Антиолігархічний план Європи для України: гроші лише малим і середульшим

Антиолігархічний план Європи для України: гроші лише малим і середульшим

Аналітика
1254
Ukrinform
Запропонований європейцями план допомоги ґрунтується на простому принципі: хочеш жити багато, спочатку думай про малий і середній бізнес

Розвиток малого та середнього бізнесу – ознака прогресивної економіки, так вважають в передових країнах світу. Більшість політичних і економічних програм там відштовхуються від принципу "Think first small" ("Спочатку думай про малих"). В Україні лише 20% ВВП продукується малим і середнім бізнесом, в Європі - 50-60%. Відчуваєте різницю? Саме тому запропонований Литвою «план Маршалла» передбачає фінансування підприємницького середнього класу в Україні. Ініціатива передбачає, що починаючи з 2018 року протягом 10 років Україні в рамках програми Східного партнерства виділять сумарно 50 млрд євро для заохочення малого і середнього бізнесу, тобто близько 5 млрд євро щорічно.

За словами віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Клімпуш-Цинцадзе, це дозволить забезпечити щорічний приріст ВВП України на 6-8%. Принаймні, ініціатори на це сподіваються. За словами одного з авторів, колишнього прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, відмінність «плану Маршалла для України» полягає в тому, що кошти, надані за його умовами, мають бути спрямовані на малий і середній бізнес, тобто на реальний сектор економіки, а не на стабілізацію макрофінансової ситуації, як, наприклад, транші від МВФ.

Для залучення інвестицій потрібен не план, а зміна бізнес-клімату

План довгострокової фінансової підтримки України з боку європейських країн в рамках Східного партнерства (політична ініціатива ЄС, спрямована на зміцнення стосунків зі східними сусідами – Україною, Білоруссю, Молдовою, Азербайджаном, Вірменією та Грузією) передано на розгляд Єврокомісії. До чергового 5-го Самміту Східного партнерства, що планується 24 листопада в Брюсселі, єврокомісари мають визначитися з донорами та механізмами реалізації плану. Україна, в свою чергу, має рішуче налаштуватися на продовження реформ, спрямованих на кардинальне поліпшення бізнес-клімату.

Єврокомісар Йоханес Хан
Єврокомісар Йоганнес Хан

"Ми готові давати гроші, але не будемо давати їх без чітких критеріїв. Вибачте, що мушу це говорити, але рівень довіри не дуже високий, і тому ми платитимемо, коли щось буде зроблено", - заявив єврокомісар Йоганнес Хан. Єврокомісар вважає, що Брюссель вже на даному етапі має інструменти для реалізації будь-яких подібних планів, тож скептично налаштований щодо необхідності затверджувати новий. Для залучення інвестицій потрібен не план, а зміна бізнес-клімату, вважає Хан. Сьогодні Україна посідає 76 місце в рейтингу Світового банку за умовами ведення бізнесу (Doing Business). «Тобто Україні потрібно багато зробити, щоб бізнес-середовище було більш привабливим», - пояснив єврокомісар.

Головною проблемою України європейські політики називають нездатність ефективно використовувати кошти, отримані від міжнародних донорів. Тому і пропонують за досвідом інших країн створити «спеціальну агентуру під егідою уряду та головних донорів, аби вона наглянула за втіленням в життя реформ, і гарантувала, що всі плани втілюються в життя прозоро та що в місцевих корупціонерів немає можливості повпливати на проекти».

Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах
Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах

Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко погоджується з даною тезою. «Який має бути механізм контролю за коштами, які нададуть країни Заходу в рамках українського «Плану Маршалла»? Наприклад, з МВФ є підписаний конкретний меморандум. В німецькому варіанті плану був Німецький банк розвитку. Тому потрібно чітко домовитися, який буде механізм. Повинна бути наглядова рада. Навіть в оригінальному «Плані Маршалла» були конкретні спостерігачі і контролери від США. Вони контролювали кошти і техніку, які були надані Європі, щоб там не було зловживань. І про це чітко європейці зараз говорять, що воно по-іншому не буде працювати», – зазначила нардеп в ефірі телеканалу ZIK.

Отут, як кажуть, коса находить на камінь. Українські можновладці дуже не люблять, коли донори намагаються контролювати їхні дії. І тому анонсований план допомоги з гучною назвою ризикує зійти на звичайну програму допомоги фінансування вітчизняного бізнесу - те, чим європейці давно і плідно займаються. Хіба що обсяги допомоги можуть дещо збільшитися.

Додаткові 5 млрд євро для українського середнього бізнесу, звичайно, не завадять, але навряд чи суттєво змінять структуру олігархічної економіки без зусиль з боку української влади. Для того, щоб середній клас дійсно став опорою національного добробуту, потрібні значно більші обсяги фінансової допомоги. Німеччина, наприклад, щорічно витрачає на програми фінансування малого і середнього бізнесу втричі більше - близько 15,5 млрд євро!

А в Україні досвід «єврокредиту за єврогроші» - уже є!

На сьогодні малі та середні підприємства (МСП) в регіоні  Східного партнерства, куди входить і Україна, активно фінансується Європою через численні програми кредитування. Зокрема через ініціативу Європейського Союзу "EU4Business".  Підтримка в рамках цієї ініціативи надається спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР, загальноєвропейський банк) та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ, банк Євросоюзу). Пріоритетними насамперед є проекти, пов’язані з розвитком приватного сектора в різних галузях, соціально-економічної інфраструктури, включаючи транспорт, енергоефективність та відновлювані джерела енергії, захист навколишнього середовища, інформаційні технології та засоби зв’язку, пом’якшення наслідків змін клімату та адаптацію до них тощо. Фінансування відбувається під контролем НБУ через мережу українських партнерів – Укрексімбанк, Мегабанк, "Райффайзен Банк Аваль", Укргазбанк, Ощадбанк та фінансову компанію ОТП-лізинг. Вартість кредитів, зазвичай, включає річну відсоткову ставку LIBOR + 8% та єдиноразові комісійні НБУ й банкам у розмірі до 1-3% від основної суми кредиту. В середньому набігає біля 15%. Вартість єврокредиту, звичайно, приваблива, однак його не так легко отримати. Вимоги надзвичайно суворі - як до фінансового стану, так і до забезпечення кредиту.

Шевки Аджунер, директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні
Шевки Аджунер, директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні

Проте позичальники знаходяться. Директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевки Аджунер заявив про зростання інвестицій банку в реалізацію проектів в Україні в 2017 році до EUR1 млрд. За попередні два роки банк в цілому здійснив інвестування в сумі EUR 2,2 млрд. Директор ЄБРР повідомив, що на 2017 рік банк має досить серйозний портфель для інвестування, як для мікробізнесу, так і для середнього. За його словами, ЄБРР в 2017 році планує інвестувати в будівництво метро в Харкові, розвиток електромереж України, в цілому в енергетичну сферу, а також профінансувати кілька проектів, пов'язаних з портовою індустрією в Україні.

Плани ЄІБ в Україні передбачають підтримку проектів на суму понад 5 мільярдів євро. Серед найбільших проектів з розвитку інфраструктури українських міст  – продовження будівництва третьої лінії метро у Харкові.

Іншими словами, гроші є. Було б бажання чесно і ефективно працювати.

Оксана Поліщук, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-