Кловіс Теттенже, власник компанії з виробництва шампанського

Шампанське - універсальна мова любові, щастя, миру та свободи

22.08.2017 16:21

Французька компанія «Теттенже» (Champagne Taittinger) є одним із найстаріших винних домів Шампані. Її було засновано у 1734 році, і тоді вона носила ім`я свого першого власника – Жака Фурно. У 1932 році П'єр Теттенже купив компанію і перейменував її на честь свого сімейства.

Шампанське «Теттенже» відоме серед поціновувачів тим, що його витримують у крейдяних печерах Реймса, викопаних ще за часів Римської імперії. Письменник Ян Флемінг зробив це вино одним із улюблених напоїв свого найвідомішого персонажа – Джеймса Бонда.

Сьогодні компанією володіють та керують син П'єра Теттенже П'єр-Емануель і його діти – Віталі та Кловіс. Саме з останнім кореспонденти Укрінформу зустрілися в Києві та поговорили про виноробство як частину культурного спадку, про любов до футболу та благодійність на Віденському балі.

З ДИТИНСТВА ЗНАВ, ЩО УКРАЇНА ВИРОБЛЯЄ БАГАТО ЗЕРНА, АЛЕ ПРО ВАШЕ ВИНОРОБСТВО НЕ ЧУВ

- Ви вже вдруге відвідуєте Україну. Які ваші враження?

- Ваша країна дуже тепла, люди гостинні. На мою думку, ви просто дивовижна нація, і дуже схожі на нас, французів. Я бачу на вулицях, у ресторанах, готелях, що ви теж молода нація, яка любить життя, яка насолоджується кухнями світу... І якби я міг привезти сюди ще більше шампанського, яке виробляє моя родина, то був би щасливим. Київ для мене – це місто з тисячолітньою культурою, тому я щомиті насолоджуюся його архітектурою, вулицями, пам'ятками. Втім, я ще не встиг багато побачити. Але сподіваюся, що відкриватиму для себе Україну ще протягом багатьох років.

- Ми теж на це сподіваємося! Наші країни близькі й через те, що у нас також розвинене сільське господарство.

- Так.

- Що ви знаєте про виноробство в Україні?

- У часи моєї молодості ми завжди мали глибокий зв'язок зі слов'янською культурою: вчили історію, знали, що за часів комунізму Україна була головним постачальником зерна в усьому Радянському Союзі, завжди виробляла багато зерна та всього, що з ним пов'язано. Але щодо іншого я мало обізнаний і ніколи не мав можливості скуштувати українські...

- Так, саме це було моїм наступним питанням! Я хотів запитати, чи ви колись куштували українські вина?

- Я про них ніколи навіть не чув.

- А які вина й у якій кількості виробляє ваша компанія?

- Ми випускаємо шампанське. Ви знаєте, що це ігристе вино, яке виробляється виключно в регіоні Шампань, у Франції. І ми його створюємо вже понад 400 років. Колись воно стало популярним завдяки королю Франції та його оточенню, а також завдяки російським царям. Довгий час, 200-300 років, Російська імперія була головною країною для експорту шампанського з Франції.

Теттенже – молоде сімейство, яке нараховує лише три покоління. Сьогодні компанією керують мій батько, моя сестра та я. Якщо говорити коротко, ми спеціалізуємося на конкретному сорті вина – шардонне, яке є досить легким, елегантним і жіночним. Моя родина надає перевагу такому легкому, свіжому та вишуканому вину. Особисто я люблю вина, які насичують енергією, любов'ю, дарують насолоду. Мені подобається рафінованість, і я вважаю, що вина «Теттенже» саме такі. На сьогодні ми виробляємо 6 мільйонів пляшок на рік.

- Шість мільйонів?!

- Саме так, і насправді це не дуже багато. Ми компанія майстрів своєї справи, які створюють власний продукт. На кожній пляшці є моє ім'я і мій підпис, тобто я особисто гарантую якість нашого автентичного шампанського.

- Ви також виробляєте шампанське «Теттенже» у Каліфорнії, чи не так?

- Ні-ні, це не «Теттенже»! «Теттенже» виробляється лише в Шампані! Тридцять років тому (як швидко час летить!) ми відкрили підприємство у США, оскільки вважали, що в цієї країни великі перспективи у сфері виноробства – і, це також важливо, у споживанні вина. Наші очікування справдилися, і сьогодні ми належимо до найпрестижніших винних заводів ігристого вина у США. Адже ми маємо великий досвід, знаємо, як це робити, ми експерти і володіємо всіма необхідними ноу-хау в цій сфері. Цей наш проект має назву «Domaine Carneros», і ми дуже раді працювати над ним. Наступного року ми представимо ще один – цього разу в графстві Кент, в Англії. Ми завжди намагаємося розвивати нашу компанію найкращим чином.

- Чому ж ваша родина в 2005 році продала компанію американцям – компанії Starwood Capital, а потім знову її викупила?

- Розумієте, ми володіли величезним підприємством, до якого входили також виробництво прикрас Cristal Baccarat, тисячі готелів у Європі та по всьому світу і багато іншого. А в родині іноді стаються сварки, кризи, ревнощі… Інтереси розходяться. Через усі ці проблеми одного дня ми продали нашу компанію. Але це нас дуже засмутило. Тому ми запитали нового власника, чи він не може продати нам назад ту частину бізнесу, яка пов`язана з шампанським. На щастя, він погодився.

- Чим для вас є приналежність до такого родового клану?

- Я б не назвав нашу родину «кланом». Вважаю, що ми як виробники шампанського є не кланом, а скоріше частиною культури. Шампанське – універсальна мова любові, щастя, миру та свободи. І любов, щастя, мир і свобода – саме те, заради чого ми робимо наше вино. Я не думаю, що ми можемо казати, що працюємо чи мислимо, як клан. Навпаки, ми, на римський чи грецький манер, запрошуємо інших до нашого кола. Ми віримо, що наші працівники, партнери, клієнти – всі вони є частиною родини Теттенже.

БЛАГОДІЙНІСТЬ НА ВІДЕНСЬКОМУ БАЛІ – ЦЕ ЧУДОВА ІНІЦІАТИВА

- Ми знаємо, що вас запросили до участі у Віденському балі, який відбудеться в Києві наприкінці жовтня. Ви раніше бували на таких балах?

- Чесно кажучи, не пригадую такого.

- Ви підготували якісь подарунки для учасників цього заходу?

- Так, ми хочемо подарувати наше шампанське: одну пляшку – Королеві балу, а другу – Королю. Адже ми живемо у рівноправному світі, тому якщо є подарунок для королеви, мусить бути і для короля, і навпаки.

- Одну з пляшок вашого вина Taittinger Brut Reserve, надану компанією Wine Bureau, буде продано на благодійному аукціоні під час Віденського балу...

- Так, цей аукціон матиме на меті допомогти постраждалим від терроризму (реабілітація поранених бійців АТО. – Ред.), а також дітям із вродженою інвалідністю. Це добре, що Віденський бал дозволяє тим, кому більше пощастило в житті, відкрити свої серця нужденним. Важливо, щоб люди відчували свою місію, висловлювали таким чином свою соціальну позицію. Я вважаю, це чудова ініціатива.

- У 2014 році компанія Taittinger була офіційним партнером на Кубку світу в Бразилії, а зараз ви ведете перемовини щодо 2018 року. Що можете сказати про футбольну культуру у вашій родині? Адже для того, щоб стати спонсором, потрібно любити гру.

-Так, думаю, це пристрасть. Я виріс закоханим у футбол.

- В яку команду?

- Моє захоплення футболом почалося в часи, коли французька національна збірна знову почала грати добре, – початок 1980-х, епоха Мішеля Платіні. Тоді ми переживали дуже емоційні й інколи драматичні моменти. Зараз я поважаю французькі команди, зокрема паризьку, а також цікавлюсь іноземними: «Реал Мадрид», «Барселона», «Динамо-Київ». Я люблю хороший, приємний футбол. Тому цікавлюся не лише французькими клубами, а й іншими.

ВИРОБНИЦТВО ВИНА – НАШ СПАДОК І НАША МІСІЯ

- Якщо б ви не народилися у родині виноробів, ким би ви стали?

- Знаєте, це хитре питання. Мені скоро 40 років, я переходжу в другу половину свого життя. І зараз я навіть не запитую себе: що було б, якби я був кимось іншим? Чи хотів би я бути футболістом? Чи, можливо, підприємцем у якійсь іншій сфері: альтернативній енергетиці, переробці сміття? Чи я міг би бути хіміком, створювати нові молекули? Я люблю інновації, тож, гадаю, міг би стати гарним інженером чи науковцем.

- Кілька років тому, відповідаючи на запитання з «анкети Пруста», ви казали, що ваша родина – це те, що ви любите найбільше. Розкажіть більше про свою сім`ю, дітей. Якого майбутнього ви бажали б для них?

- Я хочу, щоб вони були щасливі. Це моя перша і єдина відповідь. Життя – це ж не про гроші. Можна бути дуже багатим, але дуже нещасливим. У житті не головне – мати гарну машину. Розвинутий мозок, закоріненість у культурі, гарні розумові здібності – думаю, саме це дозволяє насолоджуватися життям, де б ти не був. Вважаю, інтелектуальні здібності – це найцінніший подарунок, який тільки можна отримати.

- Говорячи про своє вино, ви не використовуєте слово «якість», ви кажете – «довершеність». Довершеність – це навіть краще...

- На мою думку, ці поняття пов`язані. Культура, традиції, довершеність, якість – усе це частина спадку. Це стосується виробництва вина, якісних годинників – будь-якої індустрії, що існує вже століттями. Мені здається, я керую не просто компанією, яка виробляє вино, а й компанією, яка робить внесок у культуру. Місце, де ми створюємо і зберігаємо вино, має 2000-річну історію. Воно є частиною світової спадщини ЮНЕСКО. Воно існує ще з часів Давнього Риму, бачило Середньовіччя, монархію, часи королів... Ми отримали цей спадок як дар, як місію, і повинні передати його наступним поколінням. Йдеться не тільки про виробництво чудового вина, йдеться про культуру. За цим стоїть дещо значно більше ніж, власне, шампанське. Коли я ходжу нашими винними погребами, я розумію, що 300 років тому, у 1717-му, на цю ж таки землю, на цей камінь ступав цар Петро I – можливо, після відвідання меси, яку служив архієпископ. Гадаю, ви теж, гуляючи вулицями Парижа, думаєте про те, що 200 років тому тут був Наполеон зі своєю армією та кортежем, до цього – Людовік XVI, гільйотина... Такого роду спогади створюють історичне тло. Історія захоплює вашу душу, вашу особистіть. І настає день, коли ви мусите відреагувати на це: відпустити майбутнє і писати власну історію.

- Для етикеток вашого колекційного шампанського Taittinger Collection ви використовуєте твори сучасних митців – художників та фотографів. Чому ви схиляєтеся до сучасного мистецтва, а не чогось більш класичного?

- Ну, по-перше, так нам легше отримати дозвіл. Ви ж розумієте, Ван Гог чи Шагал уже мертві, в них дозволу не попросиш. А крім того, сучасні митці живуть у наші дні і відображають нашу реальність. І це добре, бо треба зображати й нашу епоху, не лише минуле.

- І хто обирає, який твір з`явиться на пляшці «Теттенже» наступним?

- Зазвичай це колективне рішення: ми обговорюємо його з моїм батьком, сестрою і кількома колегами. Минулого року таким чином був обраний Себастьян Сальгадо, визначний бразильський фотохудожник.

- А хто буде наступним?

- Це поки що таємниця!

Серж Величанський, Ольга Опанасенко, Київ.

Фото: Вікторія Козак, Укрінформ