Націоналізація Укртелекому: як змусити державу «викинути» мільярди євро

Націоналізація Укртелекому: як змусити державу «викинути» мільярди євро

3012
Ukrinform
Компанію, вичавивши з неї усі соки, інвестори повертають платникам податків, а самі отримують мільярди компенсації

Укртелеком-2017 кардинально відрізняється від Укртелекому “нульових”. На той момент він мав панівне становище на ринку телекомунікаційних послуг – частка компанії становила 40%, а конкретно в галузі зв’язку – відсоток був мало не вдвічі більшим. Держава щорічно отримувала від нього близько мільярда доларів! Втім, саме 2001-2007 роки стали піком “приватизаційних баталій” за Укртелеком. Але приватизувати його вдалося лише в 2011-му. Новим власником стала компанія “ЕСУ”, що є дочірнім підприємством корпорації СКМ Рината Ахметова – вона була єдиним учасником конкурсу і заплатила 10,6 мільярдів гривень (трохи більше мільярда євро за тодішнім курсом).

Нинішнього року перевірка Фонду держмайна встановила невиконання компанією «ЕСУ» інвестиційного плану, який передбачав внесення впродовж 5 років інвестицій в сумі не менше ніж 4,5 мільярдів доларів. Укртелеком також не виконав пряму умову договору, яка передбачала передачу телекомунікаційної мережі спеціального призначення у власність держави. Почалася судова тяганина, яка на сьогодні закінчилася рішенням Київського апеляційного господарського суду, що підтримав націоналізацію Укртелекому. Відтак, “Укрінформ” вирішив розібратись – в якому ж стані та на яких умовах державі повернеться це підприємство та які його подальші перспективи?

Претензії Фонду держмайна до Укртелекому, схоже, фіктивні?..

На момент приватизації Укртелеком вже не був гігантом телекомунікаційних послуг. Але найбільшу його цінність становила наявна ліцензія на 3G-зв’язок. Мабуть, це й спонукало на той час Рината Ахметова придбати компанію.

Однак після приватизації прибутки компанії почали стрімко падати. І апогеєм періоду перебування Укртелекому в приватній власності стали претензії держави до надання телекомунікаційних послуг. В повідомленні голови ФДМУ Віталія Трубарова йдеться про те, що компанія «ЕСУ» не виконала ряд зобов’язань, які були прописані в договорі купівлі-продажу. Виявляється, що Укртелеком мав побудувати телекомунікаційну мережу спецзв’язку та передати її у власність держави, а «ЕСУ» – інвестувати в Укртелеком не менше 4,5 мільярдів доларів. Але цього не сталося. І тому спроби націоналізувати Укртелеком, стратегічно важливе підприємство, виглядають цілком логічно.

Проте прес-служба Укртелекому заперечує усі звинувачення. “Комісія ФДМУ неодноразово перевіряла і підтверджувала виконання приватизаційних зобов’язань Укртелекомом. За винятком останньої перевірки, яка відбувалась зі значним порушенням термінів (тривала з травня 2016 до лютого 2017, майже 9 місяців). В результаті ФДМУ не підтвердив виконання лише деяких (з понад 50) приватизаційних зобов’язань”, - зазначає прес-секретар Укртелеком Михайло Шуранов.

“Укртелеком належним чином і без порушення термінів побудував телекомунікаційну мережу спеціального призначення (ТМСП). Акт виконання основних технічних вимог до ТМСП та готовності мережі до експлуатації був підписаний у 2013 році. З вересня того ж року система фактично експлуатується в тестовому режимі. За час експлуатації спецкористувачі не скаржилися на якість пропонованих послуг”, - зазначають у прес-службі. На жаль, детальнішої інформації стосовно цих претензій від ФДМУ отримати не вдалось.

Укрінформ, як прийнято, надіслав відповідний запит до ФДМУ. Нас цікавило, чи, можливо, були й інші порушення, окрім двох задекларованих? Чому ФДМУ не підтверджує будівництво та початок експлуатації телекомунікаційної мережі спеціального зв’язку, як про це заявляє прес-служба компанії? Відповіді на момент публікації ми не отримали.

Тому ми звернулися до експерта з питань інвестицій. Ось що повідомив Сергій Фурса, інвестиційний банкір, аналітик Dragon Capital: “Укртелеком зараз не коштує тих грошей, які за нього держава має заплатити в якості компенсації. Найцікавіше те, що Укртелеком зараз не потрібен нинішньому власнику – інвестиція виявилась невдалою, і він не проти позбутися активу. Тому усі судові «потуги» є лише грою в інтересах Ахметова”.

Якщо експерт виявиться правий, то виходить, що компанія «ЕСУ» понад шість років отримувала прибуток з Укртелекому, а тепер ще має всі шанси повернути свої вкладення. Натомість держава отримає виснажене підприємство, що незабаром знову потребуватиме інвестицій. До Фонду держмайна питань стає дедалі більше... Водночас дії компанії «ЕСУ» теж виглядають логічно – навіщо ж боротись за “вмираючий” актив, якщо за нього ще й гроші повернуть?..

І дійсно, від Укртелекому лишилось саме ім’я...

Отже, Фонд держмайна та «ЕСУ» подолали етапи господарського та апеляційного судів. Прес-служба Укртелекому запевняє, що “ТОВ «ЕСУ» категорично не погоджується з рішенням апеляційного суду, і буде використовувати всі процесуальні можливості для захисту своїх прав, в тому числі - подачу касаційної скарги.” Проте сподіватись, що касаційний суд скасує рішення попередніх інстанцій, не варто.

Зауважмо, що в самому Укртелекомі з 2007-го року (коли активно заговорили про можливість приватизації) до сьогодні було звільнено понад 85% співробітників. Періодично з’являються новини щодо проблем з телекомунікаційними мережами підприємства, зокрема наразі багато їх ділянок потребують ремонту. А в 2015-му року портал ЛІГА.net повідомив про демонтаж трьох автоматичних телефонних станцій, мовляв, продаж дорогоцінних металів є значно прибутковішим бізнесом.

Очевидно, що після націоналізації деякий час утримання Укртелекому ляже на плечі платників податків. Рік, два чи п’ять – невідомо, скільки триватимуть пошуки нового інвестора. Ми маємо наочний приклад – ПриватБанк, який націоналізували понад рік тому, одразу заявили про наміри його перепродати, але й досі не спромоглися навіть навести лад в установі. Попереду в Укртелекому довготривалий процес аудиту, оцінки майна та пошуку інвесторів.

Ймовірно, вдруге продати Укртелеком не вийде. На думку Сергія Фурси, інвесторам цей актив абсолютно нецікавий. Якщо ще 10 років тому він цікавив хоча б ліцензією на 3G-мережу, то тепер його єдиною “фішкою” є стаціонарний зв’язок, стратегічно важливий з погляду інфраструктури. Адже на ньому «зав’язані» усі державні підприємства, служби швидкого реагування – медична, пожежна, поліція, тощо. Але серед приватних клієнтів він втрачає популярність. “Зараз держава вимагає від Укртелекому забезпечення стаціонарним зв’язком її потреб, і компанія змушена це виконувати. А після завершення процесу націоналізації, держава просто буде вимушена покривати усі витрати, які зараз покриває власник Укртелекому”, - зазначає Сергій Фурса.

Прес-служба Укртелекому запевняє: тим, хто користується чи планує користуватись послугами компанії – немає про що хвилюватись. “Укртелеком працює в звичному режимі, надаючи телефонні послуги, інтернет, інтерактивне телебачення тощо”, - запевняє Михайло Шуранов.

Замість епілогу

Чесно кажучи, не хотілося б бачити в укртелекомівській націоналізації певну тенденцію – коли приватні власники “вижимають усі соки” зі стратегічних підприємств, а згодом, коли вони перестають приносити прибуток, повертають державі в напівзруйнованому стані, отримуючи за це щедру компенсацію. Згадаймо, що сьогодні йдуть розмови й про передачу державі інших стратегічно важливих об’єктів. Зокрема, повідомляють ЗМІ, “Київенерго” висловило пропозицію віддати під опіку КМДА столичні енергетичні мережі – які потребують системного обслуговування. Хіба не зручно так господарювати: прибутки – собі, а збитки – державі?

Микола Романюк, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-