ProZorro: як волонтери з $35 тис. “в кишені” корупційну скелю розлупали

ProZorro: як волонтери з $35 тис. “в кишені” корупційну скелю розлупали

939
Ukrinform
Другу річницю системи ProZorro в Україні святкують як весілля на селі - вже тиждень. Але ж “наречена” того варта!

Платформа електронних торгів ProZorro, на яку з 1 серпня 2016 року були переведені усі державні закупівлі, відзначає вдруге свій день народження. За цей короткий термін система відкритих електронних закупівель, що починалася з постмайданного волонтерського проекту, стала поки чи не єдиною до кінця успішною антикорупційною реформою в Україні. А ще потужним IT-стартапом, визнаним світовою спільнотою. Лише за минулий рік загальний обсяг контрактів, укладених на електронних торгах склав 500 млрд грн. Загальна кількість торгів з часу запуску системи сягнула 2 мільйонів, а щорічна економія державних коштів перевищила 54 млрд грн. «Розгортання платформи ProZorro стало міцним антикорупційним кроком, запровадженим в секторі державних закупівель, а згодом і в напрямку розпорядження державними активами»,- відзначив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман з нагоди дворіччя запуску платформи.

Нарешті можна сказати, що в Україні вдалося реалізувати справжню реформу – проведену знизу вгору спільними зусиллями бізнесу, влади та громадянського суспільства. Структурні зміни, які вона зумовила в житі країни, вже незворотні. Тому можна сміливо казати творцям та іменинникам – салют і віват!

Дивилися на Грузію – робили по-своєму

«Україна прагне змін. Зараз, коли віра в успіх низька, прагнення перемагає обставини... І ми хочемо власним прикладом показати, що швидкість та якість змін залежать тільки від нас...». З такого маніфесту в 2014 році починався волонтерський рух з реформування вітчизняної сфери закупівель – на той час одного із найбільш закритих та корупційних сегментів української економіки, через який з бюджету «вимивалося» сотні мільярдів гривень.

Наприкінці лютого 2014 року міністром економіки України був призначений Павло Шеремета, президент Київської Школи Економіки. Одним з пріоритетів він визначив реформування державних закупівель. Новому міністру згодилася допомогти група волонтерів, активістів Майдану. Спершу намагалися змінити базовий закон «Про здійснення державних закупівель», що мав на той момент більше 40 винятків та купу корупційних норм. Однак світовий досвід підказував – потрібен принципово інший підхід: «електронізація».

У травні 2014 року на одній з багатьох спільних нарад активісти випадково познайомилися з грузинськими експертами Тато Урджумілашвілі та Давідом Марганія, які провели аналогічну реформу в Грузії в 2009-2010 роках. Майже відразу було вирішено взяти за основу грузинську систему.

До серпня 2014 року вже була узгоджена та навіть представлена президенту концепція моноплатформеної електронної системи (єдиної державної системи без комерційних майданчиків) та поданий до парламенту відповідний законопроект. А ж в середині серпня грянув грім, що майже поховав всі надії реформаторів. Пішов у відставку міністр Павло Шеремета. Майже одночасно були оголошені перевибори до Верховної Ради.

Втративши одномоментно будь-яку політичну підтримку, команда волонтерів опинилась перед важким вибором: чекати обрання нового парламенту та призначення уряду чи рухатися далі на власний страх і ризик. На щастя в цей самий час на одному з круглих столів заступник голови Адміністрації Президента та колишній керівник Microsoft-Україна Дмитро Шимків підказав ідею: почати реформу не з усіх, а з так званих допорогових тендерів, на які не поширюється дія Закону «Про здійснення державних закупівель». Він же й запропонував залучити до реформи існуючі комерційні електронні майданчики. Кілька ризикових власників цих майданчиків погодилися на експеримент і надали стартапу перший «капітал» – $35 тисяч. Віднайшлися і програмісти, які почали розробляти конфігурацію та програмне забезпечення електронної системи.

Взяти владу в свої руки. В буквальному сенсі

Великі донорські організації спочатку цуралися фінансувати проект, мовляв, аматорство. Дійсно, до певного моменту вся ініціатива з реформування публічних закупівель взагалі не мала ніякого офіційного статусу. Ускладнювала ситуацію історія «попередників» – сумнозвісної Тендерної Палати, яка фактично монополізувала доступ до державних закупівель. Тому було прийнято рішення вмовити когось з хорошою репутацією взяти майбутню ІТ-систему електронних закупівель на свій баланс. Вибір впав на український офіс міжнародної організації «Транспаренсі Інтернешнл Україна» .

Нова ІТ-платформа була офіційно представлена та запущена 12 лютого 2015 року. Буквально перед запуском система здобула свою назву. За результатами голосування в мережі Фейсбук перемогла назва ProZorro, яку запропонував на той час заступник голови НБУ Владислав Рашкован.

Далі відбулось кілька знакових подій. Новий міністр економіки Айварас Абромавичус призначив своїм заступником, відповідальним за сферу закупівель, інвестиційного банкіра Максима Нефьодова. Той узяв на себе місію просування та підтримки проекту в уряді та парламенті. І запропонував волонтерській команді «заходити» у владу. Один з перших координаторів реформи Олександр Стародубцев очолив профільний департамент МЕРТ та переформатував команду Прозорро, залучивши нових спеціалістів.

Його команді повірили і міжнародні донорські організації WNISEF та GIZ, що надали фінансування на подальший розвиток системи – в цілому 19,5 млн грн. Менше, ніж за рік було розроблено та проведено через парламент два необхідних закони, завершено ІТ-систему, права на яку передали державі.

Щоб не перенапружувати електронну систему, її запускали у два етапи: з 1 квітня 2016 року Прозорро стала обов’язковою для центральних органів влади та монополістів, а з 1 серпня – для всіх інших державних замовників. Завдяки ProZorro всі побачили все...

Звісно, закупівельна мафія шалено опиралася. На систему чинився судовий тиск. Були спроби заблокувати роботу системи на законодавчому рівні. Зацікавлені учасники намагалися усіляко обійти систему, вдаючись до різноманітних хитрощів.

Коли зрадопереможне «кайло» потрапляє в умілі руки

Перебороти спротив та сформувати довіру до реформи вдалося завдяки максимальній публічності процесу та потужній інформаційній кампанії.

Лише за останній рік перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов написав у своїй постійній Facebook-рубриці #зрадоперемогатижня 52 повідомлення, де він уже традиційно оприлюднює «добрі» та «погані» кейси державних замовників, тегає відповідальних осіб, тролить невдах та нахвалює переможців.

Широка комунікація з суспільством, що ведеться через сайт, офіційні сторінки в мережі та персональні сторінки лідерів дозволила значно підвищити показник середньої кількості пропозицій на торгах, і як наслідок, підвищити рівень конкуренції та ефективності закупівель.

#НашіПрозоріДосягнення сьогодні 2 роки з часу повного переходу всіх закупівель в Україні в електронний формат. Ми не можемо побудувати окремо взятий рай ProZorro, де все буде ідеально, незважаючи на життя поруч. Але ми можемо показати приклад змін, можемо штовхати систему вперед, і можемо стати тим кайлом, яке проб‘є скалу хоча б в одному місці!

За даними опитування населення, бізнесу та органів державної влади України, яке проводила Маркетингова група, сьогодні рівень довіри до системи ProZorro серед українців на сьогодні становить 79%. Опитування, яке було проведено за підтримки USAID показало, що якщо за традиційної «паперової» системи з корупцією стикалися 54% бізнесменів, то за системи ProZorro цей показник зменшився до 29%. А от недоліком системи, на думку громадян та бізнесу, все ще залишаються критерії вибору переможців.

Самі навчилися, час і інших навчати

Правила в державних закупівлях в Україні змінилися докорінно. Завдяки ProZorro, сьогодні кожен може торгувати з Нафтогазом чи Укрзалізницею, просто сидячи вдома із лептопом на колінах.

Система постійно удосконалюється та розвивається технологічно. Сьогодні – це вже цілий закупівельний конгломерат, який включає в себе основний сайт – prozorro.gov.ua інформаційно-навчальний ресурс про систему – infobox.prozorro.org, моніторинговий портал громадського контролю – dozorro.org та модуль аналітики – bi.prozorro.org.

До «сім’ї» Прозорро входить також нове державне підприємство «Прозорро Продажі», що починалося як майданчик електронних торгів для реалізації активів збанкрутілих банків, а перетворилося на універсальну платформу для торгівлі корпоративним, державним та комунальним майном. Через неї сьогодні починається реалізація програми малої приватизації в Україні та згодом, при відміні мораторію, планується продаж землі.

В квітні 2018 року в системі ProZorro оголосили перший тендер для проектів, що втілюються в Україні за кошти Світового банку. Кілька років тому ця новина могла б здатися жартом, а сьогодні поважні міжнародні організації, довіряючи нам, готові замість власних закупівельних процедур використовувати українські національні процедури.

За весь час у реформуванні системи публічних закупівель взяли участь більше тисячі різних людей та компаній. В результаті за час розробки та реалізації Прозорро стала найкращою реформою 2015-2016 років за результатами опитування Національної Ради Реформ. Отримала кілька престижних міжнародних премій як найбільш інноваційний продукт в сфері державних закупівель. В 2016 році вона отримала відразу три нагороди міжнародного рівня – World Procurement Awards 2016, Open Government Awards 2016 і Davos Awards 2017. В 2018-му проект ProZorro став фіналістом міжнародного конкурсу інновацій у сфері права Innovating Justice Challenge від HiiL (Гаазький інститут інновацій в праві, некомерційна фундація зі штаб-квартирою у Нідерландах).

І що головне, українська розробка отримала статус show-case як винятковий приклад електронізації публічних закупівель від Європейського банку реконструкції та розвитку. Нині команда Прозорро ставить перед собою амбітну ціль – запровадити Прозорро хоча б в одній країні ЄС (наразі ведуть переговори з Молдовою).

Щиро побажаємо – Бог у поміч!

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>