- А що далі буде з 30-кілометровою Зоною відчуження?

- 10-кілометрова Зона навколо станції буде закрита ще дуже довгий час. У межах 30-кілометрової зони буде відокремлена та частина, яка була дійсно уражена, вона також буде закрита у зв’язку з високим радіаційним фоном. На безпечній території збудують заповідник. Остап Семерак (міністр екології та природних ресурсів України - ред.) над цим працює. З іншого боку, тут збереглися надпотужні електричні мережі. Чорнобильська АЕС повинна була стати найбільшою атомною електростанцією у світі, за часів Радянського Союзу там планувалося зведення 12 блоків. Отже, мережі розраховані на можливість додаткового приєднання генерації. У «Зоні» є поля, проліски – і все це дає можливість облаштування парку сонячної генерації. Поки землі не можуть використовуватися для сільського господарства, але можливість використання під сонячну енергію є. І на Expo-2017, що буде присвячена альтернативній енергетиці, однією з пропозицій України стане залучення інвестицій у Зону відчуження. Уряд ухвалив рішення, що передача в оренду державного майна, розташованого у Зоні, буде здійснюватися з урахуванням понижуючого коефіцієнта на вартість оренди. Можливо, з’являться інвестори, які захочуть не лише облаштувати парк сонячної енергії. Таким чином, ми поступово перетворимо Зону відчуження на зону інвестиційної привабливості.

- Скільки субсидій було закладено на 2017 рік? 

- На цей рік було закладено 40 млрд грн, на наступний рік було закладено 52 млрд грн субсидій. З нашої точки зору важливо, щоб субсидії перетворювалися на інвестиції у енергоефективність. Для цього нам потрібно монетизувати субсидії – тоді буде зацікавленість громадян зекономлені кошти направляти на утеплення будинку, заміну вікон. Такий механізм закладений у Фонді енергоефективності. Кошти Фонду  спрямовуватимуться на часткову компенсацію витрат українськими родинами на енергоефективні заходи. Через субсидії ми вимушені захищати тих, хто не може оплатити житлово-комунальні послуги. Але 52 млрд на субсидії і 800 млн грн на енергоефективність – це неспівмірні кошти. Першим кроком стане монетизація субсидій для підприємств, і, виплативши борги Нафтогазу, вони зможуть шукати інших постачальників газу. Другий крок – це монетизація субсидій населенню. З обов’язковою умовою - монетизовані субсидії повинні витрачатися на енергоефективність. Я думаю, це завдання номер один на 2017 рік. 

- А що буде з субсидіями надалі, як на них вплине підвищення мінімальної заробітної плати? 

- Субсидії дуже залежать від доходів. І коли доходи будуть зростати, кількість субсидіантів може зменшитися, відповідно кількість субсидій – також. Треба розуміти, що субсидії – це дотація бідності, а не просто оплата послуг за когось. Мають зростати доходи, щоб була можливість від них відмовлятися, щоб люди не були змушені звертатися за такою допомогою. Нам потрібно дійти до європейського рівня, коли рахунок за житлово-комунальні послуги не перевищуватиме 10% доходів української сім’ї. Інше питання полягає у тому, що послуги, які надаються, мають бути якісними. Саме тому важливо, щоб люди самостійно управляли своїм майном. У нас уже є 25200 ОСББ, і це найбільш ефективні власники. Нарешті у людей з'явилася можливість змінювати управляючу компанію, якщо вона надає неякісні послуги чи завищує тарифи.