Пристрасті навколо кредитів МВФ: які вони, реформи, що коштують “усього” $3,5 млрд?

Пристрасті навколо кредитів МВФ: які вони, реформи, що коштують “усього” $3,5 млрд?

Аналітика
1418
Ukrinform
Укрінформ розібрався, які вимоги ставлять перед Україною її фінансові донори, і що буде, якщо Україна цих вимог не виконає

Відносини України з Міжнародним валютним фондом, схоже, виходять на новий рівень. МВФ через заяви чітко окреслив свою позицію — або ви виконуєте усі домовленості, або про фінансову допомогу Україна може забути. Українська сторона пручається, мовляв, ми виконаємо свої зобов’язання, але так, як вважатимемо за потрібне.

Усі розуміють, що без запланованого обсягу допомоги у 3,5 мільярдів доларів, які планував надати МВФ в 2018 році, економіці України буде непереливки. Зокрема, днями на цьому наголошував міністр фінансів України Олександр Данилюк. Проте, на його думку, є певні сили, які зацікавлені в припиненні співпраці з Фондом, адже реформи, проведення яких вимагається кредиторами, суперечать конкретним бізнес-інтересам.

І найгірше те, що компромісу, на який можуть піти і Україна, і МВФ — не видно. На думку експертів, вимоги МВФ для політиків — питання життя і смерті. Щоб отримати кредит МВФ, в країні мають втілюватися непопулярні реформи — але незабаром вибори і це може значно послабити їхній рейтинг. Відтак, вони намагаються “проскочити між камінчиками” - отримати кредит і уникнути реформ, які вдарять по політичному рейтингу. Натомість МВФ не дасть грошей, якщо є ймовірність, образно кажучи, їх “нецільових” витрат.

Відтак, Укрінформ вирішив провести невеличку ревізію вимог МВФ та дослідити наслідки, які виникнуть в разі припинення співпраці з МВФ?

Реформи ціною в $17,5 млрд

Програма “Механізм розширеного фінансування” (EFF), що була затверджена МВФ ще в березні 2015 року, передбачала отримання Україною 17,25 мільярдів доларів за 4 роки, за умови, що уряд впровадить певні реформи. Програма EFF, по суті, - це скоригована програма “Stand by”, яка була прийнята в 2014 році і за якою МВФ надав два транші загальною сумою в 4,3 млрд доларів. Станом на кінець 2017-го року, Україна отримала вже 8,7 мільярдів. Уряд очікує, що в 2018 році МВФ надасть ще два транші на загальну суму 3,5 млрд доларів, а решту — в 2019-му.

Що ж мала виконати Україна? В 2015 році тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розказував, що програма передбачала прийняття Україною низки рішень в управлінні економікою, боротьбі з корупцією, наведенні порядку в енергетиці. Також мова йшла про оптимізацію та скорочення державних витрат, збільшення інвестицій в економіку (до 3% ВВП), скорочення апарату державних чиновників та про проведення пенсійної реформи.

На початку 2017 року, коли мова зайшла про отримання чергового траншу в розмірі 1 млрд доларів, Україна уклала з МВФ меморандум, яким зобов’язалась впродовж 2017-2018 року втілити в життя наступне: пенсійну реформу, нову службу розслідування фінансових злочинів проти держави (замінник податковій міліції), монетизацію субсидій, вирішення проблем з кредитами Приватбанку (а саме — вибрати фірму, що займатиметься його проблемними кредитами) та удосконалення процедури банкрутства підприємств. Усе це, так чи інакше, розпочато і реалізується.

Не антикорупційним судом єдиним

Однак, інші вимоги МВФ стали каменем спотикання в отриманні чергового траншу. Передусім, позиції України та МВФ принципово розійшлися у питаннях антикорупційної політики в країні. Укрінформ вже розбирався, що ж саме не влаштовує Захід в президентському законопроекті про створення антикорупційного суду. Якщо коротко: західні партнери не вдоволені запропонованим механізмом вибору суддів, який на їхню думку не забезпечує суддівської незалежності. Але навіть ультиматум МВФ не змусив українську сторону піти на поступки в цьому питанні. Президентський закон про створення антикорупційного суду розглядатиметься у ВР вже в лютому, відтак тоді ми і дізнаємось, яким буде доля суду та чергового траншу від МВФ.

Ще одна принципова вимога МВФ — це проведення земельної реформи. Україна мала давно вже підготувати законодавство до впровадження ринку сільськогосподарської землі, і відмінити мораторій на продаж землі. Натомість восени 2017 року парламент знову ухвалив подовження мораторію до 1 січня 2019 року.

Наостанок, МВФ вимагає підвищення ціни на газ для населення. Формально вимога звучить так: встановлення ринкових тарифів на природній газ. А по суті, від нас вимагають закладати в тариф інвестиційну складову, за рахунок якої Україна має акумулювати кошти на розвиток власного газовидобутку. Але підвищення цін не сталось — Міненерго в жовтні 2017-го заявило, що підстав для такого рішення немає.

Розрив стосунків з МВФ може бути й вигідним... декому

Отже, антикорупційний суд, підвищення цін на газ та земельна реформа — три “кити”, на якому сьогодні стоїть перспектива отримання чи не отримання Україною 3,5 млрд доларів в 2018 році. І це не вперше, коли Україна спочатку домовляється з донорами про допомогу, а потім щось іде не так. Схожа ситуація була і в 2005 році, коли виконання програми співпраці з МВФ стало не можливим через те, що Україна не виконувала умов.

Чи є підтвердження цій тенденції? Міністр фінансів України Олександр Данилюк вважає, що в українській політиці є окремі люди чи сили, яким не вигідне проведення реформ, що вимагає МВФ. “Вони не хочуть реформ та змін, багато хоче позбутися МВФ, щоб законсервувати поточну ситуацію задля своїх особистих інтересів” - коментує очільник Мінфіну.

Колишній виконавчий директор Європейського банку розвитку і реконструкції Олександр Савченко в коментарі Укрінформу погоджується з тезою міністра.

Олександр Савченко // Фото: Радіо Свобода
Олександр Савченко // Фото: Радіо Свобода

“Подібна ситуація — не рідкість. І не лише у співпраці України з МВФ, а ще й зі Світовим банком. Прослідковується певна тактика: отримати гроші — не виконати зобов’язання. Чому так відбувається? Вимоги МВФ, як правило, в інтересах української економіки, а не тієї чи іншої влади. І тому у політиків нема інтересу виконувати усі ці вимоги, зокрема такі, як створення сьогодні антикорупційного суду” - зазначає економіст.

Життя без кредиту: долар по “50”

Причин сумніватись у тому, що МВФ не надасть Україні 3,5 млрд доларів кредиту — дедалі більше. З вуст деяких економістів лунають апокаліптичні прогнози для української економіки, мовляв, якщо кредиту не буде — країну очікує дефолт. Чи насправді це так?

“У цьому році ніяких наслідків бути не повинно. А ось в наступному — цілком можливі. Думаю, дефолт неможливий. Максимум — незначна девальвація гривні, припустимо, до 32 грн/долар. А ось реструктуризація державного боргу — виглядає цілком реалістично. Ймовірно, нинішня програма таки буде припинена, але потім почнуться перемовини щодо нової програми з МВФ” - вважає Олександр Савченко.

З цим погоджується і аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.

Сергій Фурса
Сергій Фурса

“Одразу “кінець світу” не настане, все ж таки економіка країни росте, тому інерція останніх років збережеться. Але це буде ілюзією. Економічний ріст почне згасати, а резерви — танути. А далі прийде час і борги виплачувати, але нових грошей не буде. Економічна політика без контролю МВФ одразу повернеться до традиційної підтримки національного виробника. Як результат — “відкат” усіх реформ та емісія гривні”- зазначає експерт.

За словами експерта, питання полягає в тому, наскільки біднішими ми станемо в найближчі кілька років. Адже дефіцит бюджету без донорської допомоги покрити не вдасться. “Перше, що відреагує — курс валют. Потім — почнеться скорочення видатків бюджету. Девальвація гривні призведе до подорожчання імпортних товарів, в тому числі, і газу. Якщо зараз курсом долара “по 50” лише лякають, то без програми МВФ будь-який подібний курс стане реальним” - пояснює Сергій Фурса.

Але, з іншого боку, рік тільки почався — тому у політиків ще є шанс виправити ситуацію. Якщо вони дійсно цього хочуть...

Микола Романюк, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>