Про дешеві китайські гроші, або Чи підтримає держава фермерів?

Про дешеві китайські гроші, або Чи підтримає держава фермерів?

Укрінформ
ДПЗКУ запрошує середнього й малого аграрія до співпраці та оголосила умови авансових закупівель

Ця тема наскільки вічна, настільки спекулятивна. Ця тема не дуже чутлива для суспільства, оскільки міського жителя не дуже обходить, де саме (у фермера чи у агрохолдинга) вирощений рис чи зерно, яке він купує в супермаркеті. Ми не звикли пов'язувати долю українського села із виробництвом, яке там здійснюється. У нас нема переконання, що зовнішній вигляд села напряму залежить від того, чи прив'язаний до нього аграрний виробник, чи живе він безпосередньо там, чи живе там його родина, чи є садочок, школа, інша інфраструктура, чи формує він там розселення.

За ці двадцять років, відколи відбувся старт аграрної реформи, більшість аграрних та фінансових експертів не зрозуміли, що успіх аграрної галузі не можна вимірювати лише в цифрах експорту. Так само, як, здається, чітко не склалося бачення, яким буде аграрний устрій України. Чи буде земля в руках двох десятків родин, чи отримає свої шанси та преференції український фермер. Втім, нинішній уряд точно задумався і про земельні відносини, і про те, що фермерський шлях не такий вже й поганий, якщо ним йде більшість країн Європи. Мораторій ще не знято, законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення дебатується в парламенті, але Державній продовольчо-зерновій корпорації віддано інструментарій для підтримки аграрного виробника. 

В Укрінформі відбувся круглий стіл, на якому співробітники Державної продовольчо-зернової корпорації обговорювали разом з фермерами, як і чим може допомогти держава середньому аграрію. Ми подаємо найбільш цікаві думки. Механізми у зерновій галузі, як їх вдосконалити.

Захід розпочала заступник директора департаменту економічного розвитку Мінагропрому Наталія Чернюк.

- Аграрна галузь в Україні - провідна ланка народного господарства та вагомий учасник світової аграрної безпеки. Міністерство розробило стратегію розвитку аграрного розвитку на середньострокову перспективу. Сформовано стратегічний план реформування системи державної підтримки. В парламенті зареєстровано проект закону про стимулювання виробництва аграрної продукції, які регулюють відносини між агропромом та державою. Починаючи з 2017 року, здійснюється держпідтримка виробників за рахунок коштів Держбюджетів, в обсязі 1% від ВВП в фактичних цінах року, що передує звітному. Було виділено на програми підтримки Мінагропрома 5,4 млрд гривень. Фінансова підтримка в АПК на здешевлення кредитів склала 300 мільйонів гривень, підтримка на закладання молодих садів та ягідників - 75 млн грн, фінпідтримка аграрних товаровиробників - понад 4,7 млрд грн, з них: бюджетна дотація  для розвитку сільгоспвиробників - 4 млрд грн, надання кредитів фермерам - 65 млн грн, часткова компенсація вартості техніки вітчизняного виробництва - 550 млн грн, тваринництво - 170 млн. За 2016 рік були виділено 285 млн грн за програмою здешевлення кредитів, якою скористалися 663 підприємства. Мінагропром працює над вдосконаленням аграрної бази та механізмів підтримки дрібних та середніх сільгоспвиробників, ми робимо все, щоб середній та дрібний аграрний бізнес відчув нашу підтримку. Одним з механізмів є форвардна програма, операторами якими є Державна продовольчо-зернова корпорація та Аграрний фонд. 

Віталій Шулежко, заступник голови правління ПАТ ДПЗКУ:

- ДПЗКУ, як державна компанія, взаємодіє з аграрними виробниками та надає їм додаткові фінансові інструменти. Чи є така співпраця позитивною? Минулого року доля закупок в структурі корпорації збільшилася з 21% до 60%. В кінці минулого року було підписано Меморандум про співпрацю із Аграрним Союзом України, головна мета якого - підтримка аграріїв та доступ до державних елеваторів на вигідних умовах. В 2017 році ДПЗКУ планує закупити близько 5 млн тонн зерна для подальшого експорту та переробки, але головне завдання - програма форвардних закупівель зернових майбутнього врожаю. Вперше за роки свого існування ДПЗКУ почала закупівлю майбутнього врожаю не весною, а восени. А це дає можливість отримати фінансування до початку весняно-польових робіт. На підтримку аграрія передбачено 1 млрд гривень, плануємо закупити 550 тисяч тонн пшениці, ячміня, кукурудзи і сої. 

Наталія Головань, начальник відділу форвардних закупівель ПАТ «ДПЗКУ»:

- Як керівник процесу форвардних закупівель хочу відзначити, що вперше за історію існування ДПЗКУ китайська сторона погодила фінансування до початку календарного року. Раніше фінансування починалося в травні, коли кошти селянину вже не були потрібні. Ми почали фінансування взимку. До початку опадів ми оглянули поля сімнадцяти виробників, уклали з усіма договори, і вони отримали першу частину коштів. Зараз починаємо оглядати поля південних областей. Що стосується весняної форвардної програми, ми також почали погоджувати документи. Ми починаємо працювати з документами, але чекаємо початку вегетації, коли зможемо оглянути озимі культури, пшеницю та ячмінь, які були посіяні в цьому році, й будемо укладати договори на ці культури. Що стосується ярих культури, після того як підуть сходи, то ми подивимося посіви та також зможемо укласти договори на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, сою. Попередня авансова оплата по весняному форварду на пшеницю, кукурудзу, ячмінь складатиме 2580 гривень за одну тонну, за сою - 4980 гривень. Остаточний розрахунок буде здійснюватися на день поставки товару по ринковій ціні, яка буде на філії ДПЗКУ, куди буде поставлено товар. Що стосується умов користування коштами. Оскільки кошти залучені від Китаю під відсотки, є обслуговування коштів, то ми перерахували беззбитковий рівень, тож змогли знизити вартість користування. Якщо до цього року вартість користування коштами була гривня нуль шість копійок в день, то на весняний форвард це буде коштувати 89 копійок в день за тонну, і за сою - одна гривня 71 копійка в день. Це близько 12,5% річних, але оскільки користування буде кілька місяців, то обійдеться дешевше. Також, щоб форвардна закупівля не дуже відрізнялася від ринкової, коли товар купується від спотової ціни, то наші елеватори будуть приймати по пільговим тарифах. Переваги ДПЗКУ - у нас є 53 зернових склади, які знаходяться в двадцяти областях України. Жоден банк не може похизуватися такими умовами, як ми. 

В річних користування кредитом обходиться 15%, якщо користуватися від 3 до 7 місяців - це близько 6%. Причому, нема прихованих платежів.

Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України:

- Ми використовуємо можливості ДПЗКУ процентів на 10-15, тому й виникла потреба підписати Меморандум, популяризувати цю програму та розвивати взаємодію між аграрієм та таким потужним державним оператором. Я сподіваюся, що між державою та середніми і малими товаровиробниками виникне масштабна співпраця. ДПЗКУ - потужний державний оператор ринку, який має портові можливості, має елеватори і має кошти китайського кредиту для другої частини, щоб розбудовувати елеваторну логістику. Наші пропозиції до співпраці були більш широкі, але керівництво ДПЗКУ дуже обережне. Старт непоганий. Посередники зазвичай перебирають на себе значну частину доданої вартості. А це спроба побудувати відносини «держава - аграрій» без посередника. І навіть якщо з десять фермерів скористається, то це означає що стільки господарств знайшли те, що їм цікаве. ДПЗКУ повернулася лицем до товаровиробника. І ми знайомимося, у нас буде багато роботи, і це гарний крок і додатковий інструмент для товаровиробників.  

Наталія Тоцька - співвласник групи підприємств ТОВ "БОБРИК", ТОВ "АРМІЙСЬКЕ", ПП "РУСАНІВСЬКЕ", ТОВ "ЗАВОРОТИЧІ", ТОВ "ВОЙТІВСЬКЕ" (Київська та Чернігівська області):

- Наш досвід співпраці з ДПЗКУ був прекрасним, ми розпочали співпрацю в 2014 році. Хотіли переконатися, що зможемо виконати умови контракту. І для аграрного виробника вона виявилася вигідною. Ми отримали кошти для одного підприємства, провели посівну кампанію. Програма виявилася вигідною, гроші - під заставу майбутнього урожаю, а умови неспівставні з тими, що пропонує банк. А зараз форвард зручний тим, що його перенесено на осінь. Восени ціни на закупівлю пального, добрив, засобів захисту дешевші, тож, підписавши контракт восени, в січні ми все придбали, і на весну проблем нема.   

Постскриптум

Ті, хто дають аванс (ДПЗКУ), та ті, хто його беруть, чи не вперше зібралися разом для відвертої розмови. 

Ті, хто дають аванс, запрошують до співпраці фермерів та оголосили про свою відкритість. («Двері фермерам в корпорації завжди відкриті»).

У певних фермерів є недовіра до будь-яких операторів ринку, включно із ДПЗКУ, оскільки спрацьовує негативна інерція. («Подивимося, як будуть приймати на воротах. Як буде розвиватися»).

ДПЗКУ намагається допомагати малим та середнім сільгоспвиробникам, навіть укладаючи угоди на закупівлю на 80 тон (практично мізерна партія).

ДПЗКУ готова шляхом переговорів з Китаєм розширити можливості для авансування. 

Наявність такого інструментарію зобов'язує фермера, який зібрав 20-30 паїв, але не реєструється та працює, як одноосібник, таки реєструвати господарство та виходити в легальне поле.

Додаткові можливості стимулюють інтеграційні процеси навіть усередині аграрного середовища, а об'єднання зусиль та як наслідок - зернових партій фермерів робить їх значно сильнішими на ринку.  

Контракт із Китаєм на постачання зерна виконується.

Олена Мігачова, Оксана Кліманчук. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-