Ростислав Дюк, керівник напрямку проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» - 01.03.2018 13:52 — Новини Укрінформ
Ростислав Дюк, керівник напрямку проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»
Наша мета – запровадження безготівкової економіки
01.03.2018 13:52 11762

22 лютого в київському інноваційному парку UNIT CITY пройшла презентація дослідження «Перший каталог українського ринку Фінтех: шлях до фінансової відкритості». Журналіст Укрінформу зустрівся з керівником напрямку електронних фінансів проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Ростиславом Дюком. Ми обговорили, що таке Фінтех, яка роль фінтех-компаній в українському бізнесі і як сучасні технології змінять життя українців вже у найближчому майбутньому.

- Розкажіть, що таке Фінтех? Чому ці технології так необхідні сьогодні українській фінансовій системі та бізнесу?

- Історично фінансовий бізнес в Україні дорівнював банківського бізнесу. В період економічних криз банківський сектор стиснувся у 2-3 рази. Ніша виявилася незаповненою. Результатом цього стала відсутність доступу українців до банківських послуг. На даний момент середній показник по світу складає 20-25 % населення, що живе поза банківської системи. В Україні це 52%. Офіційна статистика. Це велика соціальна проблема. Ми повинні надати людям можливість доступу до фінансових послуг та банківських сервісів.

- Скільки фінтех-компаній зараз працює на ринку?

- В Україні працює від 80 до 100 фінтех-компаній. 60-80 з них працюють у публічній сфері. Це компанії, які увійшли до каталогу.

- Сьогодні ви презентували каталог фінтех-компаній. У яких напрямках вони працюють?

- Особливість України в тому, що представлені всі напрямки. 30% всіх компаній – платіжні сервіси і сервіси з переказу коштів. Цей факт відображає основну потребу ринку. Другий напрямок – кредитування, – близько 14%. Якщо порівнювати із західними аналогами, тут є потенціал зростання. Кількість компаній, які займаються кредитуванням, буде збільшуватися. Третій блок – інфраструктура.

Мається на увазі система агрегації різних послуг. У першу чергу це API для сервісів, тобто відкриті інтерфейси, через які можна «смикати» інші сервіси. І четвертий важливий нюанс – починають з'являтися продукти для малого та середнього бізнесу, але їх катастрофічно мало. Якщо ми говоримо, що драйвером зростання економіки України є малий і середній бізнес, це означає, що для нього мають бути розроблені спеціальні фінансові послуги.

- Можете пояснити, що таке API? Як це працює?

- API – відкриті інтерфейси. Простий приклад: банк відкриває шлюз під певну послугу і дозволяє цю послугу через цей шлюз отримувати. Тобто, вам не треба йти в банк, щоб нею скористатися. Якщо такі послуги будуть робитися у кожному новому бізнесі, їхня ціна буде занадто високою. З допомогою таких інтерфейсів ви можете аутсорсити цю функцію.

- У скільки ви оцінюєте вартість усіх українських фінтех-компаній? Яка їхня оцінна капіталізація, і потреба в грошах?

- Ми провели опитування учасників ринку. За наявними у нас даними, ринок фінтех-компаній в Україні оцінюється в 100 мільйонів доларів. У глобальному масштабі це мало, але якщо дивитися в українських масштабах, то це непогано. Динаміка позитивна, є куди зростати. Ми вважаємо, що за поточний рік ринок може зрости в 4 рази. 80% компаній – прибуткові. Ми досліджували їхні потреби в інвестиціях. Усі інвестиції будуть спрямовані на масштабування бізнесу. Не варто забувати, що у нас більше половини населення «поза системою». Це потенційні споживачі продуктів цих компаній. Є величезний ринок і величезна перспектива.

- Скільки компаній отримали іноземне фінансування?

- За нашими даними, 49% фінансується своїми коштами, ще 45% залучають зовнішні інвестиції. В основному це фізичні і ангельські інвестиції. 10-15% надають фонди. Останні були не дуже активні в цій сфері, але оскільки ринок зростає, ці інвестиції будуть збільшуватися. Присутність представників фондів на презентації каталогу – чіткий сигнал їхньої зацікавленості, але їм потрібна єдина версія права. На жаль, в Україні цього поки що немає. Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» спільно UNIT CITY зробили необхідний для розвитку ринку продукт. Можна сказати, що ми показали екосистему.

- Щоб Фінтех ліг на «благодатний грунт», населення має бути фінансово грамотним. Яка роль цього чинника?

- Є 3 складових. Перша – це держава. Друга – це індустрія або бізнес. І третя – це населення. Держава вже починає про це думати. Затверджено digital agenda. На сьогоднішній презентації в UNIT CITY був присутній представник першого віце-прем'єр-міністра. Він передав найкращі побажання для учасників проекту. З іншого боку, є індустрія, яка вже готова співпрацювати з ними, готова об'єднуватися, відкривати API, робити консорціуми і банки.

Третій блок – це населення. У населення є дві проблеми. Перша – йому потрібен продукт. Друга – потрібно вчити його користуватися цим продуктом. Рівень фінансової грамотності населення дуже низький. Люди не знають, як управляти своїми фінансами, їх спеціально ніхто не вчив. З одного боку, це проблема, а з іншого, це – величезний потенціал для зростання.

- Скажіть, фінтех-компанії та банки - конкуренти чи партнери?

- Якщо ще рік тому всі думали, що вони конкуренти, то виявилося, що партнери. Різниця в тому, що банкам не вигідно йти туди, де вони будуть серйозно ризикувати, наприклад, в сільську місцевість. Якщо цю нішу займуть фінтех-компанії, яким цікавий певний сегмент клієнтів, це дозволить вирішити цілиу низку проблем.

Інший момент: всередині великої структури важко генерувати інновації. Фінтех-компанії найчастіше вміють робити один продукт, але дуже якісно. Це дозволяє банку ділити свою клієнтську базу з тими, хто вміє робити класно одну послугу. Який результат? Банк не втрачає клієнтів, але отримує партнера, який дає йому новий потік грошей, причому робить це якісно.

- Коли банки почнуть купувати фінтех-компанії, або навпаки, фінтех-компанії банки?

- Буває і так, і так. В Україні поки що фінтех-компанії не купили банки, але банки купували фінтех-компанії.

- Наскільки вам цікава співпраця з державними структурами?

- Проект трансформації фінансового сектора - це міждержавний проект технічної допомоги. Наша мета полягає у розвитку безготівкової економіки, збільшенні використання Digital financial services і впровадженні цих технологій в життя українських громадян. Надати їм можливість мати більш широкий доступ до електронних фінансів. Для того, щоб наш Digital-пиріг «ріс», ми зробимо все можливе.

Для цього необхідно, з одного боку, прийняття регулюючих нормативних актів, з іншого – впровадження передових світових технологій, з третього, тут вже не раз про це йшлося, – підвищення фінансової грамотності населення. Враховуючи ці критерії, можна сказати, що ми готові до співпраці з державою, але тільки за умови, що від цієї співпраці виграють звичайні українці. А, взагалі, ми готові працювати з усіма, хто розділяє наш підхід. І з державою в тому числі.

- Якщо ви не проти працювати з державою, значить, готові до труднощів, які можуть виникнути в результаті взаємодії з ще не до кінця реформованою системою. Правильно вас розумію?

- Є різні державні компанії, міністерства, інші структурні одиниці. У багатьох з них вже працюють нові, прогресивні команди. Поспішаю помітити, що ініціатива співробітництва в таких структурах виходить зверху вниз. Гарним прикладом такої взаємодії можна назвати наше співробітництво з Національним банком. Ми високо цінуємо ту роботу, яку Нацбанк проводить у сфері «очищення ринку».

У нас вже склалося взаєморозуміння з Міністерством фінансів. Є чітка стратегія, спрямована на лібералізацію ринку. Крім того, є ще державні банки, які роблять просто божевільний прогрес в цікавому для фінтех-напрямку і Міністерство внутрішніх справ, готове впроваджувати пілотні проекти з оплати послуг на користь держави від населення в електронному вигляді.

- Ви хочете сказати, що всі штрафи тепер будуть сплачуватися в електронному вигляді?

- Ну, чому тільки штрафи? Ми маємо на увазі всі сервіси, включаючи оплату паспортів, довідок, подібних послуг. Це дуже зручно, особливо для людей, які живуть в селах. Їм тепер не доведеться їздити до міста, витрачати багато часу для отримання потрібних їм документів. Вони можуть все оплатити через профільні сайти, використовуючи віртуальний ідентифікатор. Процедура значно спрощується.

- Як скоро українці відчують результати вашої роботи і ці 52% підуть у минуле? Чи є у вас стратегія?

- Ми не претендуємо на те, що результат, який вас цікавить, буде плодом виключно нашої роботи. Це, швидше, наслідок об'єднання зусиль всіх учасників ринку. Ми готові стати майданчиком переговорів, обговорення, надати свою допомогу у впровадженні продуктів. Коли ми починали цей процес, рівень безготівкових платежів у структурі обороту карткових операцій був близько 30-32%. За підсумками 2017 року, ця цифра вже становить 39%. Транзакції проводяться в безготівковій формі з обороту за картковими операціями.

- Скажіть, у вас є якісь програми щодо роботи з пенсіонерами?

- У професійній банківській тусовці є такий афоризм: «залиште у спокої бабусь». Адже ми не прагнемо когось перевчити. Потрібно ставитися з повагою до звичок людей, які виросли до цифрової епохи. Різкий перехід до таких технологій викличе у них серйозний стрес. Звичайно ж, ми маємо залучити їх в процес, але зі свого боку просто зобов'язані зробити його максимально комфортним. Адаптувати послуги під їхні потреби, зробити зрозумілий інтерфейс, великі кнопки, менше функцій, прості продукти. Над цим потрібно працювати. Природно, великий акцент повинен робитися на молоду аудиторію, людей, для яких цей digital світ – їхня повсякденність. На жаль, вітчизняна інфраструктура поки грунтовно відстає.

- Як ви вважаєте, побудова інфраструктури має регулюватися державою?

- У тому числі. На даний момент є постанова Кабінету Міністрів, яка вимагає наявності платіжних терміналів певних параметрів у торгових мережах. Практика показує, що ця постанова вже застаріла. Є новий проект, який передбачає варіант не тільки фізичного, але й сервісного прийому платежів. У той же час світова практика показує, що і ця технологія відмінно уживається з оплатою з QR-кодами. Вони дозволяють суттєво здешевити інфраструктуру і надати більшій частині населення доступ до безготівкових платежів.

Чому я кажу про QR-коди? Дивіться, якщо підприємець купить платіжний термінал, це обійдеться йому, скажімо в 300 доларів. Роздрукувати код коштує копійки. Це значно економить кошти. Практика того ж Китаю показує, що при навчанні населення користуватися такими технологіями, навіть фермер на ринку зможе розраховувати своїх клієнтів з допомогою QR-коду. Ніякого кешу, тільки безготівковий розрахунок. Знову ж таки, тут важлива наявність інфраструктури, яка у нас в країні поки що тільки розвивається.

- Які закони має прийняти держава для подальшого розвитку інфраструктури безготівкових платежів?

- Я думаю, що важливою підтримкою стане проект Закону про внесення деяких змін у платіжні системи, який знаходиться зараз і обговорюється у Верховній Раді, та імплементація Європейської директиви PSD2, яка дозволить спростити відкриття рахунків, віддалену ідентифікацію, створити необхідні для ринку умови. Хочу зазначити, що це відповідає найважливішим вимогам міжнародних партнерів України.

- Наскільки я розумію, проект USAID «Трансформація фінансового сектору» займається так само підвищенням фінансової грамотності українців. Що робиться в цьому напрямку? Сьогоднішній захід явно проводили для професіоналів.

- Ця презентація була проведена для представників індустрії. Для населення у нас спільно з Національним банком України розроблена спеціальна програма, метою якої є вироблення навичок використання технологій фінтех-компаній у повсякденному житті. Це передбачає, у першу чергу, знання фінансових технологій, їхнє правильне використання в оплаті продуктів, так звану «інклюзивність», тобто залучення всіх учасників ринку в процес використання сучасних технологій. Ми бачимо успішні приклади реалізації таких просвітницьких проектів в інших країнах і ми хочемо здійснити їх в Україні.

- Які напрями у вашого просвітницького проекту?

- У нас п'ять напрямків роботи: gigital фінанси, пенсійний фонд, ринок капіталів, банки, відновлення довіри до фінансового сектору. Незмінну підтримку надає Національний банк, його експерти читають у нас лекції з макроекономіки. До речі, всі лекції є у відкритому доступі на офіційному сайті Нацбанку.

- Підвищення фінансової грамотності населення – чудова ідея, але як ви будете втілювати її в життя?

- Програма підвищення фінансової грамотності населення здійснюється під егідою Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Національного банку України. В рамках цієї ініціативи ми влаштовуємо так звані road show. Їздимо зі своїми семінарами українськими містами-мільйонниками. Заїжджаємо в місто, наприклад, у Львів, і проводимо триденні лекції для всіх бажаючих. Будь-яка людина може прийти і послухати. Теми різні: від cashless economy та високий технологій, до кредитування.

Минулого року ми провели такі виступи у чотирьох великих українських містах. Наші заходи відвідали понад 10 тисяч осіб. Цього року плануємо поїхати до міст поменше. Думаю, що цього року ми охопимо як мінімум 10 міст. Наша основна мета звучить просто: людина має знати про свої права і можливості. Вона має знати, які послуги, на якому сайті вона може отримати, як правильно читати документи, розуміти, яка кредитна ставка їй надається, щоб не було потім розмов про безпроцентні кредити. На жаль, у нас в країні не всі люди знають, що так просто не буває. Безвідсоткове кредитування суперечить закону.

- Збираєтеся підключати партнерів з каталогу? Як ви плануєте стимулювати інтерес українських ФінТех компаній до просвітницької діяльності?

- Ми запускаємо конкурс ФінТех Challenge. Призовий фонд конкурсу становить 1,5 мільйона гривень. Він дає можливість фінтех-компаніям реалізувати соціально значущі проекти, метою яких є підвищення фінансової грамотності населення. У рамках цього конкурсу ми виділили три блоки. Перший – класична фінансова грамотність – уміння використовувати електронні фінанси. Другий – правова грамотність. І третій блок більш загальний, – інфраструктура. Тут ми говоримо про те, як будуть стимулюватися інновації в сфері вирішення прикладних кейсів, що дозволить залучити людей в безготівкову економіку.

- Коли будуть оголошені умови конкурсу?

- Умови будуть оголошені 1 березня. Пояснимо всі нюанси і розкриємо секрети. Будемо раді бачити всіх бажаючих.

Антон Фоменко, Київ.

Фото надані прес-службою проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>