Операція «мала приватизація»: що ще можна придбати у держави - 02.08.2018 20:09 — Новини Укрінформ
Операція «мала приватизація»: що ще можна придбати у держави

Операція «мала приватизація»: що ще можна придбати у держави

Аналітика
890
Ukrinform
Чи не вперше у нас з’явилася можливість зазирнути у стару запилену комору під назвою «державна власність». Чого там тільки нема…

Наприкінці липня в Україні стартувала мала приватизація – продаж об'єктів державної або комунальної власності, понад 50% статутного капіталу яких належить державі. Їх продаватимуть на відкритих електронних аукціонах, а тому кожен охочий матиме шанс придбати собі вподобане. Для держави – це можливість позбавитися непотрібного баласту, який стояв замороженим, не приносячи прибутків, лише витрати на обслуговування, та ще й заробити на його продажу. Бізнес отримав відкритий доступ до різноманітних об’єктів, про які раніше не знав, або не міг підступитися через бюрократію і корупцію. Ну а всі ми нарешті дізнаємося – скільки і чого є досі у державній власності. Це ніби заглянути у комору, де зберігається те, що давно мало б бути використане чи викинуте. Відтак Укрінформ дізнавався, що вже є у списку малої приватизації та чого іще від неї очікувати.

Налітай! Усі малі підприємства дешевші за 250 мільйонів на ProZorro

На сьогодні Україні близько 3,5 тисяч державних підприємств. За словами заступника голови офісу Націнвестради Костянтина Чижика, це більш ніж в 30 разів більше, аніж їх є у Китаї, або вдесятеро більше, ніж у Польщі. А у Канаді – взагалі жодного. Згідно з даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, з наших 3,5 тисяч держпідприємств – 608 збиткові, а 1666 – взагалі не працюють. Не дарма МВФ поставив приватизацію серед основних вимог…

«Малими» вважаються ті об’єкти, у яких вартість активів не перевищує 250 мільйонів гривень. (Все, що дорожче – це вже велика приватизація. Таких об'єктів уряд нарахував 23, а спочатку їх було 26). Малі об’єкти державної власності в базу «ProZorro. Продажі» вносив Фонд держмайна і завершив формувати перелік 26 липня, про що написав на фейсбук-сторінці Віталій Трубаров, виконувач обов’язків голови ФДУ: «Фонд на 100% завершив внесення до бази «ProZorro. Продажі» всього переліку об’єктів малої приватизації, а їх у цьому році 749». Він також додав, що першим лотом малої приватизації, виставленим на продаж, став державний пакет акцій акціонерного товариства «Укрпапірпром» розміром 99,9% зі стартовою ціною у 12,3 мільйони гривень. Перший аукціон відбудеться 30 серпня.

Тепер базу «ProZorro. Продажі» наповнює місцева влада – об’єктами комунальної власності. Станом на 30 липня в системі уже значився 771 об'єкт малої приватизації, а станом на 1 серпня – 791. Нагадаємо, що відповідно до нового закону, мала приватизація буде проходити через систему «ProZorro.Продажі», але на різних майданчиках. Охочим придбати певний об’єкт (до речі, не обов’язково для бізнесу) пропонується подавати заявки через кілька десятків торгових бірж. Керівники платформи «ProZorro. Продажі» наголошують на явній фінансовій вигоді для покупців. «Якщо ніхто не прийде на перші два аукціони, то об’єкти будуть виставлені на аукціон із автоматичним зниженням ціни, і там-то точно знайдеться покупець», – йдеться на офіційній фейсбук-сторінці платформи.

Оренда київського головпоштамту, ювелірний завод і навіть лазні!

Отож, станом на вечір 2 серпня у системі «ProZorro.Продажі» – 801 об’єкт малої приватизації. В основному – нерухомість, зокрема – гаражі, нежитлові будівлі, а також приміщення магазинів, шкіл, садочків, лікарень. Є і незавершені об’єкти будівництва, як-от 90-квартирний житловий будинок у Тернопільській області (фото).

А серед дрібніших лотів є навіть… громадські вбиральні та кілька десятків лазень, а ще – швейна машинка, холодильник, хліборізка... Ну прямо як на olx! Чого тільки не тримає в своєму «сараї» держава…

Серед малих об’єктів приватизації можна знайти інженерне та технічне обладнання на будь-яку потребу – труби недіючої ділянки водогону загальною довжиною 14000 метрів, компресорний блок, призначений для стиснення, охолодження і осушення природного газу, єдиний майновий комплекс Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики в Чернівцях, до складу якого входить 417 одиниць.

Якщо добре пошукати, можна знайти і цікавіші лоти. Про один з таких написав у Facebook Олексій Соболєв, СЕО «ProZorro. Продажі»:

«Минулого тижня Укрпошта виставила перший поверх київського Головпоштамту під мультибрендовий інтернет-супермаркет. А це, між іншим, півтори тисячі квадратних метрів. Впевнений, що за такий лот відбудеться справжня боротьба».

Він також додав, що серед лотів з’явилися ще й прикраси з діамантами.

Серед регіональних цікавинок – Вінницький ювелірний завод «Кристал», Чорноморський яхт-клуб в Одесі чи ж Харківський іподром (найстаріший в Україні). Ще на продаж виставлені 100% акцій держкомпанії «Україна туристична», що базується в Києві не де-небудь, а на вул. Шовковичній, 12 (у тому ж будинку, де розташована приймальня Президента), майже 100-відсотковий пакет акцій АТ «Київпассервіс», яке розташовується на вул. Нижній Вал, 15А, та 94,5% акцій «Закарпатського заводу «Електроавтоматика» по вулиці Генерала Алмазова, 18/9 – усі в столиці.

З приватизацією не слід чекати до кращих часів – нічого не залишиться

Укрінформ звернувся до Дмитра Яблоновського, експерта групи Реанімаційного пакету реформ «Економічний розвиток», старшого економіста Центру економічної стратегії, аби детальніше оцінити процес і перспективи приватизації – як малої, так і великої. Далі – пряма мова експерта.

Дмитро Яблоновський
Дмитро Яблоновський

Про основну мету для малої і великої приватизації

Яблоновський: «По малій приватизації переважна кількість об'єктів – недобудовані чи покинуті будівлі, які часто вже руйнуються. Є звісно і окремі живі бізнеси, але їх дуже невелика частка. Тобто ідеальна ціль малої приватизації – щоб на місці недобудованого об'єкту, нехай навіть за мінімальну його ціну, з’явився живий бізнес.

Звісно, можна говорити, що до списку великої приватизації не ввійшли всі об’єкти, які б треба було приватизувати (зі списку виключили три підприємства – «Завод алюмінієвої фольги», «Аграрний фонд» і «Державну продовольчо-зернову корпорацію України»). Але не можна стверджувати, що всі вони притримані спеціально, бо, приміром, у «Державної продовольчо-зернової корпорації» є великі борги, і щодо інших об’єктів теж є раціональні пояснення. Тому як на мене, продати всі ці 23 об’єкти найближчим часом – це вже амбітна мета. Наразі тривають конкурси на інвестиційних радників, які будуть вивчати об’єкти та розмірковувати, як максимізувати кількість охочих їх купити. Це тривалий процес і думаю, слід концентруватися не на швидкості продажу, а на якості. Тобто щоб їх продали з максимальною кількістю учасників в аукціоні – як українських так і іноземних, а також щоб усі процедури були прозорими з залученням радників. Адже основна мета великої приватизації – залучення стратегічного інвестора, а для цього повинен зробити свою роботу радник. Тому зараз потрібно слідкувати, щоб комісія з відбору радників стабільно працювала, а серед професійних радників був максимальний конкурс».

Про терміни приватизації

Яблоновський: «Максим Нефьодов говорив на круглому столі, що якщо вдасться до кінця року приватизувати 1 великий об’єкт і 100 малих – це буде успіхом. Щодо малої приватизації – мені важко у цьому бути впевненим, бо хоч умови спрощено, але ж схоже, що ці об’єкти намагалися продати й раніше, але не виходило.

А от щодо великих підприємств, які працюють на конкурентних ринках, думаю, не має бути великих перепон. Наприклад, це можна сказати про «Президент Готель». Який зиск державі від його утримання? Та й ризиків у його продажі немає, адже це не стратегічне підприємство. Це можна сказати й щодо ряду інших об’єктів.

Інша справа – об'єкти обленерго, які є природними монополіями. Потенційний власник має розуміти ризики, оскільки не ринок буде визначати тариф, а НКРЕКП. Крім того, треба вирішити питання з RAB-тарифами, коли вони будуть затверджені, і тільки тоді, на мою думку, варто говорити про приватизацію обленерго. По інших випадках теж можуть виявитися нюанси: у деяких випадках – великі кредити, у інших – юридичні «непорозуміння» щодо того, яке майно належить конкретному підприємству. На жаль, державні підприємства тривалий час були корупційною годівницею чиновників і політиків, і думаю, що в деяких випадках виявиться, що активів набагато менше, ніж мало би бути.

Але з іншого боку це відповідь тим, хто вважає, що треба почекати з приватизацією до кращих часів. Адже ризик того, що там не залишиться чого продавати через кілька років, є набагато більшим, ніж імовірність того, що цей актив зросте у ціні за цей час. Тому треба розпочинати процес якомога швидше і позбуватися державі від непотрібних активів. Але наголошу, що приватизація – це не продаж усіх можливих активів. Держава визначила для себе перелік стратегічних підприємств, які вони вважає за доцільне зберегти за собою, і по них приватизації не буде».

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>