Обвал світових фондових бірж: це знову світова криза? Ще ні?

Обвал світових фондових бірж: це знову світова криза? Ще ні?

Аналітика
3082
Ukrinform
Зовнішній фінансовий “кран”, на який так звикли розраховувати українські політики, наразі перекрито. Можливо, надовго

Американська економіка трохи “перегрілась” від реформ Трампа, і світові це одразу гикнулось - біржі на всіх континентах обвалилися. Американські фондові індекси зазнали однієї з найсильніших втрат з часу світової фінансової кризи 2008 року. Однак, спеціалісти кажуть, це ще не нова криза, а лише очікувана корекція після затяжного зростання. Якщо страх інвесторів, які переживають через економіку США та вирішили розпродати частину акцій та облігацій, не перекинеться на сировинні ринки — усе минеться більш менш спокійно.

Власне, причин для нового глобального економічного краху не спостерігається. Структурних економічних помилок, через які б валилися фінансові конгломерати типу інвестиційного банку Lehman Brothers, падіння якого у 2007 році спровокувало світову фінансову кризу, американці поки що не допускають. Але якщо сировинні ринки теж зреагують зниженням, то деяким країнам, зокрема і нам, доведеться сутужно. Адже при падінні цін на сировину (метал, руду, продовольство) та за відсутності вільних коштів на глобальному фінансовому ринку підтримувати “штани” без сторонньої допомоги Україні буде досить проблематично. Перепозичити грошей тепер ніде, крім як у МВФ. А той велить тяжко працювати, а не займатися популізмом та демагогією. Суцільна халепа з цим обвалом...

Фінансова тривога: свистати всі індекси догори!

Як зазначає портал MarketWatch, нинішній фондовий обвал - найсерйозніший за останні 9 років. Крутіше піке сталося в розпал світової фінансової кризи, коли за один тиждень, що завершився 10 жовтня 2008 року, індекс Dow Jones (включає акції 30 провідних компаній США) втратив одразу 1874 пункти. Цього разу він упав лише на 1095 пунктів. При цьому захиталися і інші американські індекси, зокрема S&P 500 (500 найбільших компаній США) втратив майже 5%. Для S&P 500 це найбільш серйозне падіння з січня 2016 року.

За американськими фондовими індексами донизу пішли й інші фондові індикатори світу - лондонський FTSE 100 втратив 1,46%, японський Nikkei 225 - 5,3%, а гонконзький Hang Seng — 4,7%. В результаті 500 найбагатших людей світу втратили $114 млрд, підрахував Bloomberg.

Найбільше “постраждали” американські мільярдери - власник інвестиційної компанії Berkshire Hathaway Уоррен Баффетт, який за день втратив 5,1 млрд доларів, а його статок скоротився до 85 млрд, та глава Facebook Марк Цукерберг, який втратив 3,6 млрд доларів (статок скоротився до 74,7 млрд). Далі йдуть засновник Amazon Джефф Безос, співзасновники Google Ларрі Пейдж і Сергій Брін.

Інвестор — істота вкрай полохлива і непередбачувана

Що ж такого сталося у світі, що інвестори раптом кинулися розпродавати акції? Парадоксально, але нинішній обвал (аналітики поки що воліють називати ситуацію обережно “очікувана корекція”) викликаний... позитивними економічними новинами (і таке буває!). За різними оцінками, рушієм стала публікація статистики щодо ринку праці США, яка показала, що зарплати американців зросли більше, ніж очікувалося. А із збільшенням зарплат, подумали тримачі американських акцій, зросте й інфляція, зумовлена підвищенням витрат. А що робитиме Федеральна резервна система (американський центробанк), щоб протидіяти можливій інфляції? Правильно! В першу чергу підніме відсоткові ставки.

Президент США Дональд Трамп - автор економічних реформ, яких злякалися світові біржі
Президент США Дональд Трамп - автор економічних реформ, яких злякалися світові біржі

Саме ця перспектива й злякала інвесторів, які очікували, що ключова ставка в США (аналог української облікової) підніматиметься не частіше двох-трьох разів на рік. Наразі йдеться про четвертий раунд. Це при тому, що протягом семи років, включно до 2015-го, ставка ФРС в США залишалася незмінною на рівні 0,25%. За правління Барака Обами її плавно підвищили до 0,75%. А от дії Трампа у 2017 році спровокували за американськими мірками справжній “галоп”. Сьогодні базова ставка ФРС становить (страшно подумати!) 1,25%. (Ну, хоч у чомусь ми таки Америку обігнали з нашими 16%. - Авт.).

Американські аналітики зазначають, що американська економіка "рухається в бік істотного підвищення ставок, що вплине на всю структуру економіки”. Простіше кажучи, власники американських цінних паперів бояться, що “високі” ставки сповільнять провідну світову економіку. Зокрема, Алан Грінспен, який очолював Федеральну резервну систему протягом майже 19 років (1987-2006), заявив, що "завдяки" податковій реформі президента Дональда Трампа (скорочення податків для корпорація та громадян. — Авт.) США чекає помітне збільшення дефіциту бюджету та державного боргу.

Ряд експертів і учасників фінансових ринків раніше заявляли про те, що певна корекція ринку акцій США у 2018 році, в принципі, неминуча і є нормальним явищем. Мовляв, фондовий ринок уже демонстрував ознаки надлишкового “перегріву”. Про це, приміром, заявляв генеральний директор швейцарського банку Julius Baer Бернхард Ходлер. В інтерв'ю телеканалу CNBC ще 31 січня він прогнозував, що корекція на фондових ринках протягом року становитиме від 5% до 15%. Власне, це і спостерігається. Хоча економічні теоретики не виключають, що сьогодні ми спостерігаємо початок фінансової кризи так званого малого циклу, за типом азіатської в 1998 році.

Україна і заокеанський Волл-стріт — два світи, дві світлі повісті

Заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті міністрів України Павло Кухта попереджає, якщо падіння на світових біржах триватиме, то Україні буде непереливки.

Павло Кухта
Павло Кухта

Як мінімум падіння фондових бірж загрожує ускладненням доступу країн, що розвиваються, до залучення коштів на зовнішніх ринках (на яке дехто в українському уряді дуже розраховував). Відтак, в Україні це створить додатковий тиск на курс гривні, яка цими тижнями трохи зміцнилася. Проблеми на світових біржах можуть також означати зменшення обсягів замовлень для багатьох вітчизняних компаній, наприклад у IT-секторі, який так чи інакше постраждає через загальне скорочення фінансування стартапів у світі.

Водночас учасники міжнародного інвестиційного співтовариства CFA Institute вважають, що ризики розвитку в найближчі пару років чергової кризи - дуже високі. Причому Україна ризикує увійти в неї з надзвичайно високим рівнем зовнішньої заборгованості. І якщо борги не будуть реструктуризовані в цьому році, це може спричинити обвал курсу гривні вже в наступному. Адже при нашій сировинній економіці за відносну стабільність курсу гривні в останні 1,5-2 роки потрібно сказати "спасибі" світовій кон'юнктурі.

Хоча з іншого боку ускладнення доступу до приватного зовнішнього фінансування - новина для нас швидше хороша, ніж погана. Адже в такому разі для України задля збереження макроекономічної стабільності та уникнення фінансових потрясінь стає ще більш важливим продовження співробітництва з МВФ. Як би це не заважало декому з місцевих політиків у їхніх політичних намірах.

Оксана Поліщук, Київ

Перше фото: AP

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-