Мінімальна зарплата 4100 грн? Хто ж проти!

Мінімальна зарплата 4100 грн? Хто ж проти!

2897
Ukrinform
Українцям, які тільки-но призвичаїлися до життя по «3200», обіцяють нові перспективи - по «4100». Прикинемо плюси та мінуси фінансового прориву

Керівництво держави допускає підняття наступного року мінімальної заробітної плати в Україні до 4100 гривень. Про це Президент Петро Порошенко повідомив під час виступу на Другому всеукраїнському форумі об’єднаних громад 4 грудня в Києві. Україна, можна сказати, вже «оговталась» після торішнього раунду щедрості. Тому ця його пропозиція сьогодні вже не викликає такої бурі емоцій в економістів, оскільки +28% - це все ж не раптовий різкий стрибок на всі 100%. Не відкидаючи фактів, припускаємо, що певне економічне підгрунття для підвищення соціальних гарантій в країні є. І плани такі теж є. Але поступові, розраховані на три роки. Звісно, декому з політиків хотілося б уже сьогодні ці плани перескочити, щоб потішити електорат вражаючими цифрами одразу, не чекаючи приходу 2019-го – року виборів. Хоча таким політикам варто було б спочатку зазирнути в економічний «корінь», зваживши усі плюси та мінуси подібних стрибків.

Такі широкі можливості для такого зарплатного мінімуму

Днями Верховна Рада має розглянути держбюджет-2018, одним з ключових параметрів якого є новий рівень мінімальної заробітної плати - 3753 грн. Наразі уряд не має наміру переглядати цей рівень. Однак при обговоренні бюджету йшлося про можливість його підвищення понад закладену норму, але «виходячи з можливостей держави та з урахуванням прогнозованого зростання економіки». Якщо це підвищення і станеться, то не раніше, ніж у другому кварталі 2018 року. Про це заявив в ефірі телеканалу "112 Україна" представник Кабінету міністрів у Верховній Раді, народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Вадим Денисенко. "Після першого кварталу уряд має право переглядати параметри мінімальної зарплати, і якщо економіка зростатиме, якщо нормально розвиватиметься економічна ситуація в країні, ми можемо повернутися до питання про збільшення мінімальної зарплати від нині запланованих 3753", - сказав він.

За його словами, для збільшення мінімальної заробітної плати до 4100 грн, знадобиться більш ніж 20 млрд грн додаткових видатків бюджету.

Раніше повідомлялося, що бюджетною резолюцією пропонується встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3753 грн, з 2019 року – 4173 грн, з 2020 року – 4425 грн.

А що буде, якщо додати до мінімалки ще 30%? Підсумуємо можливі наслідки

Ризики…

1. Зростання безробіття. При необхідності підвищувати зарплати підприємці, деінде, намагаються пропорційно скорочувати витрати за рахунок зменшення кількості штатних працівників. При цьому може розвиватися так звана неповна зайнятість, коли працівники працюють неповний день.

Фахівці з американського Національного бюро економічних досліджень, вивчивши досвід 14 країн, дійшли висновку, що підвищення мінімальної зарплати лише на $4-5 тягне скорочення робочих місць на підприємстві на 2%. Однак цей ризик «нейтралізується» загальним економічними темпами. Наприклад, масових звільнень на фоні «3200» в Україні в 2017-му не відбулося – Держстат зафіксував навіть невеличке зниження безробіття з 10,5% до 10%, оскільки економіка загалом теж додала пару відсотків.

2. Зростання інфляції. Найбільший ризик підвищення зарплати криється в «розгоні» інфляції. Адже зростання зарплат веде до активізації споживчого попиту, а, відповідно, до зростання цін на товари та послуги. Власне, так і відбулося після попереднього підвищення. В НБУ порахували, що подвоєння мінімальної заробітної плати додало близько 2-2,5% до показника інфляції у 2017 році, який становить біля 12%. Найбільш відчутний вплив відбувся через підвищення собівартості послуг в результаті різкого підвищення зарплати персоналу. Очікується, що поступове підняття мінімальної зарплатні на 28% (з 3200 до 4100 грн) буде меншим лихом, ніж одномоментне зростання на 100%, як минулого разу. НБУ, нагадаємо, закладає інфляцію на наступний рік на рівні 7,3%, в бюджеті-2018 поки що фігурує 7%.

3. Неможливість знизити відсоткові ставки. Якщо врахувати, що підвищення мінімальної зарплати дещо підтримує інфляційні очікування, то це, відповідно, не дає знизити процентні ставки по депозитах і кредитах. Наприклад, на початку 2017 року облікова ставка НБУ (яка визначає всі інші) трималася на рівні 14%, потім знизилася до 12,5% і ось знову підвищилася до 13,5%.

4. Напруження в стосунках з МВФ. В Києві нещодавно з візитом перебувала технічна місія МВФ, яка робила свої оцінки і розрахунки на основі проекту бюджету-2018 для визначення нових траншів фінансування, в якому мінімальна зарплата визначена на рівні 3753 грн.

Підвищення майже на 30% одного із вже затверджених ключових параметрів може сильно ускладнити наші і без того непрості взаємини з МВФ. Попереднього раптового підвищення цього ж показника одразу на 100% вони, судячи з усього, так і не пробачили.

…та вигоди

1. Вихід бізнесу з тіні. Подвоєння мінімалки в січні цього року призвело до виходу українського бізнесу з тіні, запевняють в уряді. За підрахунками МЕРТ, в січні-квітні 2017 року рівень тіньової економіки щодо ВВП складав 37%, що на 6 відсоткових пунктів менше, аніж в аналогічний період 2016-го. З великою ймовірністю «4100» теж матиме «детінізуючий» ефект.

2. Зростання бази оподаткування. З підняттям «мінімалки» до 3200 грн суттєво зросли відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) в бюджет Пенсійного фонду. В 2017-му перевиконання надходжень ЄСВ склало 20,1 млрд грн.

3. Зростання доходів громадян. Так чи інакше, але зростання мінімальної зарплати, зокрема, дозволило підвищити загальний рівень доходів у країні – як соціальне забезпечення пенсіонерів (вдалося провести масштабне осучаснення пенсій на 10-12%), так і реальну заробітну плату, яка в жовтні цього року зросла на 19,9% до відповідного періоду минулого року. Міністерство економічного розвитку і торгівлі прогнозує розмір середньої заробітної плати на кінець 2017 року на рівні 7104 грн, а в 2018 році - 8629 грн. За оцінками Мінсоцполітики, реальне зростання доходів населення в цьому році склало 35%.

4. Зменшення кількості субсидіантів. Через підвищення доходів знижується кількість отримувачів субсидії. Якщо під час минулого опалювального періоду кількість одержувачів сягала біля 7 млн домогосподарств, то в 2017 році уряд очікує зменшення лав субсидіантів вже на 10%. Чергове підняття мінімалки лише зміцнить тенденцію.

Марина Нечипоренко, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-