Мораторій на вивіз лісу: скоріше політика, ніж економіка

Аналітика
4350
Ukrinform
Хоч як вирішували б проблему з експортом нашого лісу, буде тільки гірше

Проблему зі скасуванням мораторію на вивіз деревообробної сировини за кордон в Україні не обговорює тільки лінивий. Хоча здавалося б, чому проблема розвитку однієї галузі стала мало не питанням нацбезпеки? Адже це всього лише лісове господарство. Є ще десятки інших галузей економіки, теж вартих уваги. Та ж ні, кожен українець - від простого громадянина до чиновника - нині вважає обов'язком висловитися з цього приводу.

Одні пишуть гнівні пости зі звинуваченнями керівництва країни, мовляв, як так, хочуть перетворити нас у сировинну базу для Європи, опоненти кажуть, що насправді проблема не у скасуванні мораторію, справжня проблема - незаконні рубки та контрабанда лісу, яка процвітає і за мораторію. Проте радикали обіцяють, - не дай Боже, мовляв, скасуєте мораторій - ми вам влаштуємо й пікети, і перекриття доріг, і зупинки лісовозів…

ХОЧУТЬ НАШ ЛІС - ХАЙ ПЕРЕНОСЯТЬ СВОЇ ЗАВОДИ ДО НАС

На Закарпатті чи не найпершими відреагували на заяву президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про можливе скасування мораторію на експорт необробленої деревини.

Геннадій Москаль, очільник Закарпатської ОДА, відомий своєю позицією щодо експорту лісу одразу ж заявив, що не можна дозволити перетворити країну на сировинну базу для Європи.

- Давайте не уподібнюватися аборигенам, у яких колоністи за скляні цяцьки виманювали землю, - заявив він. - А доведемо, що ми європейська нація, яка має свій гонор і береже національні багатства. Про 600 мільйонів євро допомоги через півроку всі забудуть, а вирубані й продані за копійки Карпати стануть національною ганьбою на довгі роки. Закарпаття - єдина область, лісистість якої займає більше половини території, і ми єдині в Україні, хто не продає в Європу ні паливну, ні ділову деревину. Так має бути й далі. Нехай європейські партнери переносять деревообробне виробництво до нас і роблять готову продукцію, а не перетворюють Україну в сировинний придаток. Я особисто буду просити нардепів від Закарпаття не голосувати за скасування мораторію на вивезення необробленої деревини за кордон, - написав Москаль.

ЦЕ ПИТАННЯ НАШОГО ЖИТТЯ, РОЗУМІЄТЕ?

З різкими заявами щодо скасування мораторію на вивіз необробленої деревини виступила й Асоціація деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України. Вони оголосили загальний страйк, а на Закарпатті заготівельники, зокрема, зробили два публічні виступи із цього приводу. На обидвох висловили своє "категоричне проти" скасування мораторію і зазначили що це - таки питання нацбезпеки.

- Наразі не існує жодного офіційного документа, в якому би Євросоюз вимагав від України зняти заборону на експорт. Є виступи високопосадовців, але не юридичні документи. Це все слова та лобістські інтереси. Зараз ми повинні захистити свою економіку та свою природу. Інакше залишимося з хворим лісом і лисими горами, - сказав Іван Габор, голова асоціації деревообробників Закарпаття.

За його словами, застереження щодо неприбутковості державних лісогосподарських підприємств із введенням мораторію не справдилися.

- Закарпаття - єдина область України, яка впродовж 2016 року, відколи діє мораторій, не експортувала ділову деревину. І це не призвело до занепаду лісової галузі, як прогнозували скептики. Навпаки, за всіма показниками державні лісові господарства мають кращі результати, ніж у минулому році. Торік лісгоспи Закарпаття заготовили 1,4 мільйона кубометрів лісу, цьогоріч заплановано на 10 відсотків менше. При цьому "дохідність" державних лісогосподарських підприємств зросла на 30 відсотків. Це означає, що мораторій на вивіз лісу-кругляка не робить лісгоспи збитковими, - пояснює Іван Габор.

Окрім цього, за час дії мораторію почала розвиватись деревообробна галузь: будуються деревообробні підприємства, відбувається технічне переоснащення виробництва, розвивається альтернативна енергетика. У той же час, Іван Габор зауважив, що нині деревообробна галузь України потерпає через нестачу сировини. Ці підприємства завантажені не більш ніж на 50 відсотків від потреби. І проблемою тут, на думку підприємців, є те, що їм доводиться конфліктувати на аукціонах за кожен кубометр, тоді як експортні контрактні постійні лісокористувачі укладають угоди поза аукціонами, як правило, з фірмами-посередниками на гарантовані обсяги поставок.

- Можемо сміливо говорити про те, що доки не було впроваджено мораторій на вивіз сировини, експорт сировини майже повністю знищив внутрішній ринок. Ми, маючи 96,6 тис. кв км лісових площ, не виготовляємо кінцевого продукту, а імпортуємо весь асортимент деревообробної промисловості з Європи та Китаю. Разом із тим, за нашими даними усього рік дії мораторію дав змогу оздоровити галузь. Ми зафіксували ріст податків від галузі на 18%, експорту продукції - на 12%, імпорту обладнання - на $50 млн, - пояснює Іван Габор. - Ось тому нам зараз ні в якому разі не можна давати слабинку. Мораторій не можна скасовувати. У протилежному ж разі ми влаштовуватимемо пікети - й на місцях, і по всій країні. Це питання нашого життя, розумієте? - сказав він.

Власне, наразі представники асоціації звернулися до закарпатських депутатів із проханням про підтримку в даному питанні. 7 грудня на сесії облради депутати проголосували за звернення до керівництва держави про недопущення скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Такі звернення, до слова, уже прийняли у Львівській і Волинській області.

СПОЧАТКУ БУДЕМО ЗУПИНЯТИ ЛІСОВОЗИ Й ПЕРЕВІРЯТИ...

Цікаво, що не тільки деревообробники говорять про пікети. Набагато радикальніше з цього приводу висловлюються активісти, яких давно дратують лисі Карпати. Аргументи приблизно такі: якщо навіть із мораторієм на експорт деревини неможливо побороти проблему незаконних рубок, то коли на рубки буде "добро" від держави, Карпати зовсім облисіють.

- Наразі створена група з активістів, які контролюватимуть будь-які рубки в Карпатах. Це колишні бійці АТО, активісти автомайданів, просто небайдужі люди, уже маємо мобільні групи у Верховині, в Косові, Рахові, Анталовцях (Ужгородщина), Великому Березному, - розповів активіст, волонтер Андрій Боєчко. - Справа у тому, що як не проголосували б народні обранці щодо вирубки Карпат, анонсованої Президентом на саміті ЄС-Україна, нам своє робить, ми беремо на контроль усі вирубки в Карпатах. Тобто, активісти перевірятимуть будь-які рубки - зупинятимуть лісовози в лісі до перевірки документації, до приїзду поліції та прокуратури.

Активісти розповідають, що працюватимуть за приблизно такою схемою: встановлюють контакти з місцевими жителями і просять їх повідомляти про будь-які рубки, надсилати фото з місця подій, знімки лісовозів із номерами.

- Поки вантажать, із найближчого населеного пункту приїжджає команда і блокує автомобілі (якщо треба - ріже колеса, пошкоджує двигун тощо), поки злодії і бариги ремонтують, викликаємо пресу, поліцію, прокуратуру і громадських активістів. Перевіряємо, хто давав дозвіл на вирубку, хто власник компанії, хто робить вирубку, хто возить ліс-кругляк, куди. Якщо є спротив - пишемо заяви в поліцію і прокуратуру.

- Іншого виходу я не бачу, - пояснює Андрій Боєчко. - У Карпатах пропадає ліс, за ним зникають ріки, з'являються зсуви, зникає дичина, квіти, трави... Помалу зникає життя. Наразі є велика кількість людей, організацій, рухів, які готові воювати за Карпати, - каже Боєчко. - Спротив, звісно буде. Але це війна за наших дітей і онуків. І ми не маємо права її програти.

Зараз, поки ця проблема на піку, треба зробити, як румуни - тобто, повністю заборонити рубки. Хай лісівники займаються відновленням лісу, хай садять. Ми не хочемо дійти до такого стану, як румуни.

МОРАТОРІЙ - НЕ ГОЛОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОВИМ ГОСПОДАРСТВОМ

А що ж лісівники? Їхня думка, схоже, народ турбує найменше, попри те, що окрім, власне, лісівників навряд чи хто більш фахово міг би розставити акценти у цьому питанні.

У Закарпатському обласному лісомисливському господарстві свою позицію щодо проблеми нам пояснили так:

- Закарпатська область і раніше не була лідером у вивезенні лісової деревини на експорт, тому скасування мораторію ніяк не вплине на лісгоспи краю, - роз'яснила керівник прес-служби ЗОУЛМГ Юлія Давидова. - Першість з експорту належала областям, які відправляли на зовнішній ринок сосну. Якщо в 2010-2014 роках експорт лісопродукції становив до 12% від загального обсягу реалізації, в 2015 році тільки 7%, а з 1 листопада 2015 року (після заборони вивозу кругляка) експорт деревини з регіону практично припинився. Зараз він складає 0,5%, і то за кордон вивозяться тільки дрова та пиломатеріали, загальний обсяг яких становить менше одного відсотка від всієї реалізації деревини.

Заготовлений у Закарпатті ліс повністю йде на потреби місцевих деревообробних підприємств, які купують лісопродукцію на аукціонних торгах. Лісові господарства не орієнтовані на експорт. Лісівники виступають за вливання інвестицій у розвиток деревообробної галузі на місцях. А це - будівництво нових переробних заводів, створення робочих місць, сплата податків і розвиток сіл та міст, - розповіли у прес-службі Закарпатського обласного управління лісогосподарствами.

Експерт, інженер лісового господарства Юрій Дербаль на наше прохання прокоментувати ситуацію відреагував емоційно:

- Коли тільки готувався цей закон про мораторій на експорт кругляка, я говорив, що він, даруйте на слові, ідіотський. Але у нас люди не розуміють, про що зараз іде мова під виглядом усіх цих дискусій навколо скасування мораторію. Справа у тому, що це не економічне питання, не питання розвитку галузі, а питання політичне. Знову тільки популізм, і ніяких конкретних дій. Україна декларує європейські цінності. Тому погляньте на Європу - там нема ніяких обмежень. Там є закон. Робіть так і тут - рубайте за законом, торгуйте законно - і жодних проблем. Натомість, у нас шукають винних і рятівників. Нам треба розуміти, що лісові господарства - це державний бізнес, який базується на вирощуванні та продажі лісу, зокрема. Бачимо, що держава вводить правила для цього бізнесу - наприклад, забороняючи вивіз й продаж кругляка. Але разом з тим, держава не стимулює свою деревообробну галузь. Саме так це бачить більшість українців. Але я вам скажу, що кругляк можна продавати й заробити набагато більше на ньому, як продаючи погано оброблену сировину у вигляді дощок, на які розпустили цей кругляк.

У нас довгий час говорять про заборону експорту, але не говорять разом із тим, що треба стимулювати деревообробну галузь в Україні. От зараз деревообробники збираються на мітинги й бастують проти скасування мораторію. Але чому вони не збираються на мітинги й не бастують із приводу того, що не видаються кредити під 1-2% на ведення та розвиток деревообробного бізнесу? Це допоможе галузі набагато більше за мораторій.

У нас нарешті зрозуміли, що потрібно розвивати сільське господарство - й поступово дають кредити на нові комбайни, трактори фермерам. Але лісове господарство теж потребує такого підходу, їм теж потрібні бензопили, лісотехніка, це кажучи просто, а фахово - потрібні нові трелювальні системи, аби спускати ліс не волоком, знищуючи при цьому грунт, а так, як це роблять у Європі. А у нас в державі узяти лізинг на канатне трелювання неможливо.

Останнім часом у нас в країні усі взялися вказувати лісникам, як треба вести лісове господарство, не маючи ніяких знань у тому. А їх, даруйте, треба здобувати у спеціалізованих вузах. Разом із тим, у державі скоротили видатки на лісгоспи - узагалі. А ліс же треба охороняти - і не тільки від рубок, від пожеж, від вітровалів і сніговалів… Від цього теж лисіють Карпати. Це схоже на ситуацію, коли до хірурга привозять хворого, а до нього сходяться усі експерти - і починають радити, як робити операцію. Я б не хотів бути на місці цього хворого.

Насправді, у цьому питанні треба визнати дві речі. Питання скасування мораторію - наразі політичне, а не економічне. І друге: мораторій - лише один із інструментів догляду за лісовим господарством країни. Але не головний, - наголошує експерт.

КОНТРАБАНДА - ПИТАННЯ №1, А НА ДРУГОМУ МІСЦІ - ЛІС

Про те, як впливає політика на лісгоспи - і що виходить у результаті, питаємо й у закарпатських політологів.

- Якщо на Закарпатті політичне питання №1 - це митниця та контрабанда, то питання №2 завжди було - ліс, - пояснює Михайло Шелемба, політолог. - Це наочно пояснює і той факт, що одразу зі зміною керівництва області маємо зміну начальника митниці та обласного лісгоспу. А ще особливість у тому, що ці два питання постійно пересікаються - адже контрабандний ліс вивозиться через кордон на Закарпатті. Причому, за час дії мораторію ми спостерігали кілька скандалів державного рівня у цьому плані. Наприклад, із нелегальними рубками та вивозом за кордон лісу на українсько-словацькому кордоні, де дії державницької структури викликали загальний подив та обурення. Зараз бачимо, що на цій темі також здобувають дивіденди різні сили та політики. Можна прогнозувати, що зі скасуванням мораторію цих розмов стане більше, - каже Михайло Шелемба.

Цікавий погляд на проблему і політолога Віктора Пащенка, директора Закарпатського інституту політичних досліджень, котрий вважає, що використовуючи цю тему для надбання політичних дивідендів, політики самі заганяють себе в глухий кут.

- Коменатрі політиків навколо цієї теми - на рівні галасливої спекуляції. На Закарпатті політичні витоки проблеми лісової галузі давні, вперше на цьому почали робити політичну кар'єру ще в кінці 90-х. А загалом проблема лісів тут, на Закарпатті, це як проблема вугілля на Донбасі, це легкі гроші, і якщо заборонити заробляти їх легально, будуть працювати нелегально - як на Донбасі в шахтах-копанках. А політики тут виступають або як критики опонентів, або як власники бізнесу, що базується на лісі. Останнім часом найактивніший коментатор у цьому плані на Закарпатті - Геннадій Москаль, і власне, скасування цього мораторію - це такий собі удар під дих Москалю від президента. Заява Москаля проти скасування мораторію - то була спроба не втратити обличчя. Але саме це питання з лісом - пастка для політиків. Це намагання заробити дивіденди на тому, на що насправді не впливаєш. У питанні скасування мораторію зараз не йдеться про економічну дискусію, ані навіть про екологічну - тут лишилася тільки політична складова. Це як у шахах є така позиція - цунгцванг - який би крок ти не зробив, буде тільки гірше. Якщо мораторій не скасують, однозначно слід чекати погіршення стосунків із єврокредиторами. Якщо скасують - будуть невдоволення по країні та падіння рейтингів президента, причому, в такому ключовому регіоні, як Західна Україна.

Як із цього вийде Україна - побачимо. Очевидно, що це буде довга гра - президент скидатиме вирішення проблеми на парламент, ВР забалакуватиме проблему ще довго, там це уміють. А народ далі спостерігатиме, як лисіють Карпати. Головна проблема наразі у тому, що у керівництва країни нема чіткої позиції щодо проблеми. Є вічні балачки. Адже ніхто не сказав, що ми не скасуємо мораторій, бо ми захищаємо свій ринок. Хоча таку позицію в Європі би зрозуміли - так, були б розмови незгідних, але захист свого ринку - це завжди зрозуміла позиція. Наразі ми її не спостерігаємо.

Як на мене, раціональний вихід із цієї ситуації - це залишити мораторій на вивезення сировини, але разом із тим створити для європейських деревообробних підприємств сприятливі інвестиційні умови. Хай вони ведуть бізнес тут. Так, і в цьому плані маємо тупик - бо ми із нашою корупцією не виглядаємо привабливими для інвесторів. Але все ж таки у цій ситуації це, видається, був би вихід, - каже політолог.

Тетяна Когутич, Ужгород.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-