Аграрне рейдерство: чи захистять сільгоспвиробників оперативні штаби?

Аграрне рейдерство: чи захистять сільгоспвиробників оперативні штаби?

Аналітика
1468
Ukrinform
Сільськогосподарський бізнес став прибутковим, і це породило конфлікти

Після того, як в Україні відбувся енний за рахунком перерозподіл майна в усіх привабливих сферах промисловості, дійшла черга й до рейдерських захоплень останнього цінного активу – земель сільгосппризначення та об'єктів аграрної інфраструктури. Йдеться не тільки про відносно чесні способи відібрати врожай, склади, техніку та орендовані паї шляхом махінацій. Буденністю є й силові сценарії із застосуванням зброї, найманців та кровопролиттям. Таке трапляється й на Вінниччині, де аграрії орендують понад 431 тисячу паїв.

На заваді цьому мали б стати створені в областях за дорученням віце-прем'єра Степана Кубіва штаби із забезпечення прав і свобод власників земель або збіжжя. У народі – антирейдерські штаби. Поки що вагомих здобутків від їхньої роботи не помітно. Скептики навіть кажуть, що й не буде, бо законодавче поле, яке де-факто потурає рейдерству, не змінилося, а до штабів повходили люди, які й покривають «беспрєдєл» в аграрній сфері.

То що ж насправді відбувається? Спробуємо розібратися.

ЯК ЦЕ БУВАЄ

Картинка рейдерського захоплення може виглядати дуже хардово.

Так було наприкінці травня на Вінниччині в с. Метанівка Теплицького району. За даними прокуратури області, йшлося про зерновий тік, який місцевий фермер-орендар вважав своїм, бо орендував майнові паї селян, а інша господарююча структура, яка встигла оформити оренду цих паїв на себе, – своїм. Обидві сторони стояли на своєму, фермера підтримували місцеві селяни, новий «власник» прибув у супроводі найманців зі зброєю. Почалася стрілянина, пролилася кров. У результаті було «затримано, повідомлено про підозру в хуліганських діях, вчинених «із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень) та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 45 (!!!) особам, які з застосуванням сили та зброї зайняли територію зернового току в с. Метанівка Теплицького району Вінницької області» – так сказано в офіційній інформації прокуратури Вінницької області. Причому, серед нападників – учорашні бійці АТО.

І такий приклад далеко не єдиний.

У серпні в с. Осична Оратівського району конфлікт, під час якого було застосовано вогнепальну зброю та пошкоджено майно, виник довкола сільськогосподарської техніки. В результаті одній особі також повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зовсім свіжий приклад – с. Велика Кісниця Ямпільського району. Село нуртувало тиждень і дійшло навіть до запалених шин: людські паї без згоди власників господарююча структура, яку пов'язують з одіозним екс-нардепом від ПР, «передала» іншій своїй компанії. Причому, людям не хотіли віддавати орендної плати, – тільки у випадку, коли вони з новим орендарем підпишуть угоду на 35 років!

А в с. Мізяківські Хутори вже на початку вересня невідомі побили та порізали сторожів, які охороняли поля місцевого господарства, за землями якого рейдери полюють із весни.

ЦІНА ПИТАННЯ

Чому рейдерство «пішло на село»? Бо аграрний бізнес став прибутковим. За словами голови обласного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель або збіжжя – першого заступника голови Вінницької ОДА Андрія Гижка, наразі можна говорити в середньому про 34% рентабельності сільгоспвиробництва залежно від культури.

- Високорентабельним є вирощування цукрового буряка, а соняшник торік узагалі давав рентабельність 60%. Щоб втримати землю в своїх руках, сільгоспвиробники починають між собою конкурувати – збільшують виплату за оренду паїв. Але при цьому «забувають» внести відповідні зміни в договори оренди. Тобто, в договорі в людини записано 3% нормативної вартості землі, які вона отримує «по документах», з них сплачуються податки. А насправді їй платять 5-6%, а дехто дає й 7-8%. Оті 5-6 відсотків – це десь близько 6 тис. грн за пай на руки, з яких половина доплачені неофіційно й не оподатковуються.

- То хто і що найчастіше стає об'єктом зазіхань рейдерів?

- Забирають земельні паї – раз, майнові паї – два. Найчастіше від рейдерських захоплень потерпають господарські підприємства, що мають до 1000 га землі, які свого часу не впорядкували свої документи. Там, де мають більше 1 тис. га – вони вже, як правило, мають свого юриста, розуміючи, що їм є що втрачати. Той, хто пошкодував грошей на юридичний супровід та належне оформлення документів, сьогодні страждає найбільше.

- Скільки може втратити отаке середнє господарство від рейдерського захоплення землі, коли на його поля заходять чужі комбайни?

- Якщо говоримо про господарство на 1000 га землі, може йтися про суму приблизно у 20 мільйонів гривень.

- І скільки на Вінниччині зафіксовано таких випадків аграрного рейдерства, «гарячих точок», які райони найбільш проблемні?

- Маємо попередній реєстр за поточний рік, у якому 22 таких «больових» точки, локалізовані у Барському, Вінницькому районах, а також у Липовецькому, Теплицькому і Оратівському, де є ознаки рейдерських захоплень.

ЧОМУ ЦЕ МОЖЛИВО

Згадані «пустощі» з реєстрацією договірних документів зробили аграріїв вразливими для рейдерських захоплень.

- Ці документи – договір оренди землі чи майнового паю – можна підписати навіть «на коліні», – каже Гижко. – Але законодавець передбачив, що вони вступають в силу з моменту державної реєстрації. Ми зараз дуже масово стикаємось з таким явищем: договори укладалися у 2005-2008 роках, а реєстрацію пройшли аж у 2010-2014 р.р. Фактично, орендарі користувалися цією землею 5-7 років, а договори не були зареєстровані. Це означає, що вони «не висвітлювались» у так званій базі земельного кадастру. Тому сьогодні може прийти будь-який інвестор, і побачити, що де-юре земельна ділянка вільна. Тобто, в неї є власник-селянин, але вона ніким з господарюючих суб'єктів не орендується. Отож, цілком може прийти до людини і запропонувати укласти з нею ще один договір оренди.

Відтак, на одну ділянку може існувати навіть 2-3 договори оренди. З цим ми стикалися в Барському, Оратівському районах, Теплицькому, – фактично в кожному районі є приклади так званого подвійного укладання договорів. І тоді виникає питання, а чий договір правильніший? Законодавець каже: той, що зареєстрований.

Усі почали бігти до реєстраторів, один – до реєстратора при РДА, інший – при сільській чи селищній раді, а також реєстраційні дії можуть сьогодні вчиняти від імені держави нотаріуси та навіть БТІ. І починається юридична вакханалія: на полі росте кукурудза чи соняшник, які посіяв фермер, а договір оренди паю поки що не зареєстрований. З юридичної точки зору ця земля вільна, хоча на ній є врожай. І хто першим договір зареєструє, той і претендуватиме на ужинок – сіяв він його, чи ні.

Другий момент – це підроблення підписів людей. Є непоодинокі факти, коли люди знають, що з ними хтось у якомусь селі уклав договір оренди. Начебто за паї їм виплачують. Насправді ж, якщо підняти ці документи, то підписи там абсолютно неправдиві, й навіть є випадки, коли за людей просто ставилися хрестики.

А ще, щоб запобігати рейдерству, я б наразі відмінив поняття екстериторіальної реєстрації договорів оренди землі й нерухомості. Це коли об'єкт розташований в одному районі, а реєстраційні дії щодо нього проводяться в іншому. Так, це інструмент європейський, демократичний, у США такий досвід є. Але ми, напевне, ще не готові до таких змін, бо демократію сприймаємо як анархію і вседозволеність.

Для роздумів. У 2013 році відбулася зміна системи реєстрації прав на землю – реєстраційні функції від органів земельних ресурсів передали органам юстиції. Під час її «запуску» усі кадастрові записи про реєстрацію прав, зроблені до 2013 року, не були перенесені до «Мін'юстівського реєстру». Наслідком цього й стали рейдерські оборудки, коли «поверх» уже чинних договорів оренди реєструються нові – з іншим орендарем. Закон про реєстрацію прав на нерухомість було доповнено нормою, яка зобов'язувала Кабмін перенести усю інформацію про старі права на землю до нового реєстру. Але ця норма проіснувала півроку, проте так і не запрацювала. При черговій зміні закону цю норму виключили.

АГРАРІЇ САМІ ВИННІ?

Ситуацію з аграрним рейдерством вважає загрозливою голова Вінницької обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників Інна Кухарчук. За її словами, в області працює близько 2 тисяч фермерських господарств, які обробляють майже 231 тис. га землі. Дрібним і середнім господарствам не вистачає ресурсів, аби протистояти рейдерам, – ані фінансових, щоб найняти потужних юристів, ані людських, щоб протистояти нападникам. А тиск, зокрема, на фермерів, посилюється.

- Одразу після Дня Незалежності було вчинено розбійний напад на фермера з Оратівського району Івана Любарського. Невідомі приїхали вранці у балаклавах на мотоциклі, з пневматичною зброєю. Голова господарства спромігся вчинити їм спротив, але вони його поранили і втекли. Минулого року напали за схожою схемою, але стріляли із засідки, в фермера Олександра Колотуського. Ці випадки, звісно, можна кваліфікувати просто як розбійний напад. Але маємо справу із залякуванням, бо обидва фермери – це люди активні, публічні, мають громадянську позицію, є лідерами громадського руху.

Наш громадський аналіз доводить, що є й інші схожі випадки, хай навіть не зареєстровані, коли в такий спосіб на голів господарств чиниться тиск щодо передачі орендованої ними землі іншим людям.

На Вінниччині в нас люди досить мирні, намагаються вирішувати справи з рейдерськими захопленнями самі. А, наприклад, у Кіровоградській області в асоціації створена фермерська самопоміч – офіційна організація, в людей є легальна зареєстрована зброя. Ми теж неодноразово говорили про таке об'єднання, і нинішній стан речей буде поштовхом для створення самоорганізованого захисту. Але ж не можемо ми армії тримати! Агрохолдинги можуть собі дозволити воєнізовану охорону, ми – ні, це украй невигідно.

- Пані Інно, а чому ж аграрії так легковажать із реєстрацією договорів? Чи, може, не реєструють їх навмисне?

- Не все так просто. Свого часу була проблема з реєстрацією, а останні два роки фермери і сільгоспвиробники активно реєструють договори оренди.  Втім, це справа недешева: щоб зареєструвати договір оренди, треба щоб була технічна документація на землю. За оформлення одного паю доведеться сплатити від 2 до 4 тис. грн, залежно від розміру. Плюс іще за власне реєстрацію договору оренди – гривень 400-500. Є такі власники паїв, в яких уже виготовлена документація на землю, але переважно це власним коштом роблять орендарі. Йдеться про досить великі гроші, тому фермери тривалий час договори не реєстрували.

Ми активно вели роботу стосовно необхідності реєстрації, лобіювали запровадження екстериторіальності реєстрації договорів оренди. Бо була корупційна складова щодо реєстрації договорів. На жаль, домоглися того, що тепер хтось має можливість реєструвати наші землі хтозна-де. Запровадження цієї прогресивної норми вдарило по нас рикошетом.

В УСЬОМУ ВИННІ РЕЄСТРАТОРИ?

«Слабкою ланкою» в захисті прав і майна сільгоспвиробників вважає реєстраторів і голова антирейдерського штабу Андрій Гижко.

- Андрію Петровичу, як на дії «сірих» реєстраторів може вплинути антирейдерський штаб, якщо вони вважаються незалежними і нікому не підпорядковуються?

- Є кілька категорій держреєстраторів. Найлегше проконтролювати тих, які працюють при РДА. Вони найняті на роботу районною владою і можуть нею бути звільнені. Але є інша категорія – уповноважені органи, які пройшли навчання, отримали сертифікати і ключі доступу до відповідних баз даних. Це нотаріуси, працівники БТІ, а ще ж сільські ради створили в себе посади держреєстраторів.

Механізм впливу на них такий: управління юстиції в кожній області має право перевіряти їхню діяльність і, коли виявляються такі факти, забирати сертифікати та ключі доступу до Держреєстру, передавати ці факти до Нацполіції для притягнення до відповідальності.

- Але така перевірка можлива тільки якщо було звернення до комісії з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації при облуправліннях юстиції. Вам відомі такі прецеденти?

- Зараз проводяться чотири перевірки, хоча іще не готовий сказати про результати. Плюс є поняття оперативного відключення від доступу до реєстрів. З квітня вже 6 державних реєстраторів Вінницької області були відключені на момент проведення службових розслідувань.

Для роздумів. Торік в Україні прийнято антирейдерський закон, згідно з яким недобросовісному державному реєстратору за протизаконні дії загрожуватиме до 10 років позбавлення волі. Але тільки за рішенням суду, коли буде доведено, що внесення недостовірних даних до держреєстрів здійснено умисно.

АНТИРЕЙДЕРСЬКІ ШТАБИ – НЕ ПАНАЦЕЯ?

Створення антирейдерських штабів ініціював Мін'юст спільно з представниками профільних аграрних асоціацій. До їх складу увійшли представники органів юстиції, представники Мін'юсту, правоохоронці і фіскали, громадські діячі тощо. Вони мають оперативно реагувати на випадки аграрного рейдерства. Що з цього вийде, якщо де-факто маємо справу з тимчасовим органом, діяльність якого нормативно ніяк не врегульована і в кожній з областей він діятиме на власний розсуд?

- Справді, діяльність штабу окрім доручення віце-прем'єр-міністра нічим не регламентована, – погоджується Андрій Гижко. - А воно, на жаль, не є юридичним документом. Тому антирейдерський штаб – це радше дорадчий, координаційний та інформативний орган, який дає можливість представникам усіх структур, дотичних до теми, чути про ті чи інші випадки і долучалися до розв'язання цієї ситуації.

Загалом, ще до створення штабів у областях, де була нормальна співпраця між правоохоронними органами, обласною владою та «земельними ресурсами», проблеми аграрного рейдерства вирішувалися. Бо у складі штабів, окрім департаментів АПК, жодна зі структур облдержадміністраціям не підпорядковується.

- То реально ситуацію може вирішити все-таки адекватне «аграрне» законодавство?

- Якби в нас було нормальне законодавче поле, то ці штаби не були б потрібні. Наразі дуже важливо унормувати всі питання, в тому числі - існування ринку землі, забезпечити право людей розпорядитися своєю власністю. Сьогодні селяни не можуть ані взяти під землю кредит у банку, ні продати, ані передати комусь, хіба у спадщину в разі смерті, – сказав посадовець.

А тим часом юристи поповнюють арсенал рейдерських прийомчиків новими пастками, вже – для селян. Наприклад, вводять у практику взаємин «орендарів» та селян договори емфітевзису. Люди, які їх підписують, навіть не уявляють на що погоджуються. Насправді ж передають право розпоряджатися своїм земельним актом юрособі. А та від імені власника може здавати цю землю в оренду, відчужувати, заставляти у банку під отримання кредитів. Коли ця компанія збанкрутує – земля стане власністю фінустанови. Людина ж право власності на неї втрачає.

Довідково. Рейдерство у розумінні цивілізованого світу вважається природним і навіть неминучим процесом функціонування економіки. Більш того, часом поглинання бізнесу допомагають із меншими втратами виживати в конкурентному середовищі, позбуватися економічного баласту. Тому рейдерів іноді називають «санітарами бізнесу».

На пострадянському ж просторі, зокрема, в Україні, це явище сприймають і трактують виключно в негативному сенсі – як вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законодавстві або недоліки функціонування судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо. У будь-якому разі, йдеться про поглинання підприємства проти волі його власника чи керівника.

Цікаво, що російський сегмент «Вікіпедії» стверджує, що це не просто поглинання недружнє, а зазвичай силове.

Рейдерство «по-українськи» здебільшого полягає у набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидший продаж цих активів своїм людям. Ті потім знову перепродують вилучені активи пов'язаним особам, аби тільки законний власник не зміг їх повернути.

Основними об'єктами рейдерів є ВАТ (відкриті акціонерні товариства) та ЗАТ (закриті акціонерні товариства), хоча під їхні атаки потрапляють і ТОВ (товариства з обмеженою відповідальність), що є фінансово нестабільними та в яких існує конфлікт між власниками.

Антоніна Мніх, Вінниця

Фото: Олександр Лапін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-