Стефан Хіпп, глава HiPP Group

Органічні продукти в Україні цікавлять лише молодих мам, тому й виробник працює на експорт

09.08.2017 09:00

Чому в країні з найродючішими в світі чорноземами ринок органічних продуктів украй нерозвинений, а ті небагато українських виробників, що займаються органічним фермерством, працюють переважно на експорт? Що може змусити вітчизняний бізнес працювати не на короткостроковий прибуток, а думати про майбутнє нації? Про це – в інтерв'ю з главою одного з найбільших виробників дитячого харчування Hipp Group, власником органічної ферми у Польщі (2 000 га) Стефаном Хіппом.

Він – один із керівників успішного сімейного бізнесу в четвертому поколінні, досконало володіє знаннями про органічне землеробство і тваринництво. Може доступно пояснити, що не можна скопувати грунт більш ніж на 20 см, оскільки в іншому випадку родючий пласт змішується з нижнім пісочним, і правильна структура потім довго відновлюється. А грунт із правильною чи з порушеною структурою можна розпізнати, зокрема, й по тому, що під час злив перший все поглинає, а в другому дощова вода стоятиме. Що існують органічні засоби захисту від шкідників тієї ж картоплі, такі як олія індійського дерева Ним. Що не можна косити поля вдень, а лише вранці та ввечері, оскільки в іншому випадку можна знищити до 30% корисних комах, які так важливі для підтримки цілісної екосистеми при органічному землеробстві. Втім, Стефан Хіпп добре розуміється й на міжнародній політиці та економіці. Радує, зокрема, його віра у майбутнє Європейського Союзу.

Сімейна справа родини Хіпп – не просто успішний бізнес. Це бізнес, який із розвитком наростив свою філософію та ідеологію. І тут мова йде не лише про здорове харчування, а й про те, який світ нинішнє покоління передасть наступним. В Україні до "органічної філософії" на сьогодні найбільше дозріли молоді мами. Але популярність цієї філософії серед більшої кількості українців, є, мабуть, лише справою часу. Принаймні про це свідчить європейський досвід.

КРАЇНА З ВЕЛИКИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ І СКЛАДНИМ РЕГУЛЮВАННЯМ

- Коли компанія HiPP вирішила вийти на український ринок і коли розпочала працювати в Україні?

- Ми увійшли на ринок України на початку 1990-х, відразу після здобуття нею незалежності. Спочатку ми працювали через дистриб'юторів, а за кілька років відкрили компанію в Україні, яка торік відзначила 20-ту річницю.

- У яких пострадянських країнах ви почали працювати після розпаду СPCP?

- Ми працюємо в Україні, Росії, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Узбекистані, Литві, Латвії, Естонії.

- Ви виходили на ці ринки одночасно?

- Ні, це відбувалося поступово. Ми їздили в ці країни. І я пам'ятаю, що одна з перших поїздок була до України. На початку 1990-х у мого батька (Клаус Хіпп - ред.), він художник, була виставка його картин у Києві, і наша родина приєдналася до нього у цій подорожі. Це була моя перша поїздка до Києва.

- Якими були ваші очікування від українського ринку? Чи справдилися вони за 20 років?

- Ми розглядали Україну як країну з великим ринком, де багато дітей. Ми мали дуже високі очікування, і, можу сказати, що вони справдилися. Звісно, все ще є чого досягати. Ми хочемо розширяти і вдосконалювати наш бізнес на українському ринку. У НiPP в Україні працює дуже хороша команда, більш як 250 осіб. На сьогодні наші цілі дуже чіткі: ми хочемо повернути першість на українському ринку дитячого харчування. Ми вже були лідерами, до кризи. І це зрозуміло, що вона вплинула, оскільки всі наші продукти – через високу якість – мають високу ціну.

Крім того, зараз на українському ринку дитячого харчування існує дуже жорстка конкуренція, зокрема з боку Росії.

- Яка ваша особиста оцінка щодо ведення бізнесу в Україні?

- В Україні великі можливості й чудові люди. Регулювання ж і адміністрування надто складні, а це ніколи не буває добре для бізнесу.

- Чи бачите ви певну динаміку з полегшення ведення бізнесу за останні 3 роки?

- Рух відбувається у правильному напрямі. Ми відчуваємо, що є реформи, але вони дуже повільні. Хотілося б, щоб швидше, адже від цього залежить подальший розвиток.

- HiPP має своє виробництво на Закарпатті, чи немає у компанії планів із відкриття нового заводу чи органічної ферми?

- Ми маємо ефективний бізнес в Ужгороді досить давно. Там ми виробляємо чаї для українського ринку. Плануємо експортувати їх до країн СНД і деяких інших країн, що близько знаходяться, таких як Болгарія та Угорщина. А також ми випускаємо дитячу воду в Ужгороді.

Планів щодо відкриття нового заводу в Україні немає. А от збільшувати потужності нашого виробництва в Ужгороді будемо.

Взагалі з точки зору розвитку органічного фермерства країна має великий потенціал. Ми вже використовуємо органічну сировину з України близько 15-20 років. Багато років тому ми розпочали органічний яблучний проект у Карпатах. У своєму виробництві використовуємо також українські ягоди, такі як чорниця і полуниця. Ми працюємо з кількома українськими господарствами щодо зерна. Нас дуже цікавить рапс, гречка і деякі інші зернові культури.

Загалом ми спостерігаємо зростання в Україні інтересу до органічного фермерства.

У майбутньому ми можемо розглядати певні інвестиції в органічне фермерство в Україні. З точки зору грунту тут чудові умови, адже в українських чорноземах родючий шар досягає 1 м, при тому, що на більшості грунтів у світі глибина цього шару до 20 см.

- Назвіть основні умови для інвестицій HiPP?

- Однією з головних умов, звичайно, є закон про власність на землю. Це дуже важливо для інвестування у фермерство.

Інша важлива річ, як розвиватиметься інфраструктура. Адже якщо ми вироблятимемо щось, ми повинні це потім доставляти.

І ще, важливі умови експорту з України. Тут радує те, що поступово полегшується експорт з України до ЄС.

- Ви неодноразово наголошували, що традиційне сільське господарство має негативний вплив на природу, у тому числі озера та річки? Чи не плануєте HiPP допомогти очистити деякі озера в Україні?

- Якщо, наприклад, ми почнемо займатися фермерством в Україні, то, звичайно, всі екологічні параметри мають відповідати нашим стандартам. Таким чином, органічна ферма була б корисним проектом і для довкілля

НІМЕЧЧИНА ЯК ПІОНЕР ОРГАНІЧНОГО РУХУ

- HiPP працює у понад 50 країнах. Де серед цих країн найбільша частка органічних продуктів у загальному продуктовому ринку?

- Найбільший органічний ринок в Європі – це Німеччина, де щорічні продажі органічної продукції перевищують 10 млрд євро. HiPP продає близько 50% своїх продуктів у Німеччині.

- Чи можна назвати Німеччину піонером органічного руху?

- Так. Німеччина має дуже давні традиції на цьому напрямі. Перші органічні продукти були продані в Німеччині у 1970-ті роки. На початок 1990-х років у німців підвищилася культура харчування, вони стали більше думати про якість продуктів, де їх вирощують і виробляють. На сьогоднішній день значна частина німецького суспільства переконана, що органічна їжа не тільки безпечна та чиста, але вона також найкраща для навколишнього середовища.

- Яка була причина такого зростання інтересу до органічних продуктів. Німецький уряд проводив і публікував якісь дослідження, як вживання органічної продукції впливає на довговічність чи якість життя?

- Німецька преса точно багато писала про те, що є органічними продуктами, чому це добре. Одна з найважливіших речей – щоб споживачі зрозуміли, чому перевага за органічною, а не звичайною продукцією. На сьогодні в Німеччині навіть є спеціалізовані видання з органічних продуктів.

Я також впевнений, що піар і реклама, яку ми робили, вплинули на розвиток органічного ринку.

Німецький уряд допомагав органічним фермерам та просував ідею органіки загалом.

І ще один важливий момент може бути в тому, що протягом останніх 20 років у Німеччині було багато скандалів, пов'язаних із якістю харчових продуктів. Мислення людей поступово змінювалося, вони більше не довіряють найдешевшим продуктам харчування, більше думають про якість, ніж про ціну.

- Чи після цих скандалів якісь компанії-виробники понесли відповідальність?

- Звичайно, деякі компанії були закриті, продукти були виведені з ринку. Але оскільки цього ставало все більше і більше, люди відчували себе небезпечно при придбанні продуктів, і почали більше думати про їхнє проходження. Нині німецькі споживачі хочуть знати навіть, з якої ферми продукти, як вони виробляються, як здійснюється контроль. Стосовно органічних продуктів це досить чітко, принаймні зрозуміло, що жодних хімікатів не застосовувалося при виробництві.

- Яка країна наразі показує найбільше зростання попиту на органічну продукцію?

- У Європі торік Франція показала дуже серйозне зростання. Франція не має традицій щодо органіки, але зараз люди дійсно змінилися. Ринок органічної продукції у Франції в минулому році зріс на понад 20%, що дуже багато.

ЯКЩО В УКРАЇНІ БУДЕ ПОПИТ НА ОРГАНІКУ, БУДУТЬ І СВОЇ ВИРОБНИКИ

- Як щодо ринку органічних продуктів в Україні?

- В Україні, на жаль, органічний ринок вкрай малий. Одна з причин, напевно, полягає в тому, що на ринку немає багато пропозицій, небагато органічних продуктів можна купити. Звичайно, з дитячим харчуванням ситуація сильно відрізняється, тут величезний асортимент. На мою думку, на сьогодні 80-85% органічних продуктів, що продаються в Україні, відносяться до дитячого харчування. І це дуже важливо збільшити ринок органіки в Україні. У тому числі для українських виробників, для фермерів.

- Яка головна причина такої ситуації в Україні? Низький дохід чи філософія людей?

- Я думаю, передусім, це філософія. Люди не знають про це достатньо. Втім, я бачу, що багато молодих людей в Україні цікавить ця тема, і вони дійсно приділяють увагу тому, що їдять.

Але загалом потрібно багато роз'яснень, щоб люди зрозуміли, навіщо їм купувати ці продукти. Якщо створиться попит на органічні продукти, за ним автоматично розпочнеться постачання, у тому числі все більше й більше українських фермерів вироблятимуть для українського ринку. На даний момент більшість органічних ферм в Україні виробляють продукцію на експорт.

- Який спосіб ви вважаєте найбільш ефективним для того, щоб підвищити обізнаність українців про органіку?

- Я думаю, це роз'яснення людям через Інтернет, через всі види ЗМІ історії питання: чому виробляють органічні продукти, чому вони є чистими, а процес виробництва не шкодить навколишньому середовищу тощо. Тоді люди почнуть думати над цим.

Основна з причин для того, щоб розвивати органіку - це здоров'я людини. Органічні продукти не містять хімікатів, мають більше вітамінів.

По-друге, важливо спілкуватися з людьми щодо негативних наслідків традиційного сільського господарства для навколишнього середовища. Тому що все, що традиційне сільське господарство руйнує, у довгостроковій перспективі становитиме величезні збитки.

Молоді люди вже зараз думають про наступне покоління: ми хочемо, щоб наші діти жили в світі, який все ще знаходиться в порядку, а не в світі, де все руйнується. Якщо ви подивитеся на такі країни, як Китай або деякі інші, то багато чого було знищено. Переважно, через короткострокове мислення.

- Український бізнес, головним чином, думає у короткостроковій перспективі ...

- Так, багато ділових людей думають на короткий термін. Але якщо зрештою буде створений попит з боку споживача, то ті бізнесмени послідують за ним. Споживачі повинні бути переконані, що це правильний шлях. Тоді за цим буде і все інше.

Така ж ситуація була свого часу і в Німеччині. Коли попит на продукцію органічного фермерства почав значно перевищувати пропозицію, то багато фермерів замислилися над тим, що тут є бізнес-можливості у довгостроковій перспективі.

- Що показує ваш аналіз по країнах, наскільки попит на органічні продукти залежить від середнього доходу?

- Більшість органічних продуктів, на жаль, все ще залишаються дорогими. Але якщо подивитись на певну продукцію, то можна побачити, що завжди є питання, наскільки вона є важливою для споживача. От приклад дитячого харчування. По всій Європі матері хочуть мати найкращі продукти для немовлят. І навіть у країнах з низьким рівнем доходу вони готові витрачати гроші. Так, у Австрії або Німеччині, звичайно, дохід вище, ніж, наприклад, у країнах Східної Європи. Але якщо подивитися, хто купує органічні продукти, то це не тільки люди з високим та середнім доходом. Це також люди з низьким рівнем доходу, тому що для них це є філософією, і вони витратять трохи більше грошей на їжу, а не на деякі інші речі.

- Якщо говорити про потенційне створення українських брендів органічної продукції в Україні, скільки часу може зайняти формування довіри до нового бренду?

- Сама по собі довіра може бути сформована за кілька років роботи. Проте тут багато чого залежить від впровадження систем ретельного контролю і чіткого регулювання. На 90% відсотків добросовісних виробників завжди знаходиться 10%, які хочуть обійти контроль і не витрачатися на дотримання всіх стандартів, що впливає на довіру.

СІМЕЙНА ІДЕОЛОГІЯ

- В Україні ми маємо прислів'я «Моя хата з краю», що спрощено можна трактувати так, що досить багато українців швидше зроблять щось корисне і краще для себе і своєї родини, ніж для країни і світу. Але компанія HiPP також починалася свого часу з того, щоб ваш прапрадід хотів зробити кращим життя своєї родини. Який був у НiPP процес від того, щоб робити краще життя для своєї родини до бажання зробити кращою свою країну і світ?

- Так, я думаю, що те ж саме може бути і в Україні, якщо будуть створені відповідні умови. З самого початку, коли мій прапрадід почав це, це було для сім'ї, щоб його діти вижили. Але з того моменту, коли мій батько очолив бізнес, він завжди прагнув донесення органічної ідеї до всьому світу.

- У мене враження, що ви вже створили якийсь маленький світ у глобальному світі, якщо не державу?

- Це система, яка працює у великій системі.

- У вашої родини є якийсь девіз?

- Так. Вже кілька поколінь наша родина має гасло: не бояться нічого і нікого, дивитися вверх на птахів, завжди бути чесними.

- Що ви читаєте?

- Я читаю багато наукових статей про органічне фермерство, про навколишнє середовище, про рослини. Остання книга, яку я прочитав, була про дерева.

- Наскільки ви вільні для того, щоб робити що хочете?

- Якщо ви керуєте сімейним бізнесом, ви ніколи не будете абсолютно вільними робити те, що хочете, тому що у вас велика відповідальність, багато роботи. Я зростав із філософією від мого батька: незалежно від того, що ти отримав бізнес у спадок, ти просто один хлопець, який повинен тримати його певний час, потім передати. Тут багато відповідальності і не дуже багато вільного часу. Але все гаразд, мені подобається те, що я роблю. І це дуже важливо.

Наталія Костіна, Київ

Фото: HiPP Group