Підприємство та його 1С: караюсь, мучусь, але не каюсь

Аналітика
2560
Ukrinform
Кожне четверте підприємство в Україні користується російським бухгалтерським «софтом». Про ризики ні, не чули

Рада національної безпеки попередила український бізнес, який «міцно» підсів на російські бухгалтерські програми 1С, про потенційні загрози їхній інформаційній безпеці. Може виявитися, кажуть сбушники, що ваша бухгалтерія у розробника, тобто в Росії, - як на долоні., Звичайно, правовласники 1С в Україні категорично відкидають подібні звинувачення і стверджують, що адміністрування, оновлення та технічна підтримка програмного продукту здійснюється виключно в Україні. Мовляв, розмови про наявність прихованого контролю спецслужбами РФ – не більше ніж марення сивої кобили. Доки немає повної заборони використання російського ПЗ (а воно таки «родом» звідти і проти факту не попреш), програми працюють і оновлюються в звичайному режимі.

Однак, зерна сумніву посіяно. І  чим закінчиться агресивна експансія російських програмістів в Україні після заяв СБУ - один пес його знає. В усякому разі життя після 1С не закінчується - в Україні достатньо програмних продуктів, здатних їх замінити. Для нинішніх користувачів 1С усе впирається в час, гроші та силу звички. Ті, у кого бізнес-процеси автоматизовані занадто глибоко, навряд чи зможуть відмовитися від програми, а от зі стандартних «одинесних» модулів перейти на інші досить просто. Було б тільки бажання.

1С в Україні – у «плюсі»

Напередодні травневого «святкового» сезону Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) повідомила про те, що внесла до списку санкцій окремих дилерів програмних продуктів 1С - домінуючих в Україні в сегменті бухгалтерських програм для малого та середнього бізнесу. У зв’язку з чим керівник апарату глави Служби безпеки України Олександр Ткачук закликав українські підприємства до обережності у використанні подібних програм російської розробки. За різними оцінками сьогодні продуктами «1С:Підприємство» користується  25-30% українського бізнесу - близько 300 тис. підприємств. Більшість із них – малі та середні підприємства. Великий український бізнес майже не працює з 1С, віддаючи перевагу західним розробкам SAP, Oracle, Microsoft, IBM.

Правовласниками програмних продуктів 1С і розвитком місцевої дилерської мережі в Україні займається дочірнє підприємство «Єврософтпром» (Київ), створене в 2002 році. Згідно з інформацією в держреєстрі, його власником виступає кіпрська Chemlero Hodings Limited, а кінцевий бенефіціар відсутній. У той же час раніше його власником були 1С Europe B.V., а потім кіпрська «1С Limited».

Бізнес-аналітик з продукції «1С:Підприємство» Вікторія Ільченко

Як повідомили Укрінформу в компанії «Єврософтпром», ніяких санкцій на продукти «1С:Підприємства» не було накладено. Розробки, права на які належать українському дочірньому підприємству, не є предметом досудового розслідування Служби безпеки України. «Вся сітка партнерів «1С:Франчайзі», а також компанія-правовласник працюють в штатному режимі. Нам невідомі якісь документи, які підтверджували б, що продукт «1С:Підприємство» внесено до санкційних списків і його розповсюдження заборонено. Наразі користувачам надаються усі необхідні консультації і технічна підтримка, а наш продукт доступний до продажу», - заявила бізнес-аналітик з продукції «1С:Підприємство» Вікторія Ільченко.

За її словами, «Єврософтпром» викупило авторські права на платформу «С:Підприємство» і використовує в Україна ті компоненти, на які має право власності. Відповідно місцеві розробники прикладних рішень розробляють їх на замовлення «Єврософтпрому», - зазначила вона. Повідомляється також, що чистий дохід компанії  у 2015 році зріс на 6,6% - до 101 млн грн, а чистий прибуток становив 22 млн грн проти 12,4 млн грн чистого збитку роком раніше. Дані за 2016 рік наразі відсутні.

Із повідомлень учасників професійних форумів, зокрема pro1c.org.ua, заяви про те, що сьогодні українська «доця» 1С буцімто повністю незалежна від російської «мамки» не відповідає дійсності. В якості підтвердження наводяться приклади: мовляв, при купівлі франчайзингу 1С, український дистрибютор відправляє документи заявника на розгляд в російський офіс. Існують також і комерційні стосунки – відсотки за користування основною платформою туди, і роялті за залучення чергового франчайзі звідти. Якщо вірити балачкам у професійній тусовці, в цілому різні виплати «Єврософтпрому» з України становлять 60-80%. Чимало.

«На мою думку, небагато користувачів 1С знає про санкції проти дилерів ПП 1С, тим більше, окремих дилерів. До речі мені й самому не зовсім зрозуміло за яким принципом цих окремих дилерів обирали, також немає пояснень щодо того, які саме санкції накладено. В усякому разі, самі дилери не будуть загострювати уваги клієнтів на санкціях, тобто широкого розголосу цей факт може набути лише через антирекламу конкурентів. А з мого досвіду, нові клієнти, що обирають собі облікову систему, у першу чергу цікавляться ціною, комфортом у користуванні та технічною підтримкою, а не громадянством розробника», - коментує Сергій Чернетченко, співрозробник української бухгалтерської програми «Оборот».

Те, від чого сивіли українські бухгалтери

Українські бухгалтери по-різному ставляться до російського продукту – одні хвалять за зручність роботи програмного комплексу, інші, навпаки, лають за складність, «навороченість» і дорожнечу, за необхідність постійного супроводу і залежність від програмістів.  Однак, більшість визнає, що росіянам дійсно вдалося розробити гнучку систему, яка дозволяє більше-менш нормально працювати в умовах постійної зміни податкового законодавства.

«В свій час, коли ми відкривали в 2004 році видавничу фірму і встановлювали 7-му версію 1С, то розуміли, що програма хоч і трохи дорога, і для деяких наших операцій була не зручна, але того варта. Оскільки дозволяла хоч якось працювати в законодавчому хаосі, яким тоді характеризувалося наше правове поле. Податкова, наприклад, могла кілька разів змінювати свої методичні роз’яснення щодо оподаткування, притому давати їх заднім числом і як хоч, так плати і звітуй. Ми тоді усією бухгалтерією сивіли від тих «вибриків». Бухгалтерський облік і податковий часто-густо не стикувалися із-за тих змін. Рятувало лише те, що в 1С оперативно відбувалося програмне оновлення і дуже швидко доносилося тисячам користувачів програми», - ділиться враженнями Ігор Коломієць (м. Київ), бухгалтер з 30-літнім стажем. За його словами,  програма тому і здобула таку популярність. З розвитком інтернету та електронних комунікацій з регуляторними органами бухгалтерська робота стала простіше, хоча законодавчого та організаційного маразму вистачає. Та і вибір серед вітчизняних бухгалтерських програм досить пристойний – M.E.DOC, Дебет-Плюс, Універсал, Акцент, Інфо-підприємство, Діловод, Підприємець-4, Хепі-Бух,OPZ та інші.

Щодо технічної можливості переводу бухгалтерії невеличкого підприємства на інші програми, Ігор Коломієць каже: нема проблем. «На яких би програмах не працювала фірма, але згідно Закону про бухоблік усі дані так званих регістрів синтетичного обліку (журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку – Авт.) та щомісячні баланси підприємства мусять бути відображені в паперовому вигляді. При переході на іншу автоматизовану платформу обліку ці дані просто переносяться у нову систему і з них вона й починає  працювати», - каже пан Ігор. Його слова підтверджують і вітчизняні розробники бухгалтерських програмних продуктів. Хоча, кажуть, що  не для всіх такий перехід може виявитися безболісним.

Відмова від 1С: кому треба місяць, а кому і рік-два

«З точки зору переходу великого підприємства на іншу програмну платформу - це, звичайно, затратний процес. Тому що всі великі підприємства працюють з індивідуальними налаштуваннями. Їх потрібно створювати заново на іншій платформі. Крім того, потрібно забезпечувати коректний імпорт попередніх даних в нову систему. Тобто, все це технічно вирішується, питання лише в ресурсах -  людей, часу і грошей», - відзначає Павло Брустинов, представник компанії «Акцент Казначей» (www.2x2soft.com.ua, автоматизація  господарсько-фінансової діяльності підприємств на базі програмного забезпечення «Акцент»).

За його словами, бюджет подібного переходу (у випадку великих компаній) може цілком скласти аналогічний за розмірами бюджет впровадження 1С чи іншої бухгалтерської програми (десятки, а то і сотні тисяч гривень). В залежності від «глибини» автоматизації - чи це було комплексне управлінське рішення, чи лише певний технологічний блок.

У випадку використання стандартного (з професійного сленгу «коробочного») програмного продукту для здійснення, скажімо так, звичайного набору бухгалтерських процедур в невеликій фірмі (система, що складається із кількох робочих станцій, користувачів ПО) – подібні зміни обійдуться значно дешевше. І реалізувати їх можна протягом одного звітного періоду (в бухгалтерії - місяць). Однак, на великих виробничих підприємствах процес може затягнутися і на рік-два. Оскільки для них, це, по суті, повноцінна розробка і впровадження нової автоматизованої системи з розробкою нових технічних завдань і комплексом технічного супроводження.

На думку експерта, за довгий час експансії на українському ринку компанія 1С завоювала значну його частину завдяки агресивній маркетинговій політиці і значним рекламним бюджетам. У зв’язку з цим, вітчизняні фірми, які займалися і займаються подібними розробками, здали позиції та почали відставати. Адже для того, щоб підтримувати функціонал на високому рівні, і мати для цього ресурси, потрібно, щоб продуктом користувались тисячі клієнтів. Тому тепер, для відновлення технічного та організаційного потенціалу вітчизняних розробників (розвиток дилерської мережі, додаткові професійні кадри тощо) знадобиться, мінімум, кілька років. Чесно кажучи, рівень вітчизняних програмістів абсолютно нічим не поступається тим же росіянам. «Хоча потрібно відмітити, що програмісти-франчайзі, які обслуговують сьогодні 1С, не зможуть швидко перейти на розробку і обслуговування інших програм, оскільки 1С відрізняється принципово іншими основами програмування. Людям доведеться перенавчатися», - резюмує Павло Брустинов.

«Щодо переходу компанії з однієї облікової системи на іншу – це справа досить реальна, я сам неодноразово приймав участь у таких процессах, - розповідає Сергій Чернетченко. - Звісно, рівень фінансових, технічних та організаційних проблем дуже залежить від масштабу компанії, кількості та технічної підготовки персоналу, зайнятого в обслуговуванні облікової системи, але треба усвідомити, що в будь-якому разі без додаткових втрат грошей та часу не обійдеться». На його думку, 1С піде з ринку України, тільки якщо санкції зроблять невигідною чи неконкурентноспроможною подальшу роботу її дилерів тут.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-