Зміни клімату – які шанси, чи є вихід?

1136
Ukrinform
Глобальні кліматичні зміни проходять прискореними темпами. 

Глобальні кліматичні зміни проходять прискореними темпами. Якщо раніше торнадо та циклони були для українців чимось зовсім далеким і ми чули про них з новин з далеких нам Індії, Гаїті, Мьянми, Техасу і т.д. , то літня «негода» в цьому році прийшла й до нас. Буревії в центральній та Західній Україні, потопи на Тернопільщині, Полтавщині, в Чернівцях стали яскравим тому підтвердженням.

Перед лицем серйозних загроз уже в найближчому майбутньому світовий політикум приділяє цій проблемі постійну увагу. Одним з найважливіших напрямків боротьби зі змінами клімату є переорієнтування енергетики на використання енергії з відновлюваних джерел, так званої «зеленої» енергетики замість традиційної, яка збільшує парниковий ефект викидами СО2 .

Протягом останніх трьох років темпи зростання світових викидів вуглецю від спалювання викопного палива зменшилися після їх зростання десятиліттями. Це означає, що політика та інвестиції в пом'якшення наслідків зміни клімату починають окупатися. Сполучені Штати, Китай та інші країни замінюють вугілля, збільшуючи частку відновлюваних джерел енергії в енергобалансі.

В2016 році потужності відновлюваної енергетики (ВДЕ)  зросли на 9% у порівнянні з 2015 р. додавши 161 ГВт в світову енергомережу. Важливо, що за підсумками минулого року вони склали близько 62% нової генерації, показавши вищі показники розвитку, ніж традиційні джерела енергії. При цьому, на сонячну енергетику припало близько 47% нових «зелених» потужностей (34% склали ВЕС та 15,5% МГЕС та ГЕС). 

Завдяки розгортанню «зелених» технологій було забезпечено незначне, але все ж зменшення викидів СО2. Якщо за останнє десятиліття щорічне зростання викидів становило в середньому близько 2,2%, то в 2016 році було зафіксовано зменшення до 0,2%. Крім того, значний вплив в цьому процесі відіграло зменшення використання вугілля впродовж останніх двох років та розширене використання заходів з енергоефективності. В минулому році багато країн або поступово відходять від використання вугілля (Канада, Фінляндія, Франція, Нідерланди та ін.) , або відмовляються від його фінансування (наприклад, Бразильський банк розвитку).  Більш ніж 50 країн взяли на себе зобов'язання поступово скасувати субсидії на викопне паливо. У 2016 році в Анголі, Бразилії, Домініканській Республіці, Єгипті, Габоні, Індії, Ірані, Кувейті, Нігерії, Катарі, Саудівській Аравії, Судані, Таїланді, Тунісі, Венесуелі були проведені реформи щодо надання дотацій.

Державна підтримка продовжує відігравати важливу роль у розвитку відновлюваної енергетики на національному, міжнародному та місцевому рівнях, хоча невизначеність на політичній арені також створюєпевні виклики.  У 2016-му зросла кількість країн (з 173 в 2015-му до 176), де були встановлені цілі та запроваджена підтримка ВДЕ , а деякі країни вже існуючі цілі змінили на більш амбіційні.

Ряд спільних зобов'язань було запроваджено на регіональному та міжнародному рівнях. Крім цілей 48 країн щодо досягнення 100% використання  поновлюваних джерел енергії, ЄС запропонував новий план з  забезпечення принаймні 27% загального споживання енергії та щонайменше 27 % підвищення ефективності використання енергії до 2030 року (порівняно зі звичайним сценарієм), щоб зменшити викиди парникових газів на 40% у 2030 р. (в порівнянні з рівнями 1990 р.) . А лідери Канади, Мексики та США домовились про 50% ВДЕ-генерацію до 2025 року.

В запровадженні нових цілей досить активними були країни Азії. Найновіший п'ятирічний план Китаю встановлює загальну мету - збільшити потужність поновлюваних джерел енергії до 680 ГВт до 2020 року, що становить 27% загальної виробленої електроенергії. Додаткові плани щодо нарощування потужностей ВДЕ були встановлені в Індії, Малайзії, Республіці Кореї, Сінгапурі, Тайвані, Таїланді та В'єтнамі.

Аруба приєдналася до зростаючого списку країн, які прагнуть досягти 100% відновлюваної енергії у секторі електроенергії.

В 2016 році в Фінляндії була встановлена мета  досягнути 40%  використання відновлюваногопалива для транспортування до 2030 року, а в Норвегії - 20% використання біопалива у транспорті до 2020 року.

Світова організація торгівлі веде переговори щодо скасування митних тарифів на ряд «екотоварів», включаючи технології відновлюваної енергетики.

Крім того, станом на 2016 рік в ряді країн існувала політика щодо ціноутворення на вугілля (або податки на вуглецеві продукти),яка сприяла стимулюванню розвитку та впровадження технологій відновлюваної енергетики шляхом збільшення витрат на викиди та технології з високими викидами.

В звіті  2020 TheClimateTurningPoint перелічені цілі та заходи в різних секторах економіки, необхідні для забезпечення зменшення викидів парникових газів до 2020 року.

В секторі енергетики ВДЕ повинні забезпечувати щонайменше 30% світового електропостачання (для порівняння в 2015 році їх частка склала 23,7% ). Жодна вугільна електростанція не повинна бути побудована після 2020 року, а всі існуючі необхідно закрити.

В інфраструктурній сфері необхідно проводити повну декарбонізацію будівель та інфраструктури до 2050 року, що потребуватиме близько $300 млрд фінансування на рік. Міста щорічно оновлюють щонайменше 3% своїх будівельних фондів з забезпеченням нульових або майже нульових викидів.

В транспорті  електромобілі повинні становити щонайменше 15% нових продажів автомобілів у всьому світі. Також необхідні зобов'язання щодо збільшення ефективності використання палива на важкі транспортні засоби на 20% та скорочення викидів парникових газів від авіації за проїзд на кілометр на 20%.

Необхідно запровадити в дію регулювання землекористування, щоб скоротити руйнування лісу та забезпечити перехід на заходи з лісозбереження та лісонасадження. Збільшення  викидів через вирубки лісу та змін у землекористуванні становлять близько 12% загального обсягу. Якщо їх вдасться  уникнути в наступному десятилітті, то можна буде використовувати ліси та лісовідновлення як один з механізмів досягнення нульових викидів , одночасно підтримуючи постачання води та інші переваги.

Важка промисловість повинна отримати плани щодо підвищення ефективності та  з метою скорочення вдвічі  викидів задовго до 2050 року. В даний час вуглецеві підприємства по виробництву заліза та сталі, цементу, хімікатів, видобутку та переробки нафти та газу складають п’яту частину світових викидів СО2.

В фінансовому секторі необхідно переосмислити, як використовується капітал, і мобілізовувати принаймні 1 трильйон доларів на рік для проведення кліматичних заходів. Уряди, приватні банки та кредитори, такі як Світовий банк, повинні видавати набагато більше "зелених облігацій" для фінансування заходів щодо пом'якшення клімату.

На сьогодні існує багато документів, звітів, угод на національному та міжнародному рівні, які мають на меті забезпечити недосягнення кліматичної катастрофи. Важливим етапом на шляху боротьби зі зміною клімату є Паризька угода, прийнята на міжнародній конференції  ООН  12 грудня 2015 року. Відповідно до домовленостей, 195 країн-учасників  зобов’язалися  зменшити свої викиди вуглецю «якомога швидше» та докласти максимальних зусиль для обмеження  глобального потепління на рівні  «значно нижче +2 °C»  На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів у атмосферу беруть на себе всі держави-учасники, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Україна також приєдналася до цієї угоди в 2016 році.

Але при цьому, важливо, щоб всі поставлені цілі та заплановані заходи були реалізовані. Якщо є механізми стимулювання розвитку технологій ВДЕ ( такі як ,наприклад ,«зелений» тариф в Україні) та енергоефективності, вони повинні були збережені і розширені або запроваджені нові,у випадку їх відсутності . Якщо міжнародні інституції та уряди країн не приділяють достатньої уваги для закріплення на законодавчому рівні всіх заходів і залученні всіх інструментів для запобігання екологічній  катастрофі, широка громадськість цих країн не може залишатися байдужою. Тільки спільними зусиллями можна зберегти  планету.

Тетяна Гайстерко

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-