Вікно в Європу: як Китай виходить на ринок ЄС

Наприкінці листопада 2017 року останні три країни з Центральної та Східної Європи – Естонія, Литва та Словенія погодилися приєднатися до китайської економічної ініціативи «Один пояс, один шлях». Таким чином, 16 країн Центральної та Східної Європи – Албанія, Болгарія, Боснія та Герцоговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія та Чорногорія долучилися до проектів «Нового економічного Шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху XXІ століття». Європейський Союз така перспектива серйозно непокоїть.

НОВИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ ДЛЯ КИТАЙСЬКИХ ТОВАРІВ

Ще у 2013 році голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив про початок впровадження нової економічної ініціативи Китаю під назвою «Один пояс, один шлях». В її основу лягла концепція двох глобальних торговельних напрямків – «Нового економічного Шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху XXІ століття». Таким чином КНР планує відновити старі економічні зв`язки, а також налагодити нові, задля «розвитку як китайської, так і глобальної торгівлі».

Планується, що основними напрямками нового шовкового шляху стануть: Китай – Центральна Азія – Росія – Європа (до Балтійського моря), Китай – Центральна та Західна Азія – Перська затока та Середземне море; Китай – Південно-Східна Азія – Південна Азія – Індійський океан. Європа є однією з цілей і в рамках Морського шовкового шляху: Південно-Китайське море – Індійський океан – Європа; інший напрямок пролягатиме через Південно-Китайське море до Тихоокеанського регіону. Таким чином «Один пояс, один шлях» охопить 60 країн світу, на території яких проживає 63% населення всієї планети. 

Майже на кожній міжнародній зустрічі китайські лідери запрошують партнерів долучитися до їхньої ініціативи. Новий шовковий шлях обіцяє багатомільярдні інвестиції та вихід на закриті раніше ринки всім своїм учасникам. 

Так і на останній зустрічі голови Державної ради Китайської Народної Республіки Лі Кецяна з лідерами країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) було проголошено про намір КНР інвестувати в своїх партнерів. І за результатами зустрічі, яка відбулась наприкінці листопада 2017 року, всі країни-учасниці партнерства заявили про приєднання до ініціативи «Один пояс, один шлях».

Китайська сторона одразу заявила про те, що 16 країн ЦСЄ «зробили внесок не лише у власний розвиток, а й у розвиток Європейського Союзу». Взагалі КНР не приховує бажання повноцінно та масштабно вийти на ринок ЄС, членами якого є 11 країн-учасниць ініціативи «Один пояс, один шлях». Офіційний Пекін відкрито говорить, що країни ЦСЄ дадуть змогу китайським товарам заполонити ринки Євросоюзу.

ЄВРОПА НАМАГАЄТЬСЯ УНИКНУТИ НЕМИНУЧОГО

Після останнього саміту лідерів Китаю та країн ЦСЄ офіційний Брюссель не робив гучних офіційних заяв. Проте Європейський Союз закликав країни-члени з обережністю ставитися до пропозицій Китаю та висловив занепокоєння тим, що «саміт може підірвати цілісність ЄС».

Євросоюз намагається обмежити доступ китайських товарів на свої ринки не лише гучними заявами та «занепокоєннями». Так на початку листопада 2017 року Європарламент на своєму засіданні прийняв нові правила розрахунку антидемпінгових мит для імпортних товарів. Відтепер на розмір мита впливатимуть такі показники, як екологічний стан та дотримання правил техніки безпеки. Китай одразу виступив проти цих змін, звинувативши ЄС у порушенні норм СОТ. Правилами організації не передбачене урахування зазначених факторів при формуванні розмірів мит.

Проте, Китай наполягає на тому, що «Один пояс, один шлях» не зашкодить інтересам Європейського Союзу і принесе очевидні переваги всій світовій спільноті.

Європейські експерти вже зараз наполягають на тому, що Євросоюз задля власного економічного розвитку має підтримувати китайську ініціативу. Особливо важливою є співпраця в технологічній сфері. Економісти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) також вважають, що китайська ініціатива стане позитивним кроком та сприятиме розвитку не лише Європи, а й інших країн світу. 

Схожу думку мають й експерти ООН, які заявили, що «ініціатива «Один пояс, один шлях» відповідає цілям ООН і сприятиме розвитку світової спільноти». 

ЧИ ПІДКОРИТЬ КИТАЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ?

КНР хоче торгувати з усім світом і намагається досягати цього різними шляхами. Про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами Америки йшлося під час візиту до Китаю президента Дональда Трампа. Можливість запровадження вільної торгівлі з Канадою обговорювалась під час візиту до КНР прем`єр-міністра Джастіна Трюдо. 

Китай активно просуває зону вільної торгівлі з країнами Асоціації держав Південно-Східної Азії (Association of South East Asian Nations, ASEAN) і охоче запрошує їх до свого нового шовкового шляху. 

В рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» КНР швидкими темпами розвиває інфраструктуру країн, територією яких проходять його торговельні шляхи. Так Китай інвестував і кошти, і матеріали, і робочу силу в будівництво залізничної дороги в Лаосі, яка поєднає північний регіон країни зі столицею – містом В'єнтьян. І вже у грудні 2017 року розпочне будівництво швидкісної залізничної дороги в Тайланді – з тайського міста Нонгкхай до В'єтнаму та Китаю. 

Україна також стала частиною великого китайського плану. В жовтні цього року свій перший рейс здійснив вантажний потяг за маршрутом Урумчі (Китай) – Полтава. В КНР відразу заявили, що цей напрям буде використовуватися для поставок товарів у Європу. А вже на початку грудня 2017 року Україна та Китай підписали дорожню карту ініціативи «Один пояс, один шлях».

Попри небажання ЄС, Китай поступово укріплює свої позиції на європейських теренах. КНР надасть $3 млрд на розвиток співпраці з 16 країнами Центральної та Східної Європи, 11 з яких, як згадувалося, є членами ЄС. 

Разом із тим, КНР протягом останнього десятиліття поступово збільшує інвестиції в країни Західної Європи. Так у 2010 році китайська автомобільна корпорація «Geely Automobile Holdings Limited» придбала шведського автовиробника «Volvo», а у 2011 китайська державна корпорація CITIC (China International Trust and Investment Corporation) придбала 30% французької енергетичної компанії GDF Suez. І це лише кілька прикладів з недалекого минулого. 

У листопаді ж цього року стало відомо, що китайська компанія «Shenzhen Deren Electronic» придбала європейського виробника запчастин для автомобілів «Meta System». У свою чергу «Meta System» стала ексклюзивним постачальником зарядних пристроїв для всієї лінійки нових електрокарів Mini Cooper BMW. Таким чином китайська компанія стане єдиним постачальником зарядних пристроїв для німецького автомобільного концерну. Не виключено, що Китай постачатиме устаткування й для інших серій електрокарів BMW.

Крок за кроком Китайська Народна Республіка наближається до повноцінного виходу на ринок Європейського Союзу. У 2018 році планується масштабний саміт країн ЄС та Китаю. Можливо, сторонам і вдасться досягти компромісу, проте зараз усе виглядає так, що КНР своїми інтересами поступатися не збирається. 

Анастасія Кравченко, Гуанчжоу