Економіка України: курс деінтоксикації від російського капіталу

Економіка України: курс деінтоксикації від російського капіталу

Аналітика
7791
Ukrinform
Україна поступово відсікає «дружні» економічні пута з боку Росії

Масштаб розслідування ГПУ проти російського тютюнового монополіста компанії «Тедіс Україна» (раніше «Мегаполіс Україна»), щоб там не казали про місцеві бізнес-розбірки, демонструє, що Україна нарешті розпочала звільнятися від міцної економічної залежності з боку Росії. Російський бізнес «кантують» з України – кого силою, кого хитрощами. На підприємства з російськими активами наклали економічні санкції. Юридичним і фізичним особам з РФ заборонили участь у приватизації українських об’єктів. Нарешті, конкретним росіянам розвернули їх бізнесові «голоблі» у багатьох секторах економіки.

Процес звільнення тяжкий, але він пішов. Хоч розмови про зменшення впливу російського капіталу в Україні і велися з самого початку агресії, сьогодні події, треба визнати, розвиваються досить стрімко. Правда, накивав п’ятами переважно дрібний та середній російський бізнес, який не має можливості диктувати свої умови ринку. А от більшість російських інвестицій вкладені в капітальні активи, в стратегічні підприємства, тому корпоративної та фінансової залежності не так просто позбутися. За оцінками ЗМІ, росіянами контролюються 12 зі 100 найбільших компаній України за рейтингом Forbes 2014 року. І їхні власники, великі російські олігархи та державні компанії РФ, з України не тікають. Навпаки, за всяку ціну намагаються втриматися на українському ринку, бо зазвичай, вони тут монополісти.

Укрінформ провів ревізію того, з ким уже попрощалися та змалював загальну картину найкрупніших «залишків» російського капіталу в Україні. Їх ще є, та й є…

Банки: Гроші, гайда на «родіну»!

В минулому році Нацбанк фактично припинив діяльність російських платіжних систем в Україні. В цьому – обмежив і взагалі роботу самих банківських установ з російським капіталом, які загалом становили біля 9% банківського капіталу в Україні. Оскільки ліквідувати банки не було можливості (тоді би значний тягар ліг на плечі Фонда гарантування), то Рада національної безпеки  прийняла соломонове рішення – залишити установи працювати на вітчизняному ринку, але повністю перекрити їм фінансовий зв’язок з материнськими структурами до повного вичерпання зобов’язань перед клієнтами і логічного кінця - добровільного закриття бізнесу. На те, що можливий продаж установ ніхто особливо на надіявся в умовах кризи. Однак, буквально, через кілька тижнів почали надходити відомості, що усі російські банки ведуть перемовини про продаж , а на деякі вже є реальні покупці.  Наприклад, на дочірній Сбербанк претендує латвійський консорціум Norvik Banka, основним власником якого виступає Саїд Гуцерієв - син власника нафтової компанії "Русснефть" Михайла Гуцерієва.

Раніше про намір закрити або продати дочірній БМ банк (Україна) говорив глава ВТБ Андрій Костін. В пресу просочилася інформація, що банком зацікавився  таємничий консорціум інвесторів з США і Європи.

Отже, хто поки що залишається на ринку (% акцій):

  • «Промінвестбанк» (99,7) - належить Державній корпорації «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк)», Росія;
  • ВТБ (99,9) - належить Банку ВТБ, РФ. В свою чергу власність російського Банку ВТБ належить Державній корпорації «Агентство з страхування вкладів» та Міністерству фінансів РФ;
  • «БМ Банк» (99,9) - належить російському Банку ВТБ;
  • «Форвард» (100) - належить російському підприємцю Рустаму Таріко (Таріко - власник холдингу «Русский Стандарт»);
  • «Альфа-банк»  (100) - належить компанії ABH Ukraine Limited, що зареєстрована на Кіпрі. Та в свою чергу належить компанії ABH Holdings SA, що через структури в Люксембурзі належить Михайлу Фрідману - власнику консорціуму «Альфа-Груп»;
  • «Укрсоцбанк» (99,9) - належить компанії ABH Holdings SA («Альфа-Груп»);
  • «Сбербанк» (100) - належить «Сбєрбанку Росії», половина акцій якого належить Центробанку РФ, а друга Мінфіну;
  • «ВіЕс Банк» (99.9) - належить «Сбербанку Європа АГ», зареєстрованого в Австрії, однак 100% акцій австрійського банку належить «Сбєрбанку Росії»;
  • «Перший Інвестиційний Банк»  (84) - належить російському підприємцю, президенту московського футбольного клубу ЦСКА Євгенію Гінеру.

Мобільні оператори: Вас обслуговує не свята радіочастотна трійця

Проблеми у «великої трійки» мобільних операторів почалися через півроку після захоплення Криму: вже в серпні 2014 року оператори стали залишати кримський ринок. До кінця першого року окупації на півострові офіційно не залишилося ні «МТС Україна», ні «Київстару», ні «Астеліту» (зараз lifecell). У лютому  2015 року "парламент" Криму прийняв рішення про «націоналізацію» майна українського мобільного оператора «Київстар» на $13 млн., заявивши, що компанія покинула його.

Є і така версія, що так звана "націоналізація" майна компанії "Київстар", афільованої з Альфа-Груп російського олігарха Фрідмана, як і "націоналізація" кримських відділень "Укртелекому" українського олігарха Ахметова - всього лише спектакль, покликаний прикрити схему обходу санкцій і продовження бізнесу в окупованому Криму та в Україні в цілому. Київ поки що вдає, що не помічає очевидний зв'язок "кримських" операторів з МТС і Київстар, і ніяких дій не вживає. Ймовірно, є домовленості з цього приводу між олігархами і керівництвом України. Можливо, це пояснюється тим фактом, що Україна досі не пред'явила Росії претензії в міжнародному суді за захоплення радіочастотного ресурсу. При цьому ЗМІ стверджують, що сьогодні прямих або опосередкованих власників кримських мобільних операторів в українських і західних санкційних списках немає.

Російський слід такий:

1.МТС.

У лютому 2015 року МТС змінила структуру власності та здійснила ребрендинг на Vodafone. Основним акціонером МТС-Україна стала компанія Preludium (Нідерланди). Остання належить компанії Allegretto Holding (Люксембург), однак кінцевим бенефіціаром все ж залишається російська фінансова корпорація «Система» російського мільярдера Володимира Євтушенкова.

2.«КИЇВСТАР».

Кінцевий бенефіціар «Київстар» - нідерландська компанія Vimpelcom Ltd. Цій компанії належить 100% акцій «Київстар». Vimpelcom Ltd пов’язують з «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана.

3.LIFE :)

100% акцій мобільного оператора «Астеліт» (бренд life :)) з липня 2015 року належить турецькій компанії Turkcell. В свою чергу до складу Turkcell входять структури, частки яких належать російській «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана.

Промисловість та енергетика: «Каїн» вчепився мертвою хваткою

В українській промисловості та енергетиці, що «глибоко» пронизані російською власністю, на сьогодні діють економічні санкції проти більшості російських активів. Президент Петро Порошенко в цьому році підписав указ, яким продовжив минулорічні санкції щодо 90 росіян і 400 російських компаній. Документ розширив список осіб і компаній, які підпадають під санкції, ще на 335 фізичних та 167 юридичних осіб.

Було застосовано блокування активів — тимчасове обмеження права осіб користуватися і розпоряджатися належним їм майном, обмеження торгових операцій на території України, запобігання виведення капіталів за межі України.

Російський слід такий:

1.Група «Енергетичний стандарт».

Основний дохід групі приносить діяльність компаній з виробництва трансформаторного обладнання та іншої продукції машинобудування, розподілу електроенергії, а також забезпечує транспортний холдинг. Групу контролює російський бізнесмен Костянтин Григоришин.

Склад групи:

  • ТОВ «Енергетичний стандарт» (керівна компанія),
  • ПАТ «Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот»,
  • ПАТ «Запоріжтрансформатор»
  • ПАТ «Сумське машинобудівне НВО ім.Фрунзе»
  • ПАТ «Турбоатом» (15% акцій Григоришин, решта належать державі)

Крім того, Григоришину належать різні за розміром пакети акцій в 12 українських обленерго:

2. Нідерландська VS Energy International NV, що на 100% володіє компанією «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (їй належать різні за розміром пакети акцій в 12 українських обленерго:). Бенефіціарами є громадяни Латвії, а також німці. Проте ЗМІ протягом багатьох років власниками називають російських бізнесменів Михайла Воєводіна, Євгена Гінера, Олександра Бабакова.

Також у ЗМІ повідомляють про контроль цих трьох російських бізнесменів електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь», столичних ТРЦ «Метрополіс», «Метроград», агропромислового комплексу «УІФК-АГРО» та рядом готелів.

Металургія та гірничо-добувний комплекс: Усе, що в Донецьку, з’їла «корозія»

1.В 2010 році група інвесторів, яку очолює швейцарська компанія Carbofer, що належить російському бізнесменові Олександру Катуніну, викупила 50% + 2 акції корпорації Індустріального союзу Донбасу (ІСД) в українці Сергія Тарути та Олега Мкртчана.

У корпорацію «ІСД» входять металургійні активи:

  • ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (м. Алчевськ, Україна);
  • ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (м. Дніпродзержинськ, Україна);
  • «ІСД-Дунаферр» (м. Дунауйварош, Угорщина);
  • «ІСД-Гута Ченстохова» (м. Ченстохова, Польща);
  • ПАТ «Алчевськкокс» (м.Алчевськ, Україна).

2. ПрАТ «Донецксталь» (м. Донецьк) засновником і власником якого є російський бізнесмен Віктор Нусенкіс.

3. Evraz Group - міжнародна вертикально-інтегрована металургійна і гірничодобувна компанія з активами в РФ, Україні, США, Канаді, Чехії, Італії, Казахстані і ПАР. Найбільшими акціонерами є Роман Абрамович, Олександр Абрамов і Олександр Фролов.

В Україні Evraz контролює:

  • ПрАТ «Євраз ДМЗ» (м. Дніпро, до 1 травня 2016 ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського»),
  • ПрАТ «Євраз Южкокс» (м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., до 1 травня 2016 року - ПАТ «Євраз Баглійкокс»)
  • ГЗК «Євраз Суха балка» (видобутку залізної руди підземним способом).

4.Миколаївський глиноземний завод належить об'єднаній компанії «РУСАЛ», президентом якої є російський бізнесмен Олег Дерипаска. РУСАЛ також має частку в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (ЗАлК).

5. ПАТ «Дніпрометиз» (м. Дніпро) – належить групі «Северсталь-метиз», міжнародної групи підприємств, яка об'єднує метизні активи компанії «Северсталь», 79% капіталу якої належать російському міліардеру Олексію Мордашову.

6. ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» (м. Донецьк) - 100% акцій належить Ігорю Зюзіну, голові ради директорів і найбільшому акціонеру російського гірничо-металургійного холдинга «Мечел». В грудні 2012 року виробництво було зупинено. «Мечел» пояснював це рішення несприятливою ринковою кон'юнктурою.

Машинобудівна промисловість: Вагончики рушили, перон залишився

1.ПАТ «Луганськтепловоз»  - належить ЗАТ «Трансмашхолдинг» (РФ) російського бізнесмена Іскандера Махмудова, Андрія Козіцина, Андрія Бокарьова.

Після окупації Луганська підприємство було перереєстровано на підконтрольній Україні території – в м. Сєвєродонецьк. Однак, виробничі потужності залишились на окупованій території, «Луганськтепловоз» зупинив роботу навесні 2015 року. У грудні 2015 року з’явились повідомлення, що обладнання в одному з цехів порізано на металобрухт.

2.ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (м. Кременчук, Полтавська обл.). 25% акцій заводу належить Станіславу Гамзалову - голові ради директорів російського виробника вагонів ВАТ «Завод металоконструкцій». Разом з ним власниками заводу також є росіяни Павло та Володимир Приходько, Юрій Андрейченко, а також Олег Осиновский з Естонії.

Сьогодні завод активно працює, бере участь в тендерах Укрзалізниці.

Паливно-енергетичний комплекс: чорне золото вже не блищить і не приваблює

Через зростання цін на паливо, вітчизняний ринок нафтопродуктів в цілому «просів» приблизно на чверть. При цьому в результаті громадського бойкоту і загального зниження споживання нафтопродуктів російський нафтовий бізнес в Україні поніс великі збитки. За попередніми оцінками, обсяги продажів впали за останні роки на 40-50%.

В свій час СБУ звинувачувала родинні структури російського «Лукойлу» (у  2014 році компанія офіційно продала мережу із 240 заправок и шести нафтобаз в Україні маловідомій австрійській фірмі АМІК)  в причетності до схем фінансування тероризму на Донбасі і продажу на території України реекспортної і транзитної нафти, а компанію «Роснєфть» запідозрили в причетності до паливних схем Сергія Курченко. Її нафтопродукти на Васильківській нафтобазі були заарештовані і згодом розпродані.

1.«ТНК-ВР Коммерс» (до грудня 2007-го – «ТНК-ВР Україна») - український підрозділ компанії «ТНК-ВР», однієї з нафтових компаній Росії - «Роснєфті», найбільшої державної компанії Росії. Її очолює Ігор Сечин - близький соратник президента РФ Путіна.

Українська мережа АЗС «Роснєфті» складає 163 станції, в тому числі 22 джоберських (працюють по франшизі). Мережа працює під брендами: ТНК, «Золотий гепард», Formula і «Смайл». Росіянам також належить нафтопереробний завод у Лисичанську («Линик», Луганська обл., завод не працює з 2012 року).

2.Компанія «Альянс ойл Украина» - постачальник нафтопродуктів на АЗС Shell в Україні. Безпосередньо заправками управляє спільне підприємство «Альянс Холдинг» російської групи «НК Альянс» (49%) і британсько-голландського концерну Shell (51%).

У 2015 році замість «НК Альянс» співвласником СП стала російська «Независимая нафтова компанія» (ННК), яка знаходиться у сфері впливу «Роснєфті».

Сільське господарство: Українські «селяни» перемогли фанатів Куршавелю?

В Україні один агрохолдинг - «Українські аграрні інвестиції» (220 тис. га сільськогосподарських земель у 16 областях, 62 сільгосппідприємства та 5 елеваторів) має російське коріння. Як повідомляють ЗМІ, він належить групі «Ренесанс Капітал», яка належить групі «Онексім» російського мільярдера Михайла Прохорова (відомого своїми святковими оргіями у французькому Куршавелі – Авт. ).

Цікаво, що саме сьогодні стало відомо, що група «Кернел» українського мільярдера Андрія Веревського закінчує процедуру покупки холдингу «Українські аграрні інвестиції» і чекає рішення АМКУ.

Ритейл: Одягнула і забула

Gloria Jeans - російська компанія, що виробляє доступний джинсовий одяг під марками Gloria Jeans і Gee Jay. Основний власник і голова ради директорів - Володимир Мельников. На даний час в Україні діє 19 магазинів.

Savage - спеціалізується на виробництві чоловічого і жіночого одягу, а також аксесуарів. Правом виключної продажу виробів торгової марки SAVAGE на території Росії, країн СНД і Європи володіє ТОВ «Салма Трейд» (м. Казань), яке належить Айдару і Іреку Закіровим, а також Айрату і Марату Шафігулліним.

Sela - російська компанія, що випускає одяг для мас-маркету. Співвласник і президент компанії Борис Остроброд.

Oodji – мережа магазинів молодіжного одягу, власником якої є Дмитро Гарбузов (75% акцій) і його партнер Дмитро Єрмаков. В Україні діє 22 магазини цієї марки.

«Спортмастер» та O’stin – засновники сім’я Фартушняк, і Дмитро Дойхен.

Мережа Kari продає жіноче, чоловіче, дитяче взуття та аксесуари (сумки, парасольки, шапки, шкарпетки та ін.) в нижньому ціновому діапазоні. Належить кіпрському офшору «Raundvill Menedzhment Limited», бенефіціаром якого є Ігор Яковлєв.

«Bosco Sport» - торгова марка спортивного одягу компанії ТОВ «Спорттовари Боско», що входить до групи компаній Bosco di Ciliegi. Bosco di Ciliegi - російська компанія, головний акціонер московського ГУМу і власник мережі магазинів, що продають одяг і предмети розкоші. Наразі в Україні роздрібний магазин є лише в Одесі. Був ще один на Хрещатику в Києві, але недавно закрився.

Incity - російська компанія з виробництва і продажу жіночого та чоловічого одягу, білизни та аксесуарів в мережі роздрібних магазинів під брендом INCITY, а також у спеціалізованій мережі з продажу нижньої білизни під брендом DESEO. Власник Ірина Ланіна. Наразі в Україні 14 магазинів цієї марки.

Інше: Пізно, Клаво, пити «Боржомі»

Мережа лотерей «М.С.Л.» куди входять лотерейні бренди: «Лото-Забава», «ХТО ТАМ», «Спортліга», «Мегалот», «Тіп» та «Топ», «Спортпрогноз», «Гонка на гроші» та інші миттєві лотереї. «М.С.Л.» має кілька власників в тому числі російську «Альфа-груп». Згідно Указу президента на компанії накладено економічні санкції.

Торгово-розважальний центр «Океан плаза» (Київ) належить компанії «ТПС Нерухомість», яка, в свою чергу, належить кіпрській TPS Real Estate Holdings, 67% акцій якої знаходиться в трасті, що діє в інтересах сімей депутатів Держдуми РФ Олександра Скоробогатька та Олександра Пономаренка. 33% компанії контролює Ігор Ротенберг - син Аркадія Ротенберга друга президента РФ Путіна.

Холдинг IDS Borjomi Ukraine контролює російська «Альфа-Груп» (56,4%), сім’я покійного грузинського бізнесмена Бадрі Патаркацишвілі 37,6% (його вдова Інна Гудавадзе та доньки Ліана та Ія Патаркацишвілі), український підприємець Микола Кміть 6%.

Холдинг продає воду під торговими марками: «Моршинська», «Трускавецька», «Миргородська», «Аляска», «Borjomi» та «Aqua life». Загалом холдинг контролює майже третину українського ринку бутильованої мінеральної води.

Текст - Марина Нечипоренко, Київ

Інформація надана Інформаційним відділом Укрінформ

Перше фото: Julia Berezovska/ Press office NBU


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-