Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі

Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України

Докладаємо зусиль, аби лібералізація торгівлі з ЄС не затягнулася, як безвіз

04.03.2017 14:30

За підсумками 2016 року Україна експортувала до 28 країн Європейського Союзу товарів та послуг на $15,8 млрд. Це на 3,7% більше, ніж у 2015-му та є найбільшим показником серед інших торговельних партнерів. У загальному обсязі українського експорту частка ЄС складає 35,2%.

Цього тижня Україна і Євросоюз започаткували новий формат торговельного співробітництва - Промисловий діалог. Про унікальність цього проекту, стан та перспективи зовнішньої торгівлі держави в умовах глобального ринку та російської агресії розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська.

- Наталію Ярославівно, цими днями у Брюсселі Україна і Європейський Союз розпочали «Промисловий діалог» високого рівня. Що це за формат, які його мета і очікувані результати?

- Промисловий діалог - це інноваційний інструмент співпраці між Україною і ЄС. Це новий формат, який не передбачений Угодою про асоціацію. Натомість він має за мету розширення нашого співробітництва та є унікальним навіть для Євросоюзу, що застосовує такий формат не з усіма торгівельними партнерами. При цьому Діалог є достатньо практично орієнтованим. Тобто не йдеться про роботу у визначених Угодою про асоціацію органах, де сторони звітують про її виконання, говорять про проблеми. У рамках Діалогу сторони шукають нові можливості для бізнесу як на урядовому рівні, так і на рівні співпраці бізнес-асоціацій та бізнесу безпосередньо в різних галузях виробництва.

ПРО «НЕДОТОРГІВЛЮ» ТА СПІЛЬНИЙ ВИРОБНИЧІЙ ПРОСТІР

- Чому цей інструмент важливий для України?

- За рік повноцінного функціонування зони вільної торгівлі ми вже бачимо перші результати за рядом позицій нашого експорту до Євросоюзу. Тут йдеться не лише про сировину, але й, що вкрай важливо, продукцію із доданою вартістю. Але, як ми бачимо, зростання відбувається не такими темпами, як воно могло би мати місце. Під час розробки Експортної стратегії України, ми спільно з експертами Міжнародного торгового центру (ITC) провели аналіз нашої торгівлі з багатьма країнами. Він показав, що в ЄС у нас є велика кількість партнерів, з якими ми, так би мовити, не доторговуємо. Це означає, що європейська сторона закуповує певну продукцію, яку експортує Україна, але закупівля відбувається з інших третіх країн. Це засвідчує те, що для нашого бізнесу залишається великий обсяг нереалізованих можливостей.

- Які галузі української промисловості є найбільш перспективними для інтеграції у цей спільний виробничий простір з ЄС?

- Тут питання не лише у тому, що хоче Україна. Адже це - Діалог, який знаходить відгук з боку наших партнерів в ЄС. На таких засадах ми визначили декілька секторів, включаючи машинобудування, автомобілебудування, добувну та легку промисловості, деревообробку, суднобудування та авіаційну індустрію. Це ті сектори, де Україна має сильні позиції. І саме багато з них значною мірою залежали і були пов'язані виробничою кооперацію з Росією.

Тому, важливим елементом є той чинник, що промисловий Діалог започатковано у рамках допомоги Україні з боку ЄС у процесі переорієнтації з ринку Росії та країн СНД на європейський ринок. Для нас дуже важливо, що Єврокомісія прекрасно розуміє, що українські компанії, якщо вони стануть частиною виробничих ланцюжків панєвропейського простору, принесуть вигоди для європейських виробників і споживачів.

Ми домовилися, що промисловий Діалог працюватиме за декількома напрямками. Будуть працювати робочі групи: з питань усунення технічних бар'єрів у торгівлі, з питань малого та середнього підприємництва, щодо співробітництва у космічній галузі, з публічних закупівель, а також з питань автомобілебудування.

- Якою є роль групи із публічних закупівель для представників промислових кіл?

- Наші підприємства мають право працювати у сфері публічних закупівель Євросоюзу. Тому метою є сприяння фактичної участі наших підприємств у цьому.

- А щодо «космосу»?

- Космічна галузь розглядалася завжди, як вимір міждержавної співпраці на рівні великих міжнародних проектів. Зараз космічна галузь комерціоналізована. І, власне, завдання у рамках нашого промислового Діалогу - знайти точки, де українські і європейські компанії можуть кооперуватися. Українські компанії, у тому числі приватні, мають високі технології, «ноу-хау», досвід виробництва, відтак це матиме достатньо великі перспективи.

- Дуже часто можна почути провокаційну думку, що ЄС, насправді, не зацікавлений у розвитку економічного і промислового потенціалу України, щоб не мати сильних конкурентів...

- Поширювалося багато чуток, негативних думок, включаючи те, що нам не варто розвивати експерт до Європи, створювати зону вільної торгівлі з ЄС.

Я вважаю, що питання, куди експортувати, залежить, насамперед, від бізнесу. Якщо нашим підприємцям краще експортувати продукцію до Європейського Союзу, який є більш передбачуваним, то бізнес підтверджує правильність нашого руху. Тому до заяв, що європейський бізнес не хоче бачити на своєму ринку українські підприємства, я ставлюся скептично. В умовах глобалізації один продукт не виробляється у повному циклі в одній країні. І нашим товарам треба конкурувати не лише на одному внутрішньому ринку, але й на глобальному рівні. Україна і країни ЄС є природними партнерами. Наше завдання зараз - дати можливість бізнесу знайти у визначених секторах більше можливостей.

Яскравим прикладом є легка промисловість. Європейські виробники досить довго замовляли пошив товарів у Китаї, Бангладеш, інших країнах Азії. Але після зміни моделі роботи на ринку роздрібної торгівлі, коли постала необхідність оновлювати колекції, вводити нові товари щотижня, то азійські країни не змогли задовольнити попит Європи. Відповідно Україна, яка є на кордоні ЄС, зараз стала надійним партнером у виробничих ланцюжках, яка спроможна якісно і швидко забезпечити потреби.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ З ЄС НЕ МАЄ ПЕРЕТВОРИТИСЯ НА «ДРУГИЙ БЕЗВІЗ»

- Україна внесла до Єврокомісії пропозиції щодо подальшої лібералізації доступу на європейський ринок, отримання додаткових торгівельних преференцій, щоб частково компенсувати втрати через російську агресію. На якому етапі розгляд цього питання в ЄС, коли можна очікувати на результат?

- Лібералізація доступу на ринок Євросоюзу відбувається поза рамками Угоди про асоціацію. Йдеться про надання Україні односторонніх, що дуже важливо, торговельних преференцій. І не передбачається лібералізацію доступу до свого ринку з боку України.

У цьому процесі відповідні законодавчі пропозиції Єврокомісії зараз знаходяться на розгляді у комітеті з питань міжнародної торгівлі Європарламенту. Після схвалення парламентаріями, це рішення має бути затверджене у Раді ЄС. Ми тісно працюємо з нашими європейськими колегами, щоб цей акт було прийнято якомога швидше. Тому що ми не хочемо, щоб його розгляд перетворився в так званий, «другий безвіз». Адже основна ідея цих односторонніх додаткових торговельних преференцій має компенсувати Україні втрати ринку, втрати свого експорту у зв'язку з торговельною агресією Російської Федерації.

Тому зараз наше завдання - це відпрацювати дуже тісно з європейськими парламентарями з залученням українських парламентарів, щоби були прийняті ці преференції.

- Окрім ЄС, які для України ще є перспективні регіони, окремі країни щодо розвитку торгівельних відносин та створення нових зон вільної торгівлі?

- Ми зараз ведемо переговори з Ізраїлем та Туреччиною. У неділю я відлітаю до Ізраїлю, де пройде наступний раунд переговорів по укладенню угоди про зону вільної торгівлі. З Туреччиною черговий раунд переговорів має відбутися також найближчим часом.

Зараз в Україні готується важлива Експортна стратегія, де будуть визначено і представлені пріоритетні торгівельні ринки для нашої держави. Далі, на виконання стратегії, буде розроблено план дій щодо кожного з цих ринків. Документ повинен включати аналіз того, яка форма співпраці з цим ринком для нас вигідніша. Треба розуміти, що зони вільної торгівлі відкривають не лише ринок партнерів, але й вимагають відкриття свого ринку.

Українська економіка є достатньо відкритою, зважаючи на середній рівень тарифного захисту, який у нас є. Також сприятливим є наше географічне розташування. Тому угоди про зони вільної торгівлі - це наш інструмент для залучення інвестицій, можливість для наших компаній брати участь в цих глобальних і регіональних ланцюжках доданої вартості.

БЛОКАДА ОРДЛО НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ УРЯДОМ ЯК ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

- Як відомо, зараз Європейський Союз очікує від України виконання зобов'язання щодо скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Це є передумовою розблокування фінансової допомоги у 600 млн євро з боку Єврокомісії. Яке ваше ставлення до цієї проблеми?

- Ми неодноразово говорили про те, що до будь-яких заборон треба підходити дуже обережно. Оскільки крім того, що в нас є зобов'язання в рамках Світової організації торгівлі, так само як у нас є зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію. Разом з тим є національні інтереси, в тому числі необхідність розвитку критично важливих для держави галузей переробної промисловості.

Тому питання заборони експорту лісу-кругляку є достатньо чуттєвим в Україні. І власне експорт і контрабанда є лише невеликим аспектом всієї проблематики обігу деревини в Україні, йдеться ще й про облік, вирубку, прозорі продажі та інше.

Саме для комплексного врегулювання всієї проблематики лісової галузі було створено робочу групу під головування міністра АПК Тараса Кутового та народного депутата Остапа Єднака.

Завдання, поставлене прем'єр-міністром, це знайти з народними депутатами вирішення даної проблематики. І вкрай важливим є те, що будь-яке рішення, яке стосується скасування мораторію на ліс-кругляк воно не можливо без підтримки 226 голосами народних депутатів.

- Як може вплинути на зовнішню торгівлю нинішня блокада переміщення товарів у зоні розмежування між територією, яка контролюється урядом, і тимчасово окупованими територіями?

- Давайте говорити про те, що питання блокади не розглядається урядом України як питання міжнародної торгівлі. Це проблема, до якої застосовується комплексний підхід, не лише у сфері повноважень Мінекономіки. Окрім торгівлі, це питання стосується занадто великого кола аспектів, включаючи забезпечення життєдіяльності цілих міст, життя і здоров'я людей.

УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЯ НЕ ДЕМПІНГУЄ

- А щодо конкурентної спроможності української металургії, яка не отримує з тої території сировину і припиняє або призупиняє виробництво?

- У нашої металургії, за що я відповідаю, є дуже велика кількість питань на зовнішніх ринках. Ми прекрасно розуміємо сутність цих проблем в умовах глобальної конкуренції і ринку, який не росте. В цьому контексті ми все більше і частіше бачимо зростання кількості протекціоністських заходів або розслідувань на зовнішніх ринках, які ініціюються проти української металургії , яка залишається достатньо конкурентоспроможною. Наша робота зосереджується над тим, щоби не дати можливості запровадити нові антидемпінгові або інші заходи для української металургії або усунути вже діючі. Нам достатньо успішно вдалося попрацювати минулого року і на початку цього щодо усунення ряду антидемпінгових заходів.

Зараз з Європейським Союзом ми працюємо в рамках ініційованого асоціацією Eurofer розслідування проти українського гарячекатаного прокату на території ЄС. Треба розуміти, що це досить сильне лобі в Європейському Союзі. І воно поставило виробників з України в один ряд, наприклад, з виробниками Китаю, Росії в цьому розслідуванні. Наше завдання зараз доводити і говорити їм про те, що українська металургія не демпінгує. Ми дотримуємось правил, утримуємо свої позиції на «історичних» ринках країн ЄС і не є загрозою для виробників з ЄС.

Андрій Лавренюк, БРЮССЕЛЬ.