Ставки зроблено: НБУ гамує інфляцію, закручуючи фінансові гайки

Ставки зроблено: НБУ гамує інфляцію, закручуючи фінансові гайки

1784
Ukrinform
Нацбанк вирішив, що приборкання цін на сьогодні важливіше за доступність кредитів

15 грудня Національний банк доволі неочікувано, і вже вдруге в поточному кварталі підвищив облікову ставку (монетарний інструмент, орієнтир вартості залучених і розміщених грошових ресурсів) - з 13,5% у жовтні до 14,5%. На такий крок довелося йти через перевищення запланованих темпів інфляції. Так, минулого місяця вона досягла аж 13,6% в річному вимірі. Прогноз зростання споживчих цін на рівні 12,2% на кінець 2017 року, очевидно, теж провалився. Дехто з фінансистів схильний вважати, що рішення НБУ трохи припізнилося. Адже посилення інфляційних ризиків Рада НБУ констатувала вже в липні цього року, а як відомо, макроекономічний ефект ставки має лаг у кілька місяців. До того ж кожне таке регуляторне підвищення ціни запозичення грошей так чи інакше б’є по бізнесу. Зазвичай, у цій ситуації замість кредитування бізнесової діяльності банки починають активніше купувати ОВДП (облігації внутрішніх державних позик) та депозитні сертифікати Нацбанку. Чи не спричинить це сповільнення темпів і без того слабенького економічного зростання? Голова Ради НБУ натякнув, що можливо песимісти мають рацію.

Регуляторна палиця – одним кінцем б’є, іншим захищає

Зміна облікової ставки – основний інструмент монетарної політики в умовах оголошеного Нацбанком режиму так званого інфляційного таргетування (встановлення цільового показника і його забезпечення). Тому нинішнє поетапне підвищення ставки – безпосередня реакція на перевищення показника інфляції (зростання цін) на поточний рік, який, до речі, закладений і у Меморандумі з МВФ. Раніше НБУ заявляв про рішучість дотриматись цільового показника 2018 р. Наразі в своєму прес-релізі НБУ пояснює підвищення ставки не лише поточними інфляційними трендами, а й високими інфляційними очікуваннями на наступний рік, прогнозуючи збереження реальних інфляційних чинників в подальшому.

"Протягом останніх двох місяців темпи споживчої інфляції знижувалися, але повільніше, ніж прогнозував Національний банк. У листопаді 2017 року вона становила 13,6% річних. На кінець 2017 року інфляція більш істотно відхилиться від передбаченого раніше цільового рівня. Крім того, з часу ухвалення попереднього рішення щодо облікової ставки й оприлюднення останнього макроекономічного прогнозу Національного банку стала більш імовірною реалізація ризиків, які можуть стримати зниження інфляції наступного року", - йдеться в заяві НБУ.

Йдеться про вищі, ніж очікувалося, видатки в держбюджеті 2018 року, ризики чергової відстрочки четвертого траншу МВФ, вплив подорожчання сировинних продуктів на світових і внутрішньому ринках, трудової міграції в інші країни. Не виключено, що через це НБУ може знову підвищити облікову ставку вже в січні 2018 року.

"З огляду на поточну природу інфляції, підвищення облікової ставки, навпаки, може викликати подальше прискорення інфляції", - написав у себе в Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин. На його думку, поточна споживча інфляція значною мірою обумовлена факторами пропозиції, а не попиту, зокрема, подорожчанням продовольства, сировини, у тому числі нафти, ослабленням гривні і підвищенням виробничих витрат, зокрема й через підвищення цін і тарифів, на які впливає держава.

«А з урахуванням також високого рівня монополізації української економіки підвищення облікової ставки призведе до подорожчання кредитування і, з високою ймовірністю, до зростання цін виробників та зростання інфляції пропозиції, викликаючи зниження купівельної спроможності населення, - зазначає Данилишин. - Крім того, більш високі процентні ставки будуть стимулювати приплив короткострокового спекулятивного капіталу в країну, що підсилює вразливість держави до зовнішніх шоків".

Данилишин заявив, що правлінню Нацбанку слід було підвищувати ставку раніше, коли в липні цього року Рада НБУ констатувала посилення інфляційних ризиків і закликала правління активно використовувати всі інструменти грошово-кредитної політики з метою утримання інфляції в межах 8% +/- 2%.

Про подорожчання кредитних ресурсів непокояться і промисловці.

«Валютна політика не повинна бути сама по собі, а промислова десь осторонь від стратегічних інтересів»

Денис Красніков, віце-президент Укранського союзу промисловців і підприємців:

- З погляду боротьби з інфляцією та поточної фінансової ситуації на грошовому ринку рішення може бути обґрунтоване. Але це неминуче призведе й до подорожчання ресурсів для вітчизняних виробників. Більшість українських виробників товарів з доданою вартістю зараз програє конкуренцію іноземним підприємствам. Дуже часто це відбувається не через погану якість товарів, а саме через те, що, маючи більший фінансовий чи значно дешевший кредитний ресурс, іноземні компанії витісняють наші підприємства і залишають нашій економіці роль сировинного придатку.

Валютна політика не повинна бути сама по собі, а промислова десь осторонь від головних стратегічних інтересів. Не впевнений, що рішення НБУ базувалось на попередніх нарадах з економічним блоком уряду чи бізнес-асоціаціями. Скоріш за все, бізнесмени дізнались про новину зі ЗМІ.

Якщо навіть при найменшому економічному зростанні ми стикаємось з інфляцією, то треба замислюватись глибше про те, чому таке відбувається й думати про оздоровлення перш за все підприємств-виробників та підприємств-експортерів та про загальний бізнес-клімат, який програє країнам-конкурентам.

«Стримати інфляційний маховик виключно монетарними інструментами буде досить складно»

Яна Лаврик, експерт програми «Економіка» Українського Інституту Майбутнього:

- Схоже, що ситуація з інфляцією виходить з-під контролю Нацбанку. При цьому НБУ посилює монетарну політику, попри те, що економічне зростання в Україні залишається вкрай слабким (2,5-2,1%), і економіка сама ще потребує стимулювання. До того ж інфляція в Україні має не стільки монетарний характер (збільшення пропозиції грошей, яке випереджає зростання виробництва товарів і послуг), скільки структурний (зростання тарифів, висока частка імпорту, енергомісткість виробництва тощо). Тому стримати інфляційний маховик виключно монетарними інструментами буде досить складно. Для того, щоб знизити інфляцію, нам необхідно в першу чергу знизити частку імпорту, стимулювати власне виробництво та імпортозаміщення. Хоча облікова ставка НБУ в Україні має переважно індикативний характер - на обсяги кредитування більше впливають надійність позичальників, правова система і т.д. - зростання ставки буде стримувати ділову активність і, відповідно, чинити тиск на економічне зростання.

НБУ приймає рішення про зміну ставки на підставі інфляційних очікувань. Таким чином, підвищуючи ставку наприкінці поточного року, регулятор намагається стримати зростання цін в першій половині 2018-го. А чинників для зростання цін в наступному році більш ніж достатньо: підвищення пенсій і мінімальної зарплати, очікувана девальвація і зростання цін на імпортовану продукцію, в т.ч. паливо, підвищення тарифів на газ.

«НБУ дедалі сильніше закопується в антиінфляційні дії»

Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень:

- Основна проблема – в тому, що інфляція насправді малочутлива до відсоткового інструмента. Рушіями нинішньої інфляції є динамічне зростання доходів споживачів, очікування (в т.ч. курсові) та слабка реакція виробництв споживчих товарів на зростання попиту через брак інвестицій у ці сфери. Облікова ставка НБУ може вплинути на підвищення ставок по кредитах і депозитах, отже – зменшити споживче кредитування, яке останнім часом активно зростає, та відтягнути частину коштів на депозити. Та це вплине на попит з боку середньо- та високодохідних категорій населення, і дуже слабко – на попит низькодохідних, яка є визначальною у сегменті товарів повсякденного споживання (насамперед продовольства). Зменшення кредитування, ймовірно, зменшить попит на імпортні товари, а отже – напругу на валютному ринку й може призупинити девальвацію.

Проте визначальними в курсоутворенні є очікування та поведінка великих гравців, а вони наразі песимістичні. Зниження курсу гривні нагнітає інфляцію як через збільшення реальних витрат, так і через очікування, і її відсотковий рівень на це мало впливає.

«Хороша новина» - ставка НБУ слабко впливає і на інвестиційну активність. Частка кредитів банків у фінансуванні інвестицій мізерна. Навіть посилене перетікання коштів банків на ОВДП скоріше вилучить зайву ліквідність з банківської системи (що може бути сприятливим для курсу гривні), ніж відволіче ресурси від кредитування юросіб. Отже, суттєвого гальмування активності не відбудеться. Проте не відбудеться й пожвавлення: в умовах структурної інфляції, яка очевидна в Україні, НБУ дедалі сильніше закопується в антиінфляційні дії та навіть не розглядає варіанти монетарної політики. Ці втрачені можливості – набагато суттєвіша шкода для України, ніж прямі ризики від підвищення облікової ставки.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-