Аеропорт «Бориспіль»: Мета – 54 мільйони пасажирів на рік
Нинішній рік для нас особливий. У 2018-у Міжнародний аеропорт «Бориспіль» святкує 25-річчя в статусі державного підприємства. Друге юридичне народження аеропорту відбулося у квітні 1993 року після реорганізації «Бориспільського авіапідприємства» в 3 окремі структури: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України» та регіональний підрозділ «Київцентраеро».
Були за цей час досягнення. Були й помилки, на яких колектив учився. У 90-х роках аеропорт було кардинально модернізований. Замінили застаріле радянське обладнання, впровадили новітні технології, що дозволило скоротити частку ручної праці з 90% до 10%. Це – з числа здобутків.
Втім водночас почалася розбудова розрізнених інфраструктурних об’єктів, що випадало з концепції розвитку аеропорту 21 століття. В підсумку, в активі «Борисполя» опинилося 5 терміналів, 4 з яких довелося законсервувати. І це можна віднести до наслідків незваженої політики.
Аеропорт отримав звання головного аеропорту України майже одразу після створення. Він гідно тримає цей статус і сьогодні. Хоча на долю колективу випали непрості випробування, спричинені політичними й економічними процесами у державі.
УНІКАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Кілька слів про технічні можливості аеродрому «Борисполя». Вони й досі лишаються ексклюзивними і для України, і для низки країн Східної Європи. Злітно-посадкова смуга № 1 завдовжки 4000 і завширшки – 60 м дозволяє приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, незважаючи на можливий туман, в умовах обмеженої видимості. Обладнання злітно-посадкової смуги допускає заходження на посадку без обмеження за висотою прийняття рішення та при дальності видимості від 200 м.
У «Борисполі» з`явилася перша в Україні 5-рівнева комплексна автоматична система обробки і огляду багажу. У своєму класі система має кращу пропускну здатність і водночас оснащена ефективними засобами виявлення вибухових речовин, передовою технологією обробки зображення при високій швидкості обробки багажу. Для огляду пасажирів в пунктах контролю авіабезпеки в «Борисполі» першими в Україні почали використовувати радіохвильовий сканер «ProVision» виробництва компанії «L3 Communications Security & Detection Systems» (США).
На початку тисячоліття обсяги перевезень зросли, і з 2001 року аеропорт взяв курс на розширення парку спеціалізованого автотранспорту. 3 трьох до 16 одиниць зросла кількість аеродромно-прибиральної техніки типу «Jetbroom», на 60% (до 21 шт) парк перонних автобусів, з 3-х до 9 - автомобілів для антикригової обробки літаків. На початку 2017 року ми придбали спеціалізований аеродромний пожежний автомобіль Rosenbauer Panther 5 (Австрія). «Бориспіль» став першим вітчизняним аеропортом, який почав експлуатацію унікального автомобіля такого рівня.
МІНЛИВОСТІ ДОЛІ
Тепер про те, що турбує. Розвиток аеропорту йшов не завжди оптимальними шляхами. Спорудження терміналів F і D можна, на жаль, вважати прикладом несистемності в розбудові інфраструктури аеропорту за відсутності виваженої стратегії його розвитку. Не було враховано, насамперед, стратегічне положення «Борисполя» на світовій мапі польотів. В результаті, потенційний авіахаб отримав надлишкову інфраструктуру з орієнтиром на point-to-point перельоти.
Нагадаю: термінал F вирішили будувати в далекому 2010 році як тимчасовий - з подальшим перепрофілюванням у вантажний. Саме такий проект був погоджений, оскільки термінал В єдиний обслуговував регулярні рейси і був перевантажений. Новий термінал проектувався одноповерховою будівлею з високою стелею, під вимоги вантажного комплексу. Та з часом, після зміни керівництва, проект було переглянуто, через що різко зросла його вартість. У підсумку термінал початковою вартістю $15 млн перетворився на двоповерховий пасажирський комплекс за $50 млн. Через це аеропорт отримав ще один додатковий «тупиковий» (під рейси point-to-point) термінал і втратив нову споруду для якісного розвитку вантажних перевезень. Вже у 2013 році за різкого скорочення обсягів авіаперевезень експлуатація нового терміналу F виявилася нераціональною і його законсервували.
РЕФОРМИ І РЕКОРДИ
2013-2014 роки стали для підприємства тяжким випробуванням та призвели до збитковості «Борисполя». Потрібні були реформи та професійний менеджмент. Було очевидно, що успішний розвиток аеропорту за старими принципами неможливий.
Зрештою, у 2014-2017 роках реформи в аеропорту були проведені. І це дозволило вивести «Бориспіль» з економічної кризи, гідно заявити про себе на європейському авіаційному ринку. Колектив зумів ефективно розкрити хабовий потенціал аеропорту, зміг залучити іноземних трансферних пасажирів. І це допомогло зробити істотний крок вперед. Так, за підсумками 2017 року пасажиропотік «Борисполя» склав рекордні 10 550 000 осіб. Послугами українського хабу скористалися понад 3 мільйони трансферних пасажирів. Аеропорт отримав дохід більш як 4 мільярди гривень та збільшив відрахування до держбюджету до понад 2-х мільярдів. В підсумку, «Бориспіль» отримав звання одного з найбільших платників податків у транспортній галузі.
SWOT-аналіз аеропорту «Бориспіль»
ВИКЛИКИ ЗАВТРАШНЬОГО ДНЯ
Що ж чекає на аеропорт «Бориспіль» у майбутньому? В планах – подальший розвиток його хабового потенціалу, поетапна й виважена розбудова трансферних потужностей. Процес цей уже триває. У 2017 році ми презентували план дій на 5-річну перспективу – з урахуванням збільшення пасажиропотоку. Термінал D незабаром отримає розширену трансферну зону, нові виходи на посадку до перонних автобусів, розширену зону отримання багажу. Серед проектів на віддаленішу перспективу – розширення перону, галереї, процесора терміналу D та реконструкція 2-ї злітної смуги аеропорту.
Та це лише невелика дещиця від того, що потрібно зробити. Наразі конкурентами нашого аеропорту є інші авіахаби Східної Європи: аеропорти Стамбулу, Франкфурту, система аеропортів Москви, до деякої міри - і Варшави й Мінську. Географічне положення «Борисполя» дає нам можливість конкурувати за пасажира, що долає відстань між Європою і Азією, а також Північчю і країнами Африки. Сьогодні, з Китаю в Європу подорожують 200 млн пасажирів. Ми заручилися допомогою профільної консалтингової організації Airport Consulting Vienna (ACV, Австрія) і виробили бачення того, які етапи має пройти підприємство аби скласти їм конкуренцію.
Ось які висновки зробила ACV: якщо аеропорт розвиватиметься з нинішньою динамікою, протягом 5 років ми досягнемо піку в 25 млн пасажирів на рік. З них близько 40% становитимуть трансферні пасажири. Для цього необхідно експлуатувати 2 злітні смуги.
Ми вивчали досвід аеропорту «Хітроу» (London Heathrow Airport), де дві ЗПС дають 100 млн пасажирів на рік. Але в «Хітроу» літають», головним чином, далекомагістральні літаки місткістю у 350 чоловік і більше, у «Борисполі» – середньомагістральні (на 180-200 осіб). Тому наявність двох ЗПС дасть нам можливість обслуговувати щороку більш як 50 млн пасажирів вже у 2045 році.
У першій половині 2018 року ми будемо готові запропонувати для затвердження Кабінетом Міністрів України оновлений Стратегічний план розвитку аеропорту, підготовлений ACV за нашим замовленням. У ньому передбачено поетапну розбудову аеропорту до максимально можливого пасажиропотоку, а це – 54 млн пасажирів на рік. Тож попереду на нас чекає велика і напружена робота.
Павло Рябікін
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама