У НБУ заявили про відсутність загрози для гривні та контрольованість ситуації

Про це заявив голова наглядової ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.

"Хочу заспокоїти, що ніякої загрози національній грошовій одиниці немає, ситуація знаходиться під контролем НБУ, її також відстежує Рада НБУ, яка визначає Основні засади грошово-кредитної політики. Фундаментальних факторів для девальвації гривні в даний час немає", - наголосив Данилишин.

Він додав, що більшість думок сходяться в тому, що як і роком раніше фундаментальні фактори для розгортання девальваційних процесів відсутні.

За словами Данилишина, поточна ситуація на валютному ринку України видається традиційною для останніх років. Зокрема, спостерігається чітка сезонність курсової динаміки з піками знецінення гривні в січні-лютому.

"Не можна нехтувати впливом сезонних факторів, про які вже неодноразово йшла мова в численних публікаціях експертів та урядовців. Це насамперед стосується звуження пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку через нижчі обсяги надходження іноземної валюти експортерів до України, у тому числі через те, що вони надають перевагу зберіганню своїх коштів в іноземній валюті за кордоном", - зазначив Данилишин.

Крім того, за словами голови Ради НБУ, у грудні-січні традиційно зберігається високий попит на іноземну валюту з боку газотрейдерів та підприємств паливно-енергетичного комплексу. Як наслідок у цей період спостерігалося пожвавлення попиту на безготівкову іноземну валюту. 

Також, за його словами, погіршення курсових очікувань стимулювало також попит на готівкову іноземну валюту з боку населення. Втім, на сьогодні населення продовжує більше продавати валюту, ніж купувати, витрачаючи таким чином свої заощадження на споживчі цілі.

Данилишин підкреслив, що минулий рік не став виключенням порівняно з попередніми роками, щодо бюджетно-монетарних чинників. Зокрема, в кінці минулого року традиційно було здійснено значні обсяги державних видатків. Так, за підсумками 11 місяців 2017 року обсяг монетарної бази дещо зменшився, тоді як з урахуванням грудня її приріст становив 5,4%, або 17,5 млрд грн.

"Розширення гривневої пропозиції стимулювало збільшення попиту на іноземну валюту. При цьому слід враховувати, що за відповідних умов гривнева ліквідність може достатньо швидко перетікати на валютний ринок. Тому з терезів не слід скидати вплив бюджетних та монетарних факторів на курсоутворення та інфляцію та вживати подальших заходів щодо поліпшення тактичної координації бюджетної та монетарної політики", - зазначив він.

Водночас, Данилишин назвав окремі особливості бюджетно-монетарних чинників девальвації гривні та окремих аспектів валютно-курсової політики Національного банку України у поточному сезоні.

Так, серед чинників, що об'єктивно склалися на валютному ринку, він назвав:

- наростаюче негативне сальдо торгового балансу – за 11 місяців 2017 року, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 5,2 млрд дол. Це на 124% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Темпи зростання імпорту за цей період у порівнянні із аналогічним періодом торік (27,5%), перевищували аналогічний показник зростання експорту (20,6%). Тобто, попит на валюту, який формувався внаслідок суттєвого перевищення імпорту над експортом призвів до зниження курсу гривні;

- надактивні витрати бюджетних коштів наприкінці року – якщо станом на 1 грудня 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку (ЄКР), відкритому в Держказначействі, становив 54,1 млрд грн, то станом на 1 січня 2018 року – 5,1 млрд грн. Тобто за грудень залишок коштів уряду на ЄКР зменшився на 49 млрд грн (або в 10,6 рази). Певна частина коштів потрапила на валютний ринок, чим сприяла суттєвому збільшенню попиту на інвалюту;

- міжсезонне тимчасове зменшення експорту (в першу чергу продукції чорної металургії, хімічної промисловості та агропродукції) співпало із ситуативною активізацією імпорту (особливо у грудні) – вектор кумулятивного впливу цих двох факторів, а також січня впливав на зниження курсу гривні;

- неотримання у 2017 році двох (із чотирьох запланованих згідно Меморандуму, який був підписаний у 2016 році) траншів кредитів від МВФ (у 2017 році Україна отримала від МВФ 1 млрд. дол., а повернула за раніше отриманими позиками 1,27 млрд. дол.) та неоднозначні перспективи подальшої кредитної співпраці із Фондом, а також неотримання 600 млн. євро макрофінансової допомоги від ЄС – внаслідок цього Нацбанк був вимушений вкрай обережно витрачати міжнародні резерви для згладжування коливань курсу гривні (протягом 2018-2021 років середньорічні виплати по держборгу складають 7 млрд. дол).

Щодо окремих аспектів валютно-курсової політики необхідно Данилишин зазначив, що після призупинення девальваційного тренду гривні та її курсової стабілізації в жовтні, Національний банк у листопаді купив більше валюти на міжбанківському ринку, ніж продав, після чого разом з впливом сезонних факторів, відновилася тенденція до знецінення гривні. Так обсяг купівлі (за вирахуванням обсягу продажу) Національним банком іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів у листопаді становив 138,9 млн дол. США.

"Купівля Національним банком іноземної валюти був виправданий захід з точки зору необхідності поповнення міжнародних резервів, а зазначений обсяг інтервенцій НБУ є порівняно незначним і це не було основним фактором, який задавав тренд. Однак не можна заперечувати й те, що це дещо звузило пропозицію іноземної валюти на ринку", - сказав голова Ради НБУ.

Серед суб’єктивних факторів Данилишин назвав дії окремих гравців ринку, які, враховуючи наведені об’єктивні фактори, а також маючи досвід минулорічного (у січні 2017 року) тимчасового зниження курсу гривні, скористалися ситуацією та сприяли тимчасовому зниженню курсу гривні через проведення спекулятивних операцій.