Аеропорт «Бориспіль»: Мета – 54 мільйони пасажирів на рік

Аеропорт «Бориспіль»: Мета – 54 мільйони пасажирів на рік

5951
Ukrinform
Міжнародному аеропорту «Бориспіль» у квітні - 25 років з часу набуття ним статусу державного підприємства

Нинішній рік для нас особливий. У 2018-у Міжнародний аеропорт «Бориспіль» святкує 25-річчя в статусі державного підприємства. Друге юридичне народження аеропорту відбулося у квітні 1993 року після реорганізації «Бориспільського авіапідприємства» в 3 окремі структури: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України» та регіональний підрозділ «Київцентраеро».

Були за цей час досягнення. Були й помилки, на яких колектив учився. У 90-х роках аеропорт було кардинально модернізований. Замінили застаріле радянське обладнання, впровадили новітні технології, що дозволило скоротити частку ручної праці з 90% до 10%. Це – з числа здобутків.

Втім водночас почалася розбудова розрізнених інфраструктурних об’єктів, що випадало з концепції розвитку аеропорту 21 століття. В підсумку, в активі «Борисполя» опинилося 5 терміналів, 4 з яких довелося законсервувати. І це можна віднести до наслідків незваженої політики.

Аеропорт отримав звання головного аеропорту України майже одразу після створення. Він гідно тримає цей статус і сьогодні. Хоча на долю колективу випали непрості випробування, спричинені політичними й економічними процесами у державі.

УНІКАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Кілька слів про технічні можливості аеродрому «Борисполя». Вони й досі лишаються ексклюзивними і для України, і для низки країн Східної Європи. Злітно-посадкова смуга № 1 завдовжки 4000 і завширшки – 60 м дозволяє приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, незважаючи на можливий туман, в умовах обмеженої видимості. Обладнання злітно-посадкової смуги допускає заходження на посадку без обмеження за висотою прийняття рішення та при дальності видимості від 200 м.

У  «Борисполі» з`явилася перша в Україні 5-рівнева комплексна автоматична система обробки і огляду багажу. У своєму класі система має кращу пропускну здатність і водночас оснащена ефективними засобами виявлення вибухових речовин, передовою технологією обробки зображення при високій швидкості обробки багажу. Для огляду пасажирів в пунктах контролю авіабезпеки в «Борисполі» першими в Україні почали використовувати радіохвильовий сканер «ProVision» виробництва компанії «L3 Communications Security & Detection Systems» (США).

Парк засобів перонної механізації «Борисполя» налічує 310 одиниць техніки майже 40 різних моделей. Комплектувати сучасною іноземною технікою аеропорт почали ще 1994 році. Саме тоді отримали навантажувачі фірми «Шопф» (Німеччина) та багажні електротягачі «Штілл», «ТОЕР» (Німеччина). У 2004 році з`явилися перші в Україні трапи та тягачі фірми «TLD» (Франція), а в 2006-2010 рр –оновлено парк техніки «Шопф», закуплено нові трапи «Franke» та тягачі «TREPEL». Новинкою парку в 2016 році став перший і єдиний в Україні самохідний навантажувач контейнерів вантажністю 14 тонн виробництва «TREPEL».

На початку тисячоліття обсяги перевезень зросли, і з 2001 року аеропорт взяв курс на розширення парку спеціалізованого автотранспорту. 3 трьох до 16 одиниць зросла кількість аеродромно-прибиральної техніки типу «Jetbroom», на 60% (до 21 шт) парк перонних автобусів, з 3-х до 9 - автомобілів для антикригової обробки літаків. На початку 2017 року ми придбали спеціалізований аеродромний пожежний автомобіль Rosenbauer Panther 5 (Австрія). «Бориспіль» став першим вітчизняним аеропортом, який почав експлуатацію унікального автомобіля такого рівня.

МІНЛИВОСТІ ДОЛІ

Тепер про те, що турбує. Розвиток аеропорту йшов не завжди оптимальними шляхами. Спорудження терміналів F і D можна, на жаль, вважати прикладом несистемності в розбудові інфраструктури аеропорту за відсутності виваженої стратегії його розвитку. Не було враховано, насамперед, стратегічне положення «Борисполя» на світовій мапі польотів. В результаті, потенційний авіахаб отримав надлишкову інфраструктуру з орієнтиром на point-to-point перельоти.

Нагадаю: термінал F вирішили будувати в далекому 2010 році як тимчасовий - з подальшим перепрофілюванням у вантажний. Саме такий проект був погоджений, оскільки термінал В єдиний обслуговував регулярні рейси і був перевантажений. Новий термінал проектувався одноповерховою будівлею з високою стелею, під вимоги вантажного комплексу. Та з часом, після зміни керівництва, проект було переглянуто, через що різко зросла його вартість. У підсумку термінал початковою вартістю $15 млн перетворився на двоповерховий пасажирський комплекс за $50 млн. Через це аеропорт отримав ще один додатковий «тупиковий» (під рейси point-to-point) термінал і втратив нову споруду для якісного розвитку вантажних перевезень. Вже у 2013 році за різкого скорочення обсягів авіаперевезень експлуатація нового терміналу F виявилася нераціональною і його законсервували.

РЕФОРМИ І РЕКОРДИ

2013-2014 роки стали для підприємства тяжким випробуванням та призвели до збитковості «Борисполя». Потрібні були реформи та професійний менеджмент. Було очевидно, що успішний розвиток аеропорту за старими принципами неможливий.

Зрештою, у 2014-2017 роках реформи в аеропорту були проведені. І це дозволило вивести «Бориспіль» з економічної кризи, гідно заявити про себе на європейському авіаційному ринку. Колектив зумів ефективно розкрити  хабовий потенціал аеропорту, зміг залучити іноземних трансферних пасажирів. І це допомогло зробити істотний крок вперед. Так, за підсумками 2017 року пасажиропотік «Борисполя» склав рекордні 10 550 000 осіб. Послугами українського хабу скористалися понад 3 мільйони трансферних пасажирів. Аеропорт отримав дохід більш як 4 мільярди гривень та збільшив відрахування до держбюджету до понад 2-х мільярдів. В підсумку, «Бориспіль» отримав звання одного з найбільших платників податків у транспортній галузі.

SWOT-аналіз аеропорту «Бориспіль»

За інформацією Airport Consulting Vienna (Австрія)
За інформацією Airport Consulting Vienna (Австрія)

ВИКЛИКИ ЗАВТРАШНЬОГО ДНЯ

Що ж чекає на аеропорт «Бориспіль» у майбутньому? В планах – подальший розвиток його хабового потенціалу, поетапна й виважена розбудова трансферних потужностей. Процес цей уже триває. У 2017 році ми презентували план дій на 5-річну перспективу – з урахуванням збільшення пасажиропотоку. Термінал D незабаром отримає розширену трансферну зону, нові виходи на посадку до перонних автобусів, розширену зону отримання багажу. Серед проектів на віддаленішу перспективу – розширення перону, галереї, процесора терміналу D та реконструкція 2-ї злітної смуги аеропорту.

Та це лише невелика дещиця від того, що потрібно зробити. Наразі конкурентами нашого аеропорту є інші авіахаби Східної Європи: аеропорти Стамбулу, Франкфурту, система аеропортів Москви, до деякої міри - і Варшави й Мінську. Географічне положення «Борисполя» дає нам можливість конкурувати за пасажира, що долає відстань між Європою і Азією, а також Північчю і країнами Африки. Сьогодні, з Китаю в Європу подорожують 200 млн пасажирів. Ми заручилися допомогою профільної консалтингової організації Airport Consulting Vienna (ACV, Австрія) і виробили бачення того, які етапи має пройти підприємство аби скласти їм конкуренцію.

Ось які висновки зробила ACV: якщо аеропорт розвиватиметься з нинішньою динамікою, протягом 5 років ми досягнемо піку в 25 млн пасажирів на рік. З них близько 40% становитимуть трансферні пасажири. Для цього необхідно експлуатувати 2 злітні смуги.

Ми вивчали досвід аеропорту «Хітроу» (London Heathrow Airport), де дві ЗПС дають 100 млн пасажирів на рік. Але в «Хітроу» літають», головним чином,  далекомагістральні літаки місткістю у 350 чоловік і більше, у «Борисполі» – середньомагістральні (на 180-200 осіб). Тому наявність двох ЗПС дасть нам можливість обслуговувати щороку більш як 50 млн пасажирів вже у 2045 році.

У першій половині 2018 року ми будемо готові запропонувати для  затвердження Кабінетом Міністрів України оновлений Стратегічний план розвитку аеропорту, підготовлений ACV за нашим замовленням. У ньому передбачено поетапну розбудову аеропорту до максимально можливого пасажиропотоку, а це – 54 млн пасажирів на рік. Тож попереду на нас чекає велика і напружена робота.

Павло Рябікін

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-