ВВП зріс у 2017-му на 20,5%... Як це? Чому ж ми ще не «тигр»?

ВВП зріс у 2017-му на 20,5%... Як це? Чому ж ми ще не «тигр»?

Аналітика
1973
Ukrinform
Заспокойтесь. Такий темп зростання ВВП — це лише «експериментальна» цифра, без врахування інфляції. Але певний сенс у ній є

Днями українське представництво Міжнародного валютного фонду оприлюднило вражаючі цифри — зростання доларового ВВП України у 2017 році склало… 20,5%! Про це пише економіст Михайло Кухар, наводячи дослідження IMF Group Ukraine, щоправда він зазначає наперед, що експертне середовище налаштоване скептично щодо таких цифр. Водночас Нацбанк наводить зовсім іншу цифру зростання ВВП у минулому році, вдесятеро меншу — 2,1%. То звідки взялася цифра 20,5% і чи маємо ми їй радіти? Адже, як відомо, що з вищим ВВП країни відчутнішим має бути зростання добробуту її громадян. А чи багато знайдеться в Україні громадян, які скажуть, що їхній добробут зазнав суттєвого «покращення»? Та й хіба можуть бути два кардинально різні показники одночасно правильними? Виявляється, можуть.

Доларовий ВВП і правда такий високий — через інфляцію

Економічні експерти запевняють – обидва показники вірні. А все через те, що є два типи ВВП — реальний і номінальний. Ми звикли чути цифру реального ВВП, який показує зміну обсягу виробництва та коригується на процент інфляції. Динаміку зростання саме реального ВВП і вираховує Нацбанк, оскільки в економічну середовищі вважається, що саме цей показник дає реальну картину того, як змінюється економічна ситуація в країні. Тобто 2,1% - це реальне зростання ВВП України в 2017 році.

А номінальний ВВП включає в себе інфляцію – що більша інфляція, то більший номінальний ВВП. Тобто, простіше кажучи, номінальний ВВП — це похідна від інфляції та реального ВВП. Приміром, якщо ціни на товари зросли, то номінальний ВВП також зростає, навіть якщо рівень виробництва і споживання залишається незмінним. Тобто показник ВВП у 20,5% - це номінальний ВВП, перерахований у долари за середньорічним курсом. Оскільки у 2017 році курс долара змінювався несуттєво, а водночас відбувалося зростання цін та номінального ВВП у гривнях — то ось і маємо стрімке зростання ВВП за рахунок інфляції. Тобто говорити однозначно про зростання доларового ВВП на 20,5% як про фантастичне досягнення нашої економіки наразі не доводиться, адже ця цифра лише формальна.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Відомий економіст Борис Кушнірук говорить, що схожа ситуація з високим доларовим ВВП спостерігалася в Україні у період 1999-го по 2008 роки: “Починаючи з 98-го гривня знецінилась втричі — з курсу 1,7 до 3,5, а потім – до 5,3 — після чого її курс до 2008 року практично не змінювався. Але інфляція у цей час все одно мала місце щороку, і виходить, що номінальний доларовий ВВП тоді теж дуже зростав. Якщо тоді реальне зростання економіки було на рівні 2% і 10% складала інфляція, то номінальне зростання ВВП було 12%. І враховуючи, що тоді курс долара до гривні був незмінним, то фактично доларовий ВВП теж склав 12%. Зараз за підсумками 2017-го маємо ту саму історію”.

Та чи завжди інфляція — суцільне зло?

Михайло Кухар у тому ж матеріалі про зростання доларового ВВП наводить цікаву думку про те, що Україні “потрібна мудра монетарна політика “стимулюючої інфляції” з боку НБУ на рівні 12-15% щороку - щоб збільшувати доларовий еквівалент доходів населення на 17-20% на рік”. Справді, в економічному середовищі існує популярна теза про те, що інфляція на рівні 10-15% не шкодить, а навпаки - стимулює виробництво та економічне зростання країни. Відтак Укрінформ запитав у економічних експертів, як вони ставляться до такої думки.

Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру "Український інститут майбутнього":

Ярослав Пилипчук
Ярослав Пилипчук

“Інфляція завжди асоціюється з чимось негативним – високі ціни на товари, знецінювання грошей, зниження реальних зарплат і інших показників. З іншого боку в певних межах інфляція дійсно стимулює попит. Тобто якщо очікується, що наступного року ціни зростуть, то споживачі починають більше купувати, приносячи прибуток компаніям. Якщо ж говорити про дефляцію (зниження рівня цін. — Ред.), то вона може бути навіть гіршою за велику інфляцію, бо тоді для бізнесу немає стимулів Але, як на мене, ця теорія працює лише з однозначними цифрами і інфляція на рівні 3-4% - дійсно непогано”.

Інфляція ж більше 10% має ряд недоліків. По-перше, вона скорочує темп зростання продуктивності праці, що було доведено ще до початку 2000-х. Та найголовніше, що така інфляція скорочує притік інвестицій. Тобто під впливом цінової невизначеності інвестори не поспішають вкладати кошти у проекти. Велика інфляція тягне за собою великі відсоткові ставки, тобто відсутнє доступне кредитування бізнесу. По факту виходить, що вартість капіталу всередині країни висока, а окупність інвестиційних проектів розтягується на кілька років більше ніж у європейських країнах. Тому інвесторам це не вигідно”.

Костянтин Денисов, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету:

“В ідеалі – інфляція корисна річ. Її відсутність та штучне гальмування зруйнувало економіку СРСР, адже ціни роками «стояли на місці». Але інфляція на рівні 10-15% є галопуючою. Прості українці від цього програють, адже знецінюються їхні доходи, падає реальна заробітна плата і купівельна спроможність, зростає рівень бідності. Негативно також впливає імпорт інфляції (зростання вітчизняного рівня цін внаслідок підвищення цін за кордоном. — Ред.), через залежність вартості іноземних товарів від коливань курсу гривні.

За даними Держстату, середні темпи зростання номінальної зарплати українця за 2015-2017 рр. становили 127,1%; а реальної (з урахуванням інфляції) – лише 102,6%. Різниця є надзвичайно відчутною. Темпи інфляції при цьому становили 125,7%.

Виграє від інфляції насамперед уряд, який таким чином наповнює бюджет. Інфляція провокує зростання цін, ціни збільшують доходи виробників і продавців, це суто арифметично збільшує суму сплачених податків до державної скарбниці. Цей факт відзначає Рахункова палата України, щорічно аналізуючи причини перевиконання окремих доходних статей бюджету.

Помірна (до 5% на рік) інфляція здатна стимулювати економічне зростання у короткій перспективі. Але Україні слід брати курс на економічний розвиток, що передбачає не лише кількісні, а й якісні зміни. Для цього треба: зменшити податковий тиск на вітчизняного виробника, розвивати високотехнологічні, наукомісткі, інноваційні, імпортозамінні та вертикально інтегровані галузі, забезпечити бізнес дешевими кредитами”.

Роман Корнилюк, фінансовий аналітик компанії YouControl, кандидат економічних наук:

Роман Корнилюк
Роман Корнилюк

“За даними станом на лютий 2018 року, середній рівень інфляції в США, Японії, Китаї та провідних країнах ЄС, становить близько 1-3% за рік. У порівнянні з цим показником наш рівень інфляції радше свідчитиме про макрофінансові проблеми в економіці. Інфляція такого рівня, як у нас в 2017-му, хоч і не є катастрофічною, однак вимагає зниження. Адже вона генерує значну невизначеність при прийнятті економічних рішень, не дозволяє здешевити кредитування і шкодить інтересам соціально вразливих верств населення. А як відомо, їхні доходи не завжди вчасно індексуються, тому зазвичай менш гнучкі до ринкових змін. Про позитивний вплив інфляції на економічне зростання можна говорити лише за умови, коли вона виражена однозначним, а не двозначним числом. В іншому випадку негативні ефекти перевищуватимуть позитив від теоретично можливого зростання ділової активності”.

Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру:

Василь Голян
Василь Голян

“Економічне зростання стимулює поміркована монетарна політика за наявності сприятливого інвестиційного клімату. Водночас інфляція не повинна бути вище 6-7%, а темпи зростання капітальних вкладень не нижче 20%. Яскравим прикладом впровадження цих принципів є Китай і Сінгапур”.

Юлія Горбань, Київ

Перше фото: NBU

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>