Продажі ОВДП зросли вдев'ятеро (!), або Як державна облігація банківський депозит обігнала

Продажі ОВДП зросли вдев'ятеро (!), або Як державна облігація банківський депозит обігнала

Аналітика
2036
Ukrinform
В Україні значно побільшало громадян бюджетних інвесторів – власників ОВДП. Купують, не бояться - значить вірять

Маємо цього року цікаву тенденцію - 9-кратний ріст обсягів купівлі фізичними особами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). За статистикою НБУ, таких позик нараховується вже на 900 млн грн. З одного боку, це означає, що далеко не бідні громадяни стали більше довіряти державі, як позичальнику. А з іншого, бачимо певний перекіс на внутрішньому фінансовому ринку. Досить несподіване для фінансистів підвищення Нацбанком облікової ставки до 13,5% у жовтні цього року одразу створило конкуренцію між кількома фундаментальними фінансовими інструментами – депозитними сертифікатами НБУ (фінансується монетарна політика центробанку), цінними паперами Мінфіну (фінансується бюджет) та банківськими вкладами (фінансуються кінцеві споживачі грошей - бізнес та населення). Мінфін поки що виграє конкуренцію, пропонуючи кращу ціну і гарантії. Економіка, в цілому, теж. Тому придивимось уважніше, що то за «звір» - облігації внутрішньої державної позики, і з чим його їдять.

Усі багаті пішли на чотири букви ОВДП

В азартні ігри з державою українців грати давно відівчили. Тому й абревіатура фундаментального фінансового інструменту облігацій внутрішньої державної позики - ОВДП - для багатьох залишається не більш ніж абракадаброю з чотирьох букв. При згадці на думку спаде хіба що відомий персонаж із кінофільму «Місце зустрічі змінити не можна» - колоритна Манька-Облігація. Або ж у сімейному архіві віднайдеться випадково напівзотлілий папірець, густо прикрашений витіюватим орнаментом - та сама державна облігація хрущовської, або ще сталінської доби, які, згідно популярному анекдоту, можна було «погасити» лише на тому світі... А, між тим, сьогодні державні облігації – така ж звична і популярна річ серед громадян інвесторів, як і банківський депозит.

Облігації державної позики зразка 1948-го
Облігації державної позики зразка 1948-го

Для початку коротенький фінансовий лікбез. Коли людина несе гроші в банк, кладе на депозит – це означає, що вона за відсотки надає банку у користування свої грошові кошти, які банк в свою чергу роздає позичальникам у вигляді кредитів. Коли ж купує цінні папери ОВДП («папір» - фігура мовлення, насправді вони існують в бездокументарній формі) – це означає, що людина за відсотки надає кошти Мінфіну, а той використовує їх для поповнення державного бюджету. По закінченню терміну обігу цінних паперів Мінфін викуповує їх назад – «гасить», сплачуючи громадянам усю суму з відсотками.

Депозит і облігація - одно за вісімнадцять, друге без двох за двадцять

На відміну від банківського вкладу, ОВДП можна будь-якої миті перепродати на так званому вторинному ринку – іншим фінустановам чи громадянам. Банківський вклад продати комусь іншому не можна, лише достроково зняти, розірвавши договір з банком. Банк може «лопнути» і тоді його вклади повертатиме (інколи довго і нудно) Фонд гарантування вкладів. Облігацію внутрішньої позики держава (якщо вона не щезне з політичної карти або не розвернеться в суспільно-державному устрої на 180%, як це вже бувало в історії не раз) погасить завжди. В усякому разі, ОВДП вважаються найнадійнішим фінансовим інструментом для приватних та корпоративних інвесторів - завдяки високій ліквідності, низькому рівню ризиків та широкому спектру застосування. Одна незручність - не в кожному банківському відділенні вони продаються та купуються (банки не дуже афішують альтернативу своїм депозитам), та доходи від інвестування потрібно самостійно декларувати. А ще потрібно мати достатньо «золотого» запасу, щоби стала шкурка за вичинку.

За чверть століття незалежний український ринок ОВДП, образно кажучи, пройшов великий шлях. Були на ньому і бурхливі сплески, і кризи, і зловживання, і досягнення, і повне затишшя. Сьогодні на ньому пожвавлення після кризи 2013-2014 років, викликаної російською агресією, що не може не радувати.

«По-перше, іноземні інвестиції, які заходять через цей фінансовий інструмент, говорять нам про те, що державі Україні починають вірити. І, по-друге, нас дуже радує зростання внутрішнього ринку, яке забезпечили саме фізособи. Обсяги їх операцій з ОВДП за поточний рік зросли у 9 разів і сягнули майже 1 млрд гривень. Статистика підтвердила, що 2017 року був покладений хороший старт і далі ми очікуємо розвиток сегмента. Вже очевидно, що сьогодні ОВДП навіть складають певну конкуренцію банківським депозитам», - відмітила в ході зустрічі з журналістами керівник департаменту брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко.

Євгенія Грищенко, керівник департаменту брокерського обслуговування клієнтів групи ICU
Євгенія Грищенко, керівник департаменту брокерського обслуговування клієнтів групи ICU

За її словами, сьогодні прибутковість ОВДП дещо перевищує депозит. Якщо порівняти витрати на купівлю та обслуговування ОВДП (брокерські комісії, послуги хранителя, податок на інвестиційний дохід з січня 2017 року не стягується) та витрати за депозитом (оплату податку на доходи фізичних осіб - 18%), то ОВДП сьогодні виграють біля 2,5-3% прибутковості.

Позич гроші державі, якщо, звичайно, вони є…

Беручи до уваги, що ставки за короткостроковими державними цінними паперами складають 14,5-15%, а депозитні ставки - 11,3-13,3%, то за розрахунками аналітиків, чистий дохід від депозиту (після виплати прибуткового податку) складе 10,7% від суми розміщеного, а ОВДП (після сплати всіх комісій) забезпечить чистий дохід у 12,88%. На великих сумах – більше 50 тис. грн, різниця досить відчутна. А от інвестування в ОВДП менших сум навряд чи буде вигідним. От мільйон-два – зовсім інша справа.

Не будемо вдаватися в подробиці ціноутворення на ринку ОВДП, воно досить складне, відбувається на спеціальних аукціонах так званого первинного розміщення. Зазначимо лише, що вартість внутрішньої позики традиційно на 2,5-3 відсоткових пункти перевищує облікову ставку НБУ (нею встановлюється базова загальна вартість грошей в економіці), сьогодні, нагадаємо, вона складає 13,5%.

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU
Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU

«Перед Мінфіном усі рівні – і фізособи, і юрособи, і резиденти, і нерезиденти, тобто, купувати держпапери (валютні чи гривневі) на первинному аукціоні безпосередньо у Мінфіну може будь-хто. Різниця лише в оподаткуванні доходу, отриманого від таких інвестицій. Зокрема, «фізичні» власники ОВДП – громадяни зобов'язані здавати щорічно податкову декларацію і самостійно вказувати суми доходу (у цьому випадку збирається лише військовий збір 1,5%, але утримує його та сплачує торговець або зберігач, інвестор тільки подає декларацію з інформацією і нічого не платить). І це складає певну незручність для покупців ОВДП. Іншим «недоліком» державних цінних паперів є ​​більш складна інфраструктура для їх обігу. Людині потрібно мати спеціальний рахунок, відкритий не в грошах, а у цінних паперах, розрахунковий рахунок для перерахування коштів і, власне, достатні кошти до таких інвестицій», - резюмує старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Оксана Поліщук, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-