Українські єврооблігації під 9%... Чи не занадто дорогі гроші?

Українські єврооблігації під 9%... Чи не занадто дорогі гроші?

Аналітика
730
Ukrinform
Тривалість погашення та відсоткові ставки – рекордні для України. Експерти кажуть: така ціна зволікання з реформами...

Сьогодні в Мінекономіки підтвердили раніше озвучену інформацію про розміщення Україною двох випусків єврооблігацій на суму $2 мільярди. За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова, це “дасть можливість профінансувати витрати, повернутись на фінансові ринки і випустити нові інструменти, перекредитувати старі”.

Водночас у Мінфіні озвучили фінальні умови, за якими перший, п’ятирічний транш, становитиме $750 мільйонів під 8,994% річних, а другий, десятирічний, - $1,25 мільярдів під 9,75% річних. Такі цифри викликали хвилю обговорень серед професійної спільноти, бо значно відрізняються від умов попередніх років, коли і термін погашення був коротшим, і ставки купонів не перевищували 7,5% річних.

Усього у придбанні українських цінних паперів зацікавилися близько 390 інвесторів на суму $4,9 мільярди, але розрахунки за новим випуском (тобто іще на суму в $2,9 мільярдів) мають відбутися 1 листопада 2018 року. А поки що Укрінформ поцікавився у економічних експертів — чим зумовлені такі довготривалі і дорогі запозичення, остаточно озвучені сьогодні?

Гліб Вишлінський // Фото: Фонд
Гліб Вишлінський // Фото: Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва

На думку Гліба Вишлінського, виконавчого директора Центру економічної стратегії та члена Ради коаліції “Реанімаційний Пакет Реформ”, довгострокові запозичення — загалом добрий знак для України. “Що на довше позичальнику дають гроші, то більша довіра до нього існує. Крім того, в України є проблема з короткостроковими запозиченнями, які постійно тільки накопичуються”, - говорить експерт.

Він також відмічає, що якби Україна виходила на ринок на початку року, а не зараз, коли уряду ледь вистачає валюти для розрахунків за наявним зовнішнім боргом, то можна було б розраховувати ставку купону, яка була б нижчою на два відсоткових пункти. “Дохідність вже випущених українських єврооблігацій на початку року була нижче 7%. А зараз ми розмістили єврооблігації під 9-9,75%”, - зазначає Гліб Вишлінський.

Чому ми не зробили це тоді? Експерт пояснює, що на той час в України не було програми з МВФ, бо влада до останнього відтягувала створення антикорупційного суду та прийняття постанови про коригування цін на газ відповідно до домовленостей з МВФ. “І власне через те, що ми не прийняли вчасні політичні рішення, які б дозволили вийти на ринок раніше, ми будемо змушені переплачувати мінімум 2% річних за цим боргом. Крім того, якби своєчасно отримували всі транші від МВФ, які є набагато дешевшими (десь близько 3% річних), ці нові зобов’язання не були б зараз такими потрібними”.

Також експерт додає, що на появу двох додаткових відсоткових пунктів найбільше вплинуло те, що погіршилася фінансова ситуація на зовнішніх ринках капіталу: “Всі країни, які виходили на зовнішні ринки, були змушені переплачувати. Тобто дався взнаки несприятливий час. Тож ми повинні дивитися в майбутнє — якщо ми своєчасно не виконуватимемо всі домовленості з надання наступних траншів МВФ, з макрофінансової допомоги світовим банком, ЄС — тоді нам не треба буде латати дірки і миритися з умовами, які склалися на світовому ринку”.

Анатолій Амелін
Анатолій Амелін

Співзасновник і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін вважає, що для тієї ситуації, в якій сьогодні опинилася Україна, такі відсоткові ставки із погашення єврооблігацій є виправданими: “На жаль, ми навряд чи змогли б вийти на нижчі цифри. Про це свідчить одразу декілька факторів. По-перше, кредитний рейтинг країни знаходиться на досить низькому рівні. По-друге, тривалий час не розвивалося співробітництво з МВФ. По-третє, ставки з залучення єврооблігацій у світі дещо зросли, тож зараз складно розраховувати на інші умови. Якщо б розміщення єврооблігацій проводилося весною, то можна було б розраховувати на ставку купона у 7%-7,5%”, - говорить експерт. Він також додає, що існує висока імовірність того, що після отримання чергового траншу МВФ Україна зможе розмістити єврооблігації під менші відсотки.

Економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко налаштований менш оптимістично, відмічає низьку привабливість українських єврооблігацій для іноземних інвесторів, і наголошує, що ставки є дуже високими:

Олег Устенко
Олег Устенко

"По-перше, 2 мільярди — це максимум, який можна було отримати від розміщення українських єврооблігацій, бо інтересу до українських цінних паперів досить мало. По-друге, високий відсоток, який виплачуватиметься за цим кредитом, свідчить про низьку довіру до України на зовнішніх ринках. По-третє, це страхові кошти на випадок, якщо виникнуть якісь непередбачувані обставини з продовження програм міжнародного фінансування України. По-четверте, відсоток ставки купонів дуже високий. Приміром, Туреччина, яка переживає колосальні фінансові проблеми, зокрема і девальвацію, розмістила цього місяця облігації під 7,4% річних. Тобто це дуже дорого для країн, до групи яких ми належимо”.

На думку експерта, щоб не вдаватися до таких дорогих запозичень, владі варто було б спробувати скоротити дефіцит державного бюджету, а також знижувати рівень корупції. Він також додає, що за успішного залучення допомоги МВФ ставки по майбутніх єврооблігаціях будуть меншими (але не опустяться нижче 8%). “Для того, щоб ми могли розміщувати єврооблігації за ставками менше 8%, маємо пройти електоральний цикл або почати активно робити реформи. Але перший варіант видається більш реалістичним”, - підсумовує Олег Устенко.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-