Україна на InnoTrans: Повним ходом на світові ринки

Україна на InnoTrans: Повним ходом на світові ринки

3318
Ukrinform
На найбільшій профільній залізничній виставці у світі – Берлінській InnoTrans – Україна показала, що є гідним гравцем

Виставка, яка відбулася 18-21 вересня у Берліні, зібрала 3062 компанії з 61 країни світу. Це рекорд за час проведення берлінського бієнале. Цього року його девізом стало «Мобільність: інновації - різноманітність - стійкість». Інновацій не бракувало: 130 тисяч фахівців з усіх континентів змогли ознайомитися з більш ніж 400 новинками світової залізничної галузі. 146 з них були представлені вперше. На виставці можна було оцінити і помацати 155 «живих» транспортних засобів, на деяких навіть покататися.

Україну представляли 19 виробників. Це теж рекорд. Більшість з них стали вже традиційними учасниками, як вони самі кажуть, «найбільшої залізничної тусовки», деякі приїхали вперше. Зрозуміло одне: вітчизняні компанії є аж ніяк не останніми гравцями на цьому ринку, поставляючи свою продукцію у більш ніж 100 країн на всіх континентах.

Прямо на виставці ТОВ «Миколаївський тепловозоремонтний завод» підписав контракт з бельгійською Anglo Belgian Corporation (ABC). Компанії будуть працювати над новим спільним проектом з модернізації старих локомотивів. Варто зазначити, що миколаївський завод – єдиний в Україні має сертифікованих фахівців для такої роботи, і саме тому отримав контракт такого рівня.

Pluton
JSC PLUTON

СТУКАЮТЬ КОЛЕСА

Нон-стоп переговори проходили на стендах усіх українських учасників.

Чотири з них – НВП «Залізничавтоматика» (RWA), Смілянський електромеханічний завод, НВП «Корпорація КРТ і Дніпропетровський стрілочний завод – виставлялися на єдиному консолідованому стенді розміром 95 кв. м. в рамках проекту RailwayExpo2018. «Одним з механізмів збільшення продажів, надання інформації про компанії є якраз консолідований стенд, саме такий дозволяє оперативно донести інформацію до потенційного споживача», – пояснив директор проекту Олександр Батрак. При цьому не забули в RailwayExpo2018 і про інші вітчизняні компанії, розробивши путівник «Український виробник» з контактами і короткою характеристикою підприємств. Доносити інформацію до потенційних партнерів за кордоном покликаний журнал "Залізничний постачальник", який видається в рамках проекту українською, російською та англійською мовами.

консолидированный стенд
Консолідований стенд

На консолідованому стенді був виставлений наочний об'єкт: хрестовина для стрілочного переводу. Такі Дніпропетровський стрілочний завод постачає контрагентам в Іспанії, розповідає комерційний директор Володимир Дрогайцев. Як не дивно, підприємство з більш ніж 100-річною історією бере участь у берлінській виставці вперше. При цьому експорт досягає 45% у загальному обсязі виробництва заводу, продукція якого продається, зокрема, в Іспанію, ФРН, Туреччину, Білорусь, Казахстан, країни Балтії. На виставці відбулися предметні переговори з представниками Єгипту та Сирії.

Трубно-колісна компанія (KLW) «Інтерпайп» представлення зарубіжному споживачеві не потребує. Для одного з найбільших у світі експортерів залізничних колес виставка – не стільки місце пошуку нових партнерів, скільки можливість поспілкуватися з клієнтами та партнерами, продемонструвати нововведення, говорить директор з корпоративних відносин Дмитро Кисилевський. За його словами, багато поїздів у Німеччині, Австрії, Швейцарії, інших країнах Європи їздять на колесах, зроблених у Дніпрі. Продукція підприємства присутня і на Близькому Сході, і в Саудівській Аравії, і в Латинській Америці – загалом у більш ніж 80 країнах світу. У 2017 році під брендом KLW було реалізовано 172 тис. тонн залізничної продукції. На InnoTrans 2018 компанія офіційно розпочала новий інвестиційний проект вартістю 15 млн доларів у рамках розширення потужностей з виробництва залізничних колес. Він передбачає будівництво нової виробничої лінії з випуску колес як для пасажирських поїздів, включаючи швидкісні, так і для локомотивів і важковантажного транспорту з більш тривалим терміном експлуатації. Вона також дозволить збільшити виробництво колес з низькозарядженим диском Ultimate і колес для високошвидкісного транспорту.

Інноваційну колісну пару з міжремонтними пробігом 8 років «Інтерпайпу» цього року допомагав робити Харківський підшипниковий завод – HARР. До Берліна він приїхав і з власними новинками. Це 2 інноваційних підшипника для залізничних вагонів та локомотивів – конічний і здвоєний циліндричний. В Україні аналогів їм немає, а конкурентів у Європі небагато, – пояснює директор з маркетингу відділу ж/д Олександр Твердохліб. Підшипники європейського типу будуть сертифіковані наприкінці осені в Словаччині, що відкриє шлях продукту на європейський ринок, а також в Індію і Пакистан, які виявляють великий інтерес. Але і до цього харківські підшипники купували компанії в Польщі, Болгарії, а також у країнах Балтії та колишнього СНД.

ВАГОН БІЖИТЬ, ГОЙДАЄТЬСЯ

У співпраці з «Інтерпайп» працює і НВФ «Техвагонмаш». Виготовили для компанії минулого року лінію з фарбування залізничних колес, цього року завершили проект з маркування труб.

Одним з основних партнерів у Європі у НВФ є Alston. Вже два роки кременчуківці виготовляють для них оснащення для виробництва рам візків трамваїв. За словами начальника відділу маркетингу Івана Шалевского, це співробітництво стало можливим саме завдяки контактам на одній з попередніх виставок InnoTrans. На цьогорічній виставці серйозний інтерес проявила австралійська компанія, яка планує запускати проект з ремонту вагонів в Об'єднаних Арабських Еміратах. У «Техвагонмаші» сподіваються, що це партнерство відбудеться. Поки українська компанія співпрацює в основному з країнами колишнього СРСР, зокрема, здали "під ключ" завод у Казахстані.

"Інтерпайп"

Крюківський вагонобудівний завод на виставці InnoTrans – вже ветеран, їздить 16 років. Вони – єдине в регіоні підприємство, здатне виробляти як пасажирські, так і вантажні вагони. Оскільки вагони орієнтовані на ширину колії 1520 мм, поки їх замовляють в основному в Білорусі, Казахстані, Таджикистані; є також замовлення з Монголії та країн Балтії, зазначає директор з реалізації перспективної продукції КВБЗ Антон Шкабров. Але перспективним напрямком є кооперація з міжнародними лідерами, і запити від європейських партнерів надходять регулярно, запевняє він. У заводу вже є готовий до поставок вагон, сертифікований в Європі. Компанія також прагне налагодити виробництво вантажних вагонів для європейських споживачів. Наразі саме КВБЗ завершує комплектацію, фарбування та сертифікаційні випробування тепловоза TE33AC «Тризуб» виробництва General Electric.

Головним споживачем є «Укрзалізниця»: у 2019 році плануються поставки шести 3-вагонних дизельних поїздів, а також 54 спальних вагонів різного типу, в тому числі для міжнародного сполучення.

Сама УЗ на виставку приїхала як гість, делегацію очолював в. о. голови правління ПАТ Євген Кравцов. Він повідомив на полях експо, що УЗ чекає пропозиції про можливу співпрацю щодо оновлення пасажирського рухомого складу від компанії Stadler (Швейцарія). Крім того, були підписані Меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво: один – з європейською Alstom – з метою постачання і обслуговування електровозів в Україні, другий – з китайською CRRC – з метою оновлення парку електровозів. УЗ до того ж розглядає можливість закупівлі у компаній PESA Holding і Siemens рухомого складу, який може використовуватися для приміських і регіональних перевезень.

ПИТАННЯ У ДЕТАЛЯХ

Звичайно ж, залізниця – не тільки рейки та вагони. Це складні системи управління та комплектуючі. І тут Україна на висоті.

Наприклад, запорізька компанія JSC PLUTON цього року представила новітні розробки для метрополітенів, залізниць та електрифікованого міського транспорту, в тому числі розподільні пристрої постійного струму, випрямлячі, інноваційні рішення в сфері захисту та моніторингу тягової мережі з Web-інтерфейсом. Запорізький виробник також представив інноваційне обладнання енергопостачання постійного струму. «Ми пропонуємо комутацію постійного струму, яка принципово відрізняється від традиційних рішень, і лідируємо у певних технічних рішеннях, ми лідируємо серед багатьох у перетворювачах, розподільниках, випрямлячах», – представляє свою продукцію гендиректор Дмитро Овсянікер.

HARP
HARP

Вже 7 років компанія регулярно поставляє своє обладнання для тягових підстанцій до Скандинавії, в Стокгольмі запустила лінію швидкісного трамвая. Один контракт уже завершено цього року, для іншого зараз виробляється обладнання. В Європі JSC PLUTON співпрацює з німецькою Elpro GmbH, яка комплектує запорізькими системами свою загальну систему. Далі продукція відправляється до багатьох європейських міст. У Румунії та Польщі JSC працює «першою особою», маючи свої власні компанії.

Крім того, всі запуски Мінського метрополітену з 2003 року здійснювалися за участю PLUTON, а в метрополітені Алма-Ати 100% енергопостачання працює на українському обладнанні.

Новинки привіз і білоцерківський Завод гальмівних дисків, колодок і систем TRIBO. «Незважаючи на те, що залізниця доволі консервативна, намагаємося кожні 2 роки представити якісь новинки», – розповідає директор заводу Олег Савчук. Цього разу таких хотіли представити цілих п'ять, але три з них ще не отримали документи із захисту прав інтелектуальної власності, а конкуренти не дрімають. Довелося обмежитися двома: це локомотивні композиційні колодки нової конструкції, аналогів у світі яким практично немає, запевняє Савчук. Їхній ресурс втричі перевищує можливості чавунних колодок, тобто приносить істотну економію. Зараз тривають випробування на Одеській залізниці. Як тільки будуть отримані результати тестів, можна буде постачати до Білорусі, Казахстану, Литви.

ОКО
ОКО

Підприємство вже кілька років присутнє на ринках Британії та ПАР. А нещодавно ще й пройшли сертифікацію одного з лідерів галузі – Bombardier, ставши глобальним постачальником. Зараз у роботі – до десяти контрактів, а майже 50% усієї продукції продається за кордон.

Київська Асоціація ОКО, серед іншого, розробляє і виробляє засоби неруйнівного контролю для залізничниці - рейок, рухомого складу. Сьогодні на українському ринку частка її продукції становить близько 90%, а міжнародними споживачами є 43 країни в різних куточках світу, поінформувала генеральний директор Тетяна Луценко. Крім того, Асоціація має право сертифікувати продукти неруйнівного контролю за міжнародним стандартом ISO 9712, а ще – навчати персонал і видавати сертифікати, що засвідчують кваліфікацію фахівців міжнародного рівня, які визнаються у більш ніж 40 країнах. За останні 12 років підготували 10 тисяч осіб як з близького, так і далекого зарубіжжя, підрахувала гендиректор.

Крюковский вагоностроительный
Крюківський вагонобудівний

УКРАЇНСЬКИЙ HYPERLOOP

Ідея «п'ятого виду транспорту», яку активно обговорюють у середовищі фахівців і не тільки – Hyperloop – літала і в павільйонах InnoTrans. Ідея чудова – труба, з якої летить капсула – була підхоплена нашим Мінтрансом, який заявив про початок розробок та будівництва HypeUA. Прилетівши цього тижня до Німеччини, глава відомства Володимир Омелян провів переговори з Асоціацією технічного моніторингу (TUEV) з Мюнхена з тим, щоб ті провели сертифікацію українського проекту Hyperloop. Без неї працювати далі було б неможливо.

Ярослав Микитин
Ярослав Микитін

Ідея Hyperloop прозвучала з вуст власника компаній Tesla і SpaceX Ілона Маска. Однак, немає, як кажуть, пророка в своїй вітчизні. Як розповів голова правління, гендиректор ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» (KZESO), Герой України Ярослав Микитін, ідея такого виду транспорту обговорювалася ще у минулому столітті, коли завод виготовляв труби для газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород. «У середині 1970-х завершилося будівництво газопроводу – і вже тоді у нас були розмови і були напрацювання про те, що в майбутньому у нас будуть проекти трубопроводів для транспорту», – згадує Микитін. Він переконаний, що якби не труднощі внаслідок розвалу Союзу, завод був би першим у будівництві такого транспорту. Тих, хто не вірить в можливість такого сполучення, Микитін називає скептиками, які не знають історії. «Ідея абсолютно здорова, має право на життя, але все залежить від того, як ми зуміємо організувати роботу, як знайдемо інвестиції для реалізації. Але це буде!» – обіцяє гендиректор.

Tribo
Tribo

На думку Микитіна, першими в Hyperloop стануть поштові та вантажні швидкісні перевезення, про транспортні поки не йдеться. Відправляючи вантажі по трубі замість автотранспорту (та ще й по нашим дорогам), можна отримати значну економію.

Але це в майбутньому. Поки ж завод, який веде свою історію з 1929 року, поставляє свою серйозну, дуже складну, багато в чому унікальну продукцію (трубозварювальну та зварювальну техніку) у більш ніж 100 країн світу, серед яких – найбільш розвинені, включаючи США. В роботі багато контрактів. Кілька років тому продукція каховців на світовому ринку мобільного електрозварювання посідала 95 (!) відсотків. Експорт становить 98% усіх продажів підприємства.

ТРАНСПОРТ МАЙБУТНЬОГО

Екологічний транспорт майбутнього для міст – це не тільки електромобілі. Співвітчизники, які подорожують Європою, завжди звертають увагу на зручні, красиві, безшумні та місткі трамваї. На жаль, поки українські міста не можуть похвалитися такими.

Між тим, у нас є кому їх виробляти. Причому, навіть зовсім не обов'язково міняти наші розбиті колії. «Ми пропонуємо нову модель ДО-1М6, яка пристосована до складних умов експлуатації – навіть до розбитих рейок; ми агітуємо кожне місто, щоб закуповували нові вагони», – пояснює заступник гендиректора компанії TATRA-YUG, Інеса Кердивара. Модель вже взяв на випробування Київ. Що ж, хочеться сподіватися, що ці вагони підійдуть столиці.

Поки ж компанія виконує підписаний минулого року контракт для Єгипту. Найближчим часом буде відправлений перший вагон. Наступна партія з 15 зчленованих вагонів – вже у виробництві, і, можливо, буде збільшена. Крім того, компанія бере участь у 2 тендерах; пропонує нову модель ДО-1Т206 низькопідлогового трамваю для Європи (ось для неї вже дійсно потрібна сучасна колія). Ці трамваї виробляються на "Південмаші" у Дніпрі.

Міністерство інфраструктури, як повідомив авторові його голова Володимир Омелян, який також брав участь у виставці, змогло добитися виділення 400-мільйонного кредиту на оновлення електричного муніципального транспорту. «Проект успішно запущено, вже окремі міста почали підготовку, тендерні закупівлі – це, зокрема, Київ, Львів», – зазначив міністр. Запитала і про нещодавній прокол львівських чиновників, які закупили б/у-шні берлінські трамваї, які неможливо ні поставити на нашу колію, ні двері в них відкрити, оскільки платформа розташована на рівні першої сходинки трамвая, а двері відриваються назовні. Омелян відповіді не надав, пояснив – це не сфера відповідальності Мінтрансу. Але не будемо про сумне.

«...Ми хочемо дивувати пасажирів залізниць. Залізнична галузь з її орієнтованими в майбутнє інноваціями може зробити в це величезний внесок. На InnoTrans можна «шкірою відчути» ці захоплюючі технології. Наша мета: перетворити залізницю на найбільш сприятливий для довкілля вид транспорту в цифровому суспільстві, а поїздки в поїзді зробити для людей пристрастю», – заявив на відкритті виставки голова Мінтрансу ФРН Андреас Шойєр.

Дуже хочеться, щоб українські пасажири постійно приємно дивувалися поїздкам рідною країною в сучасних, красивих, зручних, швидких поїздах і трамваях. А ще краще, якщо вітчизняних. Адже наші виробники того варті.

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>