Адміністрація Дональда Трампа запровадила жорстку політику захисних мит для імпорту алюмінію й сталі, в тому числі, по відношенню до найближчих союзників і партнерів. Це спричинило реакцію у відповідь, зокрема, у випадку з Канадою, Мексикою та ЄС, і в разі подальших загострень, за прогнозами, може призвести до початку глобальної торговельної війни. Під дію цих обмежень потрапила й Україна, яка зараз веде діалог із Вашингтоном про виведення власної металургійної продукції з-під нових митних тарифів США.
Про те, якого прогресу досягнуто в цих зусиллях, а також чого слід очікувати далі у сфері торгівлі України й США, розповіла в інтерв'ю Укрінформу в Вашингтоні заступник міністра економічного розвитку й торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська.
ВІД ДІАЛОГУ ДО ПРЕДМЕТНИХ ПЕРЕГОВОРІВ
- Україна веде переговори з Вашингтоном про виведення власної металургійної продукції з-під оголошених США захисних мит. Ви, очевидно, обговорювали цю тему на зустрічах тут. Чи вдалося просунутися в цьому питанні?
- Для нас дуже важливо, щоб Україну віднесли до списку країн, з якими проводяться переговори про виведення з-під дії тарифів. У цьому сенсі можна виділити окремі категорії країн. Одна категорія – це країни, які вже виведені з-під дії мита (деякі з них – з умовами). Друга категорія – це країни, з якими все ще ведуться перемовини, але тарифи відносно них уже фактично починають застосовуватися. І третя група – це країни, які оголосили про своє бажання вийти з-під тарифів, але чекають початку переговорів.
Звичайно, в першу чергу Сполучені Штати говорять із тими країнами, які для них є найбільшими торговельними партнерами, і це не дивно. Тому наше головне завдання – перейти зі стадії діалогу в стадію переговорів про виключення України з вимог секції 232 Закону про розширення торгівлі США (тарифів на імпорт сталі та алюмінію в США – ред.).
- Тобто, переговорний процес треба ще офіційно започаткувати?
- Треба враховувати те, як запроваджувалися (в США – ред.) ці мита – всі розуміють, що це був цілий процес розслідування, після якого президент Трамп прийняв рішення. Тож, процедури виключення (зі списку додаткових тарифів – ред.) немає. Але нам потрібний більш предметний експертний діалог про виключення. Тому наше завдання зараз – опрацювати, власне, формат переходу з такого діалогу з адміністрацією та відповідними структурами США, який вже триває достатньо довго, до більш предметного обговорення процесу виключення, а також умови, за яких ми рухаємося далі.
МИ БОРЕМОСЯ ЗА КОЖНИЙ ДОЛАР УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ
- Наскільки впливають на українські переговори останні суперечки США з ЄС, Канадою і Мексикою щодо введення додаткових мит на сталь та алюміній? Адже сторони заявили про готовність серйозних контрзаходів, що загрожують глобальною торговельною війною.
- Ми є частиною глобального світу й глобальної торгівлі, разом із тим – у цьому питанні ми в першу чергу переслідуємо інтереси України й українських експортерів. Наше головне завдання – боротися за кожний долар українського експорту, в тому числі й на ринку Сполучених Штатів. Відповідно, ми вважаємо, що ситуація в Україні однозначно відрізняється від ситуації з іншими країнами – як тими, кого вивели (з-під тарифів – ред.), так і тими, що зараз перебувають у переговорному процесі, а також тими, що оголосили про можливе застосування контрзаходів. Ця ситуація є різною за кількох причин.
По-перше, поставки наших товарів на ринок Сполучених Штатів, які підпали під дію мита, становлять менше одного відсотка. Україна не є значним постачальником з точки зору Сполучених Штатів, і, відповідно, наш імпорт не може становити суттєвої загрози для їхньої індустрії.
По-друге, Україна є давнім стратегічним партнером США, і ми пам'ятаємо, як президент Трамп оголосив, що з країнами, які мають особливі домовленості зі Сполученими Штатами у сфері безпеки, Вашингтон говоритиме в першу чергу. Враховуючи суттєве посилення нашої взаємодії у сфері безпеки, ми вважаємо, що Україна може розраховувати на виведення з-під дії додаткових мит США.
Третій важливий момент, про який ми тут (у Вашингтоні – ред.) говоримо, – це те, що Україна і США мають достатньо давні торговельні відносини, й баланс торгівлі – на боці Сполучених Штатів. Відповідно, говорити про те, що це утискає інтереси американського бізнесу, ми не можемо. Ми говоримо про те, що Україна має потенціал для США, у тому числі – для інвестицій, а також для експорту на ринки третіх країн.
США ВИЗНАЮТЬ ПРОГРЕС УКРАЇНИ В ЗАХИСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- На початку травня Офіс Торговельного представника США призупинив дію Генералізованої системи преференцій (тобто безмитного ввезення) для 155 видів українських товарів. Чому це сталося, наскільки це обтяжливо для України, і як вийти з цієї ситуації?
- Це рішення для нас не було несподіваним, хоча ми все ж працювали в уряді для того, щоб запобігти такому призупиненню. Основне занепокоєння Сполучених Штатів стосувалося появи в Україні необхідних законів у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Американська сторона досить давно заявляла, що Україна перебуває у так званому "Watch List", тобто у списку країн, за якими спостерігають. Тому власне й були призупинені преференції щодо частини нашої продукції, щоб підштовхнути Україну до прийняття змін.
Нагадаю, що за цей період часу Верховна Рада прийняла один із необхідних законопроектів, який стосується колективного управління авторськими правами, щоб відновити дію режиму ГСП (Генералізованої системи преференцій – ред.). Зараз ми працюємо і ведемо діалог із Офісом Торговельного представника США в контексті фінального аналізу цього закону, щоб вони підтвердили, що Україна виконала свої зобов'язання і може розраховувати на поновлення преференцій. Зі свого боку ми очікуємо, що президент підпише цей закон, після чого можна буде швидко починати процес відновлення режиму ГСП.
Водночас, я не можу сказати, що скасування цього режиму стало достатньо "матеріальним" для нашого експорту в США. Але для деяких компаній це має значення, оскільки будь-які преференції щодо тарифів однозначно впливають на конкурентоздатність нашого продукту на американському ринку. Тому ми зацікавлені в тому, щоб поновити режим ГСП.
На моїх зустрічах, які відбулися у Вашингтоні, на всіх рівнях відзначається, що нинішній Уряд України зробив у рази більше в питаннях захисту інтелектуальної власності, ніж це робилося за останні 10-15 років. Тому в США бачать значний прогрес і розуміють, що прийняття цього закону супроводжувалося досить великою підтримкою, в тому числі, з боку віце-прем'єр- міністра Кубіва і прем'єр-міністра особисто.
УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТ У США НЕВПИННО ЗРОСТАЄ
- Якщо говорити про імпортно-експортні операції між Україною і США, яка простежується динаміка? Наскільки вигідно для України заходити на американський ринок, і навпаки – чи бачить американський бізнес перспективи в Україні?
- Ми маємо достатньо позитивні тенденції щодо зростання нашого експорту до США. Якщо подивитися на нашу торгівлю за минулий рік, то в 2017 році в порівнянні з 2016-м у нас відбулося зростання на 94%. Якщо говорити про грошовий вимір, це майже мільярд – $828 млн. При цьому відбулося зростання й експорту США до України.
Якщо взяти, наприклад, статистику першого кварталу 2018 року, то у нас продовжується тенденція зростання. Експорт наших товарів тепер збільшився на 13,2% в порівнянні з великим стрибком, який був у нас минулого року, і в грошовому вимірі склав $219 млн. Це власне те, що стосується товарів.
Якщо говорити про послуги, то статистика виглядає теж достатньо позитивно. Минулого року експорт зріс на 14%. Що стосується співвідношення, то експорт послуг України до Сполучених Штатів є достатньо великим і вагомим. "Чемпіонами" нашого експорту до США є сфера інформаційних і комунікаційних технологій, і тут ми маємо фактично постійне зростання.
Важливо відзначити, що в нашому експорті до США постійно з'являються нові підкатегорії крім традиційних товарів і послуг. Це й нові вироби зі сталі, й продовольчі товари, і транспорт, призначений для пересування по снігу, простою мовою – снігоходи. Я тут підкреслю, що це була одна з позицій, яка різко зросла в нашому експорті до Канади також. Тобто це означає, що український бізнес відкрив для себе цілу нішу на ринку в Північній Америці.
Крім того, серед цікавих категорій, яких ми раніше не постачали, з'явилися консолі й обладнання для відеоігор. І тут ми розуміємо, що це результат іноземних інвестицій.
Один із перспективних секторів для експорту в США – це виробництво авіазапчастин. За останні три місяці у нас відбулося доволі значне зростання поставок у США сидінь для повітряних транспортних засобів. Це означає, що відбувається певна кооперація українського й американського бізнесу. Те ж саме можна сказати про сферу легкої промисловості.
ІНВЕСТИЦІЇ – КЛЮЧ ДО ЗБІЛЬШЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ
- Яка у нас перспектива досягти позитивного торговельного балансу зі Сполученими Штатами?
- Наше завдання – працювати не над досягненням позитивного балансу, а над збільшенням українського експорту на американський ринок. Крім того, ми не маємо прямої зацікавленості в скороченні імпорту зі США, в тому числі обладнання, спеціальної сільськогосподарської техніки, частково товарів для переоснащення та модернізації виробництва, чого не виробляється в Україні. Тому в наших планах – більш системна робота з американським ринком, у тому числі – запровадження торговельних місій, навчання українського бізнесу специфіці роботи на американському ринку. Для цього плануємо більш тісно працювати з українським бізнесом та системно займатися просуванням українських товарів і послуг. І тут важливу роль відіграє вже діючий американський бізнес, присутній в Україні. Існує багато компаній з американськими інвестиціями, які готові залучати свої головні офіси для того, щоб просувати товари й послуги, вироблені в Україні.
Ще один достатньо цікавий фактор: багато міжнародних компаній із виробничими потужностями в Україні постачають свою продукцію на ринок США. Яскравим прикладом є кондитерські товари під світовими брендами.
Тож, одним із факторів збільшення експорту є залучення інвестицій в українське виробництво. Оскільки інвестори, крім заснування виробництва, вкладень у модернізацію підприємств, також залучають свої дистрибуційні мережі, торгових агентів і контакти, які допомагають збувати товари на зовнішніх ринках.
АМЕРИКАНСЬКИЙ РИНОК ЗАЛИШАЄТЬСЯ "НЕДОТОРГОВАНИМ" УКРАЇНОЮ
- Україна за роки незалежності уклала 16 угод про встановлення Зони вільної торгівлі з 45 країнами, у тому числі – з Євросоюзом, Канадою, іншими потужними економіками. Чи є в планах запровадження ЗВТ зі Сполученими Штатами?
- Ми маємо зараз визначити список наступних країн, з якими потенційно плануємо розпочати переговори щодо укладення нових угод про вільну торгівлю. США – одна з таких країн, по відношенню до якої ми проводимо аналіз – наскільки для України може бути вигідною угода про ЗВТ.
Проте, можемо вже зараз констатувати, що, зважаючи на відкритість української економіки, на рівень присутності американського бізнесу й інвесторів в Україні, крім того – зважаючи, що американський ринок, за нашим аналізом, є одним із найбільш "недоторгованих" Україною, для нас цей ринок є дуже цікавим, і ми хотіли би отримати якомога більш лібералізований доступ до нього для українських товарів і послуг.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.