбанківських операцій. Щороку через SWIFT проходить транзакцій на $6 трлн (1,8 млрд повідомлень на рік), що включають грошові перекази, міжбанківські платежі, оборот цінних паперів, дорожніх чеків та інше.

SWIFT є, по суті, "кровоносною системою" для світового фінансового "кровотоку", і замінників їй не існує. Найменша зупинка руху грошей, що йдуть з країни в країну "SWIFT-судинами", загрожує їй мало не економічним колапсом. Тому відлучення від системи SWIFT є найбільшою економічною карою для держав, крайнім заходом впливу. За усю 40-літню історію існування SWIFT економічну "різку" застосовували лише три рази – два рази відносно Ірану та один раз відносно Північній Кореї.

При цьому сама система не має повноважень на власний розсуд приймати рішення про будь-які санкції - лише за рішенням Євросоюзу (як своєї територіальної юрисдикції) та ООН (як глобального арбітра). І коли в середовищі політиків виникають подібні ідеї щодо покарання тієї чи іншої країни відключенням від SWIFT, то це не просто зробити з огляду на складну систему обгрунтування рішення перед усією фінансовою спільнотою.

В 2012 році міжнародна спільнота чинила тиск на Іран, який намагався розробляти власну ядерну зброю, якому доступ до SWIFT було заборонено відповідно до Постанови ЄС 267/2012. В 2017 році за провокації з ракетними обстрілами японських територіальних вод Рада безпеки ООН оголосила санкції щодо Північної Кореї: як мінімум три північнокорейські банки були відключені від SWIFT - Bank of East Land, Korea Daesong Bank і Korea Kwangson Banking Corp. На сьогодні точно невідомо, скільком північнокорейським банкам SWIFT припинила надавати послуги, оскільки у звіті SWIFT від 2011 року йшлося про те, що на той час аж 20 фінустанов Корейської Народно-Демократичної Республіки функціонували в системі.

Ін'єкція ціаністого калію для фінансового організму - це вам не жарти

"Відключення від SWIFT для держави можна порівняти з уколом ціаністого калію для живого організму, після чого наступає параліч", - порівнює економіст Володимир Дубровський. Країна миттю втрачає здатність купувати та продавати товари на міжнародній арені - розрахуватися за них можна тільки готівкою, але готівку ніхто в цивілізованих країнах, звісно, не приймає. В принципі, технічна можливість проведення платежу в іноземній валюті залишається, але доводиться повертатися до старих способів підтвердження банківської операції – платіжний документ надсилати контрагенту мало не в конверті поштою. Звісно, в умовах глобального електронного банківського документообороту та обсягів торгівлі, це не дуже рятує. Відповідно, зовнішній товарооборот для фінансово ізольованої країни фактично припиняється, і вона живе лише на внутрішніх ресурсах. При цьому глибина її економічного падіння залежить від розміру економіки та ступеню інтеграції в міжнародну торгівлю.

Ось як це виглядає на досвіді Ірану.

Оскільки електронна система банківських переказів для імпортерів стає недоступною, у перші п'ять-шість місяців виникають перебої з імпортом, що приводить до росту цін та дефіциту ряду товарів. Потім поступово держава і імпортери починають придумувати різні схеми - наприклад, бартерні розрахунки через офшорні компанії. У випадку, наприклад, з Іраном у 2012 році це дозволяло обходити блокування. Майже 100 млрд іранських нафтодоларів були заблоковані на рахунках в західних банках, експорт іранської нафти зменшився на 1 млн барелів в день, а це мінус $40 млрд в рік. Зовнішня торгівля впала на 30%, а імпорт в країні подорожчав на 30-40%. Економіка увійшла в режим стагнації, з показником більше 40% інфляції в рік, ріст безробіття склав 25%. Загалом перше відключення від SWIFT коштувало Ірану $6 трлн.

Цього разу втрати Ірану можливо будуть меншими. У співпраці з ООН, Європейський союз, не згідний з втратами через антиіранську політику США, впровадив для Ірану окрему платіжну систему (Service Payment Vehicle, SPV). Коли Іран щось експортує до ЄС, він робить це через SPV. Отримані за продаж гроші Іран використовує як кредит для придбання у ЄС необхідних йому товарів знову ж таки через цю систему.

Тоталітарному Пхеньяну, який постійно перебуває під міжнародними санкціями, подібні схеми підтримки "штанів" в умовах економічної ізоляції негласно і регулярно пропонують його ліпші друзі – Китай та Росія.

Олександр Савченко, економіст
Олександр Савченко, економіст

Причому Росія сьогодні теж про всяк випадок й сама готується до можливого удару "нагайкою" у вигляді відключення SWIFT (ідея обговорюється в політичних колах з самого початку агресії проти України в 2014 році). Російські ЗМІ повідомляють, що Центробанк РФ вже тестує систему передачі транскордонних фінансових повідомлень і розрахунків на базі розподіленого реєстру (СПФС), до якого начебто приєдналися вже 400 російських учасників, включаючи банки, казначейства та юридичні особи. Бо враховуючи розміри російської економіки, міжнародна “відключка” може виявитися для неї справжньою катастрофою. За оцінками українського економіста Олександра Савченка, дефолт Росії після відключення її від SWIFT станеться протягом 3-4 місяців. Збанкрутують одразу 60-65% банків і стільки ж компаній, пов’язаних з експортно-імпортними торговими операціями. У перший рік дії заборони це призведе до мінімум 10%-го падіння ВВП країни. Далі — гірше. Ось чому росіяни настільки нервово реагують саме на нагадування про SWIFT. Знають, що для країни це гарантовано означає жорстокий соціальний вибух, і, відповідно, розвал "Колосса" на глиняних ногах.

Оксана Поліщук. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-