Як імперія Ріната Ахметова знову в ріст пішла
Днями стало відомо, що єдиним українцем в списку 500 світових мільярдерів, рейтинг яких складає економічне інформагентство Bloomberg, залишається, як і раніше, Рінат Ахметов з активами у $5,78 мільярда доларів. (Не варто хвилюватися за інших українських мільярдерів - Костянтина Жеваго, Юрія Косюка, Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського. З дещо меншими статками, ніж прохідний поріг у Bloomberg - $3,9 мільярдів - вони увійшли до рейтингу Forbes).
І хоча війна на Сході країни і втрата через це низки підприємств на Донбасі добряче вдарили по кишені Ріната Ахметова, зменшивши ціну його активів з $16 мільярдів до $2,3 мільярдів, але попри це український мільярдер почав поступово відновлювати свої позиції, піднімаючись вгору у світових рейтингах найбагатших людей. Укрінформ з'ясовував, що дозволило Ахметову не просто втриматися на плаву, а й почати знову нарощувати свою імперію.
Найбільший прибуток Ахметову приносять “Метінвест” і ДТЕК
До бізнес-імперії Ріната Ахметова входять понад 100 підприємств, які об'єднує найбільша фінансово-промислова група України System Capital Management (SCM), заснована ним ще в 2000-му році. Серед відомих широкому загалу компаній, що належать Ахметову – банк «ПУМБ», страхова компанія «АСКА», найбільший оператор зв’язку Укртелеком, Медіа Група «Україна» і видавничий холдинг «Сьогодні Мультимедіа» та ПАТ «Київенерго» (останню НАК «Нафтогаз» звинувачує у заборгованості на суму в 4,8 мільярдів гривень, що пов’язується з відсутністю гарячої води у близько 3-х тисячах київських багатоповерхівок). А ще: ЕСТА Холдинг (керує активами у сфері нерухомості преміум-класу), оператор ринку нафтопродуктів «Паралель», HarvEast (сільське господарство), транспортний холдинг «Портінвест», телекомунікаційна група Vega тощо.
Та найбільші прибутки SCM приносять гірничо-металургійні та енергетичні активи – металургійна корпорація “Метінвест” та енергетичний холдинг “ДТЕК”. У березні 2017 року «Метінвест» заявила про повну втрату контролю над роботою всіх своїх активів на тимчасово непідконтрольній Україні території, коли невідомі особи вимагали перереєструвати підприємства в юрисдикції невизнаних республік, погрожуючи співробітникам фізичною розправою. Тоді припинили роботу сім підприємств “Метінвесту”, що належали Ахметову: «Єнакієвський металургійний завод», «Єнакіївський коксохімпром», «Харцизький трубний завод», «Комсомольське рудоуправління», «Краснодонвугілля», «Донецьккокс» і ТОВ «Метален». Але нещодавно генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков у інтерв’ю заявив, що корпорація, аби замістити втрачені підприємства, зацікавлена у налагодженні партнерства з іншими компаніями або придбанні нових активів. А отже – справи у «Метінвесту», а отже і в Ріната Ахметова, наразі ідуть угору. Свої показники покращив і ДТЕК після втрати 11 підприємств на Донбасі, про що йдеться у звіті компанії за перший квартал 2018 року. ДТЕК виключила зі звітності підприємства, розташовані на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях, збитки від втрати яких оцінювалися у I кварталі минулого року у 6,9 млрд грн. Також покращенню фінансових показників ДТЕК сприяла і стабілізація валюти – там заявили, що прибуток за курсовими різницями в I кварталі 2018 року становив 2,7 млрд грн.
За два роки багатство мільярдера зменшилося до $2,3 млрд з $12,5 млрд
У щорічному світовому рейтингу мільярдерів «Форбс», який оприлюднюється в березні за результатами попереднього року, Рінат Ахметов з’явився вперше в 2005-му. Відтоді найбільші прибутки у нього були зафіксовані за президентства Віктора Януковича (якому він надавав фінансову підтримку) у 2011-2013 роках на рівні 15-16 мільярдів доларів. З початком війни капітал мільярдера почав стрімко падати - у 2015 році до $6,7 мільярдів, а в 2016 – до $2,3 мільярдів. Але вже за рік його показники збільшилися вдвічі – до $4,6 мільярдів, а ще через рік, у 2018-му – до $5,5 мільярдів.
Згідно з рейтингом «Форбс», статки Ріната Ахметова складали:
2017-й рік дозволив відчутно примножити багатство не лише Ахметову, а й іншим трьом найзаможнішим людям України – Віктору Пінчуку, Костянтину Жеваго та Вадиму Новинському. Таку позитивну динаміку Ахметова, як і згаданих олігархів, експерти наразі пов’язують із підвищенням цін на сталь та руду на світовому ринку в 2017 році.
Економічний експерт Борис Кушнірук підтверджує: фактор здорожчання світових цін на сировину у оцінці капіталів Ахмтова став вирішальним. Експерт пояснив, яким чином розраховується вартість активів бізнесменів, акції яких не котуються на біржах: «На Заході статки бізнесменів рахують по тому, скільки акцій різних компаній вони мають. У країнах, де немає розвиненого фондового ринку, єдиний коректний механізм для цього – оцінка статків мільярдера по тому, який бізнес він контролює, скільки приблизно він продає і скільки це коштує за нинішнього стану ринку. Тобто насправді все банально просто – вартість активів корелюється зі збільшенням чи зменшенням цін на сировину. Така оцінка не завжди коректна, думаю, справжня вартість активів Ріната Ахметова ще більша, але побачити реальні коливання у статках бізнесменів вона дозволяє».
Борис Кушнірук також додає, що хоча Рінат Ахметов і втратив контроль над значною кількістю підприємств на Донбасі, та все ж суттєва частина його основного бізнесу залишилася на контрольованій території, зокрема два великих металургійних комбінати: Маріупольський металургійний імені Ілліча та «Азовсталь», а також чимало вугільних шахт. «Хоча Ахметов втратив частину активів і його вплив, як і інших олігархів, дещо скоротився, та все одно він є достатньо сильним, щоб впливати на державні рішення. Приміром, це демонструє скандал, що розгорається довкола поправки про податкові пільги для зеленої енергетики, яку депутати намагалися внести у перехідні положення законопроекту, що посилює відповідальність за несплату аліментів. Тобто олігархи зберігають вплив, який ще довго залишатиметься, особливо, поки країна буде бідною. Парадокс, але що багатша країна, то менше впливу мають подібні олігархи», – резюмує Борис Кушнірук.
Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський звертає увагу на інший фактор – розстрочки податкової служби, які дуже активно отримували компанії Ріната Ахметова. «Саме ці податкові розстрочки стали тією фінансовою подушкою, яка врятувала бізнес Ахметова від краху в 2014-15 роках. Нагадаю, що податкова служба має право надавати розстрочки в сплаті податків великим виробникам. Тобто бізнес отримує право заплатити податки не в строк, а пізніше, коли налагодить своє виробництво, але при цьому платить невеличкі комісійні. Сама по собі розстрочка завжди носила корупційну складову. Роман Насіров поплатився саме за розстрочки для Онищенка, які затверджував особисто, при тому, що фірми Онищенка були практично банкрутами і не могли платити податки взагалі», – говорить Гліб Канєвський.
За словами експерта, розстрочки так само надавалися більшості компаній Ахметова по всій території України. «У 2016 році найбільшу розстрочку по Києву отримала компанія Ахметова “ДТЕК Нафтогаз” на суму 145 мільйонів гривень. Окрім “ДТЕК Нафтогаз” ще ряд київських компаній Ахметова отримали розстрочки від податкової: “Житлотеплоенерго”, “Теплові мережі”, а також Теплоелектроцентралі №5 та №6, які входять в структуру ПАТ "Київенерго". Я поцікавився, чи отримували компанії Ахметова розстрочки і в 2017 році, коли його бізнес пішов угору. Виявилося, що і в першому кварталі 2017 року, коли Роман Насіров ще обіймав посаду голови ДФС, Ахметов і далі продовжував отримувати розстрочки. Наприклад, його компанія ДТЕК «Павлоградвугілля» у січні 2017 року отримала податкових розстрочок на 186 мільйонів гривень», – говорить Гліб Канєвський. Він додає, що розстрочку у 2017-му отримали й інші його компанії – ПАТ «Київенерго» (80 млн грн) та “ДТЕК Свердлоантрацит” (54 млн грн), при тому що шахта «Свердлоантрацит» розташована на непідконтрольній території. Експерт резюмує, що такі податкові розстрочки свого часу врятували бізнес Ахметова.
Отож, обидва згадані фактори посприяли тому, що Рінат Ахметов знову активно почав нарощувати м'язи. Та зважаючи на його впливову роль, цих факторів незабаром може і побільшати.
Юлія Горбань, Київ
Перше фото: EPA / UPG
